ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2023 року Справа № 915/939/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; ідентифікаційний код 20915546)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД-ПРОМСТРОЙ 2» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 78; адреса електронної пошти невідома; ідентифікаційний код 41901054)

про: стягнення 155 649,93 грн,

Суть спору:

14.06.2023 Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 32/559 від 12.05.2023 (з додатками), в якій просить суд:

1. Розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД-ПРОМСТРОЙ 2» на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВП «Південноукраїнська АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» заборгованість у розмірі 144 758,81 грн, пеню в розмірі 4429,46 грн, штраф 6282,17 грн, інфляційні 179,49 грн, а також судові витрати.

3. Справу розглянути за відсутності представника позивача.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору про надання послуг автотранспорту і спецтехніки № 48898/63-123-SД-23-08007 від 10.01.2023 з додатками до нього; актів здачі-приймання послуг (2 шт.); рахунків (2 шт.), з доказами їх направлення; талонів замовника; застосування норм статей 530, 546, 549, 611 Цивільного кодексу України, статей 193, 231 Господарського кодексу України; та мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Ухвалою суду від 19.06.2023 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/939/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; викладено вимоги до позивача; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Копія вказаної ухвали була направлена учасникам справи, на їх адреси місцезнаходження, визначені у відповідності до приписів ч. 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України.

Так, позивач отримав копію ухвали 03.07.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501578459.

Відповідач отримав копію ухвали 17.07.2023, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400501578971.

Станом на час розгляду справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, від учасників справи до суду не надходило.

Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався.

Так, як уже було вище наведено, ухвалою суду від 19.06.2023 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.

Копі вказаної ухвали відповідач отримав 17.07.2023. За такого, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача, з урахуванням вихідних днів, тривав до 01.08.2023 включно.

Разом із тим, ні протягом встановленого строку, ні станом на дату розгляду даної справи по суті, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні будь-яких заяв чи клопотань з означеного питання суду не надав.

За правилами ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Разом із тим, головуючий у даній справі суддя Смородінова О.Г. у період з 14.08.2023 по 15.09.2023 перебувала у щорічній відпустці, тому справа вирішується судом після закінчення наведених обставин, та з урахуванням обсягу справ, що перебувають у провадженні судді.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст. 252 ГПК України).

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2023 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», як Виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛД-ПРОМСТРОЙ 2», як Замовником, був укладений Договір про надання послуг автотранспорту і спецтехніки № 48898/63-123-SД-23-08007 (далі - Договір), відповідно до предмету якого Виконавець зобов`язався в 2023 році надати Замовнику послуги автотранспорту і спецтехніки АТГ ВП ПАЕС згідно із затвердженим планом-графіком надання послуг (Додаток №1 до договору) та відповідно до письмової заявки, а Замовник зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити надані послуги (п. 1).

За умовами наведеного Договору:

- фактична вартість наданих послуг визначається кількістю фактично відпрацьованих маш-год роботи і км пробігу транспорту відповідно до підписаних Замовником «Талонів Замовника» та затвердженою «Ціною послуг автотранспорту АТГ ВП ПАЕС для сторонніх споживачів в розрахунку на 1 маш-год роботи і 1 км пробігу» (Додаток №3 до договору) (п. 2.4);

- підставою для розрахунків за фактично надані послуги є рахунок та підписаний уповноваженими представниками Сторін двосторонній акт здачі-приймання послуг, які Виконавець направляє Замовнику листом з повідомленням про вручення (п. 2.5);

- розрахунки за фактично надані послуга здійснюються Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 2.6);

- Виконавець зобов`язаний, зокрема: надавати Замовнику послуги транспорту та спецтехніки згідно з планом-графіком (п. 3.2.1);

- Замовник зобов`язаний, зокрема: проводити своєчасно розрахунки за фактично надані послуги (п. 3.4.2);

- за несвоєчасну оплату наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми наданих послуг за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а за прострочення більше, ніж 30 днів - штраф у розмірі 7% від вказаної вартості (п. 4.1);

- Договір вступає в силу з дати підписання його обома Сторонами, скріплення підписів печатками і діє по 31.12.2023 року включно в частиш надання послуг, а в частині розрахунків - до повного виконання. Сторони дійшли спільної згоди, що відповідно до пункту 3 статті 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин між Сторонами, що виникли до його укладення, а саме - з 1 січня 2023 року (п. 5.1).

Відповідно до п. 10 Договору додатками до нього, які є невід`ємною його частиною є:

- Додаток №1 «План - графік надання послуг автотранспорту і спецтехніки АТГ ВП ПАЕС для ТОВ «АЛД-ПРОМСТРОЙ 2» у 2023 році»;

- Додаток №2 «Розрахунок вартості надання послуг автотранспорту і спецтехніки АТГ ВП ПАЕС для ТОВ «АЛД-ПРОМСТРОЙ 2» у 2023 році»;

- Додаток №3 «Ціна послуг автотранспорту АТГ ВП ПАЕС для сторонніх споживачів в розрахунку на 1 маш.-год. і 1 км пробігу».

Договір з додатками до нього скріплений підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як виконавця, щодо стягнення з відповідача, як замовника, заборгованості за надані послуги, а також штрафних санкцій та інфляційних втрат, нарахованих внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення відповідачем строків виконання грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором, зокрема, в частині своєчасного та у повному обсязі здійснення розрахунків за надані послуги.

Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:

- Договір про надання послуг автотранспорту і спецтехніки № 48898/63-123-SД-23-08007 від 10.01.2023 з додатками до нього;

- акти здачі-приймання послуг (№ 05-ЮЛ від 31.01.2023 та № 16-ЮЛ від 28.02.2023);

- рахунки (№ РС ,23-218 від 31.01.2023 та № РС ,23-451 від 28.02.2023);

- листи № 05/2613 від 14.02.2023, № 05/3842 від 07.03.2023, з доказами їх направлення;

- талони замовника, оформлені у період з 14.01.2023 по 26.02.2023.

Відповідач, як уже було наведено вище, ні відзиву, ні будь-яких доказів суду не надав.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про послуги.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України. За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, положення ст. 901-907 ЦК України підлягають застосуванню до відносин, предметом яких є послуги, як вони визначаються в ч. 1 ст. 901 ЦК України: споживання в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, при умові надання послуги особисто виконавцем, якщо інше не визначено договором.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов укладеного між сторонами Договору, позивачем, як Виконавцем, було надано відповідачу, як Замовнику, послуги спецтехніки на загальну суму 144 758,81 грн, що вбачається з наявних в матеріалах справи:

1. Актів здачі-приймання послуг, підписаних та скріплених печатками сторін без будь-яких зауважень і заперечень:

- № 05-ЮЛ від 31.01.2023 на суму 89 845,43 грн;

- № 16-ЮЛ від 28.02.2023 на суму 55 013,58 грн.

2. Талонів замовника до подорожніх листів, оформлених у період з 14.01.2023 по 26.02.2023.

У відповідності до умов п. 2.5 Договору, для здійснення оплати позивач виставив відповідачу рахунки на загальну суму 144 758,81 грн, а саме:

- № РС ,23-218 від 31.01.2023 на суму 89 745,23 грн;

- № РС ,23-451 від 28.02.2023 на суму 55 013,58 грн.

Вказані рахунки були скеровані відповідачу листами № 05/2613 від 14.02.2023, № 05/3842 від 07.03.2023, докази направлення яких наявні в матеріалах справи.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній оплати за поставлений товар не здійснив, що і стало для позивача підставою для звернення дол. Суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за надані послуги закон покладає на замовника (в даному випадку на відповідача у справі).

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором та сплати коштів за надані послуги не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

За такого, проаналізувавши викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за надані за Договором послуги, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення існуючої заборгованості.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» суму заборгованості в розмірі 144 758,81 грн (89 745,23 + 55 013,58) зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:

1. Пеню на загальну суму 4 429,46 грн, у тому числі:

- за актом здачі-приймання послуг № 05-ЮЛ від 31.01.2023, з огляду на період прострочення з 01.04.2023 по 12.05.2023 на суму 3 769,30 грн;

- за актом здачі-приймання послуг № 16-ЮЛ від 28.02.2023, з огляду на період прострочення з 01.05.2023 по 12.05.2023 на суму 660,16 грн.

2. Штраф на суму 6 282,17 грн, нарахований за актом здачі-приймання послуг № 05-ЮЛ від 31.01.2023, з огляду на період прострочення з 01.04.2023 по 12.05.2023.

3. Інфляційні втрати на загальну суму 179,49 грн, нараховані за актом здачі-приймання послуг № 05-ЮЛ від 31.01.2023, з огляду на період прострочення з 01.04.2023 по 12.05.2023.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення сум пені та штрафу, суд зазначає таке.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У відповідності до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.1 Договору Сторони погодили, що за несвоєчасну оплату наданих послуг Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1% від несплаченої суми наданих послуг за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, а за прострочення більше, ніж 30 днів - штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Отже, на підставі наведених правових норм та положень Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню та штраф.

Судом перевірено розрахунок сум пені та штрафу, заявлених до стягнення та встановлено, що відповідні нарахування проведено правильно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявленої до стягнення суми інфляційних втрат суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати.

Судом перевірено наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат та встановлено, що відповідні нарахування позивачем проведено правильно.

За такого позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

За правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 165, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД-ПРОМСТРОЙ 2» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 78; ідентифікаційний код 41901054) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) заборгованість у розмірі 144 758,81 грн, пеню в розмірі 4429,46 грн, штраф в розмірі 6282,17 грн, інфляційні втрати в розмірі 179,49 грн, а також 2684,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛД-ПРОМСТРОЙ 2» (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 78; ідентифікаційний код 41901054).

Повне рішення складено та підписано судом 22.09.2023.

Суддя О.Г. Смородінова