ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року справа №200/167/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гаврищук Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 200/167/23 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність з ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн. з 26.09.2022 року по 30.11.2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;

- зобов`язати нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн. з 26.09.2022 року по 30.11.2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.04.2023 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Представник позивача не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення, прийняти нове про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального права. Апелянт вважає, що для виплати додаткової винагороди відповідно п. 1 Постанови № 168 не є обов`язковою виключно безпосердня участь у бойових діях, оскільки згідно п. 1 зазначеної постанови передбачено, зокрема, здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби від 18 червня 2018 року № 154-ОС зараховано у списки особового складу, на всі види забезпечення та призначено сержанта ОСОБА_2 , який наказом Адміністрації Державної прикордонної служби від 24 травня 2018 року № 467-ОС зарахований у розпорядження начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби та прибув для подальшого проходження військової служби з НОМЕР_3 прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби (м.Житомир) з 18 червня 2018 року, інспектором прикордонної служби 3 категорії - помічником гранатометника 1 відділення інспекторів прикордонного служби мобільної прикордонної застави « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 4 квітня 2020 року № 113-ОС призначено ОСОБА_2 інспектором прикордонної служби 3 категорії 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 1 категорії (тип Б).

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13 липня 2021 року № 267-ОС, призначено головного сержанта ОСОБА_2 інспектором прикордонної служби 3 категорії - дозиметристом 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б).

Згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 11 липня 2022 року № 153-ВВ вибув у службове відрядження головний сержант ОСОБА_2 , інспектор прикордонної служби 3 категорії дозиметрист 1 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б), до НОМЕР_4 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_5 ), АДРЕСА_1 , з метою проведення заходів визначених розпорядженням, з 11 липня 2022 року до особового розпорядження на підставі: Бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 червня 2022 року № 106 (гриф).

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 9 вересня 2022 року № 372-ОС призначено головного сержанта ОСОБА_2 інспектором прикордонної служби 3 категорії 1 відділення інспекторів прикордонної служби першої прикордонної застави відділу прикордонної служби №2, звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 3 категорії дозиметриста 1 відділення інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б).

За матеріалами справи у вересні 2022 року позивач направлений у службове відрядження в оперативне підпорядкування 105 прикордонного загону імені князя Володимира Великого м. Чернігів (Військова частина НОМЕР_6 , далі - НОМЕР_7 прикордонний загін Держприкордонслужби).

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 29 жовтня 2022 року № 240-ВВ надано відпустку за сімейними обставинами із збереженням грошового забезпечення головному сержанту ОСОБА_2 , тривалістю 5 календарних днів з 31 жовтня 2022 року, приступити до виконання службових обов`язків 5 листопада 2022 року.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 29 жовтня 2022 року № 240-ВВ надано відпустку за сімейними обставинами із збереженням грошового забезпечення головному сержанту ОСОБА_2 тривалістю 5 календарних днів з 31 жовтня 2022 року, приступити до виконання службових обов`язків 5 листопада 2022 року.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 1 грудня 2022 року № 268-ВВ надано відпустку за сімейними обставинами із збереженням грошового забезпечення головному сержанту ОСОБА_2 тривалістю 5 календарних днів з 4 грудня 2022 року, приступити до виконання службових обов`язків 9 грудня 2022 року.

За наказом командира НОМЕР_2 прикордонного загону Держприкордонслужби від 09.01.2023 №7-ВВ позивач прибув зі службового відрядження та приступив до виконання службових обов`язків.

Згідно архівної відомості виплати грошового забезпечення позивачу з січня по листопад 2022 року в період з квітня по серпень 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду до 100000 грн., передбачену постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), з вересня по листопад 2022 року - 30000 грн.

13 грудня 2022 року представник позивача звернулась до Військової частини НОМЕР_8 з адвокатським запитом щодо підстав ненарахування та невиплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 позивачу за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з вересня по сьогоднішній день.

Листом від 25.12.2022 року № 21-3390-22-вих., Військовою частиною НОМЕР_8 повідомлено про те, що Адміністрацією Держприкордонслужби видано наказ від 30.07.2022 року № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168» (далі - Наказ № 392), який набрав чинності з 1 серпня 2022 року та застосовувався до 30 листопада 2022 року. За п.п. 2 та 3 Наказу № 392 визначені заходи, які відносяться до безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів. Крім того, пунктом 4 Наказу №392 визначені вимоги до документів, які підтверджують виконання заходів, передбачених пунктами 2, 3 цього наказу.

Додатково для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, крім документів, зазначених у пункті 4 Наказу № 392, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до вказаного наказу. Ця довідка видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (він) бойові дії та до якого для виконання завдань відрядженні військовослужбовці із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Підвищена додаткова винагорода за період перебування військовослужбовця у відрядженні на ділянці НОМЕР_7 прикордонного загону Держприкордонслужби не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки начальником цього загону у встановлені строки не надано інформації про дні безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 Наказу № 392 за формою, наведеною у додатку 2 до нього.

Крмі того, зазначено, що на адресу відповідача надійшов лист НОМЕР_7 прикордонного загону Держприкордонслужби від 4 грудня 2022 року № 22/4928-22 вих., в якому відсутня інформація щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, у зв`язку з чим відсутні підстави для внесення військовослужбовця в наказ про збільшення розміру виплати додаткової винагороди до 100000 грн.

Також, на запит представника позивача від 13.12.2022 року листом від 04.01.2023 року НОМЕР_7 прикордонний загін Держприкордонслужби повідомив, що позивач перебуває в його оперативному підпорядкуванні, проходить службу ти виконує завдання відповідно до бойових розпоряджень начальника НОМЕР_7 прикордонного загону Держприкордонслужби від 19.09.2022 року № 276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 року № 1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 року № 1697/дск по теперішній. У наданні бойових наказів позивачеві було відмовлено через обмежений гриф доступу. Крім того повідомлено, що передбачені Наказом №392 списки військовослужбовців для виплати підвищеної нагороди за місцем проходження служби позивачем не направлялися. При цьому, листом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.04.2022 року № 21-1215-2022 визначено, що збільшення додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об`єкти, які охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у тому числі безпосередньому перебуванні цих об`єктів під бомбардуванням, артелерийським, ракетним обстрілами.

Листом Військової частини НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 прикордонний загін імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України) від 29 листопада 2022 року № 22/4820-22 вих. за результатом розгляду звернення начальника НОМЕР_2 прикордонного загону, повідомлено, що підрозділи Держприкордонслужби, які знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії зіткнення, у зв`язку з чим довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі військової частини НОМЕР_6 не опрацьовувались. Як зазначено у вказаному листі, копії відповідних рапортів про виплату додаткової винагороди були надіслані до відповідача.

За ч.ч. 1, 2 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Позивач є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, тому до спірних правовідносин застосовується законодавство щодо військовослужбовців Державної прикордонної служби України.

За ст. 16 Закону України від 3 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службі України» умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Згідно ч.ч. 1-4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпеченнявизначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102 IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом № 2738-IX від 16 листопада 2022 року,продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом № 2915-IX від 07 лютого 2023 року,продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнята постанова № 168 (далі -Постанова № 168, в редакції, яка застосовується з 1 вересня 2022 року).

За п. 1 Постанови № 168 на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Отже, 1 додаткова винагорода в розмірі до 100000 грн. є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців, здійснюється в період дії воєнного стану та залежить від певних умов: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а її розмір залежить від днів участі у таких діях та заходах.

Отже, для нарахування та виплати додаткової винагороди збільшеної до 100000 грн. згідно п. 1 Постанови № 168, позивач має надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази:

- безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії,

- безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

За п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення).

За п.п. 1, 2 Положення Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Адміністрація Держприкордонслужби у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Згідно пункту 9 Положення Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

На виконання пункту 2-1 Постанови №168 Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ №392/0/8122-АГ від 30 липня 2022 року «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», що застосовувався з 1 серпня 2022 року (далі - наказ АДПСУ № 392), якими врегульовано порядок і умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.

За ч. 3 статті 117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, установленому законом.

Питання державної реєстрації регулюється Указом Президента України від 03.10.92 №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», що був прийнятий з метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій. Набувають чинності такі акти через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Спеціальний порядок державної реєстрації нормативно-правових актів установлений Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 №731 (далі Положення), наказом Міністерства юстиції України від 12.04.05 №34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.05 за № 381/10661.

Критерієм чинності таких актів та їх застосування є державна реєстрація нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та занесення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, який запроваджений згідно з Указом Президента України від 27.06.96 №468. Державна реєстрація полягає у тому, що такі нормативно-правові акти проходять правову експертизу на відповідність Конституції України, законам України та іншим актам законодавства.

Положенням установлено, що державній реєстрації в Мін`юсті підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що, зокрема, зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації.

За ст. 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» №95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Згідно ч.ч. 1, 7 статті 43 Конституції України передбачено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Верховний суд в постановах від 26 червня 2019 року у справі № 820/4748/17, від 12 вересня 2019 року у справі № 812/1255/17, від 2 липня 2020 року у справі № 812/792/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 420/7697/21, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода військовослужбовця» та «оплата праці» і «заробітна плата», які використовується у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, дійшов висновку, що вказані поняття є рівнозначними.

Оскільки Наказ № 392-/0/81-22-АГ зачіпає соціально-економічні, права, свободи й законні інтереси військовослужбовців, які проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, тому вказаний Наказ підлягав державній реєстрації в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.

Матеріали справи містять копію наказу Адміністрації Держприкордонслужби №392-/0/81-22-АГ, який не містить відомостей про його реєстрацію в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку.

Отже, незареєстрований в Міністерстві юстиції України Наказ №392-/0/81-22-АГ не пройшов правової експертизи і не набув чинності у порядку, встановленому законодавством, і не може прийматись до виконання та не викликає правових наслідків.

Таким чином, суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що Наказ №392-/0/81-22-АГ є обов`язковою вимогою командира для його виконання військовослужбовцями згідно зі статтею 6 Закону України від 24.03.1999 №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» та статтею 37 Закону України від 24.03.1999 №548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». У розумінні Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України наказом вважається форма реалізації владних функцій, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов`язків військовоїслужбової особи, змістом якої є пряма, обов`язкова для виконання вимога начальника про вчинення або невчинення підлеглим(и) певних дій по службі.

На користь висновку суду щодо необхідності оприлюднення та державної реєстрації Наказу № 392-/0/81-22-АГ свідчить той факт, що Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», були затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року №36 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252.

Також, суд не бере до уваги посилання позивача про те, що наказ Адміністрації Держприкордонслужби є регуляторним актом, які розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», з таких підстав.

За ст. 1 Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 1160-IV):

- державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб`єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

- регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

- регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти. До регуляторних органів також належать територіальні органи центральних органів виконавчої влади, державні спеціалізовані установи та організації, некомерційні самоврядні організації, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо ці органи, установи та організації відповідно до своїх повноважень приймають регуляторні акти;

- регуляторна діяльність - діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, законодавчо закріплено, що регуляторним актом може визнаватись як нормативно-правовий акт, так й інший офіційний письмовий документ, який відповідає певним ознакам.

Згідно статті 3 Закону № 1160-IV сфера дії цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов`язаної з прийняттям: постанов Верховної Ради України; актів Національного банку України, за винятком нормативно-правових актів Національного банку України, які спрямовані на виконання ним функції, визначеної пунктом 8-1 статті 7 Закону України «Про Національний банк України», і мають ознаки регуляторного акта; актів Національного банку України, розроблених на реалізацію положень Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності»; актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; актів Рахункової палати, Центральної виборчої комісії та Національної служби посередництва і примирення; стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, за винятком випадків, коли положення стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, маючи у передбачених законом випадках обов`язковий характер, встановлюють вимоги до суб`єктів господарювання щодо проведення обов`язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб; санітарних норм, державних норм і правил у сфері містобудування, у тому числі державних будівельних норм, державних норм і правил пожежної безпеки, у тому числі загальнодержавних, міжгалузевих, галузевих нормативних актів з питань пожежної безпеки, державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, нормативних документів з метрології, затверджених центральними органами виконавчої влади, фармакопейних статей, Державної Фармакопеї України, технологічних регламентів виготовлення лікарського засобу, за винятком випадків, коли у положеннях зазначених документів містяться вимоги до суб`єктів господарювання щодо проведення обов`язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб; актів, прийнятих з питань запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного, надзвичайного стану, оголошення зони надзвичайної екологічної ситуації на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, а також з питань мобілізації та демобілізації; актів, що містять державну таємницю України; актів, що містять індивідуально-конкретні приписи, за винятком актів, у яких одночасно містяться нормативні та індивідуально-конкретні приписи; актів, якими доводяться до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань рішення органів, які є вищестоящими по відношенню до органів, які приймають ці акти; актів, якими встановлюються ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги; актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення неплатоспроможних банків з ринку, прогнозування потенційних витрат на реалізацію такого процесу, а також фінансування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; авіаційних правил України, розроблених відповідно до нормативних актів Європейського агентства з безпеки польотів, які визначають стандарти та вимоги для сертифікації, нагляду та експлуатації повітряних суден та є нормативно-технічними документами; актів органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, чи про недоцільність його здійснення, про проведення та затвердження результатів конкурсу з визначення приватного партнера (концесіонера), що схвалюються у визначеному законом порядку; нормативно-правових актів, що містять положення, спрямовані на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, у тому числі додатків до неї; нормативно-правових актів, що містять положення, спрямовані на виконання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору та Декларації про її доповнення, інших міжнародних договорів України з НАТО та/або уповноваженими органами НАТО; нормативно-правових актів, що містять положення, пов`язані з будь-якою стадією укладення, ратифікації, затвердження, прийняття, приєднання, виконання, пролонгації, реєстрації, припинення дії та/або зупинення дії міжнародних договорів України; актів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв`язку.

Отже, сфера дії Закону №1160-IV включає в себе: господарські відносини та адміністративні відносини - відносини між регуляторними органами та суб`єктами господарювання та/або між іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання.

Таким чином, Наказ № 392-/0/81-22-АГ не є регуляторним актом.

За ч. 4 статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», були затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року №36, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року № 196/39252.

Зазначені Порядок та умови введені в дію з 1 лютого 2023 року, тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

За ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

За ст. 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указами Президента України №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року введений воєнний стан та оголошена мобілізація.

Законом № 3057-IX від 2 травня 2023 року «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 1 травня 2023 року № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Таким чином, у спірний період, і нас час розгляду даної справи на території України діє особливий період.

Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 року №188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року № 488/28618 (далі - Інструкція).

За п. 1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України […] за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях […] чи в антитерористичній операції […], інших заходах в умовах особливого періоду.

Отже, положення Інструкції застосовні до спірних правовідносин відповідно до частини 6 статті 7 КАС України.

Порядок виплати збільшеної винагороди за безпосередньо участь у бойових діях регламентований розділом IV Інструкції.

Згідно п. 2 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).

За п. 3 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях. Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби; бойового донесення.

За п. 4 розділу IV Інструкції документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ).

Згідно п. 5 розділу IV Інструкції орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди. (Відповідно до пункту 6 розділу IV Інструкції на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.

За п. 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року № 854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Таким чином, на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

Виплата цієї винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця.

Підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_6 ) охороняють ділянку державного кордону з Російською Федерацією та Республікою Білорусь у межах Чернігівської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/).

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), Чернігівська область віднесена до територій можливих бойових дій.

В матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з Республікою Білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_6 ), не є правовою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі до 100000 грн. за п. 1 Постанови № 168.

Крім того, правомірність бездіяльності начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_6 ) щодо нескладання та ненаправлення відповідачу інформації та документів (в тому числі довідок), передбачених наказом №392, стосовно позивача не є предметом спору у цій справі, а тому відповідні обставини не досліджуються судом під час розгляду цієї справи.

Також, є хибними посилання позивача, що підтвердженням його безпосередньої участі у бойових діях є бойові накази (розпорядження), оскільки сама по собі видача бойового наказу (розпорядження) не є беззаперечним свідченням його виконання військовослужбовцем та безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях.

Щодо довідки Військової частини НОМЕР_6 без дати, номеру, наданої на виконання ухвали апеляційного суду від 13.07.2023 року, про проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 та того, що він брав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресіїна території Чернігівської області в термін з 27.09.2022 року по 30.09.2022 року, з 01.10.2022 року по 30.10.2022 року, з 05.11.2022 року по 30.11.2022 року, з 01.12.2022 року по 03.12.2022 року, з 09.12.2022 року по 31.12.2022 року,

з 01.01.2023 року по 07.01.2023 року, то колегія суддів зауважує, що вказана довідка не є належним та допустимим доказом для нарахування та виплати додаткової винагороди позивачу за відсутності документів, передбачених п. 3 розділу IV Інструкції.

Щодо доводів апелянта, що для виплати додаткової винагороди відповідно п. 1 Постанови № 168 не є обов`язковою виключно безпосередня участь у бойових діях, апеляційний суд зазначає, що зазначеною нормою чітко визначено, що військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Отже, апелянт тлумачить зміст зазначеної норми на власний розсуд.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 200/167/23 за позовом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 20 вересня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Гаврищук

Е.Г. Казначеєв