ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 вересня 2023 рокусправа № 380/5319/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом I travel bus Sp. z o.o. до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправними і скасування постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів, -

встановив:

I travel bus Sp. z o.o. звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.01.2023 №№ 350335, 350336, 350337, 350338, 350339, 350340, 350341, 350342, 350343, 350344, 350345, 350346, 350347, 350348, 350349, 350350, 350351, 350352, 350353, 350354, 350355, 350356, 350357, 350358, 350359, 350360, 350361, 350362, 350363, 350364, 350365, 350366, 350367, 350368, 350369, 350370, 350371, 350372, 350373, 350374, 350375, 350376, 350377, 350378, 350379, 350380, 350381, 350382, 350383, 350384, 350385, 350386, 350387, 350388, 350389, 350390, 350391.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з оскаржених постанов вбачається, в їхню основу не покладено жодного доказу, який би підтвердив допущення «I travel bus» Sp. z.o.o. порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт. Більше того, в постанові не вказано обставин та суті так званого порушення законодавства про автомобільний транспорт та конкретну норму, яку нібито порушив перевізник.

Вказує, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку перебування в автобусі одразу двох водіїв, а чітко визначено обов`язок здійснення перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів не одним водієм. Компанія «I travel bus» Sp. z o.o. направила в рейс на маршрут Київ-Кельце (протяжністю понад 500 км) двох водіїв для одного автобуса, які здійснювали перевезення пасажирів з дотриманням усіх вимог роботи та відпочинку водіїв, а заміна водіїв здійснюється згідно з чітким графіком роботи. Тобто один водій змінював іншого. Тому, 23.01.2023 під час рейдової перевірки працівниками Укртрансбезпеки у м. Львові, пл. Двірцева, 1, автобуса BOVA, р.н. НОМЕР_1 , та складанні акту перевірки водій ОСОБА_1 мав везти пасажирів у своєму проміжку по маршруту з м. Львів до м. Кельце, Польща (відстань між містами приблизно 320 км) і жодним чином не порушив вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» чи вищезазначених нормативних документів.

Щодо відсутності інформації по режиму праці та відпочинку водія за поточний день 23.01.2023 та попередні дні, відсутності бланку підтвердження водія за вказаний період відповідно до ч.1 абз.11 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зазначає, що водії пред`являли відповідним посадовим особам бланк підтвердження діяльності, згідно з якими вони не працювали впродовж зазначеного в актах періоду, а також тахокарти про роботу у відповідні дні. Однак вказані документи не були взяті до уваги посадовими особами відповідача.

Також зазначає, що розгляд справи відповідачем та прийняття оскаржених постанов про застосування адміністративно-господарських санкцій було здійснено в день складення акту про виявлені порушення 23.01.2023.

Ухвалою від 27.03.2023 суддя відкрила спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 12.04.2022 (вх. № 25543), у якому зазначає, що під час перевірки виявлено порушення вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Звертає увагу суду, що дані правовідносини регулюються вимогами абзацу другого пункту 25 Порядку № 1567, що були виконані Відповідачем в частині виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення. При цьому процедура виконання вимог абзацу першого пункту 25, пунктів 26, 27, 29 Порядку № 1567 не відноситься до виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення. Отже, посилання позивача на норми законодавства, що стосуються виключно резидентів не заслуговує на увагу, оскільки для іноземних перевізників застосовуються спеціальні норми законодавства. Оскільки рейдова перевірка (перевірка на дорозі) була проведена 23.01.2023, водію необхідно було надати для перевірки реєстраційні листки режиму праці та відпочинку за 23.01.2023, а також попередні 28 календарних днів або бланк підтвердження діяльності за вказані дні. В порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», ЄУТР, Інструкції № 385 під час проведення перевірки 23.01.2023 ні водієм транспортного засобу марки ВОVА, номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ні водієм транспортного засобу марки ВОVА, номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_1 не було надано реєстраційних листків режимів роботи та відпочинку водія за поточний день та попередні 28 календарних днів та не було надано бланків підтвердження діяльності за вказані дні. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив від 14.04.2023 (вх. № 26449), у якому зазначає, що посадова особа зобов`язана була пред`явити водіям «I travel bus» Sp. z o.o. службове посвідчення на початку проведення рейдової перевірки. Також вказує, що автомобільний перевізник не був належно повідомлений про розгляд справи, що у свою чергу порушує його право, яке є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Представник відповідача подала заперечення від 08.06.2023 (вх. № 12389ел).

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Контролюючими особами відділу державного (нагляду) контролю у Львівській області

проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом щодо транспортного засобу BOVA реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить позивачу I travel bus Sp. z o.o., водій ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено акт перевірки від 23.01.2023 № 348079. Під час перевірки виявлено порушення п. 7а ст. 17 ЄУТР при здійсненні міжнародних перевезень пасажирів по маршруту Тягів-Варшава у водія відсутня інформація по режиму праці та відпочинку водія за поточний день 23.01.2023 та попередні 28 днів. Відсутні бланки підтвердження водія за вказаний період. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 12 абз.11 управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.

Контролюючими особами відділу державного (нагляду) контролю у Львівській області

проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом щодо транспортного засобу BOVA реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить позивачу I travel bus Sp. z o.o., водій ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт перевірки від 23.01.2023 № 348079. Під час перевірки виявлено порушення п. 7а ст. 17 ЄУТР при здійсненні міжнародних перевезень пасажирів по маршруту Київ- Кельце у водія відсутня інформація по режиму праці та відпочинку водія за попередні 27 днів. Відсутні бланки підтвердження водія за вказаний період. При здійсненні перевезення пасажирів по маршруту Київ- Кельце протяжність більше 500 км одним водієм. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч. 1 абз.9 перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм, п. 1 абз 11 управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.

Відділ державного (нагляду) контролю у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийняв постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.01.2023 №№ 350335, 350336, 350337, 350338, 350339, 350340, 350341, 350342, 350343, 350344, 350345, 350346, 350347, 350348, 350349, 350350, 350351, 350352, 350353, 350354, 350355, 350356, 350357, 350358, 350359, 350360, 350361, 350362, 350363, 350364, 350365, 350366, 350367, 350368, 350369, 350370, 350371, 350372, 350373, 350374, 350375, 350376, 350377, 350378, 350379, 350380, 350381, 350382, 350383, 350384, 350385, 350386, 350387, 350388, 350389, 350390, 350391.

Не погоджуючись із постановами про застосування адміністративно-господарського штрафу та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103)

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ (далі -Закон № 2344-ІІІ).

Вказаний закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (ст. 3 Закону № 2344-ІІІ).

Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Водночас процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі Порядок № 1567).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За змістом положень ст. 5 Закону № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом та додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.

Згідно з абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закон № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абз.1 п.25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Згідно з абз. 2 п. 25 Порядку № 1567 у разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Положеннями п. 26 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

Згідно із п. 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно здодатком 5.

З матеріалів справи встановлено та не заперечується відповідачем, що про час і місце розгляду справи про порушення позивач жодним чином не повідомлений, справу про порушення розглянуто за відсутності позивача чи його представника.

Системний аналіз положень п.25, 26 та 27 Порядку №1567 дозволяє дійти висновку, що вимога про розгляд справи про порушення у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника розповсюджується і на випадки притягнення до відповідальності іноземного перевізника.

Суд критично ставиться до пояснень відповідача та трактування ним п. 25 Порядку № 1567 як спеціальної процедури, яка застосовується до іноземних перевізників.

Відповідно до положень п.25 Порядку №1567 не визначено порядок розгляду справи, а лише зазначено, що посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

З матеріалів справи встановлено, що акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено 23.01.2023.

Письмовими доказами долученими до матеріалів справи підтверджується, що розгляд справи відповідачем та прийняття постанов про застосування адміністративно-господарських санкцій №№ 350335, 350336, 350337, 350338, 350339, 350340, 350341, 350342, 350343, 350344, 350345, 350346, 350347, 350348, 350349, 350350, 350351, 350352, 350353, 350354, 350355, 350356, 350357, 350358, 350359, 350360, 350361, 350362, 350363, 350364, 350365, 350366, 350367, 350368, 350369, 350370, 350371, 350372, 350373, 350374, 350375, 350376, 350377, 350378, 350379, 350380, 350381, 350382, 350383, 350384, 350385, 350386, 350387, 350388, 350389, 350390, 350391 було здійснено в день складення акту про виявлене порушення 23.01.2023.

Водночас, відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів завчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи відносного нього, що відповідно позбавило його права бути присутнім під час розгляду справи, висловити заперечення, подати докази на спростування висновків акта перевірки.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку про недотримання відповідачем процедури, встановленої Порядком № 1567, що є достатнім для визнання оскарженої постанови протиправними.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 813/5802/15-а.

Таким чином решта аргументів не впливає на викладений вище висновок та наявність підстав для задоволення адміністративного позову та скасування винесених відповідачем постанов.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов I travel bus Sp. z o.o. (Aleje Jerozolimskie 89/43, Warszawa, 02-001, ЄДРПОУ 7010871740) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 39816845) в особі відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (вул. Львівська, 659А/2, м. Городок, Львівська область, 81500) про визнання протиправними і скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.01.2023 №№ 350335, 350336, 350337, 350338, 350339, 350340, 350341, 350342, 350343, 350344, 350345, 350346, 350347, 350348, 350349, 350350, 350351, 350352, 350353, 350354, 350355, 350356, 350357, 350358, 350359, 350360, 350361, 350362, 350363, 350364, 350365, 350366, 350367, 350368, 350369, 350370, 350371, 350372, 350373, 350374, 350375, 350376, 350377, 350378, 350379, 350380, 350381, 350382, 350383, 350384, 350385, 350386, 350387, 350388, 350389, 350390, 350391.

3. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань в користь I travel bus Sp. z o.o. 2147,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 21.09.2023.

Суддя Кедик М.В.