Справа № 442/5607/23

Провадження № 1-в/442/242/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря судових засідань: ОСОБА_4 ,

розглянувши в режимі відеоконференції клопотання ОСОБА_5 про заміну виду покарання більш м`яким, -

з участю:

засудженого ОСОБА_5 ,

представника ДУ «ДВК №40» ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 , -

встановив:

ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до нього норми ст.82 КК України - замінити йому довічне ув`язнення на певний термін, передбачений законом України.

В обгрунтування клопотання покликається на те, що він засуджений за ч.4 ст.187, п.п.1,6,12 ч.2 ст.115 КК України до довічного позбавлення волі Апеляційним судом Запорізької області. Початок строку 11.07.2007.

В судовому засіданні ОСОБА_5 заявлене клопотання підтримав. Зазначив, що вину у скоєному визнає, переосмислив вчинене. Вважає, що став на шлях виправлення.

Адвокат ОСОБА_8 заявлене клопотання підтримав, просить таке задоволити.

Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, вважає, що ОСОБА_5 свого виправлення не довів. Засуджений вини у скоєному не визнав. Крім цього, засудженим всупереч вимогам Порядку визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.01.2023 №294/5 не подано індивідуального плану виправлення та ресоціалізації.

Представник ДУ «ДВК№40» ОСОБА_6 в судовомузасіданні протизадоволення клопотаннязаперечив,вважає,що ОСОБА_5 дійсно проявляєсвоє бажаннястати нашлях виправлення,що вбачаєтьсяз висновкущодо ступенявиправлення,згідно зяким ОСОБА_5 набрав 47балів змінімально необхідних61.А тому,вважає,що данеклопотання єпередчасним,оскільки характеризує ОСОБА_5 не якособу,що сталана шляхвиправлення,а якособу,що стаєна шляхвиправлення,що неє тотожнім.

Вислухавши пояснення засудженого, представника установи, перевіривши матеріали подання, з`ясувавши думку прокурора, суд приходить до наступних висновків.

Зі змісту ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч.1 ст.82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Частиною 5 статті 82 КК України передбачено, що покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» від 26 квітня 2002 року № 2, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Становлення особи на шлях виправлення характеризується зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці. Такий висновок повинен бути застосований на всебічному врахуванні даних про поведінку засудженого і ставлення його до праці за весь період перебування у виправній установі.

Крім цього, у п.17 вищевказаної постанови зазначено, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м`яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування. Пояснення зазначених осіб і думка прокурора мають бути відображені в протоколі судового засідання.

У ч.3 ст.82 КК України зазначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджено вироком Апеляційного суду Запорізької області від 29.05.2009 за ч.4 ст.187, п.п.1,6,12 ч.2 ст.115 КК України до довічного позбавлення волі. Початок строку: 11.07.2007.

Згідно характеристики установи відбування покарання, ОСОБА_5 у місцях попереднього ув?язнення та позбавлення волі перебуває з 18.07.2007. Під час тримання під вартою у державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», за час відбування покарання характеризувався негативно, допускав порушення режиму тримання за що три рази притягувався до відповідальності. Адміністрацією установи не заохочувався. З 09.02.2010 відбував покарання у ДУ «Вільнянська установа виконання покарань (№ 11)». За час відбування покарання характеризувався негативно, допускав порушення режиму тримання за що п`ять разів притягувався до відповідальності. Адміністрацією установи не заохочувався. З 10.03.2011 відбував покарання у ДУ «Софіївська виправна колонія (№55). За час відбування покарання характеризувався посередньо: порушення утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Адміністрацією установи не заохочувався. З 10.04.2022 відбуває покарання у ДУ «Дрогобицька виправна колонії №40.

За час відбування покарання характеризувався посередньо: порушення утримання не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. Адміністрацією установи не заохочувався.

На даний час не працевлаштований. У відношенні до представників адміністрації установи ввічливий. У взаємовідносинах з іншими із засудженими не конфліктний. Намагається утримувати у чистоті та порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ним належний догляд, використовує їх тільки за призначенням. Намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування. До виконання робіт із благоустрою установи ставиться задовільно. Дотримується вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Участі у реалізації програм диференційованого виховного впливу, передбачених ст.123 КВК України, не приймає. Відповідно до ст.110,111,113 КВК України підтримує зв?язки з рідними шляхом листування, побачень, отримує від них посилки (передачі) і бандеролі. Рішенням комісії державної установи «Вільнянська установа виконання покарань (№11)» від 30.06.2021 (протокол №5) засудженого ОСОБА_5 відмовлено у переведенні до багатомісної камери згідно ст..ст.100, 151-1 КК України. Згідно протоколу№24 від 06.12.2022 комісією державної установи «Дрогобицька виправна колонія (№40) засудженому ОСОБА_5 відмовлено у застосуванні ст..82 Кк України у зв`язку з врегулюванням питань застосування даної статті. Вину у скоєному злочині визнає частково. Згідно вироку суду призначено судовий позов на загальну суму 124917 грн.. Виконавчі листи не надходили до виконання. Засуджений ОСОБА_5 на профілактичному обліку в установі не перебуває.

Як вбачається з довідки про заохочення та стягнення засудженого ОСОБА_5 , такі заходи, станом на 28.03.2023, до останнього не застосовувалися.

У відповідності до Порядку визначення ступеня виправлення засудженого, затв. наказом Міністерства юстиції України від 19.01.2023 №294/5 персоналом установи виконання покарання сформульовано висновок щодо ступеня виправлення засудженого, підсумок 47 балів засуджений не став на шлях виправлення (не довів своє виправлення), не може бути представлений до заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, умовно-достроково звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким (ст.81,82 КК України).

Окрім цього, у п.8 вищевказаного Порядку встановлено, що засуджений до довічного позбавлення волі додатково до подання щодо можливості представлення його до заміни покарання у виді позбавлення волі на певний строк повинен подати індивідуальний план виправлення та ресоціалізації (далі - індивідуальний план), форма якого затверджується Міністерством юстиції України.

Індивідуальний план має містити заходи, здійснення яких у період відбування більш м`якого покарання у виді позбавлення волі на певний строк дасть змогу засудженому усунути фактори, що можуть негативно впливати на утримання від вчинення повторного кримінального правопорушення, та факти, що свідчать про перспективи виправлення та ресоціалізації засудженого після звільнення.

Індивідуальний план складається засудженим до довічного позбавлення волі разом з начальником відділення СПС у термін не більше ніж 15 календарних днів після завершення проведення оцінки ризиків вчинення повторного правопорушення у двох примірниках. Один примірник зберігається у засудженого, другий - у начальника відділення СПС. Стан його виконання перевіряється заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи кожні шість місяців, про що робиться відповідна відмітка.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечив сам засуджений, такого індивідуального плану виправлення та ресоціалізації ним не складено.

Враховуючи вищенаведене, суд приймає до уваги позитивну поведінку засудженого, те, що ним переосмислено ставлення до вчиненого злочину, та, відповідно, вбачає бажання останнього стати на шлях виправлення. Однак, на виконання вимог законодавця бере до уваги позицію представника установи відбування покарання та висновок щодо ступеня виправлення засудженого, а тому вважає, що вважає заявлене клопотання передчасним.

На підставі викладеного, керуючись 537, 539 КПК України, ст.ст. 50, 82 КК України,

постановив:

В задоволенні клопотання ОСОБА_5 про заміну виду покарання більш м`яким - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 13.09.2023.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2