Справа № 484/1206/23

Провадження № 2/484/494/23 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.09.2023 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.

секретаря судового засідання - Кузьменко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник, адвокат Кучера Владислав Людвикович, до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» та Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

УСТАНОВИВ:

28 лютого 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Обґрунтовуючи позов зазначив, що 03.11.2022 року о 22 год. 40 хв. в м. Первомайську по вул. Вокзальна, 48 гр. ОСОБА_2 керував а/м Chevrolet Lacetti д/н НОМЕР_1 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, здійснив з`їзд в ліво узбіччя по ходу руху з послідуючим виїздом за межі проїзної частини допустив зіткнення з припаркованим автомобілем FORD EDGE д/н НОМЕР_2 , який був припаркований на узбіччі з лівого боку, з подальшим наїздом на перешкоду у вигляді паркану. Під час ДТП т/з отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки тим самим скоїв ДТП, чим порушив вимоги п. 12.1.,2.3 (б) ПДР, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 грудня 2022 року по справі № 484/3943/22 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Власником же припаркованого автомобіля FORD EDGE д/н НОМЕР_2 та як наслідок потерпілим в даній ДТП є позивач, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Внаслідок вчиненого ДТП автомобілю FORD EDGE д/н НОМЕР_2 були спричинені механічні пошкодження, які виражалися в пошкодженні лакофарбового покриття та деформації переднього бамперу, капоту, переднього правого крила, пошкодженні лакофарбового покриття переднього правого дзеркала заднього виду та передньої правої покришки, також було розбито передню фару та ліхтар ДХО з правого боку. Підтвердження даних пошкоджень відображається в наданій Первомайським РВП ГУНП в Миколаївській області відповіді на заяву позивача № 17999/67-22 від 16.11.2022 року.

Згідно висновку за звітом № 56-22 про незалежну оцінку майна з визначенням вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля FORD EDGE д/н НОМЕР_2 , складеного за результатами проведеної оцінки в період з 04.11.2022 по 21.11.2022 ФОП ОСОБА_3 , «вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля FORD EDGE д/н НОМЕР_2 на дату ДТП - 03.11.2022 року становить 121 237,86 грн (з урахуванням ПДВ в запчастинах).

Вчинена 03.11.2022 року ОСОБА_2 дорожньо-транспортна пригода перебуває в прямому причинному зв`язку з заподіяними матеріальними збитками власникові автомобіля FORD EDGE д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

З метою отримання відшкодування завданих дорожньо-транспортною пригодою збитків, позивач звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», тобто до страхової компанії винуватця ДТП, з якою останній уклав договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (Поліс № ЕР/207018323).

Однак зазначена вище страхова компанія жодним чином не відреагувала на направлену позивачем заяву, та будь-яких відповідей з даного приводу не надала.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 03.11.2022 в населеному пункті м. Первомайськ вул. Вокзальна 50/1, Миколаївська область.

Однак у відповідь на дане повідомлення МТСБУ направило лист, в якому зазначалося, що «…Оскільки, відповідно до інформації, отриманої з Централізованої бази даних МТСБУ, було встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника ТЗ марки «CHEVROLET» з номерним знаком НОМЕР_1 (VI№ код ТЗ: KL1№F1961CK523400), на дату вищевказаної ДТП, була забезпечена договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (Поліс № ЕР/207018323), укладеного ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (тел. (044) 222-09-14, м. Київ, вул. Північна, 2-А) та згідно з пп.37.3. ст.37 Закону «Незадовільне фінансове становище страховика не є підставою для відмови у здійснені страхового відшкодування», МТСБУ не вбачає підстав для здійснення відшкодування з фонду захисту потерпілих».

Не маючи змоги чекати аби хоч якась зі сторін відшкодувала потерпілому збитки, завдані ДТП, останній самостійно розпочав ремонт автомобіля, шляхом придбавання автозапчастин для заміни пошкоджених, та залученням на платній основі майстрів з ремонту авто.

Так, позивачем було придбано запчастин до авто та відповідних комплектуючих до нього на загальну суму 76 480 грн. 00 коп.

Однак за браком коштів у позивача немає можливості остаточно відремонтувати автомобіль, та у зв`язку з цим він не в змозі до цього часу експлуатувати транспортний засіб у власних цілях та вимушений за необхідністю постійно звертатися за сторонньою допомогою до рідних та знайомих.

Відповідно до частини першої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно дост.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У п. 2 Постанови №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» Верховний Суд України роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених указаним Законом випадках - Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ)) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик (19 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 350/1376/19, провадження № 61-10016св20 (ЄДРСРУ № 102892264).

Якщо шкода, завдана потерпілій особі під час ДТП, перевищує ліміт страхового відшкодування то різниця між завданою шкодою та сумою страхового відшкодування покладається на страхувальника (19 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 640/15546/17, провадження № 61-20660св19 (ЄДРСРУ № 102892265).

Разом з тим, потерпілий має право відразу подати позов до страховика та вимагати у нього здійснення страхової виплати. При цьому, відсутність факту подачі заяви на виплату не може бути підставою для відмови в задоволенні позову. Вперше такий висновок був зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 465/4287/15. Та до такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові № 537/5586/17 від 09.04.2020 року.

Більше того, внаслідок завданих ДТП збитків власному автомобілю, позивач пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення. Все це спричинило негативні зміни у його житті: щоденні думки та спогади про наслідки події, страх можливого повторення подій, негативні переживання, відчуття тривоги та потреби в уникненні поряд проїжджаючих автомобілів, переживання психологічного дискомфорту.

Після дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_2 , страх повторення такого випадку переслідує позивача весь час коли він перебуває в авто в якості пасажира.

Крім того, позивач зазнав душевних страждань у зв`язку із знищенням його майна, а саме автомобіля FORD EDGE д/н НОМЕР_2 . Після довгих років мрій про свій автомобіль та років накопичень грошових коштів, він нарешті зміг придбати собі автомобіль. При цьому, позивач дуже любив та беріг даний автомобіль, тому на час ДТП він ще був практично в ідеальному стані. Після скоєної відповідачем ДТП, автомобіль зазнав значних пошкоджень, на усунення яких потрібен час та чималі кошти. Коли позивач вперше побачив своє авто після аварії в такому розбитому стані, його розчаруванню не було меж, оскільки стільки років праці було покладено на купівлю цього авто та на протязі тривалого часу позивач обмежував себе у багатьох покупках.

Крім того, внаслідок знищення авто позивач змушений змінити хід свого звичного життя, тому що йому необхідні додаткові зусилля та кошти для організації поїздок на роботу, до школи, до своїх батьків, поїздок за межі населеного пункту і т.і.

Зазначені вище обставини, обумовили необхідність залучення потерпілим значних фізичних та душевних ресурсів для усунення негативних наслідків та відновлення свого психологічного стану, який існував до вчинення ОСОБА_2 ДТП. Окрім того внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 позивач вимушений був постійно звертатися до органів поліції, експертних установ, а на даний час брати участь у судових засіданнях, що вимагає додаткових душевних переживань та витрат часу, який у іншому випадку міг би бути використаний з іншою більш розумною та корисною метою.

Усе це безумовно зруйнувало звичний для позивача спосіб життя та негативно вплинуло на нього як особистість.

Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом частини першої, пункту 1 частини другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

В п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в заподіянні.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості завдану позивачу моральну шкоду він оцінює у 30 000 грн.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», Моторного (транспортного) страхового бюро України в солідарному порядку на користь позивача 121 237 грн. 86 коп. у якості відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та 30 000 грн. у якості відшкодування моральної шкоди.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Представник позивача надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, позов підтримав.

Відповідачі ОСОБА_2 та ПАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, будь-яких заяв та відзивів до суду не надсилали.

Від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов відзив на позовну заяву.

У відзиві зазначено, що розділом ІІІ Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону), визначено певний порядок здійснення МТСБУ регламентної виплати та визначені умови, за яких у МТСБУ виникає обов`язок по їх здійсненню, а також підстави для відмови у здійсненні регламентної виплати.

Відповідно до положень ст. 2 Закону, відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Згідно п. 39.1 ст. 39 Закону, МТСБУ є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Положенням ст. 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно п. 1.7 Закону забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

На вимогу ст. 11 Закону, страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних МТСБУ.

За змістом матеріалів цивільної справи, станом на дату ДТП (03.11.2022), автомобіль марки «Chevrolet Lacetti» р/н НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 , забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР/207018323, реалізований ПАТ "СК "Український страховий стандарт".

Автомобіль марки «FORD EDGE» р/н НОМЕР_2 забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 208433505, реалізований ПАТ "НАСК "ОРАНТА".

Згідно вимог п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 981 ЦУ України договір страхування укладається у письмовій формі, договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про страхування», факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

У відповідності до п. 1.8 ст. 1 Закону, страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Згідно з ст.ст. 34, 36 Закону, обов`язок з розслідування ДТП, прийняття рішення щодо страхового відшкодування та проведення виплати у зв`язку із настанням страхового випадку за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладаються на страховика, який уклав договір страхування.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Враховуючи положення чинного законодавства України про страхування та цивільного законодавства України, правову позицію з даного питання Великої Палати Верховного Суду, висловлену у рішенні від 04.07.2018 по справі № 755/18006/15-ц, у даному випадку відшкодування майнової шкоди має бути здійснено страховою компанією - ПАТ "СК "Український страховий стандарт" відповідно до умов договору страхування.

У відповідності до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до положень пп. «г» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За повідомленням Національного банку України, 20.09.2022 до ПАТ "СК "Український страховий стандарт" (код ЄДРПОУ: 22229921) застосовано захід впливу у вигляді відкликання (анулювання) всіх ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг.

Означене не звільняє страховика від виконання зобов`язань за укладеними раніше договорами ОСЦПВВНТЗ.

Пунктом 52.5 ст. 51 Закону визначено, що страховик зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до положень пп. «г» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених законом у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

МТСБУ може здійснити регламентну виплату позивачу виключно, якщо вимоги останнього включені до затвердженого судом реєстру кредиторів, а також судом затверджено ліквідаційний баланс страховика, яким підтверджена відсутність коштів та майна страховика за рахунок яких можливе погашення боргу кредиторів з обов`язкового страхування.

Зазначене ґрунтується на наступній правовій позиції.

У відповідності до п. 20.3 ст. 20 Закону, у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обв`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ.

Також, згідно п. 51.7 ст. 51 Закону, у разі ліквідації страховика або визнання його неплатоспроможним (банкрутом) відповідно до закону страховик зобов`язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому такий страховик зобов`язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій з цього виду страхування.

У разі відкриття провадження у справі про банкрутство відносно страховика, потерпілий зобов`язаний звернутися до господарського суду для включення його в реєстр кредиторів.

Виходячи з результатів правового аналізу вказаних норм матеріального права, обов`язок із виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладено на страхову компанію до завершення процедури ліквідації в особі ліквідаційної комісії, а у разі недостатності коштів/майна - на МТСБУ.

У даному випадку відсутні відомості про визнання господарським судом ПАТ "СК "Український страховий стандарт" банкрутом, заявлення вимог до страховика у процесі банкрутства, набуття ним статусу кредитора. Не заявлені вимоги до страховика не породжують для МТСБУ будь-яких зобов`язань перед кредиторами останнього відповідно до Закону.

Отже, розгляд МТСБУ питання про проведення регламентної виплати за зобов`язаннями ПАТ "СК "Український страховий стандарт" за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може бути здійснений за наявності у МТСБУ підтвердження:

1. Визнання господарським судом ПАТ "СК "Український страховий стандарт" банкрутом;

2. Вимога особи, яка має право на отримання відшкодування включена до затвердженого судом реєстру кредиторів;

3. Особі, яка має право на отримання страхового відшкодування, не здійснено виплату, що підтверджується ліквідаційним балансом, затвердженим Господарським судом.

Згідно п. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно позовних вимог, позивач просить суд стягнути солідарно із визначених ним відповідачів завдану у наслідок ДТП матеріальну шкоду.

У постанові від 20.06.2018 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію про те, що законодавство України не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого (справи № 308/3162/15-ц, № 569/96/17, № 760/1541/15-ц).

Згідно п. 27.3 ст. 27 Закону, страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Отже, МТСБУ відшкодовує моральну шкоду у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону.

Пункт «г» - особи, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону (пільгова категорія громадян).

Пункт «ґ» - у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Пункт «в» - транспортним засобом, зареєстрованим в іншій країні, щодо якого був виданий іноземний страховий сертифікат "Зелена картка", що діяв на день дорожньо-транспортної пригоди на території України.

У даному випадку позивач не відноситься до тієї категорії потерпілих - фізичних осіб, визначених у п. 27.3 ст. 27, ст. 41 Закону, а отже не має права на відшкодування моральної шкоди з фонду захисту потерпілих МТСБУ.

Враховуючи викладене, згідно положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у даному випадку в МТСБУ відсутні законні підстави на здійснення регламентної виплати з фонду захисту потерпілих на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 03.11.2022 року о 22 год. 40 хв. в м. Первомайську по вул. Вокзальна, 48 гр. ОСОБА_2 керував а/м Chevrolet Lacetti д/н НОМЕР_1 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку, здійснив з`їзд в ліво узбіччя по ходу руху з послідуючим виїздом за межі проїзної частини допустив зіткнення з припаркованим автомобілем FORD EDGE д/н НОМЕР_2 , який був припаркований на узбіччі з лівого боку, з подальшим наїздом на перешкоду у вигляді паркану. Під час ДТП т/з отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки тим самим скоїв ДТП, чим порушив вимоги п. 12.1.,2.3 (б) ПДР, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 грудня 2022 року по справі № 484/3943/22 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Позивач є власником автомобіля FORD EDGE, який зазнав пошкоджень внаслідок ДТП.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.

Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_2 беззаперечно встановлена відповідним судовим рішенням, а саме постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 грудня 2022 року по справі № 484/3943/22.

Згідно з п.1.3 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу, а тому у нього наявні правові підстави для звернення до суду з заявленими позовними вимогами. Як в розумінні КУпАП, так і в розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі», позивач є потерпілим, а тому має право вимагати відшкодування шкоди, завданої його автомобілю.

Автомобіль Chevrolet Lacetti д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 на момент ДТП, був застрахований відповідно до Полісу ЕР № 207018323

Поліс видано Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Український страховий стандарт».

Суду не було надано копії полісу, але з листа МТСБУ від 21.08.2023 року, наданого на запит суду, вбачається, що вказаний поліс діяв з 30.11.2021 року по 29.11.2022 року. Страхова сума за шкоду майну відповідно до полісу становила 130000 грн.

У листі МТСБУ вказано, що ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» позбавлене права укладати договори страхування ОСЦПВВНТЗ з 20.09.2022 року, тобто на час ДТП поліс був чинний. Відомостей про припинення юридичної особи - страхової компанії суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦКУ - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Правовідносини в сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п. 35.1. ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Страховик відповідальної особи, яка винна у дорожньо-транспортній пригоді, на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу (у разі наявності такої різниці) на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач повідомив про ДТП МТСБУ, так як йому було невідомо яка саме страхова компанія має здійснити страхову виплату.

Згідно висновку за звітом № 56-22 про незалежну оцінку майна з визначенням вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля FORD EDGE д/н НОМЕР_2 , складеного за результатами проведеної оцінки в період з 04.11.2022 по 21.11.2022 ФОП ОСОБА_3 , «вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля FORD EDGE д/н НОМЕР_2 на дату ДТП - 03.11.2022 року становить 121 237,86 грн (з урахуванням ПДВ в запчастинах).

Вказану суму слід стягнути на користь позивача з ПАТ "СК "Український страховий стандарт", так як розмір відшкодування охоплюється страховою сумою, визначеною у полісі.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

В постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 30000 грн. суд вважає позовні вимоги такими що обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню в сумі 5000 грн., оскільки заявлений позивачем розмір моральної шкоди на переконання суду завищений та не відповідає реальній моральній шкоді, якої зазнав позивач внаслідок ДТП.

В іншій частині у задоволенні позову слід відмовити, оскільки стягувати шкоду завдану позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з МТСБУ та ще й солідарно, підстав немає.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (проживає за адресою АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (проживає за адресою АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ), Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (код за ЄДРПОУ 22229921, знаходиться за адресою м. Київ, вул. Північна, 2-а), Моторного (транспортного) страхового бюро України (код за ЄДРПОУ 21647131, знаходиться за адресою м. Київ, Нусанівський бульвар, буд. 8), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.11.2022 року, (страхову суму за шкоду заподіяну майну потерпілого), в сумі 121237 (сто двадцять одна тисяча двісті тридцять сім) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.11.2022 року, в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 268 (двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Дата складання повного тексту рішення - 15.09.2023 року.

Суддя: