ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2023 рокусправа №380/14045/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління МВС у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Ген. Григоренка, 3) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, в якому просить суд:

- зобов`язати МВС України, Головне управління МВС у Львівській області призначити і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 3 групи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 Про Порядок та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивачу встановлено III групу інвалідності, причиною якої є захворювання, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Позивач звернувся до голови Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області із заявою (рапортом) про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги, у зв`язку встановленням III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного проходженням служби в органах внутрішніх справ. Листом від 29.05.2023 №П-94/огд/31/01-2023, Головне управління МВС України у Львівській області повідомило Позивача про те, що третю групу інвалідності Позивачеві встановлено 11 лютого 2005 року, тобто до набрання чинності Закону 208, підстав для застосування Порядку 850 до зазначеної події немає. Позивач вважає протиправними дії Відповідача про повернення поданих документів та такими що порушують його законні права та інтереси, у зв`язку з чим, звернувся з цим позовом до суду.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

Ухвалою суду від 22 червня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Представник відповідача на поштову адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Відповідно до наданої до ГУМВС України у Львівській області заяви ОСОБА_1 від 10.05.2023 року при первинному огляді МСЕК 11 лютого 2005 року йому встановлено 3-ю групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Стосовно вимог про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму Позивача повідомлено, що Закон України від 13 лютого 2015 року №208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» (далі - Закон 208), яким змінено розміри, умови виплати та категорію осіб, які мають право на отримання зазначеної допомоги, опублікований 11 березня 2015 року. Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі Порядок 850). Відповідно до поданих Позивачем документів, при первинному огляді МСЕК 11 лютого 2005 року йому встановлено 3-ю групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення зазначеної норми дії нормативно-правових актів у часі надано Рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року, у якому зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, виплата одноразової грошової допомоги за новими умовами здійснюється особам, які набули право на її отримання, з дня набрання чинності зазначеним вище Законом, тобто з 12 березня 2015 року. Оскільки третю групу інвалідності Позивачеві встановлено 11 лютого 2005 року, тобто до набрання чинності Закону №208, підстав для застосування Порядку №850 до зазначеної події немає.

Оскільки ГУМВС України у Львівській області, як орган державної влади зобов`язаний діяти виключно в межах своєї компетенції та згідно норм чинного законодавства, а саме Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, у ГУМВС України у Львівській області не було законодавчих підстав щодо вчинення дій, а саме формування Висновку.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 в період з 1984 року по 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Згідно Свідоцтва про хворобу №360 від 08.12.2004 року військово-лікарської комісії УМВС України у Львівській області встановлено, що захворювання Позивача пов`язане проходженням служби в органах внутрішніх справ.

04.03.2005 року Позивачу встановлено III групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії ЛВА-3 №000646 від 04.03.2005 року, Позивачу встановлено ступінь втрати працездатності 60% (шістдесят відсотків).

Випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії ЛВА-2 №004741 від 04.03.2005 року підтверджується наявність у позивача III групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач звернувся до ГУ МВС України у Львівській області з заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідач, листом від 29.05.2023 №П-94/огд/31/01-2023, відмовив у формування висновку з наступник підстав.

Стосовно вимог про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму Позивача повідомлено, що Закон України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» (далі - Закон 208), яким змінено розміри, умови виплати та категорію осіб, які мають право на отримання зазначеної допомоги, опублікований 11 березня 2015 року.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі Порядок 850).

Відповідно до поданих Позивачем документів, при первинному огляді МСЕК 11 лютого 2005 року йому встановлено 3-ю групу інвалідності, захворювання пов`язане з виконанням службових обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення зазначеної норми дії нормативно-правових актів у часі надано Рішенням Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09 лютого 1999 року, у якому зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з утратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, виплата одноразової грошової допомоги за новими умовами здійснюється особам, які набули право на її отримання, з дня набрання чинності зазначеним вище Законом, тобто з 12 березня 2015 року.

Оскільки третю групу інвалідності Позивачеві встановлено 11 лютого 2005 року, тобто до набрання чинності Закону 208, підстав для застосування Порядку 850 до зазначеної події немає.

Позивач вважаючи, що вказані дії відповідача порушують його права та інтереси, звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 46 Конституції України передбачає право кожного громадянина на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених Законом.

Як передбачено статтею 22 Конституції України, конституційні права гарантуються та не можуть бути скасованими.

Відповідно до пункту 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (який набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію" від 20.12.1990 року №565-ХІІ.

Згідно з пунктом 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про міліцію", держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Позивачеві встановлено ІІІ групу інвалідності з 04.03.2005 року, що підтверджується довідкою МСЕК серії ЛВА-1 №255011 від 04.03.2005 року.

Таким чином, спірні правовідносини виникли з дати визначення інвалідності позивачеві, а саме з 04.03.2006 року, та регулюються нормами матеріального права, які були чинними на цей час.

Частинами 1 та 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції станом на виникнення права отримання одноразової грошової допомоги) передбачалось, що працівник міліції підлягає обов`язковому державному страхуванню на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займає, за рахунок коштів відповідних бюджетів, а також коштів, що надходять на підставі договорів від міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій.

У разі каліцтва, заподіяного працівникові міліції при виконанні службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніш як через 3 місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце у період проходження служби, йому виплачується одноразова допомога в розмірі від трирічного до п`ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності.

Положеннями частини 2 статті 23 Закону України "Про міліцію" в редакції, що діяла до 1 січня 2007 року, Кабінет Міністрів України уповноважувався лише встановлювати порядок та умови страхування працівників міліції.

На виконання цієї норми права Кабінетом Міністрів України постановою від 29 червня 1991 року № 59 затверджено Положення про порядок і умови державного обов`язкового страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, яким визначено порядок і умови проведення страхових виплат, передбачених законом у разі настання подій, вичерпний перелік яких наведено в законі, встановлено критерії визначення розміру відшкодування в залежності від ступеня втрати працездатності в межах граничної суми, встановленої цією нормою закону. Визначено особу страховика - Національну акціонерну страхову компанію "Оранта" (до 2005 року на підставі безпосередньо положень цієї постанови, а з 2005 року - згідно з результатами проведених тендерів) за рахунок цільових бюджетних коштів, які йому перераховувалися МВС України.

Законом України від 03.11.2006 року № 328-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб", який набрав чинності з 01.01.2007 року, внесено зміни до Закону України "Про міліцію", зокрема, статтю 23 даного Закону викладено в наступній редакції: у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства".

Тобто, з 01.01.2007 року інститут обов`язкового державного особистого страхування працівників міліції ліквідовано, на заміну йому було запроваджено інститут компенсаційних виплат у вигляді одноразової грошової допомоги працівникам міліції у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного йому під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

На виконання цієї норми права Кабінетом Міністрів України було прийнято 12 травня 2007 року постанову № 707, якою затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 707) та визнано такою, що втратила чинність, - Постанова Кабінету Міністрів Української РСР від 29 червня 1991 року № 59.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 установлено, що виплати згідно з цією постановою здійснюються з 1 січня 2007 року за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ.

Міністерству внутрішніх справ України доручено завершити виплату страхової суми та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 1 січня 2007 року (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 707, одноразова грошова допомога виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п`ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності. До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством (п. 3 Порядку № 707).

Для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком; довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника); копію ідентифікаційного номера (п. 5 Порядку № 707).

Орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі (п. 7 Порядку № 707).

Крім того, на виконання пункту 3 постанови № 707 з метою врегулювання правового механізму завершення страхових виплат за страховими випадками, що настали до 1 січня 2007 року, постановою Кабінету Міністрів України № 593 від 17 червня 2009 року затверджено Порядок та умови завершення виплати страхових сум за страховими випадками, які сталися до 1 січня 2007 року (далі - Порядок № 593).

За змістом пункту 1 Порядку № 593, виплата страхових сум за страховими випадками здійснюється в разі установлення групи інвалідності, що настала у період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення зазначеного строку внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку і громадської безпеки, боротьбі із злочинністю, у розмірі: трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

У разі виникнення в працівника міліції права на отримання страхової суми в більшому розмірі вона виплачується з урахуванням раніше виплаченої суми.

Розмір страхової виплати визначається виходячи з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років) на день загибелі (смерті), установлення втрати працездатності у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), захворюванням чи групи інвалідності, а для звільнених осіб - на день звільнення з органів внутрішніх справ (п. 3 Порядку № 593).

Пунктом 5 Порядку № 593 визначено, що для виплати страхової суми в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання чи установлення групи інвалідності працівник міліції подає органові внутрішніх справ за місцем проходження служби: заяву (рапорт) про виплату страхової суми; довідку військово-лікувального закладу про поранення або довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності; копію довідки медико-соціальної експертної комісії про установлення групи інвалідності; копію акта розслідування нещасного випадку та/або копію висновку службового розслідування. Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС подають експертний висновок, копію наказу про відрядження для ліквідації наслідків зазначеної аварії та копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; довідку про грошове забезпечення; копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові, дату його видачі і місце реєстрації (довідку органу реєстрації про місце проживання або місце перебування заявника); копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, подає у десятиденний строк з дня реєстрації документів МВС висновок про можливість виплати страхової суми разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку. МВС приймає у п`ятнадцятиденний строк рішення про призначення виплати і надсилає його разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, органові внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції. Страхова сума виплачується шляхом її перерахування не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня прийняття відповідного рішення на рахунок, відкритий працівником міліції (його спадкоємцями) в установі банку за рахунок одержувача (пункт 8 Порядку № 593).

Згідно з пунктом 10 Порядку № 593, працівник міліції, а в разі його загибелі (смерті) спадкоємці такого працівника можуть пред`явити МВС вимоги щодо виплати страхової суми, якщо з дня, коли стався страховий випадок, пройшло не більш як три роки станом на 31 грудня 2006 року або більше зазначеного строку за умови, що Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" відмовила у виплаті страхової суми у зв`язку із скасуванням державного обов`язкового особистого страхування працівників міліції.

За таких обставин суд приходить до висновку, що на час звернення позивача із заявою про виплату йому грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, страховий випадок який настав у 2005 році, підлягають застосуванню положення наведених вище постанов Кабінету Міністрів України.

Конституційний Суд України у пункті 3 рішення від 03.10.1997 №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, якою затверджений Порядок № 850, встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 №208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію", здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена саме втрата працездатності.

Отже, призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707 можливе за умови, що особа мала право на отримання такої допомоги до 12.03.2015 року. Позивач набув таке право у 2005 році, оскільки згідно довідки МСЕК позивачу з 04.03.2005 встановлено ІІІ групу інвалідності, тобто до 12.03.2015 року. Тому розмір допомоги має бути призначений у відповідності з нормами саме Порядку № 707.

У зв`язку з чим, позивач на виконання вимог Порядку №707 звернувся у травні 2023 року до ГУМВС України у Львівській області із заявою та необхідними документами щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням IIІ групи інвалідності, однак у її виплаті було відмовлено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Пунктом 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 установлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

Порядок № 850 набрав чинності 31 жовтня 2015 року. До цього часу діяв Порядок №707, посилання на який є у зазначеному пункті урядової постанови від 21 жовтня 2015 року № 850.

Таким чином, у період з 12 березня 2015 року (дата набрання чинності Закону № 280-VIII) до 31 жовтня 2015 року (дата набрання чинності Порядку № 850) механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону № 565-ХІІ визначав Порядок № 707.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 850, працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Тобто, обов`язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, в даному випадку - на ліквідаційну комісію УМВС України у Львівській області, шляхом направлення висновку та інших документів до МВС України для прийняття рішення.

При цьому суд зазначає, що такі правила були передбачені як Порядком № 707, так і Порядком

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем не виконано обов`язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, в даному випадку.

Вказану позицію висловив Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04, рішення від 20.10.2011 року), зазначивши, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов`язків.

Аналізуючи зазначене, суд вважає, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання грошової допомоги на умовах, передбачених Законом України "Про міліцію".

З урахуванням наведеного, суд вважає, що ліквідаційною комісією УМВС у Львівській області було допущено протиправну бездіяльність, яка виразилась у неналежному розгляді заяви 15.05.2023 року, поданої позивачем щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707.

У зв`язку із чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Тому, ліквідаційну комісію Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області слід зобов`язати повторно розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707, за наслідком розгляду яких зобов`язати прийняти висновок та надіслати його до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із положеннями ч.ч. 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління МВС у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подачу адміністративного позову до суду, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління МВС у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707, за наслідком розгляду яких зобов`язати прийняти висновок та надіслати його до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКухар Наталія Андріївна