Справа № 127/27091/23

Провадження № 3/127/7270/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2023 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шлапак Д.О., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

27.08.2023 о 10 год. 00 хв. в м. Вінниці на площі Привокзальній 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем марки «VOLKSWAGEN PASSAT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи особою відносно якого, постановою Центрального відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Хмельницький) ВП № 41037596 від 26.02.2020, встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, подав до суду письмове клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та пояснив, що про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами він дізнався лише тоді, коли його зупинили працівники поліції і після перевірки документів повідомили про дані обставини, а враховуючи те, що суб`єктивна сторона передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП правопорушення характеризується виною у формі умислу, а уповноважена на складання протоколу про адміністративне правопорушення особа не надала докази того, що він був обізнаний про вказане тимчасове обмеження, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Також повідомив, що про наявність у нього заборгованості зі сплати аліментів знає та на даний час вирішує вказане питання.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та письмове клопотання ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 9КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом диспозиції ч. 3 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Тобто суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення не обов`язково характеризується виною лише у формі прямого умислу. Диспозиція даної норми закону на відміну від (ст.ст.41-1, 46, 51-2, 103-1, 116, 163-8, 164-15, 163-11, 164-3, 164-15, 166-16, 172-16, 173-2, 198, 203-1 КУпАП) не містить у собі посилання на обов`язкову умисність вчинення таких дій.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, передбачає й необережну форму вини.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що постановою від 04.12.2013 ВП № 41037596 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-834/08 виданого 22.08.2008 Староміським районним судом м. Вінниці про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 15.05.2008 і до досягнення дочкою повноліття.

Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_1 утворилась заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої, згідно розрахунку від 26.02.2020, за період з 04.12.2013 по 26.02.2020 становить 47466 грн., що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

В зв`язку з чим, постановою старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮ (м. Хмельницький) від 26.02.2020, ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів в повному обсязі згідно виконавчого листа № 2-834/08 виданого 22.08.2008.

Наявності заборгованості зі сплати аліментів, розмір якої на момент встановлення обмеження ще у 2020 році перевищував 47466 грн., ОСОБА_1 не заперечував.

Відтак, ОСОБА_1 , знаючи про цю обставину, мав усвідомлювати наслідки наявності такої непогашеної заборгованості у формі обмеження у праві керування транспортними засобами, проте він ставився до цього байдуже, не погасивши таку заборгованість ще з 2020 року.

Про погашення даної заборгованості ОСОБА_1 ні в своєму письмовому клопотанні, ні в поясненнях не зазначав. Документальних підтверджень того, що зазначена постанова державного виконавця скасована у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 суду також не надав.

Таким чином, з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують те, що ОСОБА_1 , станом на день винесення постанови, маючи аліментні зобов`язання є особою, щодо якої існує не скасоване обмеження у праві керування транспортними засобами, тобто являється суб`єктом інкримінованого правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 252КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Незважаючи на заперечення своєї вини ОСОБА_1 , факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 432273 від 27.08.2023;

- постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами ВП № 41037596 від 26.02.2020.

Суд вважає, що під час складання протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, протокол складений уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідає чинному законодавству. В дотримання вимог ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складався і був складений в присутності правопорушника.

Вказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що про встановлені державним виконавцем обмеження, будь-яким способом було доведено до його відома, з огляду на те, що виконавчий лист знаходиться на виконанні з 2013 року, стягнення триває, та особі, що притягнута до адміністративної відповідальності, достеменно відомо про наявність у нього обов`язку зі своєчасної та повної сплати аліментів на утримання дитини.

Окрім того, Закон не пов`язує початок такого обмеження з моментом вручення постанови державним виконавцем.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126КУпАП доведена повністю зібраними у справі доказами.

Таким чином, оцінюючи зазначені вище докази в їх сукупності, суд оцінює позицію ОСОБА_1 критично та розцінює це як спробу створення штучних умов для спростування факту порушення ОСОБА_1 норм чинного законодавства, з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.

Підстави для застосування іншого, більш м`якого або більш суворого стягнення відсутні.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, який згідно ч. 5 ст.4Закону України«Про судовийзбір» станом на день розгляду справи становить 536,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 126, 221, 284 КУпАП, ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.126КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Суддя: