Справа № 344/12437/23

Провадження № 22-ц/4808/1071/23

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Девляшевського В.А.,

суддів: Луганської В.М., Баркова В.М.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю: апелянта ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду, постановлену головуючим суддею Антоняком Т.М. 11 липня 2023 року, у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою, в якій просив встановити факт, що він є єдиною особою, яка здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за своєю бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що його потребує відповідно до законодавства України.

Заявник зазначив, що він разом зі своєю сім`єю: дружиною та дітьми та бабусею (мамою його батька) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки МСЕК серії МСЕ-№000520 від 12.12.1994 його бабуся є інвалідом 2 групи довічно та особою, якій виповнилось 80 років, потребує постійного стороннього догляду довічно, не здатна самостійно себе обслуговувати, потребує помічника. Інші особи, які могли б здійснювати такий догляд, відсутні. Натомість заявник постійно проживає разом із бабусею ОСОБА_2 та здійснює догляд за нею, допомагає їй, купує необхідні ліки, продукти харчування, сплачує комунальні послуги, супроводжує до лікаря. Догляд заявник здійснює добровільно на безоплатній основі та за згодою з ОСОБА_2 .

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 11 липня 2023 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, яка подана в порядку окремого провадження відмовлено, оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до п.1ч. 1 ст.186 ЦПК України.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує, що департамент соціальної політики Івано-Франківської міської ради надав йому акт встановлення догляду за бабусею, але в ньому не встановлено, що він є єдиним, хто здійснює такий догляд. Крім того, на його усне звернення в департаменті повідомили, що не можуть включити його до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, оскільки він не претендує на отримання компенсації від держави. Вважає, що іншого позасудового способу встановити факт неможливо. Встановлення факту постійного догляду за бабусею ОСОБА_2 йому потрібно для підтвердження факту здійснення постійного догляду в державних органах. Від встановлення вказаного факту залежить виникнення у скаржника прав та обов`язків, визначених законами України: «Про соціальні послуги», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу».

Апелянт зауважує, що в пункті 3 частини 6 статті 13 ЗУ «Про соціальні послуги» відсутнє посилання на те, що для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.

Зважаючи на викладене, просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Правом на подання відзиву заінтересовані особи не скористались.

В судове засідання заінтересовані особи не з`явились, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Відтак, апеляційний суд відповідно до положень статті 372 ЦПК України не вбачає перешкод розглядові справи у їх відсутності.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній мотивів. Просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом розгляду у цій справі є встановлення в порядку окремого провадження факту, що має юридичне значення. Зокрема заявник просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є єдиною особою, що здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яка його потребує відповідно до законодавства України. Встановлення цього факту має юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить виникнення у заявника прав та обов`язків, визначених Законом України «Про соціальні послуги», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження /загального або спрощеного; 3) окремого провадження.

За змістом ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Однією з категорій справ окремого провадження є справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення факту, що має юридичне значення, про який просить заявник у своїй заяві, нормами ні частини першої, ні частини другої ст. 315 ЦПК України не передбачено.

Пунктом шостим частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» визначено, що надавачами соціальних послуг, зокрема, є фізичні особи, які включені до розділу «Надавачі соціальних послуг» Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Пунктом 3 частини 6 статті 13 даного Закону встановлено, що для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього закону, передбачена можливість надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачем соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки, та є громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями, проте, для отримання відповідного статусу, надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.

Формування Реєстру, відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону, здійснюється шляхом внесення до нього відповідної інформації уповноваженими органами системи надання соціальних послуг. Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг затверджений Постановою КМ України від 27 січня 2021 року № 99.

Таким чином, порядок встановлення факту здійснення фізичною особою догляду за бабусею, яка потребує постійного догляду, визначений відповідним законодавством, а саме нормами Закону України «Про соціальні послуги», у зв`язку з чим відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В зв`язку з викладеним колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, яка подана в порядку окремого провадження, що ОСОБА_1 є єдиною особою, яка здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній основі за своєю бабусею ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги, що суд безпідставно послався на норми, які відсутні в пункті 3 частини 6 статті 13 Закону України «Про соціальні послуги», апеляційний суд відхиляє.

Колегія суддів констатує, що саме нормами Закону України «Про соціальні послуги» врегульовано питання оформлення статусу особи щодо надання соціальних послуг фізичною особою не на професійній основі і за ст. 13 Закону надавач та отримувач соціальних послуг повинні бути включені до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, незалежно від того, претендує надавач соціальної послуги на отримання компенсації від держави чи ні.

Ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права та підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 11 липня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: В.М Луганська

В.М. Барков

Повний текст постанови складено 13 вересня 2023 року.