РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2023 року м. Рівне№460/16817/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області Кондратюка Олександра Володимировича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області (далі відповідач 1) та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області Кондратюка Олександра Володимировича (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати дії відповідача 2 щодо відмови у проведенні реєстраційних дій протиправними; зобов`язати відповідача 1 зняти накладену заборону, скасувати і виключити запис про проведену державну реєстрацію обтяження житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , будинок 5:

Запис тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 7915112, зареєстровано: 15.09.2008 17:03:33 за №7915112 реєстратором: Приватний нотаріус Куц А.В., 34600, Рівненська обл., Березнівський р., м.Березне, вул..Котляревського, 2-а, (03653) 5-54-57, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 19.06.1985, Березнівський Держбанк, об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: архівний номер: 2067304RОVNO22279, Архівна дата: 18.12.2000, Дата виникнення: 19.06.1985, № реєстра: 117082-102, внутр.. № А30166332DF1352В3С4С, комментарий: 25-57.

Заяви по суті справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , якому належав об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . При оформленні документів на майно виявилося, що на нерухоме майно накладна заборона відчуження на підставі повідомлення від 19.06.1985 ОСОБА_3 . Позивач зауважує, що вказане обтяження абсолютно безпідставно обліковуються в Реєстрі, позаяк підставою для нього слугувало повідомлення 1985 року Березніського Держбанку, який ліквідований без правонаступництва на території України. Оскільки у позасудовому порядку скасування відповідних відомостей в реєстрі відповідач провести не може, позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 18.07.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 02.08.2023 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12.09.2023.

Ухвалою суду від 12.09.2023 постановлено провадити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 , що підтверджується листом приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Куц І.В. від 02.06.2023 (а.с. 14).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, померлому ОСОБА_2 належав об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).

У розділі «Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна» містяться відомості щодо обтяження: заборона (архівний запис); реєстраційний номер обтяження: 7915112; зареєстровано: 15.09.2008 17:03:33 за №7915112 реєстратором Приватним нотаріусом Куц А.В.

Приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Куц І.В. сформований на ім`я позивача лист з повідомленням про те, що шляхом доступу до реєстрів установлено наявність заборони на нерухоме майно №7915112, накладної на підставі повідомлення від 19.06.1985 Березнівського Держбанку (а.с. 16).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Кондратюком О.В. від 31.05.2023 за результатами розгляду заяви від 31.05.2023, відмовлено в проведенні реєстраційних дій щодо майна, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження (далі Рішення від 31.05.2023) (а.с. 20).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваних дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-ІV від 01.07.2004 (далі Закон №1952-ІV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону №1952-ІV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; обтяження заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

За правилами статті 3 Закону №1952-ІV, загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості та державної реєстрації прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №1952-ІV, державній реєстрації прав підлягають такі обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості; обтяження гарантійної частки будівництва об`єкта нерухомого майна (далі - гарантійна частка) відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"; обтяження спеціального майнового права на неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості на користь особи, яка сплатила частково ціну майбутнього об`єкта нерухомості відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"; обтяження спеціального майнового права на неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості, спеціальне майнове право на який зареєстровано за особою, яка сплатила частково ціну такого об`єкта, на користь замовника будівництва/девелопера будівництва відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об`єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"; обтяження спеціального майнового права на подільний об`єкт незавершеного будівництва відповідно до частини другої статті 27-2 цього Закону; обтяження права власності на об`єкт нерухомого майна на користь замовника будівництва/девелопера будівництва відповідно до частини третьої статті 27-3 цього Закону; інші обтяження відповідно до закону.

За вимогами статті 12 Закону №1952-ІV, державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.

Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, що містяться в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав, використовуються як актуальні виключно в разі, якщо відомості про право власності на відповідне нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва не внесені до Державного реєстру прав, а відомості про інші речові права, відмінні від права власності, та/або обтяження речових прав не внесені та не припинені в Державному реєстрі прав.

Відповідно до статті 6 Закону №1952-ІV, організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону №1952-ІV, державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №1952-ІV, підстави для відмови в державній реєстрації прав: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

За правилами частини другої статті 24 Закону №1952-ІV, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Суд констатує, що відповідач 2 державний реєстратор прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області Кондратюк Олександр Володимирович, ухвалюючи Рішення від 31.05.2023 про відмову у державній реєстрації припинення обтяження, діяв у повній відповідності до пункту 4 частини першої статті 24 Закону №1952-ІV, позаяк будь-які документи, які б посвідчували факт припинення обтяження на відповідне нерухоме майно, йому пред`явлені не були.

Тому позовна вимога про визнання протиправними дій державного реєстратора не підлягає до задоволення.

Водночас, підстави для державної реєстрації прав чітко визначені у статті 27 Закону №1952-ІV.

Так, за правилами частини другої цієї статті, державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:

1)судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили;

2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості;

3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості;

4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;

5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, чи його дубліката;

5-1) договору купівлі-продажу неподільного об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта нерухомості (перший продаж), договору про участь у фонді фінансування будівництва, на виконання яких сплачено частково ціну майбутнього об`єкта нерухомості;

5-2) заяви про первинну державну реєстрацію спеціального майнового права на всі майбутні об`єкти нерухомості, що є складовими частинами подільного об`єкта незавершеного будівництва, та обтяження речових прав на майбутні об`єкти нерухомості, включені до гарантійної частки;

5-3) заяви про зміну гарантійної частки (у тому числі у зв`язку із зміною проектної документації на будівництво);

6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості;

7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Як зазначалося вище, заборона на нерухоме майно №7915112 накладна на підставі повідомлення від 19.06.1985 Березнівського Держбанку.

Листом від 15.06.2023 Національний Банк України повідомив позивача про те, що документи (інформація) про заборону на відчуження нерухомого майна ОСОБА_2 , не яке було накладено арешт згідно повідомлення Березнівського Держбанку СРСР від 19.06.1985, в описах архівних справ колишнього Управління НБУ в Рівненській області не зазначені, на архівне зберігання не передавалися; НБУ не є правонаступником Держбанку СРСР; Український республіканський банк Держбанку СРСР не має правонаступників (а.с. 17).

З урахуванням того, що на сьогоднішній день жодної правової підстави для продовження дії обтяження відповідного нерухомого майна немає, як і жодного іншого способу припинити відповідне обтяження, суд вважає за можливе захистити права позивача шляхом прийняття відповідного судового рішення.

Обтяження у вигляді заборони на об`єкт нерухомого майна підлягають скасуванню адміністративним судом не зважаючи на відсутність факту протиправності у діях та рішеннях відповідача 2 в даній справі, позаяк за правилами частини четвертої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

За правилами частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод №1 від 20.03.1952, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Як і поняття цивільних прав і обов`язків, концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а відтак і майном.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Стаття 1 Першого протоколу, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів, спрямованих на захист права власності (рішення ЄСПЛ Броньовський проти Польщі). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між загальною суспільною потребою та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення Спорронг та Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982 а також рішення Брумареску проти Румунії).

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, а у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування (рішення ЄСПЛ у справах: Максименко та Герасименко проти України від 16.05.2013, Андрій Руденко проти України від 21.12.2010, Сук проти України від 10.03.2011, East/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014, Новоселецький проти України від 22.02.2005).

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може застосувати будь-який спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є припинення (скасування) обтяжень у вигляді заборони на об`єкт нерухомого майна та виключення відповідних записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Суд також зазначає, що відповідач 1 є належним відповідачем у справі, а тому доводи такої особи щодо неналежності є безпідставними.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 536,80 грн, сплачена відповідно до платіжної інструкції від 07.07.2023 №0.0.3083792237.1.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області (вулиця Київська, 11, місто Березне, Рівненська область, 34600) та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центру надання адміністративних послуг Березнівської міської ради Рівненського району Рівненської області Кондратюка Олександра Володимировича (вулиця Київська, 11, місто Березне, Рівненська область, 34600) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Зобов`язати «Центр надання адміністративних послуг» Березнівської міської ради скасувати і виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна такий запис про державну реєстрацію обтяження:

Запис тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 7915112, зареєстровано: 15.09.2008 17:03:33 за №7915112 реєстратором: Приватний нотаріус Куц А.В., 34600, Рівненська обл., Березнівський р., м.Березне, вул..Котляревського, 2-а, (03653) 5-54-57, підстава обтяження: повідомлення, б/н, 19.06.1985, Березнівський Держбанк, об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; власник: ОСОБА_2 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: архівний номер: 2067304RОVNO22279, Архівна дата: 18.12.2000, Дата виникнення: 19.06.1985, № реєстра: 117082-102, внутр.. № А30166332DF1352В3С4С, комментарий: 25-57.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 536 грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень «Центр надання адміністративних послуг» Березнівської міської ради.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 15 вересня 2023 року

Суддя К.М. Недашківська