Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 385/1301/23

2/385/424/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2023 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Стародуба В.В.,

представника позивача - адвоката Дяченко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Гайвороні справу за позовом Фермерського господарства "Олена" до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди укладеною,-

В С Т А Н О В И В:

ФГ "Олена" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди укладеною.

Позов мотивовано тим, що між ФГ «Олена» та ОСОБА_1 09 січня 2012 року було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,01 га з кадастровим номером №3521110100:02:000:0368, що розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області, строком на 10 років.

Договір зареєстрований у книзі №4 відділу Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 30.11.2012 року за №3521110004002271.

Цей договір достроково не було розірвано.

Відповідно до п. 3.1 Договору та положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачене переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк

ФГ «Олена» правомірно розраховувало на законне продовження дії договору оренди землі від 09 січня 2012 року на один рік, у зв`язку із воєнним станом в Україні.

Законом України №2698, що набрав чинності 19 листопада 2022 року припинено дію норми Перехідних положень ЗК України щодо пролонгації всіх договорів оренди земель сільськогосподарського призначення, які закінчилися в період воєнного стану.

З огляду на вищезазначене, в порушення з поважних причин строку передбаченого п. 3.1 Договору та положень ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ФГ «ОЛЕНА» надіслало відповідачу листа вих.№ 175 від 25.11.2022 року та проект додаткової угоди з пропозицією поновити договір оренди на нових умовах (опис вкладення до рекомендованого листа від 26.11.2022).

Під час підготовки документів для надсилання листа з пропозицією поновити договір оренди, представником позивача була отримана через Електронні сервіси ДГК інформація ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку. Відповідно до якої, право оренди на земельну ділянку загальною площею 3,01 га з кадастровим номером №3521110100:02:000:0368 зареєстроване 26 травня 2022 року за Фермерським господарством «КОЛОС-1» номер запису про право в державному реєстрі прав №47067588. Реєстрацію здійснено «Центром адміністративних послуг» Голованівської селищної ради.

Оскаржуваний договір оренди земельної ділянки від 26.05.2022 року площею 3,01 га. з кадастровим номером 3521110100:02:000:0368 розірвано шляхом укладення 23.12.2022 року угоди про розірвання договору оренди землі між Фермерським господарством «Колос-1» та ОСОБА_1 , яка внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.12.2022 року, індексний номер рішення 65969832.

Як вбачається, лист вих.№ 175 від 25.11.2022 р. та проект додаткової угоди з пропозицією поновити договір оренди на нових умовах (опис вкладення до рекомендованого листа від 26.11.2022), які були направлені відповідачці ОСОБА_1 поштовим повідомленням №2630100004365 повернулися до ФГ «ОЛЕНА» з відміткою співробітника поштового відділення «адресат відмовився» 08 грудня 2022 року.

30 листопада 2022 року строк дії договору оренди від 09 січня 2012 року між ФГ «Олена» та ОСОБА_1 сплинув. До теперішнього часу відповідачка ОСОБА_1 не зверталася до ФГ ОЛЕНА» із запереченнями щодо поновлення договору або з іншою заявою.

ФГ «Олена» виконувало і виконує всі обов`язки орендаря відповідно до вимог договору оренди земельної ділянки та закону, та використовує земельну ділянку відповідно до цільового призначення, умов до договору, та сплачує орендну плату орендодавцеві.

Вважає, що ФГ «Олена» має право скористатися своїм переважним правом на укладання додаткової угоди до договору оренди, яка була запропонована відповідачці та направлена листом повідомленням про продовження дії договору оренди зі зміненими умовами.

Просить суд визнати додаткову угоду від 13 грудня 2022 року про викладення в новій редакції договору оренди землі від 09 січня 2012 року, що зареєстрований у книзі №4 відділу Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області запис від 30.11.2012 року за №3521110004002271, між Фермерським господарством «ОЛЕНА» та ОСОБА_1 укладеною і стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача адвокат Дяченко М.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові та просить їх задовольнити.

Відповідач в засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенціїкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зачастиною першою статті 5 ЦПК України,здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 15 ЦК України передбачено, щокожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Згідно зі статтею 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена (частини перша, друга статті 47 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 48 ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 917/2041/20 зазначено, щоу справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них.Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 рокуу справі № 670/23/18, від 18листопада 2020 рокуу справі № 318/1345/17, від14 квітня 2021 рокуу справі № 552/3469/18.

Відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України зазначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі № 344/17464/15-ц вказано, що «відповідно до частин першої-четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі№ 523/9076/16-ц зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Згідно ізчастиною другою статті 416 ЦПК України та частиною першою статті 417 ЦПК України висновок Великої Палати Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися норма матеріального права, є обов`язковим для застосування судами.

Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17, від 16 вересня 2022 року в справі № 642/2316/20).

З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Судом встановлено, що між ФГ «Олена» та ОСОБА_1 09 січня 2012 року було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,01 га з кадастровим номером №3521110100:02:000:0368, що розташована на території Гайворонської міської ради Кіровоградської області, строком на 10 років. Договір зареєстрований у книзі №4 відділу Держкомзему у Гайворонському районі Кіровоградської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 30.11.2012 року за №3521110004002271 (а.с. 9-12).

ФГ «ОЛЕНА» надіслало відповідачу листа вих.№ 175 від 25.11.2022 року та проект додаткової угоди з пропозицією поновити договір оренди на нових умовах (а.с. 22-23).

Відповідно до інформації з ДЗК про право власності та речові права на земельну ділянку, право оренди на земельну ділянку загальною площею 3,01 га з кадастровим номером №3521110100:02:000:0368 зареєстроване 02.01.2023 року за Фермерським господарством «КОЛОС-1» номер запису про право в державному реєстрі прав №48984388 (а.с. 44).

Таким чином, зазначені заявлені позивачем вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків, зокрема і ФГ «КОЛОС-1», а отже такі вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі позивача без залучення всіх відповідачів, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд у змозі вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач всупереч статей 51, 175 ЦПК України не зазначив усіх відповідачів, прав та інтересів яких може стосуватись ухвалене судове рішення, також, в ході розгляду справи, своєчасно не заявив клопотання про залучення належного співвідповідача ФГ «Колос-1», що призвело до вирішення спору з неналежним складом учасників, що є підставою для відмови в задоволенні позову, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 травня 2023 рокуу справі № 457/748/20.

Позивач не позбавлений права на пред`явлення відповідного позову з визначенням належного складу учасників (сторін, третіх осіб) для захисту своїх прав та інтересів, у порядку визначеному законом.

Частиною першою ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, згідно ст. 141 ЦПК України, не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позову Фермерського господарства "Олена" до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди укладеною відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. В. Панасюк

Дата документа 12.09.2023