-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
УХВАЛА
про забезпечення позову
22 вересня 2023 року Справа № 580/8736/23
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючого судді Бабич А.М, розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників у в порядку підготовки до розгляду справи за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ МІЖРЕГІОНАЛЬНА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ до Державного реєстратора Слобожаника Дмитра Андрійовича Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії заяву адвоката Тищенка Ю.П. про забезпечення позову,
УСТАНОВИВ:
21.09.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Тищенка Ю.П. ( АДРЕСА_1 ; адреса для листування: 18005, м.Черкаси, вул.Кривалівська, 37) від імені ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬІСТЮ МІЖРЕГІОНАЛЬНА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ (01014, м.Київ, вул.Мічуріна, буд.4; код ЄДРПОУ 32851967) (далі позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЧЕРКАСИГАЗ (18028, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Максима Залізняка, 142; код ЄДРПОУ 03361402) (далі третя особа) до Державного реєстратора Слобожаника Дмитра Андрійовича Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради (18000, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Байди Вишневецького, буд.36; код ЄДРПОУ 38764676) (далі відповідач) про:
визнання протиправним і скасування рішення відповідача від 13.09.2023 про відмову у державній реєстрації за заявою Державна реєстрація змін відомостей про юридичну особу щодо третьої особи;
зобов`язання відповідача провести державну реєстрацію змін відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про третю особу, зазначивши інформацію про те, що органами управління третьої особи є Загальні збори; Наглядова рада у складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Додатково просив судові витрати покласти на відповідача.
Обґрунтовуючи зазначив, що позивач є акціонером третьої особи та володіє цінними паперами у кількості 23325441 акцій. 22.06.2023 спільно з іншими акціонерами склав нотаріально посвідчене повідомлення про заміну членів Наглядової ради. Вказане повідомлення отримала третя особа. 13.09.2023 третя особа звернулася до відповідача заявою про державну реєстрацію змін відомостей про її органи управління до Єдиного державного реєстру. Заяву підписала представник третьої особи ОСОБА_8 . 13.09.2023 відповідач прийняв рішення про відмову у державній реєстрації за вказаною вище заявою, у якому посилався на ст.28 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Оскаржуване рішення вмотивоване тим, що документи подані представником, в повноваження якої входить лише представництво в судах. Водночас вказав, що в Єдиному державному реєстрі зазначаються лише органи управління юридичної особи, а не склад Наглядової ради із зазначенням прізвища, власного імені та по-батькові. Вважає, що оскаржуване рішення не відповідає нормам чинного законодавства. Тому звернувся до суду.
До позовної заяви позивач додав заяву про вжиття заходів забезпечення позову (далі Заява), в якій просив:
вжити заходи забезпечення адміністративного позову;
заборонити Наглядовій раді третьої особи у складі: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 приймати будь-які рішення з питань, віднесених до компетенції Наглядової ради третьої особи Законом України Про акціонерні товариства та Статутом третьої особи, затвердженим рішенням Загальних зборів акціонерів ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФІКАЦІЇ ЧЕРКАСИГАЗ (протокол Загальних зборів акціонерів від 14.04.2020 №16);
заборонити будь-яким державним реєстраторам вносити зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника третьої особи.
Обґрунтовуючи Заяву зазначив, що внаслідок прийняття неправомочною Наглядовою радою рішень виникає загроза для господарської діяльності третьої особи, яка полягає у можливості безпідставного набуття третьою особою господарсько-правових або цивільно-правових зобов`язань, понесення додаткових витрат Товариством, незаконного відчуження майна та коштів третьої особи. Вважає, що є очевидною загроза, що внаслідок прийняття неправомочною Наглядовою радою рішень третя особа може понести витрати, що унеможливить отримання нею прибутку та виплату дивідендів акціонерам, право на отримання яких позивач має відповідно до п.2 ч.1 ст.27 Закону України Про акціонерні товариства. Також існує очевидна загроза того, що у разі якщо внаслідок прийняття неправомочною Наглядовою радою рішень третій особі будуть завдані збитки, позивач нестиме відповідальність за завдання таких збитків. Водночас позивачу необхідно буде докласти значних зусиль і витрат для оскарження кожного окремого рішення неправомочної Наглядової ради третьої особи, що вимагатиме багато часу і унеможливить поновлення порушених прав та інтересів позивача. Вказані доводи вказав і щодо заборони внесення змін до відомостей Єдиного державного реєстру щодо керівника третьої особи.
Відповідно до положень ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглянувши Заяву, оцінивши заявлені доводи та докази, суд вважає її частково обґрунтованою з огляду на таке.
Частинами 4-6 ст.154 КАС України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
На підставі ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з ч.3 ст.151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом:
1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії;
2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, його посадовим особам при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а також іншим особам під час реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб майна банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, та банку, що ліквідується відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків;
4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій;
5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення;
6) зупинення рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо встановлення державних регульованих цін (тарифів) на ринку електричної енергії та природного газу, затвердження методик (порядків) їх встановлення (формування, розрахунку);
7) зупинення рішення Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановлення заборони Кабінету Міністрів України призначати на посаду члена (членів) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";
8) зупинення дії індивідуальних актів Міністерства фінансів України, прийнятих на виконання рішень Кабінету Міністрів України про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Міністерства фінансів України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;
9) зупинення дії індивідуальних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, прийнятих у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, а також встановлення для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій, що випливають з такого індивідуального акта;
10) зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відповідно до ч.4 вказаної статті КАС України заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів, всеукраїнського референдуму.
Предмет заявленого спору не стосується виборчого процесу.
Згідно з ч.6 ст.151 КАС України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб`єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Вказані в Заяві способи забезпечення не стосуються вказаних вище винятків, з огляду на що підлягають загальній оцінці на обґрунтованість та доведеність.
Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 28.03.2018 у справі № 800/521/17 (ЄДРСР 73082059) зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Посилання позивача на те, що внаслідок прийняття неправомочною Наглядовою радою рішень виникає загроза для господарської діяльності третьої особи, яка полягає у можливості безпідставного набуття третьою особою господарсько-правових або цивільно-правових зобов`язань, понесення додаткових витрат, незаконного відчуження майна та коштів третьої особи та понесення витрат, що унеможливить отримання нею прибутку та виплату дивідендів акціонерам, право на отримання яких позивач має відповідно до п.2 ч.1 ст.27 Закону України Про акціонерні товариства, що може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, не підтверджене жодними належними, достовірними та достатніми доказами. Водночас такі доводи не стосуються публічно-правового, який вирішується правилами адміністративного судочинства.
Оскільки предмет спору стосується виключно рішення державного реєстратора, прийнятого виключно з двох підстав: відсутність повноважень у особи, що подала пакет документів для реєстрації, та в ЄДРПОУ зазначаються лише органи управління, а не склад наглядової ради з прізвищем ім`ям та по батькові,- заборона вчиняти будь-які дії наглядовій раді не відповідатиме принципу співмірності та стосуватиметься правовідносин, які в цій справі не є спірними. Тому в цій частині відсутні підстави для задоволення Заяви.
Відповідно до ст.1 Закону України від 27 липня 2022 року № 2465-IX «Про акціонерні товариства» (далі ЗУ № 2465-IX) акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. Згідно з вимогами ст.4 цього закону структура управління акціонерним товариством може бути однорівневою або дворівневою. За однорівневої структури управління органами управління акціонерним товариством є загальні збори та рада директорів. До складу ради директорів входять виконавчі директори та можуть входити невиконавчі директори, крім випадків, передбачених частиною другою статті 64 цього Закону. Частина невиконавчих директорів можуть бути незалежними невиконавчими директорами. Однорівнева структура управління передбачає здійснення функцій контролю та управління діяльністю акціонерного товариства єдиним колегіальним органом - радою директорів. За дворівневої структури управління органами управління акціонерним товариством є загальні збори, орган, відповідальний за здійснення нагляду (наглядова рада), і виконавчий орган (колегіальний або одноосібний). Дворівнева структура управління передбачає чіткий розподіл функцій з безпосереднього управління поточною (операційною) діяльністю акціонерного товариства, які здійснює виконавчий орган, та функцій контролю за роботою виконавчого органу та інших керівників акціонерного товариства (у тому числі підрозділів контролю та внутрішнього аудиту), які здійснює наглядова рада. До складу наглядової ради входять члени наглядової ради, частина з яких у встановлених законом випадках є незалежними директорами. Структура управління акціонерним товариством визначається статутом акціонерного товариства.
Згідно зі ст.7 ЗУ № 2465-IX кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на:
1) участь в управлінні товариством;
2) отримання дивідендів;
3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства;
4) отримання інформації про господарську діяльність товариства.
Одна проста голосуюча акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування.
Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені законодавством та статутом акціонерного товариства.
Відповідно до ч.2 ст.81 вказаного Закону виконавчий орган підзвітний загальним зборам і наглядовій раді, організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган діє від імені товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом.
Суд урахував відомості доданого до позовної заяви статуту АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЧЕРКАСИГАЗ в редакції, затвердженій Протоколом Загальних зборів акціонерів ПАТ «ЧЕРКАСИГАЗ» №16 від 14.04.2020.
Зокрема, в розділі 8 Статуту вказано, що органами Товариства, які управляють та контролюють його діяльність, є Загальні Збори, Наглядова рада, Правління та Ревізійна комісія товариства. Посадовими її особами визнаються голова та члени Наглядової ради, голова та члени Правління, голова та члени Ревізійної комісії.
Вищим органом відповідно до положень розділу 9 Статуту є Загальні збори. В них можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники (п.9.1.6). Обмеження права акціонера на участь у Загальних зборах встановлюються законом (п.9.1.9). До їх повноважень належить обрання Наглядової ради (пункти 9.2.2.21-9.2.2.22).
Відповідно до положень розділу 10 Статуту Наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист акціонерів Товариства, і в межах своєї компетенції, визначеної законом та статутом, здійснює управління товариством, контролює та регулює діяльність Правління. Контролює своєчасність надання (опублікування) товариством достовірності інформації про його діяльність, у т.ч. про принципи корпоративного управління (підп.10.2.2.17), вирішує питання участі Товариства у промислово-фінансових групах та інших об`єднаннях, заснування та припинення інших юридичних осіб, здійснення внесків до їх статутних капіталів (підп.10.2.24-10.2.2.25). До її виключної компетенції згідно з підпд.10.2.2.12 Статуту є обрання та припинення (відкликання) повноважень Голови та членів Правління, прийняття рішення про відсторонення Голови Правління (виконуючого обов`язки Голови Правління) або члена Правління від здійснення повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження Голови правління. Крім того, згідно з підп.10.2.2.13 затвердження мов контрактів, які з ними укладаються, розміру їх винагороди, а відповідно до підп.10.2.2.14 обрання та припинення повноважень голови і членів інших органів товариства. Також згідно з підп.10.2.2.15 призначення і звільнення керівника підрозділу внутрішнього аудиту.
Вказані вище повноваження свідчать про необхідність володіння державним реєстратором належними відомостями про повноважний склад Наглядової ради товариства, що забезпечить прийняття ним законного рішення про внесення будь-яких відомостей в ЄДРПОУ.
Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі ЗУ № 755-IV) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Державна реєстрація згідно з ч.1 ст.4 ЗУ № 755-IV базується на таких основних принципах:
1) обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі;
2) публічності державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі та документів, що стали підставою для її проведення;
3) врегулювання відносин, пов`язаних з державною реєстрацією, та особливостей державної реєстрації виключно цим Законом;
4) державної реєстрації за заявницьким принципом;
6) єдності методології державної реєстрації;
7) об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі;
8) внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону;
9) відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ № 755-IV державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у результаті нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є відчуження (передання) частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю), у результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю) проводиться нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію, відразу після вчинення посвідчувального напису на документі або підписання документа, що ним видається, крім випадків нотаріального посвідчення правочину, правовий наслідок якого пов`язується з настанням певної обставини, та інших випадків, передбачених цією статтею.
За наявності поважних причин (надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила) державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у результаті вчинення відповідної нотаріальної дії може бути проведено іншим нотаріусом за домовленістю із ним та за попереднім письмовим повідомленням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України із зазначенням поважних причин, відомостей про нотаріуса, що проводитиме державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, та строку відсутності.
Передача заяв на проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, до іншого нотаріуса здійснюється за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України.
У разі смерті нотаріуса, оголошення його померлим чи безвісно відсутнім у порядку, встановленому законом, або якщо нотаріус за станом здоров`я не може вчинити дії, передбачені абзацом першим цієї частини, припинення або зупинення діяльності такого нотаріуса, передача заяв на проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, до іншого нотаріуса здійснюється за наказом відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
Правила цієї частини також застосовуються до випадків проведення інших реєстраційних дій нотаріусом, який за наявності умов, визначених частинами другою і третьою цієї статті, не може провести реєстраційні дії у межах строків, визначених цим Законом, за заявами, що перебувають на розгляді у такого нотаріуса.
Відповідно до пунктів 6-6-1 ч.3 ст.7 ЗУ № 755-IV програмне забезпечення Єдиного державного реєстру повинно забезпечувати пошук взаємозв`язків між юридичними особами та їхніми засновниками (учасниками), кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами), у тому числі кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) засновника, керівниками юридичних осіб, візуалізацію всіх прямих та непрямих зв`язків; пошук взаємозв`язків у структурі власності юридичної особи між всіма особами, які прямо або опосередковано володіють такою юридичною особою самостійно чи спільно з іншими особами (всіма засновниками (учасниками) юридичної особи та кожної особи у кожному ланцюгу володіння корпоративними правами юридичної особи), візуалізацію всіх прямих та непрямих зв`язків.
Тобто, належний склад осіб, що управляють товариством, має значення для державного реєстратора при вирішенні питання внесення відомостей до ЄДРПОУ. Особливе значення при цьому матимуть відомості про керівника, що обирається Наглядовою радою Товариства.
В Єдиному державному реєстрі відповідно до п.п.12-14 ч.2 ст.9 ЗУ № 755-IV містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, як відомості про органи управління юридичної особи, відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; відомості про членів керівних органів: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, посада, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти), контактний номер телефону та інші засоби зв`язку - для громадського формування.
Відповідно до п.10.3.2 Статуту товариства, учасником якого є позивач, склад наглядової ради становить 7осіб. У нотаріально посвідченому Повідомленні, з приводу реєстрації відомостей якого виникли спірні правовідносини, саме такі особи.
Отже, в сукупності наявні ознаки очевидної протиправності однієї з підстав оскаржуваного рішення (про відсутність підстав вказувати в ЄДРПОУ ПІБ складу Наглядової ради), що впливає на право позивача, як акціонера, бути впевненим в належних офіційних відомостях про його товариство.
Згідно з вимогами ст.10 ЗУ № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Отже, належні відомості ЄДРПОУ забезпечують права позивача, як акціонера, в управлінні товариством, розподілом дивідендів, належне забезпечення представництва перед третіми особами. У цьому контексті суд враховує, що забезпечити належний стан відомостей має саме система державних реєстраторів.
Згідно з ч.1 ст.13 ЗУ № 755-IV інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених цією статтею, здійснюється за допомогою електронних комунікацій в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами.
Відповідно до ч.2 ст.25 ЗУ № 755-IV порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає:
1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника);
2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі;
3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі;
4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру;
5) перевірку відомостей Єдиного державного реєстру на наявність заборони вчинення реєстраційних дій;
6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації;
7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об`єднання;
8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;
9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів;
10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).
Виписка з Єдиного державного реєстру у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.
Відповідно до ч.3 ст.28 ЗУ № 755-IV повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства. Таких відомостей, як конкретного пункта статті законодавства та поданого заявником документа оскаржуване рішення відповідача не містить, що є очевидним невиконанням вимог закону в контексті обґрунтованості.
Оскільки для зазначеної категорії справ спір не є терміновим, з огляду на загальні строки вирішення спору, наявні підстави забезпечити до вирішення судом справи незмінність відомостей ЄДРПОУ про вказане товариство, щонайменше про керівника для належного, об`єктивного та неупередженого судового розгляду справи з належними уповноваженими його представниками. Заявлений позивачем спосіб вжиття заходів забезпечення позову у решті вимог Заяви на час до вирішення спору в цій справі є співмірним і відповідатиме меті адміністративного спору, завданню адміністративного судочинства та співвідношенню прав (інтересу), про захист яких просить позивач, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд акцентує увагу учасників на ч.1 ст.155 КАС України, згідно з якою за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Крім того суд відповідно до ч.1 ст.157 КАС України може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 150-154, 243, 248, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву (вх. від 21.09.2023) адвоката Тищенка Ю.П. від імені ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬІСТЮ МІЖРЕГІОНАЛЬНА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ (код ЄДРПОУ 32851967) про забезпечення його позову до Державного реєстратора Слобожаника Дмитра Андрійовича Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Забезпечити його позов шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам вносити зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо керівника АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЧЕРКАСИГАЗ до часу вирішення цього спору.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
2. Копії ухвали направити учасникам справи, у т.ч. АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ ЧЕРКАСИГАЗ.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Ухвала постановлена та підписана в повному обсязі 22.09.2023.
скопійовано
-
скопійовано
-
