Справа № 638/8419/23

Провадження № 2/638/4203/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.

за участю секретаря Межирицької В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

24.07.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом. В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 поерла його мати ОСОБА_2 , після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з прилеглими господарсько- побутовими спорудами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . 30.06.2023 позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про прийняття спадщини. Постановою приватного нотаріуса Полякову Н.В. було відмовлено у видачі свідоцтва, у зв`язку з тим, що останній пропустив строк для прийняття спадщини. Міста Харків та Ізюм починаючи з 24.02.2022 знаходилось у зоні активних бойових дій. Позивач ОСОБА_1 обмежив свої пересування та переважно перебував або в укритті, або на своєму робочому місці в якості лікаря ортопеда- травматолога в КНП ХОР «Обласна клінічна травматологічна лікарня». Позивач з перших днів війни перебував у лікарні на чергуванні, де надавав невідкладну допомогу цивільному населенню та військовослужбовця ЗСУ, які постраждали від ракетних та артилерійських обстрілів, вибухів та осколкових поранень. Позивач врятував багато людських життів. У зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 не зміг вчасно звернутись до нотаріальної контори. Позивач просить визначити йому додатковий строк у два місці для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача Ізюмської міської ради Харківської області звернувся з заявою про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципівзмагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане Ізюмським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №1282.

За життя ОСОБА_2 не склала заповіт.

Факт родинних відносин із спадкодавцем підтверджується: копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 , де матір`ю зазначено ОСОБА_2 .

Маючи намір прийняти спадщину позивач звернувся до нотаріальної контори. Постановою №2 від 30.06.2023 приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з прилеглими господарсько- побутовими будівлями, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листом приватного нотаріуса Ізюмського районного нотаріального округу Харківської області від 11.08.2023 повідомлено, що спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась.

Приписами ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Ч. 1 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно дост. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

З урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №164 від 28.02.2022 строк для прийняття спадщини сплинув 12.01.2023.

Згідно ч. 3ст.1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно дост.1272 ЦК України, визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленогост. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьоїстатті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Отже, правила ч. 3ст. 1272 ЦК Україниможуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до змістуст. 1272 ЦК Українипозов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Згідно з ч. 5ст. 1268 ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3ст. 1296 ЦК, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦКвстановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк на прийняття спадщини через те, що на території України розпочались військові дії.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Окрім того, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 18 травня 2022 року» з наступними змінами, який діяв до 22.12.2022 Харківська територіальна громада та м. Ізюм включені до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на10 грудня2022 року.

У подальшому, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Харківську територіальну громаду та місто Ізюм віднесено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

З 01.04.2023 та до 10.09.2023 місто Ізюм було в окупації ворожих військ.

До теперішнього часу, а саме станом на день розгляду справи Харківська міська громада та Ізюмська міська територіальна громада включені до переліку територій можливх бойових дій.

Також, в судовому засіданні встановлено, що позивач є лікарем ортопедом травматологом відділення екстреної хірургічної та травматологічної допомоги Харківської обласної клінічної травматологічної лікарні. З наданої директором КНП ХОР «ОКТЛ» характеристики вбачається, що ОСОБА_1 з перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну перебував на постійному чергуванні у лікарні, де надавав невідкладну кваліфіковану допомогу цивільному населенню та військовослужбовцям ЗСУ, в тому числі які постраждали від ракетних та артилерійських обстрілів, вибухів та осколкових поранень. Завдяки професійній роботі ОСОБА_1 врятував багато людських життів.

Від прийняття спадщини після померлої матері ОСОБА_1 не відмовлявся.

В зв`язку з чим, суд визнає причини пропуску подання заяви позивачем про прийняття спадщини поважними та встановлює додатковий строк для прийнятті спадщини.

Отже, хоча пропуск строку для прийняття спадщини становить більше одного року, проте у сукупності з іншими обставинами справи, вказує наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, оскільки визначений частиною першоюстатті 1270 ЦК Українистрок для прийняття спадщини, пропущено ОСОБА_1 із поважних, незалежних від позивача причин.

Норми європейського законодавства щодо прав людини встановлюють, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позбавлення позивача права на спадщину буде занадто надмірним тягарем, що не є пропорційним меті законодавчого обмеження строку подання заяви про прийняття спадщини, відтак, буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/42165/17-цвід 28 жовтня 2019 року.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положеньст. 81 ЦПК Українидокази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

На підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен у визначений судом строк звернутися до нотаріальної контори та подати відповідну заяву, після чого він буде вважатися таким, що прийняв спадщину.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1261,1268,1269,1270,1272 ЦК України, ст.ст.4,12,13,76-81,90,92,95,141,223,229,247,259,263-265,268.208-282ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 2 (два) місяці з дня набрання судовим рішенням законної сили.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_2

Відповідач Ізюмська міська рада Харківської області, ЄДРПОУ 26201641, Харківська область, м. Ізюм, пл. Центральна, 1, 64309.

СУДДЯ І.В. СЕМІРЯД