17.08.2023

Справа №489/7202/21

Провадження №2/489/340/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Назаровою С.Д.,

за участю: представниці позивачів - ОСОБА_1 , представника відповідача - Михайленко Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи

встановив.

Представниця позивачів звернулася до суду з позовом, яким просила: стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 : 90 000,00 грн. - страхового відшкодування пов`язаного зі смертю потерпілого, що належить матері загиблого, 30 000,00 грн. - страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди, що належить матері загиблого; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 : 90 000,00 грн. - страхового відшкодування пов`язаного зі смертю потерпілого, що належить батькові загиблого, 30 000,00 грн. - страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди, що належить батькові загиблого. Мотивуючи вимоги тим, що 21.12.2020 близько 16 год. 37 хв. в м. Миколаєві по пр-ту Богоявленському відбулася дорожньо-транспортна пригода, де водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 11940, державний номер НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок даної ДТП пішохід ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень помер. Позивачі є батьками загиблого ОСОБА_6 . Станом на дату настання ДТП, відповідальність водія транспортного засобу ВАЗ 11940, державний номер НОМЕР_1 , за спричинену шкоду майну, здоров`ю та/або життю третіх осіб, була застрахована у відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР4776919, який діяв на момент настання станом на 21.12.2020. За фактом настання даної ДТП було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020150030003456. Станом на 25.10.2021, кримінальне провадження розглядається в Ленінському районному суді м. Миколаєва. Підтвердження того, що шкода не заподіяна внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого є той факт, що є кримінальне провадження, яке розглядається за ч. 2 ст. 286 КК України. Викладене свідчить про те, що позивачі мають всі підстави для відновлення свого порушеного права і одержання грошової компенсації за спричинену їм шкоду. З 25.01.2021 по 04.03.2021 представником позивачів було надіслано відповідачу заяви про долучення документів, які в повному обсязі підтверджують заявлені вимоги позивачів. Проте, станом на 25.10.2021, відповіді від відповідача не надходило. Станом на момент ДТП, до складу сімї померлого входили позивачі. На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році мінімальну заробітку плату у місячному розмірі, з вересня 5000,00 грн. З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи становить 60000,00 грн. Позивачі є непрацездатними особами та досягли пенсійного віку, у зв`язку з чим перебували на утриманні сина та мали право на одержання від нього утримання, а тому мають право на відшкодування шкоди у зв`язку з загибеллю сина, яку вони оцінюють у загальному розмірі 180 000,00 грн.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що 10.08.2020 між відповідачем та ОСОБА_5 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4776919, забезпечений транспортний засіб за договором ВАЗ 111940, державний номер НОМЕР_1 . На умовах вищевказаного договору, застрахована цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка правомірно керує забезпеченим транспортним засобом. Страхова сума за полісом АР/4776919 за шкоду, завдану майну, становить 130 000,00 грн., за шкоду заподіяну життю та здоров`ю - 260 000,00 грн., франшиза - 2600,00 грн. 23.12.2020 водій автомобіля ВАЗ 111940, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 надав відповідачеві повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку, відповідно до якого 21.12.2020 він рухався на застрахованому автомобілі, в темний час доби в м. Миколаєві по пр-ту Богоявленському в напрямку вул. Космонавтів зі сторони вул. Старофортечної, завчасно не побачив пішохода, який переходив дорогу в забороненому для переходу місці, котрий в нетверезому стані з двох суцільних ліній зробив крок назад і тим самим потрапив під колеса транспортного засобу ВАЗ 111940, державний номер НОМЕР_1 . 24 січня 2021 року позивачі через свого представника надали відповідачеві спільне повідомлення про ДТП від 21.12.2020, в якому окрім іншого зазначено, що внаслідок вказаного ДТП пішохід ОСОБА_6 від отриманих тілесних травм помер. Водночас позивачами було надано заяви про виплату страхового відшкодування, копії яких долучено до позовної заяви. До позовної заяви не долучено жодного документа, що містить достовірну інформацію про причини та обставини за яких сталася ДТП від 21.12.2020. На даний час відсутні будь-які матеріали (експертні дослідження, рішення суду, покази свідків, тощо), якими встановлено причини та обставини, за яких відбулося ДТП від 21.12.2020, а також ступінь вини кожного із його учасників. Твердження, яке міститься у позовній заяві, відповідно до якого представниця позивачів вказує, що підтвердження того, що шкода заподіяна не внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого є той факт, що є кримінальне провадження № 12020150030003456, яке розглядається за ст.. 286 КК України, є необґрунтованим, оскільки факт розгляду ДТП від 21.12.2020 у кримінальній справі не свідчить ані про наявність, ані про відсутність непереборної сили чи умислу потерпілого. Водночас, саме за результатом розгляду вищевказаної кримінальної справи будуть встановлені ряд фактів, що можуть слугувати підставою для виникнення у відповідача обов`язку із сплати страхового відшкодування або звільнення від такого обов`язку. Вважає, що даний позов є передчасним. В додатках до позовної заяви містяться довідки про доходи обох позивачів, згідно яких станом на грудень 2021 року розмір пенсії ОСОБА_3 складає 1775,60 грн. на місяць, розмір пенсії ОСОБА_4 складає 2247,66 грн. на місяць. Відповідно до ст. 7 закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з грудня 2020 року становить 1769 грн. Таким чином, розмір пенсії обох позивачів перевищує встановлений законом прожитковий мінімум. До позовної заяви не долучено доказів, що свідчили б про потребу позивачів в отриманні додаткової матеріальної допомоги. Також, до позовної заяви не долучено жодного документу, що свідчив би про рівень доходів, які за життя отримував ОСОБА_6 , що забезпечував би йому можливість надавати матеріальну допомогу іншим особам. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, якими встановлено причини та обставини, за яких відбулося ДТП 21.12.2020, та також ступінь вини кожного з учасників. Таким чином, наразі відсутні праві підстави для відшкодування моральної шкоди.

Від представниці позивачів надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що викладені доводи представником відповідача є необґрунтованими. Зазначає, що відповідач самоусунувся від виконання покладеного на нього обов`язку щодо розслідування страхового випадку та отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування і безпідставно покладає цей обов`язок на потерпілого, оскільки останнім було надано всі документи на відомості, які підтверджують вимоги позивачів. Відсутність у матеріалах справи доказів притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не може свідчити про відсутність страхового випадку та відсутності підстав для відшкодування ТДВ «СК «Гардіан» завданої позивачам шкоди в межах суми страхового відшкодування, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 була застрахована цією страховою компанією. Сам факт наявності незавершеного кримінального провадження по факту ДТП, не свідчить про передчасність вимог позивачів. Факт страхового випадку зафіксовано правоохоронними органами, що підтверджено відповідними доказами. Обставини, на які посилається відповідач, зокрема, про пояснення ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 здійснював перехід проїжджої частини у непризначеному для цього місці та при цьому перебував у стані алкогольного сп`яніння, не доказують умислу потерпілого на позбавлення себе життя чи завдання собі шкоди. Вказані обставини не є підставою для звільнення від обов`язку відшкодовувати завдану шкоду і не встановлюють та не доказують наявності непереборної сили. Отримання позивачами доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчать, що батьки не потребують матеріальної допомоги.

Від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що у повідомлення про ДТП та в заявах на виплату страхового відшкодування, наданих відповідачеві представником позивачів у досудовому порядку, міститься інформація про загибель пішохода внаслідок наїзду на нього транспортного засобу. Зазначені обставини свідчили про те, що ДТП від 21.12.2020 розглядається в кримінальній справі. Таким чином, з моменту отримання повідомлення про ДТП, відповідач, як страховик, був проінформований про розгляд ДТП в кримінальному провадженні, тому необхідність здійснення відповідачем додаткових запитів була відсутня. У відповіді на відзив визнано ту обставину, що загиблий за життя не тільки не був працевлаштований, а більш того був безробітним. Всі інші доводи, аналогічні відзиву на позов.

Ухвалою суду від 04.11.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.02.2022, зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 14.09.2022, поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 29.09.2022, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановленні наступні факти та відповідні правовідносини.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що 21.12.2020 близько 16 год. 37 хв. в м. Миколаєві по пр-ту Богоявленському відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю водія ОСОБА_5 , який керуючи автомобілем марки ВАЗ 11940, державний номер НОМЕР_1 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внаслідок даної ДТП пішохід ОСОБА_6 від отриманих тілесних ушкоджень помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 ; довідкою про причини смерті № 3900 від 24.12.2020; лікарським свідоцтвом про смерть № 3900 від 24.12.2020 (а.с 18-20).

Головним управлінням Національної поліції у Миколаївській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України по факту дорожньо-транспортної пригоди, яке внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12020150030003456.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ 11940, державний номер НОМЕР_1 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на підставі Договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/4776919 від 10.08.2020.

23 грудня 2020 року ОСОБА_5 звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» з повідомленням про ДТП, яка сталася 21 грудня 2020 року за адресою: м. Миколаїв, пр-т Богоявленський, 42 А. В обставинах справи зазначив: в темний час доби їхав по пр-ту Богоявленському в напрямку вул. Космонавтів зі сторони вул. Старофортечної, завчасно не побачив пішохода, який переходив у забороненому для переходу місці, котрий в нетверезому стані з двох суцільних ліній зробив крик назад і тим самим потрапив йому під колеса.

13 січня 2021 року ОСОБА_4 , ОСОБА_3 звернулися до ТДВ «СК «Гардіан» з повідомленням про ДТП, яка сталася 21 грудня 2020 року за адресою: м. Миколаїв, пр-т Богоявленський, внаслідок якої загинув їх син ОСОБА_6 .

13 січня 2021 року ОСОБА_4 , ОСОБА_3 звернулися до ТДВ «СК «Гардіан» з заявами про виплату страхового відшкодування пов`язане із моральною шкодою у розмірі 30 000,00 грн. кожному.

Крім того, 13 січня 2021 року ОСОБА_4 , ОСОБА_3 звернулися до ТДВ «СК «Гардіан» з заявами про виплату страхового відшкодування пов`язане із втратою годувальника у розмірі 90 000,00 грн. кожному.

Як вбачається з довідки ТОВ «Перша Миколаївська управляюча компанія» від 12.01.2021 за вих. № 05, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 знятий з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю.

Згідно Договору - замовлення на організацію та проведення поховання та квитанції до прибуткового касового ордеру від 25.12.2020, ОСОБА_4 сплатив за організацію та проведення поховання ОСОБА_6 у загальному розмірі 10500,00 грн.

Страхове відшкодування не виплачено.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За положенням частини 1 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі закриття кримінальної справи не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1193 ЦК України, шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» "якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли іншого не встановлено законом, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.... однак у кожному разі підставою до цього може бути груба необережність потерпілого (знаходження в нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху і т.п.), а не проста необачність".

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01.07.2022 року, ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі статей 75, 76 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробовуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок суду набрав законної сили 01 серпня 2022 року.

В силу вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 76 ЦПК України).

Докази у цивільному процесі мають бути належними та допустимими.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).

Частина 1 статті 1200 ЦК України визначає, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується:

1) дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);

2) чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно;

3) особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності;

4) одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років;

5) іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Отже, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: а) непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання; б) дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Поняття «непрацездатні громадяни» надається у статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 , ОСОБА_3 є пенсіонером за віком.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 серії НОМЕР_7 , ОСОБА_4 є пенсіонером за віком.

Відповідно до довідки про доходи № 8071 9500 5201 1378 від 29.12.2020, ОСОБА_3 перебуває на обліку в Інгульському об`єднаному управлінні ПФУ м. Миколаєва у Миколаївській обл. і отримує пенсію за віком, яка з травня 2020 року становить 1743,94 грн. щомісячно.

Як вбачається з довідки № 1820 7187 8558 2810 від 29.12.2020, ОСОБА_4 перебуває на обліку в Інгульському об`єднаному управлінні ПФУ м. Миколаєва у Миколаївській обл. і отримує пенсію за віком, яка з вересня 2020 року становить 2239,68 грн. щомісячно.

З Акта про засвідчення факту перебування на утриманні від 12.01.2020, підписаного свідками, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 потребували утримання, оскільки їх дохід був меншим ніж необхідні витрати та перебували на утриманні свого сина ОСОБА_6 .

У висновках Верховного суду у постанові від 13.03.2019 у справі 643/207/16-ц (провадження 61-33638св18) визначено, що підпунктом "е" пункту 35.2 статті 35 Закону не встановлено чіткого переліку документів на підтвердження факту перебування особи на утриманні потерпілого, а тому необхідно дійти висновку, що такими документами можуть бути, в тому числі, надана довідка житлово-експлуатаційної організації з місця проживання (реєстрації) або довідка органу місцевого самоврядування про перебування на утриманні чи про спільне проживання із заявником.

Суд вважає доведеним факт перебування позивачів на утриманні їх померлого сина так само як і факт їх непрацездатності.

Пунктом 27.3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004 встановлено, що Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Пункт 27.2. зазначеного Закону встановлює, що Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Станом на момент смерті ОСОБА_9 . До складу сім`ї загиблого входити позивачі. (мати та батько).

На день настання страхового випадку статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» встановлено у 2000 році мінімальну заробітну плату з 1 вересня у розмірі 5000гривен.

Таким чином загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди заподіяною смертю фізичної особи становить 60000 гривен та загальний розмір страхового відшкодування пов`язаного із втратою годувальника складає 180000гривен.

Стосовно витрат на поховання суд приходить до наступного висновку.

Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (пункт 27.4 Закону №1961-ІV).

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 в рахунок відшкодування витрат пов`язаних з похованням ОСОБА_4 передав батькам останнього 16000 гривен.

Таким чином зазначені витрати відшкодовані , тому вимога про їх стягнення з відповідача безпідставна та задоволенню не підлягає.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч. 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За такого, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2400гривен (1% від задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 4, 12, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування пов`язане зі смертю потерпілого у розмірі 90000 (дев`яносто тисяч) гривен.

Стягнути Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривен.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_10 страхове відшкодування пов`язане зі смертю потерпілого у розмірі 90000 (дев`яносто тисяч) гривен.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь ОСОБА_10 страхове відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривен.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» на користь держави судовий збір у розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) гривен.

Вимога щодо стягнення витрат на правову допомогу підлягає вирішенню в порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 96, ЄДРПОУ 35417298.

Повний текст судового рішення складено «13» вересня 2023.

Суддя Н.О. Рум`янцева