Справа № 296/8734/18

1-кп/296/305/23

Вирок

Іменем України

25 вересня 2023 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 та ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красна Поляна Новосілківського району Донецької області, українця, громадянина України, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, документованого паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Вугледарським МВ ГУМВС України в Донецькій області 28 лютого 2011 року,

за ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що ОСОБА_8 , не сприймаючи державну владу України, підтримуючи злочинні наміри діючої на території Донецької області терористичної організації «Донецька Народна Республіка» (далі - «ДНР»), будучи обізнаним про її протиправну діяльність, добровільно вступив до її підрозділів та брав активну участь в її діяльності за наступних обставин.

Так, керівниками терористичних груп, що діяли на території окремих районів Донецької області, 7 квітня 2014 року з метою продовження здійснення терористичної діяльності шляхом об`єднання даних груп у стійке об`єднання трьох і більше осіб з чітким розподілом функцій, встановленням правил поведінки, обов`язкових для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, утворено злочинну організацію «Донецька Народна Республіка», яка, відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичною, та видано «Акт про проголошення державної самостійності «Донецької Народної Республіки».

Для реалізації загального злочинного умислу, спрямованого на зміну меж території та державного кордону України шляхом відокремлення від України території Донецької області на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у складі терористичної організації «ДНР» утворено так звані «політичний» та «силовий» блоки. Терористична організація «ДНР» має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників «політичного» та «силового» блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення. Учасники «ДНР» займаються вчиненням терористичних актів, залякуванням населення, вбивством громадян та інших тяжких і особливо тяжких злочинів.

На виконання загального злочинного умислу учасники терористичної організації «ДНР» на території окремих районів Донецької області вчинили збройні напади на установи органів місцевого самоврядування, будівлі правоохоронних та інших державних органів, захопивши їх, та взяли під контроль зазначені території.

З метою захисту територіальної цілісності України 13 квітня 2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію (далі - АТО).

Наказом керівника Антитерористичного центру при СБ України № 33/6/9 від 7 жовтня 2014 року районами проведення АТО визначено території Донецької та Луганської областей. До проведення АТО, згідно зі ст. 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучено підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та інших суб`єктів боротьби з тероризмом.

Наказом Верховного Головнокомандувача ЗСУ «Про початок операції Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» з 14 год. 30 квітня 2018 року розпочато операцію Об`єднаних сил (далі - ООС) із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, відповідно до плану операції Об`єднаних сил.

На учасників «силового» блоку терористичної організації «ДНР» (не передбачених законом збройних та воєнізованих формувань), відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються, зокрема, наступні обов`язки:

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;

- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;

- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою забезпечення власної злочинної діяльності та протидії діяльності осіб, задіяних у проведенні АТО та ООС;

- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО та ООС;

- вербування нових учасників до складу не передбачених законом збройних формувань «ДНР» та керівництво їх діями.

Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі, відображені у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у зверненні до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 14 січня 2015 року за №106-VІІІ, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22 липня 2014 року за №1597-VII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21 квітня 2015 року за №337-VІІІ, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22 липня 2014 року за №1596-VII, Постанові Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 4 лютого 2015 року за №145-VІІІ, Законі України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18 січня 2018 року за №2268-VІІІ.

У березні 2016 року ОСОБА_8 , перебуваючи на території Донецької області, будучи достовірно обізнаним про вищевказану злочинну діяльність терористичної організації «ДНР», став її учасником, вступивши до лав її структурного підрозділу - «ІНФОРМАЦІЯ_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2» 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки» («військова частина НОМЕР_2 »), яка в подальшому перейменована в «Окремий мотострілецький гвардійський (штурмовий) «Іловайський» батальйон 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки» («військова частина НОМЕР_3 », далі - ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »).

Водночас установлено, що не передбачене законом збройне формування - ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_2» має організовану структуру військового типу з притаманними їй ознаками, а саме: єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну; у ньому проводиться військова, стройова та фізична підготовка; її учасники незаконно мають на озброєнні придатні для використання вогнепальну зброю, вибухівку, мають у користуванні тяжке військове озброєння, а саме: танки, бойові броньовані машини різних типів та видів, важку артилерію, самохідні артилерійські установки та інше.

Учасникам вказаного не передбаченого законом збройного формування присвоюються військові звання та вони призначаються на військові посади.

За ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_2» закріплено окремі знаки розрізнення, бойовий прапор, бланки, печатки, військові квитки.

До складу структурного підрозділу терористичної організації «ДНР» - ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_2» входять підрозділи військового типу, зокрема: штаб, механізована рота, танкова рота, мотострілкова рота, гаубично-артилерійська група, мінометна батарея, розвідувальний взвод, гранатометний взвод, інженерно-саперний взвод, медичний взвод, взвод зв`язку, взвод забезпечення.

Керівниками вказаного не передбаченого законом збройного формування визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставляться завдання щоденної діяльності, які полягають в збройному опорі правоохоронним органам України і Збройним Силам України, знищенні їх живої сили і матеріальних засобів, а також скоєнні інших тяжких і особливо тяжких злочинів.

ОСОБА_8 в період з березня 2016 року по час затвердження обвинувального акту, будучи учасником не передбаченого законом збройного формування - ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_2», перебуваючи на території Донецької області, відповідно до своїх функціональних обов`язків, здійснював збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО та операції об`єднаних сил.

Обвинувачений ОСОБА_8 на виклик до суду не прибув, повідомлявся судом про час та місце розгляду даного кримінального провадження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий Кур`єр», на офіційному сайті Корольовського районного суду м.Житомира та судовими повістками за останнім відомим місцем проживання.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 01.11.2018 р., кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_8 у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України визначено здійснювати у спеціальному судовому провадженні, відповідно до ч.3 ст. 323 КПК України, у відсутність обвинуваченого.

Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується дослідженими під час судового провадження письмовими та іншими доказами:

- показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні у режимі відеоконференції показав, що з обвинуваченим ОСОБА_8 познайомився у 2012 році, оскільки разом навчались у навчальному закладі. Як йому (свідку) відомо ОСОБА_8 у 2017 році пішов з навчання та поступив на військову службу у «Збройних силах ДНР», як розповідав йому сам обвинувачений він (обвинувачений) займав посаду командира взводу підрозділу «ІНФОРМАЦІЯ_2». Під час їх спілкування за мобільним зв`язком ОСОБА_8 користувався номером мобільного телефону НОМЕР_4 . Він з обвинуваченим у соціальних мережах не спілкувався.

Також свідок показав, що під час пред`явлення йому для впізнання фотознімків він на одному з них впізнав ОСОБА_8 , який розповідав йому про свою участь у підрозділі ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_2» «ДНР»;

- протоколами за результатами проведення негласного оперативно-розшукового заходу від 25.10.2017 року, 15.11.2017 року, 26.04.2018 року, 27.07.2018 року з додатками дисками, згідно яких вбачається, що ОСОБА_8 перебуває у м. Донецьк та розмовляє з бойовиками з незаконного збройного формування «ІНФОРМАЦІЯ_2», та зафіксовано розмови ОСОБА_8 з іншими особами, якими підтверджується його участь в незаконному збройному формуванні, терористичній організації;

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 13.03.2018 року за участю ОСОБА_10 , який повідомив, що впізнає особу на фото 1, це ОСОБА_8 , якого він знає 6 років та який в період з березня 2016 року по травень 2017 року періодично приходив у гуртожиток у військовій формі з шевронами підрозділу «ІНФОРМАЦІЯ_2» «ДПР» та розповідав про свою участь у вказаному підрозділі.

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за голосом від 13.03.2018 року за участю ОСОБА_10 , який прослухавши 4 аудіо файли заявив, що він впізнає голос особи на ім`я ОСОБА_11 у аудіофайлі під назвою «380506160232-2017.02.08-19.23.29-0». Крім того ОСОБА_10 заявив, що у вказаному аудіо файлі впізнав також голос ОСОБА_8 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.07.2018 року за участю ОСОБА_12 , який повідомив, що впізнає особу на фото 1, це ОСОБА_8 , якого він знає з 12 років та який розповідав про свою участь у підрозділі ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_2» «ДНР».

- протоколом пред`явлення для впізнання за фотознімками від 11.07.2018 року за участю ОСОБА_9 , який повідомив, що впізнає особу на фото 1, це ОСОБА_8 та який розповідав про свою участь у підрозділі ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_2» «ДНР».

- протоколом огляду від 02.01.2017 року з додатком - оптичним диском, відповідно до якого в мережі Інтернет в гуглі введено параметри пошуку «структура ДНР» та виявлено статтю з назвою «Армейские корпуса реорганизовали в оперативно-тактические...» Згідно з текстом вказаної статті «армейские корпуса» незаконних збройних формувань перейменували в оперативно-тактичні управління: 1-й Армійський корпус Народної міліції ДНР став «Оперативно-тактичним управлінням «Донецьк». Також у вказаній статті було виявлено схематичні відображення структури 1-го Армійського Корпусу Народної міліції ДНР та Оперативно-тактичного управління ДНР. Відповідно до вказаної схеми, 1-й ОБТГ «ІНФОРМАЦІЯ_2» (в/ч НОМЕР_2 ) входила до складу т.зв. «міністерства оборони ДНР» Місце дислокації штабу - м. Донецьк та м. Макіївка. Також установлено, що 1-а ОБТГ «ІНФОРМАЦІЯ_2» була перейменована в Окремий мотострілецький гвардійський (штурмовий) «Іловайський» батальон (в/ч НОМЕР_3 ). Командиром зазначеного НЗФ був ОСОБА_13 , позивний « ОСОБА_14 »

- протоколом огляду (відеоматеріалів в мережі «Інтернет») від 27.07.2018 з додатком - оптичним диском, згідно якого проведено огляд відеоматеріалу, розміщеного на відеохостингу «youtube.com», під назвою «Акт о провозглашении государственной самостоятельности ДНР»;

- протоколом огляду (відеоматеріалів в мережі «Інтернет») від 27.07.2018 року з додатком - оптичним диском, згідно якого проведено огляд відеоматеріалу, розміщеному на відеохостингу «youtube.com», яким встановлено інформацію про бригаду «ІНФОРМАЦІЯ_2» ДНР;

- протоколом пред`явлення для впізнання від 25.04.2018 за участю свідка ОСОБА_15 , який вказав, що на фото №1 впізнає ОСОБА_8 та він з 2016 року по даний час бере участь у ДНР у окремому штурмовому батальйоні «ІНФОРМАЦІЯ_2»

- висновком експерта про проведення портретної експертизи №1/3-159 від 06.06.2018 року, згідно висновку якого на наданих для проведення експертного дослідження фотоматеріалах зображений ОСОБА_8 . При цьому для порівняння з наданими на експертизу фотознімками було використано копію заяви гр-на ОСОБА_8 (з фото до неї) про видачу паспорта гр-на України.

Суд, проаналізувавши надані сторонами обвинувачення та захисту докази, доходить наступного.

Прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_16 11.07.2018 року погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_8 за ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України.

Постановою слідчого СВ УСБУ в Житомирській області від 11 липня 2018 року доручено призначити підозрюваному адвоката для здійснення його захисту. Дорученням Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Житомирській області захисником призначено адвоката ОСОБА_17 ..

Факт повідомлення ОСОБА_8 про підозру від 11 липня 2018 року у даному кримінальному провадженні, виклик для проведення слідчих дій, роз`яснення наслідків неприбуття за викликом слідчого та направлення смс-повідомлень ОСОБА_8 також додатково підтверджується рапортом слідчого СВ УСБУ в Житомирській області, відповідними скріншотами.

У зв`язку з неприбуттям на виклики, підозрюваного ОСОБА_8 оголошено у розшук постановою старшого слідчого СВ УСБУ в Житомирській області від 24.07.2018 року.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 15.08.2018 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України, визначено здійснювати шляхом спеціального досудового розслідування у його відсутність.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 01.11.2018 року розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.260 КК України, визначено здійснювати в порядку спеціального судового провадження.

Статтею 99 КПК України визначено, що матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам ст.99 КПК України, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Згідно зі статтею 6 КК України особи, які вчинили злочини на території України, підлягають кримінальній відповідальності за КК України.

За ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Відповідно до Постанови Верховної Ради від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» було визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

На підставі ст. 1, 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», який набув чинності 24 лютого 2018 року, було визначено тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, в тому числі, сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей. При цьому тимчасова окупація Російською Федерацією вказаних територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

Поняття терористичної організації визначено Законом України «Про боротьбу з тероризмом», де зазначено, що це є стійке об`єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Також за Законом України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - це діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об`єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

При цьому згідно із Законом України «Про боротьбу з тероризмом» терористичний акт є злочинним діянням у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена ст. 258 КК України.

Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.

При цьому терористична організації, на відміну від терористичної групи, створюється для здійснення терористичної діяльності на постійній основі на невизначений проміжок часу.

Суд зазначає, що згідно із Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 3314 (XXIX) «Визначення агресії», прийнятої 14 грудня 1974 року, агресивна війна - це протиправне діяння, що виражається у прямому чи опосередкованому застосуванні збройної сили проти суверенітету, територіальної цілісності чи політичної незалежності іншої держави.

При цьому суд бере до уваги те, що ознаки діяльності «ДНР» як терористичної організації підтверджуються зверненнями Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, які затверджено постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року; заявою Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схваленою постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2015 року; заявою Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схваленою постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року, в яких «ДНР» визначено терористичною організацією.

В листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 січня 2016 року № 9, зазначено, що на підставі аналізу положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та ст.ст.258, 258-3 КК України, як вчинення окремого терористичного акту, так і діяльність терористичної організації здійснюються із метою, визначеною у ст. 258 КК, відсутність якої унеможливлює віднесення певної діяльності до терористичної, внаслідок чого встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» ознак певної організації та відповідної мети її діяльності є підставою для визнання відповідної діяльності терористичною. Однак таке визнання здійснюється судом у конкретному провадженні на підставі наявних матеріалів, тому існування окремого судового рішення, рішення органу законодавчої чи виконавчої влади про визнання діяльності терористичною для притягнення особи до кримінальної відповідальності за статтею 258-3 КК не вимагається, оскільки ст. 24 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», що передбачає рішення суду про визнання організацією терористичною, не визначає обов`язкові ознаки терористичної організації, а лише передбачає один із правових наслідків визнання такої організації терористичною шляхом її ліквідації.

Крім цього встановлення у кримінальному провадженні передбачених у ст. 1 Закону ознак повної організації (наявність стійкого об`єднання трьох і більше осіб; розподіл функцій між цими особами; існування обов`язкових правил поведінки при підготовці та вчиненні терористичних актів) та відповідної мети її діяльності (порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, вплив на прийняття рішень, вчинення або не вчинення дій органами державної влади та місцевого самоврядування) є підставою для визнання відповідної діяльності терористичною.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом у постанові від 05 липня 2018 року по справі № 225/6151/15-к, від 03 жовтня 2018 року по справі №326/195/16-к, від 22 листопада 2018 року по справі №477/233/16-к.

На підставі вище переліченого суд встановив, що ОСОБА_8 , як громадянин України, який є дорослою, дієздатною особою, цілком усвідомлював, що «ДНР» є стійким об`єднанням групи осіб (більше трьох) з розподілом функцій та встановленням правил їх поведінки, яке діє на території України незаконно, а її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовців Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО.

Такі ознаки в сукупності є загальновідомими та, на думку суду, дають об`єктивні підстави вважати «ДНР» терористичною організацією у межах правої кваліфікації дій ОСОБА_8 , яка передбачена ст. 258-3 ч. 1 КК України.

Таким чином суд встановив, що обвинувачений умисно приймав участь у злочинній діяльності такої терористичній організації, незаконно проходячи там службу, та приймаючи участь у збройному опорі Збройним Силам України.

Розглядаючи питання щодо обвинувачення передбаченого ст. 260 ч.2 КК України, суд приходить до наступного.

Під збройними формуванням слід розуміти воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю.

Отже, під час здійснення спеціального судового провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 здобуто, як безпосередньо в судовому засіданні, так під час досудового розслідування, докази причетності ОСОБА_8 до участі в терористичній організації, а саме про те, що він у березні 2016 року, перебуваючи на території Донецької області, будучи достовірно обізнаним про вищевказану злочинну діяльність терористичної організації «ДНР», став її учасником, вступивши до лав її структурного підрозділу - «ІНФОРМАЦІЯ_3 «ІНФОРМАЦІЯ_2» 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки» («військова частина НОМЕР_2 »), яка в подальшому перейменована в «Окремий мотострілецький гвардійський (штурмовий) «Іловайський» батальйон 1 Армійського корпусу Міністерства оборони Донецької Народної Республіки» («військова частина НОМЕР_3 », далі - ОШБ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »)

ОСОБА_8 в період з березня 2016 року по час затвердження обвинувального акту, будучи учасником не передбаченого законом збройного формування - ОШБ «ІНФОРМАЦІЯ_2», перебуваючи на території Донецької області, відповідно до своїх функціональних обов`язків, здійснював збройний опір та незаконну протидію виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні АТО та операції об`єднаних сил та інші функціональні обов`язки, викладені у обвинувальному акті.

За вказані вище злочинні дії ОСОБА_8 отримував матеріальну винагороду.

Також, судом встановлено причетність обвинуваченого ОСОБА_8 до участі у непередбаченому законом збройному формуванні та здійснення супротиву військовослужбовцям Збройних сил України.

Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії:

- за частиною 1 статті 258-3 КК України, як прийняття участі у діяльності терористичної організації та сприяння її діяльності;

- за частиною 2 статті 260 КК України, як прийняття участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування.

Суд звертає увагу, що участь особи у непередбаченому законом збройному формуванні терористичної організації (наприклад, у силовому блоці терористичної організації «ДНР») підлягає кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених статтями 258-3 та 260 КК України, що додатково підтверджено правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 27.05.2020 р. по справі №296/2803/16-к.

Так, згідно з ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258 - 260, 443, 444, а також іншими статтями КК, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до цього Кодексу. Участь особи у непередбачених законом збройних формуваннях може мати на меті вчинення злочинів, які не охоплюються умислом на здійснення терористичної діяльності у розумінні Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та, відповідно, не містять складу злочину, встановленого ч. 1 ст. 258-3 КК, а отже, враховуючи доведеність винуватості ОСОБА_8 в безпосередньої участі у діяльності терористичної організації та у складі непередбачених законом збройного формування, яке є підрозділом вказаної організації, його дії підлягають кваліфікації за сукупністю злочинів, кожен з яких має самостійний склад, передбачений різними статтями Особливої частини КК.

При цьому судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. Про час та дату всіх судових засідань обвинувачений ОСОБА_8 повідомлявся у передбачений законом спосіб, через опублікування виклику у газеті «Урядовий кур`єр», оголошення про його виклик також публікувались на офіційному електронному сайті суду, судові повістки направлялися за останнім відомим місцем його проживання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 колегія суддів враховує, що відповідно до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно статті 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_8 , не встановлено.

Згідно статті 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , не встановлено.

ОСОБА_8 раніше несудимий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, скоїв тяжкий та особливо тяжкий злочини, дії яких були направлені проти громадської безпеки та мають значну суспільну небезпеку.

Вирішуючи питання щодо додаткового покарання за ст. 258-3 ч. 1 КК України у вигляді конфіскації майна, суд зазначає, що стороною обвинувачення було доведено, що протиправна діяльність ОСОБА_8 була пов`язана, крім іншого, з матеріальним збагаченням обвинуваченого внаслідок такої злочинної діяльності, тому на думку колегії суддів при призначенні покарання винному необхідно застосувати, як додаткове покарання, конфіскацію усього майна, що належить на праві власності ОСОБА_8 ..

На підставі викладеного суд приходить до переконання що обвинуваченому ОСОБА_8 слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі, яке слід відбувати реально.

Долю речових доказів вирішити на підставі статті 100 КПК України.

З ОСОБА_8 підлягають стягненню судові витрати за проведення судової експертизи.

Корольовським районним судом м.Житомира ухвалою від 24.05.2022 року до обвинуваченого ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без встановлення строку дії ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 323, 368- 370, 374 КПК України, суд, -Керуючись ст. ст. 323, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 258-3, ч.2 ст. 260 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст. 258-3 КК України - 12 ( дванадцять ) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

-за ч.2 ст. 260 КК України - 06 (шість) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Застосований до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (без визначення строку дії ухвали суду) залишити до моменту затримання засудженого.

Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_8 рахувати з дати його затримання.

Стягнути з ОСОБА_8 процесуальні витрати за проведення на досудовому слідстві судової експертизи в сумі 2860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. 00 коп. - на користь держави.

Речові докази по кримінальному провадженню, після набрання вироком законної сили - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На даний вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3