Справа № 392/310/22
Провадження № 2/392/89/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2023 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі:
Головуючої судді: Кавун Т.В.,
секретар Стець Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мала Виска справу за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,
ВСТАНОВИВ:
05.04.2022 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 18.09.2019 року в с. Мар`янівка Маловиськівського району Кіровоградської області відбулась ДТП, в якій водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи транспортним засобом марки "Урал", реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_3 від отриманих травм помер на місці пригоди. Вона є мамою загиблого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 , а тому у зв`язку з його смертю їй спричинена значна та непоправна шкода.
Станом на дату настання ДТП 18.09.2019 року, відповідальність водія за спричинену шкоду майну, здоров`ю та/або життю третіх осіб, не була застрахована.
18.09.2019 року за фактом настання даної ДТП було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120000000232.
03.12.2019 року до Маловисківського районного суду Кіровоградської області надійшло кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12019120000000232 від 18.09.2019 року по факту вищезгаданої дорожньо-транспортної пригоди за обвинуваченням ОСОБА_2 , за ч. 1 ст 135, ч. 2 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.09.2019 року ОСОБА_2 , перед початком експлуатації та керуванням мотоциклом М-67-36, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 2.3 (а), п.п. 31.4, 31.4.1(а), 31.4.3 (а) та п.п. 2.1 (а), 2.3 (г,д), 2.9, 12.4 Правил дорожнього руху України, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, продовжив рух зазначеного транспортного засобу, у результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 ..
Оскільки цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу була не застрахована у встановленому законом порядку, тому у зв`язку з настанням страхового випадку обов`язок відшкодувати шкоду у зв`язку із смертю потерпілого у межах встановленого ліміту має здійснювати МТСБУ.
Як вбачається із Закону №1961-IV, підставою для регламентної виплати відшкодування є обґрунтованість вимог заявника і подія підпадає під ознаки страхового випадку. Будь-яких інших вимог, для того щоб виплачувати відшкодування, законодавець не передбачає.
Так, обґрунтованість вимог заявника, підтверджується поданими відповідачу заявами на виплату страхового відшкодування та долученими до них та до повідомлення про ДТП документами, відповідно до вимог ст. 35 Закону №1961-ІV, які також долучені до даної позовної заяви в якості доказів, що підтверджують обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Факт того, що подія яка відбулася є дорожньо-транспортною пригодою підтверджується тим, що вона відбулася під час руху транспортного засобу і в наслідок цієї події загинув ОСОБА_3 . Саме такі вимоги визначені ч. 1.12 ст. 1 Закону №1961-IV. Даний факт підтверджується відомостями, що містяться в такому документі як обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019120000000232 від 18.09.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , довідкою про ДТП № 3019269305649637.
Факт заподіяння в наслідок даної події шкоди життю підтверджується такими документами, як обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019120000000232 від 18.09.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 , довідка про ДТП № 3019269305649637, свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 та довідкою про причину смерті №946 від 19.09.2019 року.
Відповідач не виконав покладений на нього обов`язок Законом №1961-IV і по страховому випадку безпідставно не прийняв рішення та не здійснив Позивачу регламентну виплату відшкодування протягом 90 днів від дати одержання всіх документів, які визначені ст. 35 Закону №1961-ІV.
07.09.2020 року та 10.11.2020 року було надіслано відповідачу заяви про долучення документів, а саме оригінал довідки про ДТП №3019003391970735, завірену копію обвинувального акту щодо ОСОБА_2 , та оригінал довідки про розмір пенсії ОСОБА_1 .
В листі № 3.1-01-а/33890 від 17.11.2020 року відповідач повідомив про необхідність долучення до справи № 69842 необхідних документів, а саме довідки про склад сім`ї за життя загиблого, довідки про доходи загиблого за останній календарний рік до ДТП.
17.02.2022 року було направлено відповідачу заяву про долучення запитуваних документів та надано відповідь на вищевказаний лист МТСБУ.
Проте, вимоги щодо здійснення регламентної виплати пов`язаної із смертю потерпілого, відповідачем проігнорована та на момент подачі даного позову не виплачено.
Обов`язок МТСБУ відшкодувати заподіяну шкоду, не залежить від результатів розгляду кримінальної справи у зв`язку з тим, що у володільця джерела підвищеної небезпеки в будь-якому разі настає безвинна відповідальність за шкоду. заподіяну при експлуатації наземного транспортного засобу. Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (п. 27.2 ст. 27 Закону №1961-ІV).
За життя свого сина, вона була на його утриманні та мала право на утримання, оскільки досягла пенсійного віку встановленого законом у 2008 році та відносилась до непрацездатних осіб, а тому підпадає під дію пункту 2 частини 1 статті 1200 ЦК України. Факт досягнення пенсійного віку підтверджується статтею 12 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", згідно якої право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років, та пенсійним посвідченням серії НОМЕР_4 виданого 09.01.2008 року. Крім цього, згідно довідки ПФ України її пенсія в середньому на місяць становить всього 3600, 00 гривень, що унеможливлює нормальне життя непрацездатної особи самостійно без допомоги близьких родичів, оскільки людина похилого віку потребує додаткової як матеріальної, так і нематеріальної допомоги.
На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2019 рік встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4 173, 00 гривень.
Отже, загальний розмір страхового відшкодування пов`язаного із втратою годувальника становить 150 228, 00 гривень.
До складу сім`ї загиблого ОСОБА_3 входили: мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_4 , 1983 року народження, донька ОСОБА_5 , 1981 року народження, син ОСОБА_6 , 1979 року народження, син ОСОБА_5 , 1975 року народження.
Отже, загальний мінімально гарантований законом розмір регламентної виплати відшкодування, пов`язаного із втратою годувальника становить 150 228, 00 гривень (з розрахунку 4173х36 = 150228).
Тому, просить суд стягнути з Моторно (транспортного) страхового бюро України на її користь 150228, 00 гривень регламентної виплати відшкодування, пов`язаного із смертю потерпілого.
Позивач в судове засідання не з`явилася, представником подано до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, подав відзив на позовну заяву відповідно до якого в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що вину особи у скоєнні ДТП, в результаті якої було завдано шкоди на час розгляду справи не встановлено, обґрунтованим є висновок про передчасність вимог щодо покладення на відповідача (страховика) відповідальності за завдану йому шкоду. Встановлення обставин ДТП, а також встановлення чи мала місце непереборна сила або умисел потерпілого при розгляду кримінального провадження, можливо лише на підставі винесеного процесуального рішення. Розгляд обвинувального акту щодо факту даної ДТП триває, а тому є передчасним прийняття МТСБУ рішення.
Передумовою визначення суми відшкодування є встановлення розміру середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого. Зазначене доводилося до відома позивача листом від 17.11.2020 року. Однак довідки про дохід загиблого за останній календарний рік до ДТП позивачем не надано. Вказане не дає можливості МТСБУ прийняти рішення, оскільки останнє здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст. 1200 ЦК України.
У разі якщо загиблий ОСОБА_3 отримував пенсію за віком, то згідно вищевказаних норм законодавства відносився до категорії непрацездатного. За таких обставин ОСОБА_3 не являвся годувальником та позивачка не перебувала на утриманні померлого. Зокрема не доведено, що позивачка була на повному утриманні померлого, одержувала від померлого допомогу, що була для неї постійним і основним джерелом засобу до існування.
Крім того, статтею 1202 ЦК України передбачено, що відшкодування шкоди, завданої каліцтвом іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. У системному зв`язку із статтями 1200, 1202 ЦК України, положеннями п. 27.2 ст. 27 та п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо строків відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, необхідно розуміти таким чином, що страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, кожній особі, чка має право на таке відшкодування, рівними частинами шляхом виплати страхових сум щомісячними платежами, перший платіж здійснюється не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування. Крім того, п. 27.5 ст. 27 Закону передбачено, що відшкодування шкоди пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Вказаною нормою передбачено право страховика, а не обов`язок відшкодовувати шкоду, пов`язану зі смертю потерпілого шляхом здійснення одноразової виплати. Тому позовна вимога щодо одноразового відшкодування шкоди, пов`язаної зі смертю потерпілого задоволенню не підлягає.
Рішення про відмову у виплаті потерпілій страхового відшкодування МТСБУ не приймало, а тому позовні вимоги до МТСБУ є передчасними і задоволенню не підлягають.
МТСБУ згідно положень ст. ст. 39-41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", на території країн членів міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена карта" є єдиною некомерційною організацією, яка є гарантом відшкодування шкоди на умовах, виключно передбачених Законом. МТСБУ не є страховиком, не реалізує страхові продукти, не отримує з цього прибутки, та не є стороною в договорі страхування.
Тому, з урахуванням відомих на теперішній час обставин, у МТСБУ відсутні законні підстави для здійснення на користь ОСОБА_1 відшкодування шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_3 ..
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до довідки № 3019629305649637 про дорожньо-транспортну пригоду встановлено, що 18.09.2019 року о 04 год. 10 хв. в с. Паліївка Маловисківського району Кіровоградської області по вул. Карла Маркса сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме наїзд на пішохода, який стояв на проїзній частині за участі транспортного засобу мотоцикла "Урал", реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_3 . В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 загинув.
З копії обвинувального акту встановлено, що 18.09.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України за № 12019120000000232 відносно ОСОБА_2 . Його обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 286 та ч.1 ст. 135 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.
Згідно довідки про причину смерті № 946 від 19.09.2019 року вбачається, що причиною сметрі ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 є закрита тупа травма грудної клітки з множинними переломами ребер.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 19.09.2016 року виданого Виконавчим комітетом Мар`янівської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, помер ОСОБА_3 .
Так, ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 , ОСОБА_1 є особою пенсійного віку.
Згідно довідки Головного управління пенсійного фонду України в Кіровоградській області за № 1100-0401-8/33496 від 26.10.2020 року, вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і отримує пенсію за віком, зазначений період з 18.09.2018 року по 18.09.2019 року, сума 43193, 49 гривень.
13.08.2020 року адвокатом Мелех Д.О. в інтересах ОСОБА_1 на адресу Моторно (транспортного) страхового бюро України направлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та заяву про виплату страхового відшкодування.
Крім того, адвокатом Мелех Д.О. в інтересах ОСОБА_1 на адресу Моторно (транспортного) страхового бюро України 07.09.2020 року вих. № 7073, 10.11.2020 року вих. № 9054, 17.02.2022 року вих. № 36513 скеровувались заяви про долучення документів на виплату страхового відшкодування, а саме: оригінал довідки про ДТП ф-2 № 3019003391970735, копія обвинувального акту № 12019120000000232 відносно ОСОБА_2 , оригінал довідки ГУ ПФУ у Кіровоградській області про розмір пенсії ОСОБА_1 від 26.10.2020 року № 1100-0401-8/33496, оригінал довідки про склад сім`ї ОСОБА_3 ..
Відповідно до листа Моторно (транспортного) страхового бюро України від 17.11.2020 року за № 3.1-01-а/33890 вбачається, що МТСБУ розглянуто звернення представника адвоката Мелех Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 яке мало місце 18.09.2019 року та повідомлено, що для отримання відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою годувальника необхідно надати копію довідки про склад сім`ї за життя загиблого, довідку про дохід загиблого за останній календарний рік до ДТП.
На виконання ухвали суду від 08.04.2022 року Головним управлінням пенсійного фонду України в Кіровоградській області надано довідку форми ОК-5 ОСОБА_3 відповідно до якої останнім за 2008 рік утримано пенсії в розмір 130 гривень.
Відповідно до інформації про коло осіб першого ступеня споріднення по відношенню до загиблого, встановлено, що на момент смерті ОСОБА_3 до кола осіб першого ступеня споріднення по відношенні до загиблого входили: мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до інформації Маловисківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за № 11574 від 23.02.2021 року, вбачається, що в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян містяться: актовий запис про народження № 36 від 16.06.1954 року на ОСОБА_3 , актовий запис про шлюб № 7 від 02.08.1996 року на ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , актовий запис про народження (сина) № 12 від 19.03.1983 року на ОСОБА_4 , актовий запис про народження (доньки) № 5 від 07.02.1981 року ОСОБА_5 , актовий запис про народження (сина) № 30 від 22.06.1979 року ОСОБА_5 , актовий запис про народження (сина) а/з № 42 від 25.10.1975 року ОСОБА_5 ..
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди (п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1200 ЦК України визначено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Частиною 2 ст. 1200 ЦК України передбачено, що особам, визначеним у пунктах 1-5 ч. 1 цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку ( доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі, без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів (ч. 3 ст. 1200 ЦК України).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 5 даної Статті передбачено, що особа, яка здійснює свою діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів, визначена спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Підпунктом "а" пункту 14.1 статті 41 вказаного Закону також передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно зі ст. 23 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, шкода, пов`язана зі смертю потерпілого.
Пунктом 27.2 ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону- МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування ( регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на матеріали справи, позивач має право на відшкодування шкоди, у зв`язку із смертю потерпілого-її сина, згідно приписів ст. 1200 ЦК України.
Статтею 1187 ЦК України передбачені підстави і порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, частиною першої цієї статті встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частиною другої статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 1188 ЦК України).
У разі відсутності преюдиційного доказу вини особи у завданні шкоди (зокрема вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили), зазначена обставина підлягає доведенню на загальних підставах в ході розгляду цивільної справи.
Представник відповідача в поданому відзиві посилається на правову позицію викладену в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року у справі №487/3094/17-ц, відповідно до якої винну у скоєнні ДТП особу, в результаті якої було завдано шкоди на час розгляду справи не встановлено,обгрунтованим є висновок про передчасність вимог щодо покладення на відповідачів (страховиків) відповідальність за завдану йому шкоду.
Однак, суд вважає, що представник помилково посилається на вказану правову позицію, адже в даній постанові Верхавного Суду розглянуто справу щодо обставин, за яких ДТП відбулось внаслідок взаємодії двох джерел підвищеної небезпеки, отже питання про відшкодування шкоди має вирішуватись за правилами частини першої статті 1188 ЦК України, тобто на загальних підставах.
Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (крім випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки), є те, що володілець такого джерела зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду незалежно від його вини. Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має свої межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, оскільки діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов власнику, водію транспортного засобу, який спричинив дорожно-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону .
Верхавний Суд в постанові від 21.04.2021 року у справі N 450/4163/18 вказав, що відповідно до частини першої-третьої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особи, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим пошкодженням здоров`я або смерті фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Відповідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної безпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських рід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка займається цією діяльністю, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використанням, зберіганням або утриманням якого викликано підвищену небезпеку. Особа, яка діяльності займається, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе,
Особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної безпеки (крім випадку відшкодування шкоди, пошкодження внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки), є те, що володілець такого джерела зобов`язаний відшкодувати завдану незалежно від його вини. Разом із цим відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, має ваші межі, за якими відповідальність виключається. До них належать непереборна сила та умисел потерпілого.
Обов`язок доведення умислу потерпілого або наявності непереборної сили законом покладається також на володільця джерела підвищеної небезпеки, після чого діє цивільно-правова презумпція заподіювача шкоди.
У той же час чинне законодавство не передбачає такої підстави для звільнення від відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки як вина потерпілого, на яку послалися суди попередніх інстанцій.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій не врахували, що відсутність вини водія транспортного засобу та закриття кримінального провадження відносно нього не звільняє останнього від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини).
А тому, враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 18.09.2019 року за участю ОСОБА_2 , внаслідок якої загинув ОСОБА_3 , є страховим випадком, ОСОБА_2 не застрахував свою цивільно-правовоу відповідальність, позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, а тому суд вважає, що Моторне (транспортне) страхове бюро України повинно здійснити регламентну виплату матері померлого.
Щодо розрахунку розміру регламентної виплати, суд погоджується з доводами позивача.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", станом на день настання страхового випадку, мінімальна заробітна плата з 1 січня становила 4173 грн.
Отже, з урахуванням ст. 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування має бути в розмірі 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, то суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи ту обставину, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання даного позову, тому з відповідача на користь держави слід стягнути 992, 40 гривень.
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 150 228, 00 гривень регламентної виплати відшкодування, пов`язаного зі смертю потерпілого.
Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь держави судовий збір в сумі 992, 40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Моторне (транспортне) страхове бюро України, код ЄДРПОУ: 21647131, місцезнаходження: Русанівський бульвар, 8, м. Київ.
Суддя Т.В. Кавун
