Справа № 495/6281/23

№ провадження 2/495/3207/2023

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

08 вересня 2023 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Саханова О.А.

Справа № 495/6281/23

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Білгород Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання біржового договору дійсним і визнання права власності у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ПозивачОСОБА_1 , звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання біржового договору дійсним і визнання права власності у порядку спадкування за законом, просить суд визнати договір купівлі продажу нерухомого майна № 2719/Б, укладений 11 травня 2000 року у Білгород Дністровському представництві Одеської товарної біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купила житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 дійсним; встановити факт належності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ним право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. "А", житловою площею 33,5 кв.м., літньої кухні літ. «Б»; підвалу літ. «б»; навісу літ. «б1»; цистерни № 1.

Стислий виклад позовних вимог позивача

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина на її майно, у тому числі і на житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Факт належності померлої ОСОБА_3 вказаного житлового будинку підтверджується договором купівлі продажу № 2719/Б нерухомого майна, посвідченому Білгород Дністровським відділенням Одеської товарної біржі 11 травня 2000 року, зареєстрованому в Білгород Дністровському МБТІ 27 травня 2000 року.

Той факт, що померла була його дружиною підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб, рішенням Білгород Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 лютого 2022 року по справі № 495/10667/21 про встановлення факту родинних відносин.

Після смерті жінки він ховав її, своєчасно звернувся до приватного нотаріуса Білгород Дністровського районного нотаріального округу з заявою про прийняття спадщини, від спадщини померлої жінки він не відмовлявся.

28 листопада 2023 року він отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частку спадкового майна померлої жінки НСЕ 485461, видане приватним нотаріусом Білгород Дністровського нотаріального округу Одеської області Т.М. Андрєєвої і зареєстрованого в реєстрі за № 496.

Таким чином, він фактично прийняв спадщину після померлої.

Інших осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадковому майні немає.

22 травня 2023 року він отримав листа приватного нотаріуса Білгород Дністровського районного нотаріального округу з якого вбачається, що так як договір купівлі продажу вчинений на Одеській товарній біржі, йому необхідно звернутися до суду для визнання права власності у судовому порядку, тому він і вимушений звернутися з позовом до суду.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

20 червня 2023 року Ухвалою суду по справі було відкрито загальне позовне провадження з призначенням справи до її підготовчого розгляду.

20 липня 2023 року Ухвалою суду підготовче провадження по справі було закрито та призначений її розгляд по сутті справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна його заява, згідно якої він позовні вимоги підтримує та просить розглядати справу у його відсутність .

Відповідач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява його представника, відповідно до якої просить розглянути справу без представника сільської ради, ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с. 9)

Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно.

Відповідно до рішення Білгород Дністровського міськрайонного суду від 15 лютого 2022 року, заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин була задоволена, встановлений факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дружиною ОСОБА_1 . (а.с. 21-23)

Після смерті дружини позивач звернувся до приватного нотаріуса Білгород Дністровської нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про прийняття спадщини та 28 листопада 2022 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 52/200 часток нежитлових будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 717, 7 кв.м., які складаються в цілому із: спальний корпус літ. «А», загальною площею 375, 1 кв.м., будівлі їдальні літ. «Б», загальною площею 300, 5 кв.м., будівля їдальні літ. «С», загальною площею 42, 1 кв.м., ємкості для води № 1,2. (а.с. 17-18)

Щодо отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 отримав листа від приватного нотаріуса Білгород Дністровського нотаріального округу Одеської області від 22 травня 2023 року № 113/02-14, відповідно до якого приватний нотаріус зазначив, що видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок немає можливості, у зв`язку з тим, що право власності за життя за померлою не було зареєстровано належним чином у відповідних органах державної реєстрації.

Для визнання права власності за померлою та за спадкоємцем на вказаний житловий будинок було позивачу рекомендовано звернутися до суду. (а.с. 19)

Так, у відповідності до договору № 2719/Б купівлі продажу нерухомого майна від 11.05.2000 року, укладеного у Білгород Дністровському представництві Одеської товарної біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купила житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа № 704 від 05 липня 2023 року на запит суду, КП «Білгород Дністровське Бюро технічної інвентаризації», повідомило про те, що Білгород Дністровським міжміським бюро технічної інвентаризації 24 травня 2000 року була проведена державна реєстрації права власності житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на підставі договору № 2719/Б купівлі продажу нерухомого майна від 11 травня 2000 року. (ас. 34)

Нормативне обґрунтування, оцінка аргументів сторін, висновки суду

Позивач усвоєму позовіпросить визнати договір купівлі продажу дійсним, факт належності житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З приводу вказаного, слід зазначити про наступне.

Згідност. 15 Закону України "Про товарну біржу" від 10.12.1991 рокуугоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11.05.2000 року підписаний сторонами, посвідчений експертом ОТБ та зареєстрований за № 3275.

Пунктом 8 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 11.05.2000 року зазначено, що відповідно дост. 227 Цивільного кодексу України, укладений договір підлягає реєстрації у бюро технічної інвентаризації м. Білгород - Дністровського.

24.05.2000 року вказаний договір був зареєстрований в Білгород-Дністровському міжміськкому бюро технічної інвентаризації, про що здійснений запис в книзі реєстрації за № 3275, згідно якого за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору № 2719/Б купівлі продажу нерухомого майна від 11.05.2000 року . (а.с. 15-16, 34)

Згідно ізст. 5 ЦК Україниакти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності і зворотної дії не мають, крім випадків, коли вони пом`якшують, або скасовують цивільну відповідальність.

Тобто при вирішенні даного спору щодо угоди купівлі-продажу майна, вчиненої у травні 2000 року, мають бути застосовані положенняЦивільного Кодексу України 1963 року.

Згідност.. 227 ЦК України,договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин.

Укладена між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 угода нотаріально не була посвідчена /відповідно до вимогст. 15 Закону України "Про товарну біржу"/.

Відповідно до ч. 1ст.41 ЦК України(в редакції 1963 року) угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Згідност..42 ЦК України(в редакції 1963 року) угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

Угода, для якої законом невстановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.

Мовчання визнається виявом волі укласти угоду у випадках, передбачених законодавством.

Згідност.. 47 ЦК України(в редакції 1963 року) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другоюстатті 48 цього Кодексу.

Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Підтвердженням наміру сторін, досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору, а також змісту умов домовленості про передачу права власності на спірний житловий будинок є договір купівлі-продажу нерухомого майна № 2719/Б від 11.05. 2000 року, укладений та зареєстрований в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі.

Підтвердженням факту виникнення права власності у ОСОБА_3 на придбане нерухоме майно, є реєстрація договору купівлі-продажу в КП «Білгород-Дністровського БТІ» на праві приватної власності під № 3275 від 24.05.2000 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням.

Також позивачем приєднана до матеріалів справи копія технічного паспорту, виготовленого 24.05.2000 року на ім`я ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_1 , де зокрема вказані склад нерухомого майна, технічні характеристики, план, опис та площа. (а.с. 11-14)

Згідно зі статтею 12Закону України "Про власність", чинного на час набуття ОСОБА_3 права власності, громадянин набував право власності на майно, зокрема, отримане внаслідок укладення угод, що не заборонені законом.

Статті47,227 ЦК України(в редакції 1963 року) вимагали обов`язкове нотаріальне посвідчення угод купівлі-продажу житлових приміщень і реєстрацію у виконавчому комітеті місцевої ради народних депутатів, а правовими наслідками недодержання такої форми передбачалося недійсність цієї угоди .

Однак,ст. 15 Закону "Про товарну біржу"( у редакції від 16 лютого 1993 року), що діяла на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме на 11 травня 2000 року на Одеській товарній біржі, не забороняла купівлю-продаж, зокрема житлового будинку та не передбачала необхідності нотаріального посвідчення укладеного договору.

Відповідно до положень ч. 3ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовуються до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до положеньстатті 3 Закону України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цьогоЗакону, виникають з моменту такої реєстрації.

Однак, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до затвердженоїнаказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України за № 121і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб (пункт 1 п/п 1.5.-1.7.) державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.

Державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності.

Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів за рахунок коштів власників нерухомого майна.

До переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна відноситься зокрема договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею (пункт 9 додатку № 1 до Інструкції ).

ОСОБА_3 зареєструвала договір купівлі-продажу нерухомого майна на підставі біржової угоди в Білгород-Дністровському МБТІ на своє ім`я.

Отже, право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно, було набуто відповідно до діючого на той час законодавства, визнавалося державою і ніким не оскаржено.

На даний момент нотаріально посвідчити договір не має можливості, оскільки ОСОБА_3 - покупець по договору померла.

Оскільки сторони при укладенні угоди купівлі-продажу нерухомості від 11.05.2000 року домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне виконання договору: ОСОБА_3 сплатила, визначену договором суму грошей, а продавець передав їй документи на нерухоме майно, на сьогоднішній день за нею зареєстровано право власності на житловий будинок в державних органах реєстрації майна, проте посвідчити угоду у нотаріуса не є можливим, адже ОСОБА_3 померла.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за можливе позовні вимоги позивача в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 11.05.2000 року за № 2719/Б, укладений на Одеській товарній біржі між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та факту належності ОСОБА_3 житлового будинку задовольнити.

Щодо вимог позивача про визнання за ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , житловою площею 33,5 кв.м., суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 2 ст.1220 ЦК України, час відкриття спадщини є днем смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповіт- це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті /ст. 1233 ЦК України/.

У відповідності до ч.1,2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу

У відповідності до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позивач у своєму позові наполягає, що після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 спадщину він прийняв та отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину майна, що підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину за законом від 28 листопада 2022 року, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 28 листопада 2022 року.

Враховуючи усе вищевикладене, а саме те, що позивач є спадкоємцем за законом до майна померлої ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину після її смерті, оскільки завчасно звернувся до нотаріуса з приводу оформлення своїх спадкових прав, не відмовився від її прийняття, прийнявши до уваги також те, що інших спадкоємців судом не виявлено, іншого способу, окрім як в судовому порядку, захистити права позивача не надається можливим, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та необхідність їх задоволення у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216-1218, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мологівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання біржового договору дійсним і визнання права власності у порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати договір купівлі продажу нерухомого майна № 2719/Б, укладений 11 травня 2000 року у Білгород Дністровському представництві Одеської товарної біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно якого ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_3 купила житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 дійсним.

Встановити факт належності житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з житлового будинку літ. "А", житловою площею 33,5 кв.м., літньої кухні літ. «Б»; підвалу літ. «б»; навісу літ. «б1»; цистерни № 1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідачі: Мологівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ: 04377799, адреса: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Молога, вул. Центральна, 39;

ОСОБА_2 , РНОКПП - не відомий, паспорт № НОМЕР_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 18 вересня 2023 року.

Суддя: