Справа № 755/11703/23

Провадження №: 3/755/5474/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" вересня 2023 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Іваніна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з ДОП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Бровари, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, працюючого експедитором в ТОВ «ТОП-ТЕКСТ», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 КУпАП,-

за участю осіб, які беруть участь у провадженні

у справі про адміністративне правопорушення:

особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника адвоката Литвиненко А.В.

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення зі складеним протоколом відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП.

Як вбачається з протоколу, серії ГП №312932 від 30.07.2023 року, « ОСОБА_1 30.07.2023 року о 14-10 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у громадському місці, за адресою: м. Київ, вул.П.Запорожця, 28, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушував громадський прядок і спокій громадян.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисник - адвокат Литвиненко А.В., в судовому засіданні просли закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , посилаючись на те, що протокол складено безпідставно і в його діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.

Пояснив, що він 30.07.2023 року, приблизно о 13-00 годині, йшов з роботи до магазину та по дорозі до нього причепився якийсь невідомий чоловік в алкогольному сп`янінні та просив придбати пиріжок на що він відмовив та пішов далі. Чоловік його наздогнав, схопив за руку та потяг в бік поліклініки, де була лавочка на якій спав безхатько, а біля нього на землі лежали якісь продукти. Невідомий чоловік вимагав у нього придбати пиріжок безхатьку або надати гроші йому. Він вирвався та побіг до магазину «Фора», оскільки в нього був розряджений телефон, попросив у охоронця зателефонувати до поліції. Працівник поліції приїхавши, не розібравшись в ситуації склав адміністративний протокол за ст.178 КУпАП відносно мене та відпустив мене та невідомого чоловіка. Він почав рухатися в сторону дому, але раптово до нього підбіг знову той же невідомий чоловік та підставив до горла металевий предмет. Він почав кричати і підбігли працівники поліції та прибігла жінка з магазину «Фора». Остання жалілась поліцейським саме на безхатька, але працівники поліції невідомого чоловіка відпустили, а його повезли до відділку, де і склали даний протокол.

Враховуючи викладене, просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисника, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.245 КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як вбачається з протоколу, серії ГП №312932 від 30.07.2023 року, « ОСОБА_1 30.07.2023 року о 14-10 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у громадському місці, за адресою: м. Київ, вул.П.Запорожця, 28, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушував громадський прядок і спокій громадян».

З наданого до суду відео з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що саме невідомий чоловік перебував в сильному алкогольному сп`янінні та мав при собі ніж».

До того ж, протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять жодних доказів, які б підтверджували те, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, передбачене ст.173 КУпАП.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Таким чином, будь-яких доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, матеріали справи не містять та в ході судового розгляду встановлено не було.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини наголошує, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену в протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчинені певного правопорушення, винність у скоєнні якого певною особою має доводитись в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винності особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вказано у справах «Малофеева проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Враховуючи викладене, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в її діях складу правопорушення, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення та його копія, яка не була вручена особі, заслухавши пояснення особи та свідків, дослідивши надані відеозаписи, своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені у судовому засіданні жодним доказом.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, не знайшов підтвердження в судовому засіданні, що зумовлює закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст.ст.1, 7, 9, 44-3, 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ст.173КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.

Суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна