Справа №461/6224/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2023 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

у складі:

головуючого судді Радченка В.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання Штогрина В.-Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніго» (адреса: 04123, м. Київ, вул. Пирогова, 10-Г, код ЄДРПОУ: 43604788), треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (адреса: 08132, Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Європейська, 11/2), приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович (адреса: 73026, м. Львів, вул. Янева, буд. 23, під. 1,1) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніго», треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після отримання 13.07.2023 року електронного листа від приватного виконавця Пиць А.А. стало відомо, що приватним виконавцем Пиць А.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66523515 від 17.08.2021 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Саніго» 14 444 грн. на підставі виконавчого напису №15454 від 17.05.2021 приватного нотаріуса Грисюк О.В. Виконавчий напис вчинений на підставі кредитного договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс Груп» від 20.03.2020 року.

Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса №15454 від 17.05.2021 р. вчинено з порушенням норм чинного законодавства. Стверджує, що нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача, виконавчий напис вчинено на підставі неповного переліку документів, встановленого ст.88 Закону України «Про нотаріат», які б підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем.

Крім цього, позивач посилається на те, що нотаріус не пересвідчився в тому, чи позичальник (позивач) був належним чином повідомлений про наявність у нього заборгованості. Зазначає, що йому, як позичальнику, нічого не відомо про розмір тіла кредиту, відсотків, пені, штрафів, комісії, з чого вони складаються, як розраховані, а сума 14444 грн та її складові належним чином йому доведені не були. Тому просить позов задовольнити та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 17.0.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., зареєстрований за № 15454 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Саніго» заборгованості в сумі 14444 грн.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.08.2023 року відкрито спрощене провадження у справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.08.2023 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 15454 від 17.05.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніго» заборгованості, що виникла за кредитним договором № 245612200320 від 20.03.2020 року, за період з 24.03.2021 р. по 26.03.2021 р. у сумі 14444 грн. в рамках виконавчого провадження № 66523515 від 17.08.2021 року, що здійснюється приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць Андрієм Андрійовичем.

Позивач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом скерування судової повістки на електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 24.08.2023 року.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом скерування судової повістки поштовим зв`язком, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

Третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом скерування судової повістки рекомендованим поштовим відправленням. Конверт із вмістом судової повістки повернувся до суду із зазначенням причини: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд вжив всіх можливих заходів для належного і вчасного повідомлення третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору про судові засіданні, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Тому, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в силу п.4 ч.8 ст.128, ч.9 ст.130 ЦПК України, вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи до суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом скерування судової повістки на електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 24.08.2023 року.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України у разі неявки в судове засідання учасника справи без поважних причин , суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №15454, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Саніго» заборгованості за кредитним договором №245612200320 від 20.03.2020 року, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс Груп», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 24/03-21 від 24.03.2021, є ТОВ «Саніго» в загальній сумі 14 444 грн. грн. (прострочена заборгованість за сумою кредиту 2000,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 12444,00 грн.).

17.08.2021 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. було відкрито виконавче провадження ВП №66523515 з виконання виконавчого напису нотаріуса №15454 від 17.05.2021 р. про стягнення з позивача на користь ТОВ «Саніго» заборгованості в розмірі 14444,00 грн.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 87 ЗУ «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення виконавчих дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами організаціями не більше року.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік).

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З урахуванням статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Всупереч вказаним нормам чинного законодавства, приватним нотаріусом не виконано зазначених вимог законодавства при вчиненні виконавчого напису від 30.03.2020 року.

При вчиненні виконавчого напису, у порушення норм ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» та Порядку, приватним нотаріусом не перевірено того, чи пред`явлена заборгованість є безспірною.

Відповідно до ст.ст.631,1050,1054,1056-1 ЦК України сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки лише протягом строку дії такого договору. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та інші платежі припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. У зв`язку з неповерненням боржником грошових коштів за кредитним договором в межах визначеного в договорі строку кредитування права та інтереси кредитора забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з виконавчим написом від 17.05.2021 року стягнення проводиться за період з 24.03.2021 по 26.03.2021 року у сумі, яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту та простроченої заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Проте, відповідачем не зазначено, коли настав строк виконання кредитних зобов`язань в повному обсязі (з огляду на умови кредитного договору), не надано ні розрахунку тіла кредиту, ні нарахування відсотків. Відтак, сума заборгованості не може вважатись безспірною.

Окрім цього, відповідач звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису на свою користь, діючи як правонаступник первісного стягувача ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс Груп». Проте позивача не було повідомлено про відступлення права вимоги та не надавалось договору для ознайомлення.

Наведені обставини вказують на порушення приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. при вчиненні виконавчого напису вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», а також Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, щодо перевірки безспірної заборгованості.

У даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 і від них Велика Палата Верховного Суду не відступала, на час розгляду справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 12-278гс18) зроблено висновок, що «вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості. Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України «Про нотаріат», та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню».

У пунктах 17, 18, 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «Вчинюючи виконавчі написи, нотаріус відповідно до закону встановлює та офіційно визнає факт наявності певної безспірної заборгованості та викладає такий свій висновок у відповідному нотаріальному акті - документі (виконавчому написі), що одночасно є підставою для примусового виконання (пункт 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»). Нотаріус у межах реалізації наданих йому юрисдикційних повноважень не вирішує спорів про право, але в результаті розгляду нотаріальної справи та вчинення нотаріальної дії правова невизначеність все ж припиняється. Отже, здійснюючи повноваження у сфері безспірної юрисдикції, нотаріус має встановлювати наявність або відсутність певного юридичного складу, щоб покласти його у підставу нотаріального акта в межах вчинюваної ним відповідної нотаріальної дії. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999року №1172(далі Перелік)».

Згідно з підпунктом 1.1 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Підпунктом 1.2 пункту 1 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення нотаріальних дій перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 3.1 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, у разі стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, для одержання виконавчого напису додаються: а)оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в частині, у тому числі п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17: «порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів. Так, оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.».

При цьому, укладений 20.03.2020 року між позивачем та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс Груп» кредитний договір №245612200320 вчинений у простій письмовій формі та не був нотаріально посвідчений, що свідчить про те, що нотаріус був позбавлений права вчиняти виконавчий напис, а оспорюваний виконавчий напис вчинено з порушенням норм чинного законодавства.

З вказаного виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 року за №1172, в редакції від 10.12.2014 року на підставі Постанови КМУ від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Таким чином, вказаний Перелік документів у редакції, чинній станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів вчинених у простій письмовій формі, оскільки п.2 Переліку документів з 22.02.2017 року визнаний нечинним відповідно до постанови суду.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18), для правильного застосування статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. «Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.».

Позивачем не було отримано жодного повідомлення, письмових вимог про усунення порушень, а відтак останній не мав можливості подати нотаріусу свої заперечення щодо вчинення виконавчого напису.

Таким чином, встановлені судом обставини та досліджені докази у своїй сукупності дають підстави стверджувати про те, що заборгованість, яка стягнута з позивача на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса, не має характеру безспірної, що є однією з основних умов для її стягнення в такому порядку.

Відповідно до ч.1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до правил ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зв`язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, судові витрати, що включають судовий збір у розмірі 1073,60 грн., підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.141,263-265,273-275,352-354 ЦПК України, ст.ст.87,88 Закону України "Про нотаріат", суд,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніго» (адреса: 04123, м. Київ, вул. Пирогова, 10-Г, код ЄДРПОУ: 43604788), треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна (адреса: 08132, Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Європейська, 11/2), приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович (адреса: 73026, м. Львів, вул. Янева, буд. 23, під. 1,1) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною від 17.0.2021 року, зареєстрований за № 15454 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніго» заборгованості в сумі 14 444 грн. таким, що не підлягає виконанню,

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Саніго» (адреса: 04123, м. Київ, вул. Пирогова, 10-Г, код ЄДРПОУ: 43604788) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Є. Радченко