Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановленітакі фактита відповідніїм правовідносини.

Згідно з кредитним договором НAH2AK14350108 від 14.08.2007 Відповідач отримав кредит у розмірі 58171.80 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5.04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 13.08.2012.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і Відповідач 14.08.2007 уклали договір застави рухомого майна (надалі - Договір застави). Згідно з Договором застави Відповідач надав в заставу автомобіль ВАЗ, модель: 21101, рік випуску: 2007, тип ТЗ: Легковий седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_1 , рестраційний номер: НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ).

Позивач зобов`язання за вказаним кредитним договором перед відповідачем виконав в повному обсязі, надав кредитні кошти у розмірі, передбаченому кредитним договором. При цьому відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тобто зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Заочним рішенням Індустріального районного суд м. Дніпропетровська від 13.04.2012 позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" задоволено. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAH2AK14350108 від 14.08.2007 звернуто стягнення на предмет заставит - автомобіль марки ВАЗ, легковий седан, модель 21101, 2007 року випуску, № кузову НОМЕР_4 , ресстраційний номер НОМЕР_5 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , шляхом продажу вказаного автомобіля банком з укладенням від імені власника будь-яких договорів.

Спосіб реалізації заставного майна встановленийЗаконом України «Про заставу».

Згідно п. 17.10 договору застави у випадку порушення заставодавцем будь-якого із зобов`язань за кредитним договором чи/або заставодателем за цим договором заставодавець зобов`язаний у той же строк передати предмет застави заставодержателю в заклад по акту прийому-передачі, який відписується сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в суді першої інстанції не було представлено жодного доказу з приводу того, що вживалися заходи щодо реалізації свого права отримання предмету застави в заклад, зокрема боржнику не пред`являлася заставодержателем письмова вимога з вказівкою суми заборгованості і передачу на підставі акту прийому-передачі предмету застави, як це передбачено п.17.10. договору застави рухомого майна.

Банком не надано доказів того, що відповідачем було отримано вимога банку про отримання предмету застави в заклад.

Відповідно достатті 44 Закону України «Про заставу», заклад як самостійний вид застави виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Із змісту наданого позивачем договору застави вбачається, що сторони не домовлялися про передачу автомобіля у заклад, та він знаходився у користуванні заставодавця, який зобов`язувався забезпечити його належне зберігання, а також застрахувати і надавати можливість для перевірки його стану.

Відповідних положень законодавства, що надають право вимагати передачі в заклад майна, яке на підставі договору застави знаходиться в розпорядженні заставодавця, судом першій інстанції не наведено, а за вказаних обставин висновок про обґрунтованість вимог позивача є помилковим.

Крім того, оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет застави набрало законної сили, тому Банк має можливість самостійного продажу автомобівлю в порядку, передбаченому Законом України „Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України „Про заставу" заклад -застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя. Обов`язки та права заставодержателя при закладі передбачені ст.ст.45,46вказаногоЗакону.

Згідно зі ст. 20 Закону України „Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду в установленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

В конкретному випадку Банк розпорядився своїм правом на звернення стягнення на предмет застави, відповідно до рішення суду йому надано можливість самостійної реалізації автомобіль. Даних щодо неможливості виконання Банком рішення суду, зокрема, у відповідності з нормами ч. ч. 1, 5 ст. 54 Закону України „Про виконавче провадження", вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання в порядкуст. 373 ЦПК Україниматеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи зміст поняття закладу, права та обов`язки сторін при закладі, відповідно до ст.ст. 44, 45, 46 Закону України „Про заставу", заклад є одним із самостійних способів застави, і за своєю правовою природою покликаний забезпечити можливість заставодержателя виконати зобов`язання заставодателя примусово, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет застави. Примусове ж передання предмету застави в заклад Банку при існуючому рішенні суду про звернення стягнення на цей предмет застави, яким спірне майно вже передано у володіння та розпорядження заставодержателя не відповідає вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст.60ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У зв`язку з викладеним, приймаючи до уваги встановлені судом обставини та відповідні ним спірні правовідносини, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 60, 179, 209, 212-215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовну заявуАкціонерного товаристваКомерційний банк«ПриватБанк» до ОСОБА_1 пропередачу предметазастави взаклад - залишити без задоволення.

Судові витрати вважати сплаченими позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Повний текст рішення складений 14 вересня 2023 року.

Суддя: Т.В. ШТИХ.