ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/11768/19 (910/1485/20)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліттрансбуд" - Чугунова М.В., представника ОСОБА_1 - Іваницького С.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліттрансбуд"

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023

у справі № 910/11768/19 (910/1485/20)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліттрансбуд"

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників

та скасування державної реєстрації

у межах справи № 910/11768/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліттрансбуд"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та процесуальних дій

У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліттрансбуд" (далі - ТОВ "Моноліттрансбуд", відповідач), в якій просив суд:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" про згоду на укладання правочину (договір купівлі-продажу майнового комплексу), оформлене протоколом №1 від 15.03.2018;

- скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із зміною в установчих документах товариства, реєстраційний запис №10701070020082299, вчинену 31.07.2019 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

- стягнути з відповідача на користь позивача 4 204,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є єдиним та законним учасником (засновником) ТОВ "Моноліттрансбуд", однак вказане рішення загальних зборів учасників цього товариства прийняте з порушенням прав позивача на повідомлення його про скликання та проведення таких зборів, а також за відсутності кворуму, що за змістом статті 60 Закону України "Про господарські товариства" свідчить про їх неповноважність.

Відповідач (ТОВ "Моноліттрансбуд") у відзиві заперечував проти позову з підстав його необґрунтованості, зазначав про порушення правил об`єднання позовних вимог та просив суд застосувати строк позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2021 передано справу №910/1485/20 за підсудністю для розгляду в межах справи № 910/11768/19 про банкрутство ТОВ "Моноліттрансбуд".

Ухвалою від 27.09.2021 Господарський суд міста Києва прийняв справу №910/1485/20 до розгляду в межах справи № 910/11768/19 про банкрутство ТОВ "Моноліттрансбуд".

24.01.2023 позивачем подано заяву (вх. № 01-20/519/23 від 25.01.2023) про зміну предмету та підстави позову, відповідно до якої заявлено позовні вимоги про:

- визначення статутного капіталу ТОВ "Моноліттрансбуд" в розмірі 29 000,00 грн та частки ОСОБА_1 як єдиного учасника цього Товариства в розмірі 100 (ста) відсотків його статутного капіталу;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", оформлене протоколом № 1 від 15.03.2018, про згоду на укладання правочину;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" № 3/19 від 16.08.2019.

03.02.2023 позивачем подано заяву (вх. № 01-20/828/23 від 06.02.2023) про зміну предмету позову, що містила клопотання про повернення позивачу заяви про зміну предмету та підстави позову від 24.01.2023 та прийняття до розгляду цієї заяви, відповідно до якої заявлено позовні вимоги про:

- визначення статутного капіталу ТОВ "Моноліттрансбуд" в розмірі 29 000,00 грн та частки ОСОБА_1 як єдиного учасника цього Товариства в розмірі 100 (ста) відсотків його статутного капіталу;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", оформлене протоколом № 1 від 15.03.2018, про згоду на укладання правочину;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" № 3/19 від 16.08.2019.

Установлені судами обставини справи

На момент державної реєстрації створення ТОВ "Моноліттрансбуд" 06.06.2005, реєстраційний запис 191020000001676, згідно даних витягу із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ) №1006177896 від 11.01.2020 єдиним засновником товариства був ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) і його частка у статутному капіталі товариства складала 100%.

13.05.2014 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", на яких, серед іншого, були прийняті рішення про виведення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства згідно з поданою заявою, затвердження складу учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", внесення змін до статуту товариства шляхом викладення та затвердження його у новій редакції. Вказане рішення було оформлено протоколом від 13.05.2014 № 13/05.

22.05.2017 державним реєстратором Івано-Франківського міського управління юстиції Ананєвич О.М. було внесено до ЄДРПОУ зміни про склад засновників ТОВ "Моноліттрансбуд", запис № 11191050016001676, згідно даних витягу із ЄДРПОУ №1006177896 від 11.01.2020.

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Моноліттрансбуд" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників відповідача, оформлених протоколом від 13.05.2014 № 13/05, та скасування державної реєстрації змін до статуту ТОВ "Моноліттрансбуд", реєстраційний запис 191050016001676, здійсненої державним реєстратором Івано-Франківського міського управління юстиції 22.05.2014.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15 задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ "Моноліттрансбуд", визнано недійсним рішення загальних зборів учасників цього товариства, оформлені протоколом від 13.05.2014 № 13/05, скасовано державну реєстрацію змін до статуту товариства, реєстраційний запис №11191050016001676, здійснену державним реєстратором Івано-Франківського міського управління юстиції 22.05.2014.

17.12.2019 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. було вчинено реєстраційну дію №10709990023082299 про скасування реєстраційної дії № 11191050016001676 від 22.05.2014, на підставі та на виконання Постанови Великої палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №909/1294/15.

Поряд з цим, 15.03.2018 відбулись загальні збори учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", на яких було прийнято рішення про надання згоди на укладання правочину (договору купівлі-продажу майнового комплексу), оформленого протоколом №1 від 15.03.2018.

Позивач ОСОБА_1 участі у загальних зборах учасників товариства не приймав.

15.03.2018 між ТОВ "Моноліттрансбуд" (Продавець) та Дочірнім підприємством "Завод якісних бетонів" Компанії з обмеженою відповідальністю ЕКСТРАР ХОЛДІНГ ЛІМІТЕД (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу, посвідчений Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Сопків З.І., зареєстровано в реєстрі за № 1452, у відповідності до умов якого Продавець передав у власність-продав, а Покупець прийняв у власність-купив майновий комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі №910/11768/19 (910/1485/20) повернуто без розгляду заяву про зміну предмета та підстав позову від 25.01.2023 вх. № 01-20/519/23; повернуто без розгляду заяву про зміну предмета позову від 06.02.2023 вх. № 01-20/828/23; позовну заяву про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу - задоволено; визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", оформлене протоколом №1 від 15.03.2018, про згоду на укладання правочину; скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із зміною в установчих документах ТОВ "Моноліттрансбуд", реєстраційний запис №10701070020082299, вчиненої 31.07.2019 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Рішення суду першої інстанції в частині розгляду спору по суті мотивоване тим, що під час проведення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" 15.03.2018 мало місце порушення порядку їх проведення внаслідок неповідомлення позивача, як учасника товариства з вирішальною кількістю голосів, про проведення цих зборів. Відтак прийняте за результатом таких зборів рішення та відповідна державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Моноліттрансбуд" були здійснені без належних правових підстав.

Судом відхилено доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства, оскільки такі (доводи) не підтверджені жодними належними доказами, адже твердження ТОВ "Моноліттрансбуд" про те, що позивачу стало відомо про порушення його прав 11.12.2018 і строк, у межах якого позивач мав право звернутися до суду із зазначеним позовом, закінчився 12.12.2019, є лише припущенням відповідача. Натомість, суд не може ґрунтувати свої висновки на припущеннях, оскільки судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, тобто таким, яке ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо заяви про зміну предмета позову від 06.02.2023 вх. № 01-20/828/23 суд зауважив про її невідповідність вимогам статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо форми та змісту такої заяви, оскільки позивачем заявлено нові позовні вимоги додатково до викладених у первісній позовній заяві та збільшено коло учасників справи, зокрема, заявлено вимоги до нового відповідача у справі - Компанії "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE).

Не погодившись з вказаним судовим рішенням у частині розгляду спору по суті, ТОВ "Моноліттрансбуд" оскаржило його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Моноліттрансбуд" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 у справі № 910/11768/19 (910/1485/20) залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції у своїй постанові погодився з висновком місцевого господарського суду про порушення порядку проведення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" 15.03.2018, яке виявилося у неповідомленні позивача, як учасника товариства з вирішальною кількістю голосів, про проведення цих зборів.

Установивши наведені обставини апеляційний суд, аналогічно висновкам суду першої інстанції, вказав про те, що вказане рішення загальних зборів учасників відповідача та відповідна державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Моноліттрансбуд" були здійснені без належних правових підстав, тому їх слід визнати недійсними.

Також судом зазначено про відхилення аргументів апеляційної скарги відповідача стосовно пропуску строку позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства, оскільки вони не підтверджені жодними належними доказами, а твердження відповідача про те, що позивачу стало відомо про порушення його прав 11.12.2018 і строк, у межах якого позивач мав право звернутися до суду із зазначеним позовом, закінчився 12.12.2019, є лише припущенням відповідача.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

ТОВ "Моноліттрансбуд" (далі також скаржник) подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у цій справі скасувати, ухвалити нове рішення, яким:

- відмовити в частині позовної вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд", оформленого протоколом № 1 від 15.03.2018, про згоду на укладання правочину;

- закрити провадження в частині позовної вимоги про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із зміною в установчих документах ТОВ "Моноліттрансбуд", реєстраційний запис №10701070020082299, вчиненої 31.07.2019 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржником визначено:

- пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, які (висновки) викладені у постановах Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 910/11768/19 (910/6116/20); від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19, від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19;

- пункт 4 частини другої статті 287 та пункт 8 частини першої статті 310 ГПК України, оскільки судом було прийнято рішення про права, інтереси та обов`язки Компанії "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE), що не була залучена до участі у справі в якості відповідача;

- пункт 4 частини другої статті 287 та пункти 1, 4 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки судами попередніх інстанцій не досліджено всі зібрані у справі докази (зокрема щодо строків позовної давності), а також встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У контексті порушення норм процесуального права скаржник також вказує на безпідставне залишення без розгляду судами обох інстанцій заяви ТОВ "Моноліттрансбуд" про закриття провадження у справі в порядку статті 231 ГПК України, обґрунтованої тим, що позов з аналогічних підстав про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із зміною в установчих документах ТОВ "Моноліттрансбуд", реєстраційний запис №10701070020082299, вчиненої 31.07.2019 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, був предметом розгляду господарським судом у справі №910/11768/19(910/6116/20), за результатом чого наявне судове рішення, що набрало законної сили.

На переконання скаржника, судами допущено й інші процесуальні порушення, що полягають у помилковому об`єднанні позовних вимог, які жодним чином не пов`язані між собою, оскільки оспорювана реєстраційна дія стосується внесення до державного реєстру зміни у складі засновників ТОВ "Моноліттрансбуд", а спірним рішенням зборів учасників цього Товариства надавалась згода на укладення правочину - договору купівлі-продажу майнового комплексу. Більш того, суди навіть не дослідили питання того, чого саме стосується оспорюваний реєстраційний запис №10701070020082299, відтак, задовольнивши позов, протиправно позбавили власника 100% частки статутного капіталу ТОВ "Моноліттрансбуд" Компанію "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE) без її участі у справі.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом щодо подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до положень частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.

Касаційне провадження

11.07.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла вищевказана касаційна скарга ТОВ "Моноліттрансбуд".

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи справа №910/11768/19 (910/1485/20) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2023.

У зв`язку із відпусткою судді Жукова С.В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Банасько О.О. (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 27.07.2023).

Ухвалою Верховного Суду від 28.07.2023, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Моноліттрансбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі №910/11768/19 (910/1485/20); розгляд касаційної скарги призначено на 06.09.2023 о 11:00год.

У зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 №12 про обрання судді Банаська О.О. до Великої Палати Верховного Суду, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Пєсков В.Г., Картере В.І., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023.

У судовому засіданні 06.09.2023 взяли участь представники ТОВ "Моноліттрансбуд" та Василюка Р.Я., які надали пояснення у справі.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи в межах підстав оскарження, а також правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Предметом розгляду у цій справі є заява єдиного учасника товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників цього Товариства та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

Оскільки однією з підстав касаційного оскарження є порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд, Верховний Суд насамперед вважає за необхідне перевірити доводи скаржника в цій частині.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 8 частини першої статті 310 цього Кодексу

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій було прийнято рішення про права, інтереси та обов`язки Компанії "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE), яка не була залучена до участі у справі в якості відповідача, що є підставою для обов`язкового скасування оскаржуваних рішень із направленням справи на новий розгляд згідно приписів пункту 8 частини першої статті 310 ГПК України.

На думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій, задовольнивши позовну вимогу про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, навіть не дослідили питання того, що оспорюваний реєстраційний запис №10701070020082299 стосується внесення до державного реєстру зміни у складі засновників ТОВ "Моноліттрансбуд", згідно якої частка у статутному капіталів вказаного Товариства розміром 100% була відчужена на користь Компанії "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE).

Колегія суддів звертає увагу на приписи частини четвертої статті 45 та статті 48 ГПК України, в силу яких відповідачем є особа, якій пред`явлено позовну вимогу, а належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права, а відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 48 ГПК України, суд наділений повноваженнями щодо залучення до участі у справі співвідповідача чи заміни первісного відповідача належним лише за клопотанням позивача, проте матеріали справи не містять доказів звернення позивачем ( ОСОБА_1 ) з відповідним клопотання у встановлений процесуальним законом строк.

Таким чином, за відсутності відповідного клопотання позивача, у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для залучення співвідповідачем Компанії "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE) до участі у справі.

Водночас щодо порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права з підстав незалучення вказаної Компанії третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Як зазначено вище, суди першої та апеляційної інстанції, встановивши факт проведення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" 15.03.2018 з порушенням порядку їх проведення, дійшли висновку, що прийняте за результатом таких зборів рішення та державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Моноліттрансбуд" були здійснені без належних правових підстав.

У той же час, впродовж всього розгляду справи (у тому числі в доводах апеляційної скарги) скаржник доводив, що оспорюваний реєстраційний запис №10701070020082299 стосується внесення до державного реєстру зміни у складі засновників ТОВ "Моноліттрансбуд", згідно якої частка у статутному капіталів вказаного Товариства розміром 100% була відчужена на користь Компанії "АБЯТ ДЖЕНЕРАЛ ТРЕЙДІНГ ФЗЕ" (ABYAT GENERAL TRADING FZE). Тобто, скасувавши оспорюваний реєстраційний запис, суд першої інстанції незаконно позбавив вказану Компанію права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Моноліттрансбуд" розміром у 100% без її відома та участі. При чому факт того, що ця Компанія є єдиним учасником ТОВ "Моноліттрансбуд" підтверджується відомостями з ЄДРЮОФОП та витягом, який знаходиться у матеріалах справи.

Вказані обставини залишилися без належної правової оцінки та врахування судом першої інстанції.

У свою чергу, апеляційний господарський суд наведеного процесуального порушення не виправив, доводи скаржника в цій частині не дослідив, чим допустив порушення вищенаведених вимог пункту 1 частини першої статті 267 ГПК України, а також норм підпункту "в" пункту 3 частини першої статті 282 цього Кодексу, згідно яких постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням, серед іншого, мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасником справи в апеляційній скарзі.

З урахуванням зазначеного, Верховний Суд погоджується з обґрунтованістю доводів скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в цій частині.

Перевіривши інші доводи скаржника у сукупності і взаємозв`язку з підставами касаційного оскарження судових рішень, колегія суддів дійшла таких висновків.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 3 частини третьої статті 310 цього Кодексу

Згідно пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання, про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

У поданій касаційній скарзі ТОВ "Моноліттрансбуд" зазначає про безпідставне залишення без розгляду судами обох інстанцій заяви відповідача про закриття провадження у справі в порядку пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України, обґрунтованої тим, що позов з аналогічних підстав про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із зміною в установчих документах ТОВ "Моноліттрансбуд", реєстраційний запис №10701070020082299, вчиненої 31.07.2019 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, був предметом розгляду господарським судом у справі №910/11768/19 (910/6116/20), за результатом чого наявне судове рішення, що набрало законної сили.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини першої статті 175 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/11768/19 (910/6116/20) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Моноліттрансбуд" та Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" №3/19 від 16.08.2019 та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із зміною в установчих документах вказаного товариства, реєстраційний запис № 10701070020082299, вчиненої 31.07.2019 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 у справі № 910/11768/19 (910/6116/20), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.11.2022, в задоволенні позову відмовлено повністю.

З матеріалів цієї справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву (а.с. 28-35, т.с. 4) ТОВ "Моноліттрансбуд" заявляло клопотання про закриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 в частині позовної вимоги про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані із зміною в установчих документах ТОВ "Моноліттрансбуд", реєстраційний запис №10701070020082299, вчиненої 31.07.2019 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.

Втім, у порушення вимог процесуального закону вказані обставини судом першої інстанції залишились не дослідженими, а клопотання відповідача - не розглянутим.

У апеляційній скарзі ТОВ "Моноліттрансбуд" стверджувало, що неодноразово звертало увагу суду першої інстанції на наявність рішення у справі №910/11768/19 (910/6116/20) (у спорі з аналогічною позовною вимогою про скасування реєстраційного запису №10701070020082299 між тими ж сторонами і з тих самих підстав) та заявляло клопотання про закриття провадження у цій справі у відповідній частині, однак таке клопотання залишилось проігнорованим, а в тексті оскаржуваного рішення відсутні мотиви про результат розгляду такого клопотання, причини і підстави відмови у його задоволенні.

Однак, всупереч вимог процесуального закону, суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив відповідні доводи відповідача та не навів в оскаржуваній постанові мотивів їх відхилення.

Наведене свідчить про обґрунтованість аргументів скаржника про допущення судами процесуальних порушень в цій частині при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України

За змістом касаційної скарги скаржник стверджує про застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права без урахування висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладених (висновків) у постановах Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 910/11768/19 (910/6116/20); від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19, від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Для цілей застосування норм процесуального права, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за певними критеріями, а саме: змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями, з яких: змістовий є основним, а два інші (суб`єктний та об`єктний) - додатковими.

Подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021у справі №233/2021/19.

При дослідженні правовідносин на предмет їх подібності необхідно керуватися зазначеними вище критеріями змістовим, суб`єктним та об`єктним. При застосування цих критеріїв слід виходити з такого:

Основний - змістовний критерій полягає у тому, що оцінювання спірних правовідносин здійснюється за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників.

Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

У цій справі, що розглядається, спір стосується захисту корпоративних прав учасника товариства.

Спірні правовідносини виникли між товариством з обмеженою відповідальністю (відповідач) та його учасником (позивач), розмір частки якого у статутному капіталі товариства складає 100 %, серед іншого, щодо недійсності рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №1 від 15.03.2018, про згоду на укладання правочину (договору купівлі-продажу майнового комплексу).

Підставами недійсності спірного рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" позивач зазначив порушення порядку скликання загальних зборів, на яких було прийняте це рішення, оскільки він не був повідомлений про скликання та проведення таких зборів, а також відсутності кворуму для проведення загальних зборів.

В обґрунтування наявності порушеного права, що підлягає судовому захисту, позивач послався на порушення його права на участь у загальних зборах.

Дослідивши доводи позовної заяви, суди попередніх інстанцій встановили, що загальні збори учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" 15.03.2018 відбулись з порушенням порядку їх проведення, відтак прийняте за результатом таких зборів рішення було здійснене без належних правових підстав.

Судами враховано правовий висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, за яким безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства").

Поряд з цим, у пункті 45 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 міститься правовий висновок, згідно якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

Зазначене також узгоджується і з наведеним у касаційній скарзі висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним постанові від 12.02.2020 у справі №916/1253/19, відповідно до якого для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову (аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 15.01.2020 у справі №924/645/18, від 08.10.2020 у справі № 911/1888/18, від 22.10.2020 у справі №912/3551/19).

Всупереч зазначеній правовій позиції, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях не дослідили, яким чином оспорюване рішення загальних зборів учасників ТОВ "Моноліттрансбуд" порушує права та законні інтереси учасника цього товариства - ОСОБА_1 , тобто без встановлення відповідного факту порушення прав позивача дійшли висновку про задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів вбачає обґрунтованими аргументами скаржника про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновку Верховного Суду щодо їх застосування, викладеного у вищезазначеній постанові.

Перевіривши інші доводи скаржника в цій частині, касаційний суд зазначає, що посилання ТОВ "Моноліттрансбуд" на ухвалення оскаржуваних судових рішень без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, не може вважатися прийнятним, оскільки вказана постанова ухвалена за іншої фактично-доказової бази (інших фактичних обставин і доказів, які їх підтверджують), ніж у даній справі, і саме в залежності від таких обставин та доказів й приймалося відповідне судове рішення Верховним Судом.

Водночас наведений скаржником у касаційній скарзі пункт 8.23 постанови Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 910/11768/19 (910/6116/20), не є висновком щодо застосування конкретної норми права, який мали би врахувати суди попередніх інстанцій, а лише містить в собі висновки (правову оцінку) суду касаційної інстанції стосовно обраного позивачем у вказаній справі способу захисту його прав.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 цього Кодексу

Згідно доводів скаржника, підставою касаційного оскарження судових рішень також є те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 287, з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України), що стосуються питання встановлення факту звернення із позовом поза межами строку позовної давності.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Ураховуючи обґрунтованість заявленої у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, касаційний суд вважає необхідним розгляд доводів скаржника про не дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів.

Як стверджує скаржник та підтверджується матеріалами справи, він (відповідач) доводив, що позивач пропустив строк позовної давності, оскільки звернувся до суду з вимогою визнати недійсним рішення загальних зборів від 15.03.2018 лише 03.02.2020, коли про оспорюване рішення дізнався 11.12.2018, а тому, з урахуванням спеціальної позовної давності щодо заявленої вимоги строком в один рік (пункт 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)), повинен був звернутись не пізніше ніж 12.12.2019.

Для доведення дати, з якої ОСОБА_1 (позивач) дізнався про оспорюване ним рішення, та з вимогою застосувати строки позовної давності відповідачем (ТОВ "Моноліттрансбуд") разом з відзивом було подано місцевому господарському суду ряд пояснень та доказів, зокрема: пояснення № 264 від 04.12.2018; Довідку № 263 від 04.12.2018; Трек-номер №7600202266927 та опис; Заяву свідка ОСОБА_2 в порядку статті 88 ГПК України; Адвокатський запит № 24/02-20 від 24.02.2020; Відповідь на адвокатський запит № 17 від 27.02.2020 ДП "ЗЯБ" КзОВ "Екстрар Холдінг Лімітед". Разом з вказаними доказами ТОВ "Монолітрансбуд" подало до суду заяву про застосування строків позовної давності з проханням застосувати передбачену пункт 8 частини другої статті 258 ЦК України спеціальну позовну давність в один рік, яка застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Згідно з приписами частин першої, третьої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом оскаржуваних рішення та постанови, судами першої та апеляційної інстанцій відхилено доводи відповідача щодо пропуску строку позовної давності позивачем для звернення до суду з вимогами про визнання недійсними рішення загальних зборів товариства, оскільки такі доводи не підтверджені жодними належними доказами, адже твердження ТОВ "Моноліттрансбуд" про те, що позивачу стало відомо про порушення його прав 11.12.2018 і строк, у межах якого позивач мав право звернутися до суду із зазначеним позовом, закінчився 12.12.2019, є лише припущенням відповідача.

Поряд з цим, у порушення вимог процесуального закону (статті 86 ГПК України), вищезазначені докази, подані відповідачем, не були досліджені ні судом першої інстанції, ані апеляційним господарським судом.

Заява відповідача про застосування наслідків спливу спеціального річного строку позовної давності, встановленого пунктом 8 частини другої статті 258 ЦК України до позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, залишена без належної правової оцінки та розгляду, адже судами не встановлено обставин щодо: (1) початку перебігу позовної давності, зокрема дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України); (2) звернення позивачем в межах строку позовної давності чи після його спливу, у випадку чого - наявності/відсутності клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску вказаного строку.

Верховний Суд зауважує, що вагомість вказаного процесуального порушення пояснюється тим, що без належної правової оцінки поданих відповідачем доказів та наведення в судовому рішенні мотивів щодо відхилення таких доказів чи їх неприйнятності, висновки господарського суду про те, що доводи ТОВ "Моноліттрансбуд" про пропуск позивачем строку позовної давності є припущенням, не можуть вважатися обґрунтованими.

У контексті зазначеного колегія суддів в порядку частини четвертої статті 300 ГПК України враховує усталену практику Верховного Суду, зокрема наведений у пункті 6.44 постанови від 02.08.2023 у справі № 910/19914/21 правовий висновок, згідно якого коли позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму). Аналогічний правовий висновок було викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема у пункті 44 постанови від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, у пункті 5.23 постанови від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17, у пункті 7.9 постанови від 26.11.2019 у справі №914/3224/16.

З урахуванням наведеного, без встановлення судами попередніх інстанцій обставин щодо початку перебігу позовної давності, факту звернення позивачем в межах такого строку чи після його спливу та, за необхідності, наявності/відсутності поважних причин пропущення позовної давності, висновки судів про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення Верховний Суд вважає передчасними.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що у апеляційній скарзі ТОВ "Моноліттрансбуд" доводив про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у тому числі, з вказаних підстав щодо не застосування позовної давності, а також через залишення поза увагою усіх поданих щодо цього доказів, відсутності в тексті оскаржуваного рішення від 27.03.2023 їх правової оцінки, причин та підстав їх відхилення чи неприйняття.

Разом з тим, у порушення норм процесуального права (частини першої статті 269, підпункту "в" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України) апеляційним господарським судом в оскаржуваній постанові взагалі не надано правової оцінки вказаних доводів скаржника, не перевірено належним чином законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в цій частині, зокрема й у питанні правильності застосування статей 261, 267 ЦК України.

З`ясувавши помилкове залишення поза увагою місцевим господарським судом наданих відповідачем доказів, суду апеляційної інстанції належало виправити таке процесуальне порушення шляхом самостійної оцінки таких доказів у відповідності до вимог частини другої статті 269 ГПК України, чого зроблено не було.

Ураховуючи вищезазначене у сукупності, суд апеляційної інстанції не надав мотивованої правової оцінки кожному вагомому аргументу сторін та не здійснив належним чином дослідження обставин справи та оцінки доказів.

Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана постанова таким вимогам не відповідає, оскільки апеляційним судом допущено неповне з`ясування фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не надано належної оцінки доказам та доводам відповідача.

Дійшовши такого висновку, колегія суддів погоджується з аналогічними аргументами заявника касаційної скарги в цій частині.

З огляду на обмеження, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути допущені судом апеляційної інстанції процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на допущене апеляційним господарським судом порушення норм процесуального права щодо неповного дослідження зазначених вище обставин та доказів у справі, а також ураховуючи обґрунтованість заявлених скаржником підстав касаційного оскарження, визначених статтею 310 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи апеляційному суду необхідно врахувати викладене у цій постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Судові витрати

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліттрансбуд" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2023 у справі № 910/11768/19 (910/1485/20) скасувати.

3. Справу № 910/11768/19 (910/1485/20) передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду .

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді В.І. Картере

В.Г. Пєсков