Справа № 708/13/23

Номер провадження № 2/708/210/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2023 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Акулова Є.М,

секретаря судових засідань Омельченко Ю.М.,

за участю:

позивача, - ОСОБА_1 ,

представника відповідача ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», - Пасіченко К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» та Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Управління Держпраці у Черкаській області про скасування наказу, стягнення виплати заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2023року з Черкаськогоапеляційного судуЧеркаської областінадійшли матеріалицивільної справидля продовженнярозгляду,в якихпозивач звернувсядо судуз вимогоюдо відповідача про скасування наказу № 12 від 01.06.2022 року про призупинення трудового договору. Позивач просить, зобов`язати виплатити заробітну плату та допомогу по тимчасовій непрацездатності.

В обґрунтування посилається на те, що він з 22.02.2012 року перебуває у трудових відносинах з ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» та працює водієм автобуса на міських пасажирських маршрутах.

Після введення в Україні воєнного стану 24.02.2022 року, ніяких заяв щодо відпусток не оформлював, трудові відносини не припиняв, трудова книжка залишається на підприємстві.

З 26 липня 2022 року по 14 листопада 2022 року він перебував на лікарняному.

Після закриття лікарняного звернувся до підприємства щодо його оплати та отримав відмову з посиланням на військовий стан. В той самий час, дізнався, що на підприємстві з 01.06.2022 року по 31.06.2022 року діяв наказ «Про призупинення дії трудових договорів» від 01.06.2022 року за № 12, який стосувався і його особисто і з яким він не був ознайомлений.

Вважаючи зазначені дії адміністрації підприємства незаконними та такими, що грубо порушують його трудові права, просить визнати незаконним та скасувати наказ ПрАТ «Черкаське АТП 17127» «Про призупинення дії трудових договорів» від 01.06.2022 року за № 12 в частині призупинення з ним трудового договору. Стягнути із ПрАТ «Черкаське АТП 17127» заробітну плату в сумі 41453,68 грн., в тому числі за період з 01.03.2022 року по 25.07.2022 року, в сумі 31850,49 грн. та за період з 15.11.2022 року по 27.12.2022 року у сумі 9603,19 грн. Також стягнути з ПрАТ «Черкаське АТП 17127» суму допомоги по тимчасовій непрацездатності за п"ять днів непрацездатностіц, за період з 26.07.2022 року по 30.07.2022 року, в сумі 1083,35 грн. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 31.07.2022 року по 14.11.2022 року в сумі 23483,39 грн.

Позивач свої вимоги, викладені в заяві, підтримав повністю. Вказав на недотримання відповідачем трудового законодавства України, що призвело до грубих порушень його прав, як найманого працівника. Підтвердив, що дійсно з 1 березня 2022 року написав власноруч заяву та перебував у відпустці без збереження заробітної плати. А тому просив (не враховувати), виключити цей період із розрахунку позовних вимог. Окремої заяви щодо цього писати відмовився.

Зазначив, що з 26 липня 2022 року перебував на лікарняному, з приводу інсульту. Натепер за довідкою МСЕК є інвалідом другої групи безстроково, про наявність інвалідності роботодавця не повідомляв.

Через свого представника намагався передати лікарняний на підприємство, але дізнався про призупинення з ним трудового договору. З офіційним запитом про надання наказу про призупинення з ним трудового договору не звертався. Оскаржив наказ, який сфртографував на телефон його представник. Змінити вимоги в цій частині позовних вимог відмовився.

Представник відповідача1, - ПрАТ «Черкаське АТП 17127» у визначені ЦПК України строки подав відзив на позов та безпосередньо в судовому засіданні, позовні вимоги не визнав, просив відмовити повністю у його задоволенні.

Щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу, зазначив, що оспорюваний наказ за № 12 від 01.06.2023 року «Про призупинення дії трудових договорів», в редакції, що додана до позовної заяви на підприємстві не приймався і взагалі є не зрозумілим його походження ( наявність останнього у позивача). Зауважив, що ПрАТ «Черкаське АТП 17127» прийнято наказ № 08 від 04.04.2023 року «Про призупинення дії трудових договорів» відповідно до ст. 13 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", яким визначено, що дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Та звертає увагу на те, що в наказі, який доданий до позовної заяви ОСОБА_1 № 12 від 01.06.2022 року відсутня печатка підприємства, на відміну від наказу № 8 від 01.06.2022 року, яким дійсно було призупинено дію договорів.

Стверджувала, що саме наказом № 08 від 04.04.2023 року «Про призупинення дії трудових договорів» вирішено призупинити діяльність підприємства з 01.04.2022 року до моменту припинення воєнного стану або до моменту коли стане можливим здійснювати основну діяльність. В додатку до вказаного вище наказу серед осіб, з якими призупинені договора в п. 13 вказаний ОСОБА_1

А наказом № 12 «Про відновлення дії трудових договорів» вирішено відновити з 01.06.2022 року дію договорів з 9-ма водіями. З ОСОБА_1 правовідносини були призупинені та не відновлювалися, так як не можливо було встановити місце перебування останнього.

Усі інші вимоги позивача вважала похідними, а оскільки підприємство не здійснювало перевезень, трудові відносини з позивачем призупинені, тому вони задоволенню не підлягають.

Наказ про зміну та затвердження нових тарифів на перевезення за конкретиним маршрутом в оскаржуваний період пояснила вимогами місцевої ради, а не статутною діяльністю підприємства з надання послуг перевезення пасажирів.

Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області свого представника до суду не відрядило. У відзиві просило відмовити в задоволенні вимог позивача до УПФУ з огляду на призупинення діяльності АТП та трудових договорів з працівниками, а також відсутності інформації ( заяви-розрахунку) від АТП щодо періодів непрацездатності працівника ОСОБА_1 . Третя особа без самостійних вимог на стороні позивача, - Управління Держпраці у Черкаській області просили розглянути справу без їх участі.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Згідно приписів ст.81 ЦПК України Обов`язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

5. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Стаття 82 ЦПК України. Підстави звільнення від доказування

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Так, у судовому засіданні визнано сторонами та не підлягає доказуванню факт перебування позивача у трудових відносинах з ПрАТ «Черкаське АТП 17127» на посаді водія з 22.02.2012 року й дотепер, що збігається із даними копії трудової книжки на ім"я позивача ( ас НОМЕР_1 ).

Судом встановлено, згідно виписки з Акту МСЕК до доовідки серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 22.03.2022 року встановлено другу групу інвалідності, безтерміново, загальне захворювання, протипоказані значні фізичні та психоемоційні навантаження ( ас 21-22т1). З пояснень сторін встановлено, що про наявність інвалідності позивач роботодавця не повідомляв, а роботодавець не був обізнаний про її встановлення.

З 1 березня 2022 року позивач написав власноруч заяву роботодавцеві та перебував у відпустці протягом місяця до 31.03.22р. без збереження заробітної плати, що збігається із даними його заяви та відповідного наказу №07-к по підприємству ( ас128-129,193т1), з яким позивач ознайомлений під розписку не був, про що складено відповідний акт ( ас 191т1).

Наказом №08 від 04.04.2022 року "Про призупинення дії трудових договорів" призупинено трудові договори, в тому числі й ОСОБА_1 в списку під №13 додатку до цього наказу ( ас 130-133т1), що співпадає із дослідженою судом книгою наказів по підприємству ПрАТ «Черкаське АТП 17127» ( ас 222т1). З цим наказом позивач ознайомлений також не був, про що складено акт

( ас 192т1).

Оскаржуваний позивачем Наказ ПрАТ «Черкаське АТП 17127» «Про призупинення дії трудових договорів» від 01.06.2022 року за № 12 стосується відновлення дії трудових договорів у червні, про що свідчить книга наказів (ас 222т1).

Згідно витягу з електронного реєстру листків непрацездатності позивач був непрацездатним, період непрацездатності з 26.07.22 до 14.11.2022 року та має стату «готово до сплати», страхувальник ПрАТ «Черкаське АТП 17127» (ас 27-30т1).

За відомостями ОК-5 за 2022 рік з 03 по12 місяці страхові внески щодо ОСОБА_2 відсутні (ас36т1), тим самим ипідприємство не сплачувало за найманого працівника.

У роз"ясненні на запит позивача Управління Держпраці у Черкаській області ( ас 70-71т1) з посиланням на існуюче законодавство робить висновок, що припинення трудових договорів можливе лише за абсолютної неможливості роботодавця надавати роботу, а працівником її виконувати. В іншому випадку наявним є порушення трудових прав робітника або роботодавця.

Розрахунок заборгованості(ас80т1),наданий позивачем,відповідачем неспростований,окрім заберезень 2022рок,за часперебування позивачау відпустціза згодоюсторін,без збереженнязаробітної плати,який позивачпросив невраховувати привирішенні спору.

Щодо вимоги позивача про скасування Наказу ПрАТ «Черкаське АТП 17127» «Про призупинення дії трудових договорів» від 01.06.2022 року за № 12 суд враховує наступне.

Відповідно до вимог ч. 1,2,4,7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Пунктом 3 Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, Указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженого Законом України від 21.04.2022 №2212-IX, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженого Законом України від 16.11.2022 №2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год.30 хв. 21.11.2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року №2136- IX, на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянинапередбаченихстаттями 43,44 Конституції України.

Згідно із пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України №2136-IX, пунктом 2 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП Украни, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Відповідно до статті 13 Закону України №2136-IX Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

2. Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).

3. У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов`язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

4. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

З огляду на вищевикладене, положення Закону №2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю - мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Згідно з п7 ст1-1 Закону України « Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року тимчасово окупована територія це України, в межах якої збройні формування РФ та окупаційна адміністрація РФ встановили та здійснюють фактичний контрольо або здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації РФ.

Системний аналіз наведених норм дає суду підстави стверджувати, що у даному випадку спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Щодо абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, то роботодавець має перебувати в таких обставинах коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник - не може виконати роботу. Зокрема, про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору може свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Тобто підставою для вжиття такого обмеження трудових прав як призупинення дії трудового договору є наявність одночасно двох факторів/обставин: 1- військова агресія проти України; 2- виключення можливості надання та виконання роботи. Перший фактор є об`єктивним, доводиться введенням воєнного стану у відповідності до законодавства, є наявним, доказування не потребує в силу ст. 82 ЦПК України, оскільки є загальновідомим. Другий фактор свідчить, що головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи, тобто є оціночним та потребує доказування.

Суд зважує, що між сторонами виник спір щодо наявності другої обставини. Позивач міг виконувати свою роботу за посадою, знаходився за місцю свого проживання. Місто Черкаси Черкаської області де розташовано його робоче місце, не є окупованою територією, не відноситься до зони бойових дій, згідно Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені(блоковані) затвердження Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 року №562). Також місто не є окупованою територією, згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій окупації, оточені (блоковані) після введення воєнного стану, де є неможливим надання та виконання роботи за його трудовим договором.

Відповідно суддійшов переконання,що наказщодо призупиненнядії трудовихдоговорів ПрАТ «Черкаське АТП 17127» є незаконним, оскільки підприємство активно вело свою діяльність, відновлювалися призупинені договори із деякими категорями робітників, в тому числі й водіями, в спірний період переглядались та затверджували тарифи на квитки, про що свідчить журнал наказів підприємства (а.с.222т1), що було встановлено безпосередньо в судовому засіданні.

Оскільки позивач,просить визнатинезаконним таскасувати наказ ПрАТ «Черкаське АТП 17127» за №12від 01.06.2023року «Пропризупинення діїтрудових договорів»,але згіднодосліджених доказів,а самежурналу наказів ПрАТ «Черкаське АТП 17127» під вказаним номером зареєстровано інший наказ «Про відновлення дії трудових договорів» (а.с. 127т1), проте наказ хоч і під іншим номером та датою за наведених обставин є незаконним, а в силу вимог ст. 13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи,в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, тому, суд вважає, що наказу № 12 від 01.06.2023 року «Про призупинення дії трудових договорів» не існує, такий не видавався, і слід відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Але слід врахувати, що порушення прав позивача з боку ПрАТ «Черкаське АТП 17127 мали місце, саме через видання наказу № 08 від 04.04.2023 року «Про призупинення дії трудових договорів» та через відсутність правових підстав на призупинення своєї діяльності, і яка не припиняласяз введенням воєнного стану.

Щодо вимог позивача про виплату заробітної плати та допомоги у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, суд враховує наступне.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).

Так, згідно ст. 84 КЗпП України в випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

Закон України "Про відпуски" більш детальніше регулює питання щодо надання відпусток без збереження заробітної плати. Положеннями вказаного закону передбачено надання працівнику двох видів відпусток без збереження заробітної плати, а саме: відпустка, що надається працівникам в силу суб`єктивного права, що належить їм за законом, тобто в обов`язковому порядку (ст. 25 Закону України "Про відпустки"), відпустка, що надається за погодженням сторін (ст. 26 Закону України "Про відпустки").

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про відпустки" за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки".

Таким чином, виходячи з викладеного, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати здійснюється в інтересах саме працівників та за їх бажанням, а не з ініціативи роботодавця.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105 з наступними змінами в редакції Закону від 21.09.2022 №2520-IX (далі - Закон № 1105).

Згідно статті 15 Закону №1105 Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати

1. Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання одного з таких страхових випадків, в тому числі

1) тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві;

2. Допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі настання тимчасової непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

Відповідно до стаття 23 Закону №1105, Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність, листок непрацездатності.

2. Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу.

Згідно стаття 24 Закону №1105 документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.

Відповідно до статті 26 Закону №1105 підставою для фінансування страхувальників територіальними органами уповноваженого органу управління є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами.

Територіальні органи уповноваженого органу управління здійснюють фінансування страхувальників протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку, в тому числі в електронній формі.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п`яти днів після прийняття відповідного рішення.

З 01 січня 2023 року уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України, ст. 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105 з наступними змінами в редакції Закону від 21.09.2022 №2520-IX (далі - Закон № 1105).

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що обов`язок щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам починається з шостого дня та покладається на ПФУ за дотримання певних умов: фізична особа має бути застрахована в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування; страхувальник (роботодавець) сплачував щомісячно за застраховану особу внесок не нижче мінімального; страхувальник (роботодавець) має окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів; страхувальник (роботодавець) подав до органу ПФУ України належним чином оформлену заяву-розрахунок на фінансування страхових виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Оскільки наказ підприємства «Про призупинення дії трудових договорів» є незаконним, підприємство зобов`язане нараховувати та виплатити заробітну плату, компенсувати втрачений заробіток під час перебування позивача на лікарняному, з ПрАТ «Черкаське АТП 17127» за перші п`ять днів з 26.07.2022 року по 30.07.2022 року, а Головне управління ПФУ в Черкаській області за інший період з 31.07.2022 року по 14 листопада 2022 року, якому АТП повинно надати Заяву-розрахунок.

Щодо виплати заробітної плати з 01.03.2023 року по 25 липня 2022 року, суд зауважує, що позивач дійсно перебував у відпустці без збереження заробітної плати з 01.03.2022 року по 31.03.2022 року за власною заявою, про що також свідчить заява ОСОБА_1 . Відповідно відсутній обов`язок підприємства на виплату заробітної плати ОСОБА_1 за вказаний період.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач за законом звільнений від сплати судового збору при поданні позову, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, та керуючись ст.43 Конституції України, ст 2,2-2, 140,142,147-149 КЗпП України, ст.1, 12-13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року №2136- IX, ст25-26 Закону України "Про відпустки", ст15,24,26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105, ст.4,10,76,81-82,141,246,258-259,264-265,268,354, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127» та Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача: Управління Держпраці у Черкаській області про скасування наказу, стягнення виплати заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Стягнути із ПрАТ «Черкаське АТП 17127» на користь ОСОБА_1 , заробітну плату в сумі 34 953 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят три) гривні 68 коп., в тому числі за період з 01.04.2022 року по 25.07.2022 року в сумі 25 350 (двадцять п`ять тисяч триста п`ятдесят) гривень 49 коп., за період з 15.11.2022 року по 27.12.2022 року в сумі 9603 (дев`ять тисяч шістсот три) гривні 19 коп, з відрахуванням відповідних податків та зборів.

Рішення про стягнення суми заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із ПрАТ «Черкаське АТП 17127» на користь ОСОБА_1 , допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 26.07.2022 року по 30.07.2022 року в сумі 1083 (одна тисяча вісімдесят три) гривні 35 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 31.07.2022 року по 14.11.2022 року в сумі 23 483 (двадцять три тисячі чотириста вісімдесят три) гривні 39 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити за недоведеністю.

Стягнути з ПрАТ «Черкаське автотранспортне підприємство 17127», ЄДРПОУ 03115399, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави: Державна судова адміністрація України,) ККД 22030106 Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача( код за ЄДРПОУ): 3799378З Банк отримувача: Казначейство України( ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, - 1935 ( одна тисяча дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 92 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст судового рішення буде складено протягом п`яти днів до 20.09.2023 року.

Суддя Євген АКУЛОВ