ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/957/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін справу

за позовом Департаменту патрульної поліції,

до відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо",

про стягнення 123 906,14 грн,

13.07.2023 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції з вимогою стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (далі - ТОВ "СК "Кредо") страхове відшкодування в розмірі 110 802,60 грн у рахунок відшкодування матеріального збитку завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участі забезпечених транспортних засобів, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України в сумі 11 839,18 грн, інфляційні втрати в сумі 554,01 грн та 3 % річних, що становлять 710,35 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановами Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.04.2022 по справі № 712/1122/22 та від 14.04.2022 по справі № 712/1132/22 ОСОБА_1 , 1987 р.н. визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП. Крім того, відповідно до постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.04.2022 по справі № 712/1123/22 ОСОБА_1 порушив п.2.3.б), 10.1, 13.3, 13.1 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП. Позивач зазначає, що зазначені рішення суду набрали законної сили 26.04.2022 та 03.05.2022, відповідно, а тому вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезгаданих правопорушень є встановленою та повністю доведеною. Згадані у постановах суду транспортні засоби належать Департаменту патрульної поліції, майну якого зазначеними неправомірними діями заподіяно матеріального збитку.

Ухвалою від 18.07.2023 господарський суд відкрив провадження у справі № 925/957/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Постановив розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 16.08.2023.

01.08.2023 за допомогою системи "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву із вимогою - надати додатковий строк для подання відзиву по справі № 925/957/23 на 10 робочих днів.

Ухвалою від 01.08.2023 господарський суд клопотання ТОВ "СК "Кредо" про надання додаткового строку для подання відзиву на позовну заяву задовольнив, встановив додатковий строк для подання відзиву - до 15.08.2023.

10.08.2023 від відповідача надійшов відзив, в якому він частково визнає позовну вимогу позивача в частині стягнення страхового відшкодування у розмірі оціненої шкоди на загальну суму 92 272,74 грн (з яких 31 809,29 грн за пошкодження ТЗ Shkoda rapid, державний номер НОМЕР_1 та 60 463,45 грн за пошкодження ТЗ Renault Duster, державний номер НОМЕР_2 ). Щодо відшкодування пені, трьох відсотків річних відповідач заперечує повністю.

Відповідач стверджує, що огляд пошкодженого автомобіля проведено із дотриманням строку, визначеного п. 34.2 ст. 34 Закону, тобто в межах 10 робочих днів з дня отримання повідомлення, та складено акт технічного огляду у якому зафіксовано характер кожного пошкодження. З актом огляду позивача ознайомлено, що підтверджується його підписом. Отже, ТДВ СК "Кредо" вважає, що виконало всі умови для вчасного проведення огляду відповідно до п.п. 34.2, 34.3 Закону.

Відповідач зазначає, що відповідно до звіту № 34807 від 30.06.2022 вартість матеріального збитку завданого власнику ТЗ Shkoda rapid, державний номер НОМЕР_1 , з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,53 та без врахування ПДВ, склала 31 809,29 грн. Відповідно до звіту № 34811 від 30.06.2022 вартість матеріального збитку завданого власнику ТЗ Renault Duster, державний номер НОМЕР_2 , з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,39 та без врахування ПДВ, склала 60 463,45 грн. 00,00 грн. - франшиза згідно Полісу.

Відтак відповідач вважає, що розмір збитків що підлягають відшкодуванню позивачу, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Однак, спеціальні норми Закону обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, тому ТДВ СК "Кредо" частково визнає вимогу позивача в частині стягнення страхового відшкодування, у розмірі оціненої шкоди, на загальну суму 92 272,74 грн.

Щодо відповідності звіту № 34807 від 30.06.2022 та звіту № 34811 від 30.06.2022 відповідач зазначає, що такі складені суб`єктом оціночної діяльності Береговим В.М., повністю відповідають вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а також іншим нормативно-правовим актам (перелік яких зазначений у преамбулах Звітів) та підлягають використанню для оцінки пошкоджених транспортних засобів.

Крім того, відповідач заперечує проти відшкодування пені, трьох відсотків річних, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Відповідач стверджує, що питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим.

Відповідач, серед іншого, покликається на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також відповідач зазначає, що 28.02.2022 Торгово-промислова палата України засвідчила факт форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), а саме: військову агресію росії проти України, що підтверджується листом № 2024/02.0-7.1 Тому, враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що відсутні правові підстави для стягнення пені, суми трьох процентів річних та інфляційних втрат за порушення зобов`язання з виплати страхового відшкодування. Також відповідач покликається на позицію, викладену в рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.07.2023 по справі №357/10257/22.

15.08.2023 електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти доводів відповідача та наполягає на невідповідності вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів звітів про оцінку майна, які долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву та вважає, що відповідно до ч. 2 cт. 77 ГПК України, такий доказ не може бути прийнятим судом як допустимий, а єдиними належними, допустимими та достовірними доказами вартості матеріального збитку у цій справі, можуть бути виключно висновки транспортно-товарознавчих експертиз № СЕ-19/124-22/782-АВ від 18.05.2022 та № СЕ-19/124- 22/779-АВ від 02.08.2022, що долучені до позовної заяви.

Щодо твердження відповідача про відсутність правових підстав для стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат з огляду на форс-мажорні обставини позивач заперечує та зазначає, що рішення суду першої інстанції, на яке посилається відповідач, не має преюдиційного та правозастосовчого значення для судів інших інстанцій при розгляді справ з аналогічним предметом позову. Окрім того, вказане рішення не набрало законної сили та, відповідно до офіційною веб-сайту "Судова влада", оскаржується в суді апеляційної інстанції.

В ухвалі про відкриття провадження у справі господарський суд встановив, що відповідач має право у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив подати заперечення та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Відповідач своїм правом не скористався, заперечення на відповідь на відзив не надав.

16.08.2023 господарський суд розпочав розгляд справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, господарський суд встановив таке.

У постановах Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.04.2022 у справі № 712/1132/22 провадження № 3/712/712/22, у справі № 712/1122/22 провадження № 3/712/704/22, встановлено, що ОСОБА_1 , 22.01.2022 року о 02 год. 25 хв., в м. Черкаси, по вул. Смілянська, 75 (Залізничний міст), керуючи автомобілем Honda Accord д.н.з. НОМЕР_3 (власник ОСОБА_5), під час випередження автомобіля Шкода д.н.з. НОМЕР_4 (власник ДПП) під керуванням водія ОСОБА_2 , з лівого боку не вибрав безпечного бокового інтервалу та скоїв з ним зіткнення, після чого продовжив рух по вул. Смілянській, вул. Надпільній, вул. Святомакаріївській, та під час повороту ліворуч на вул. Смілянську, не вибрав безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Шкода д.н.з. НОМЕР_5 (власник ДПП) під керуванням водія ОСОБА_3 , що рухався в попутному напрямку зліва та з автомобілем Шкода д.н.з. НОМЕР_1 (власник ДПП) під керуванням водія ОСОБА_4 , що рухався у зустрічному напрямку, чим порушив п.2.3б, 12.1, 10.1, 13.1, 13.3, ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Зазначеними постановами ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

У постанові Соснівського районного суду м. Черкаси від 20.04.2022 у справі № 712/1123/22 встановлено таке.

ОСОБА_1 22.01.2022 о 02 год. 04 хв., в м. Черкаси, по вул. Сумгаїтська, 28, керуючи автомобілем Honda Accord д.н.з. НОМЕР_6 (власник ОСОБА_5 ), став учасником ДТП, та місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10 А ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Він же, 22.01.2022 о 02 год. 05 хв., в м. Черкаси, по вул. О.Теліги, 1, керував автомобілем Honda Accord д.н.з. НОМЕР_6 (власник ОСОБА_5 ), з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, на місці зупинки автомобіля за допомогою газоаналізатора Алкотест "Драгер" та проведення такого огляду у медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Він же, 22.01.2022 о 02:25 год., в м. Черкаси, по вул. Смілянська, 145, керуючи автомобілем Honda Accord д.н.з. НОМЕР_6 (власник ОСОБА_5 ), здійснив ДТП, після чого самовільно залишив місце пригоди до якої був причетний, чим порушив п. 2.10 А ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 122- 4 КУпАП.

Він же, 22.01.2022 о 02 год. 26 хв., в м. Черкаси, на перехресті вул. Смілянська-Хоменка, керуючи автомобілем Honda Accord д.н.з. НОМЕР_6 (власник ОСОБА_5 ), під час зміни напрямку руху не вибрав безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем Skoda Rapid д.н.з. НОМЕР_4 (власник ДПП) під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався з лівого боку, після чого скоїв зіткнення з автомобілем СКС RDS-OZPП д.н.з. НОМЕР_2 (власник ДПП) під керуванням водія ОСОБА_7 , який рухався праворуч, чим порушив п.2.3б, 10.1, 13.3, 13.1 ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 130 ч. 1, 124, 122-4 КУпАП.

Транспортні засоби Skoda Rapid д.н.з. НОМЕР_4 (далі - ТЗ 1), Skoda Rapid д.н.з. НОМЕР_5 (далі - ТЗ 2), Skoda Rapid д.н.з. НОМЕР_1 (далі - ТЗ 3) та СКС RDS-OZPII (Renault Duster) д.н.з. НОМЕР_2 (далі - ТЗ 4) належать Департаменту патрульної поліції. Належність ТЗ 3 та ТЗ 4 позивачу підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів серії НОМЕР_7 , серії НОМЕР_8 . (а.с. 21-22)

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час настання вищевказаних страхових випадків застрахована Товариством з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО № 203613554 (далі - Поліс). (а.с. 87-88) Викладене також підтверджується інформацією з офіційного веб-ресурсу Моторного (транспортного) страхового бюро України. (а.с. 20)

30.08.2022 позивач звернувся до відповідача із Заявами на виплату страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку - ДТП 22.01.2022 згідно Договору страхування (Полісу ОСЦПВВНТЗ ТДВ СК "Кредо" № 204723506) внаслідок якого було пошкоджено "Skoda Rapid" 116512 та "Skoda Rapid" 116535.

За заявою представника позивача відповідачем виплачено страхове відшкодування у розмірах, встановлених відповідно до актів технічного огляду, складених оцінювачем Береговим Валерієм Миколайовичем , шляхом перерахування коштів на рахунок ФОП Ганицького О.В., який здійснює підприємницьку діяльність у сфері технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, коштів на відновлювальний ремонт ТЗ 2 в розмірі 46228,65 грн та ТЗ 1 в розмірі 34346,54 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 14.02.2023 № 905 та від 13.02.2023 № 873. (а.с. 102-103)

Як випливає із матеріалів страхової справи, наданої відповідачем, 01.02.2022 представник позивача звернувся із повідомленнями про подію, що має ознаки страхового випадку стосовно застрахованих транспортних засобів ТЗ 3 (а.с. 103 зі звороту - 104) та ТЗ 4 (а.с. 106 зі звороту - 107).

Відповідач стверджує, що ним 01.02.2022 негайно здійснено огляд транспортних засобів Skoda Rapid, реєстраційний номер НОМЕР_9 та СКС RDS-OZPII, реєстраційний номер НОМЕР_2, що підтверджується наявними у страховій справі протоколами (а.с. 121, 134). Проте, як слушно зауважив позивач, такі протоколи підписані лише власником (довіреною особою) - начальником СТЗ УПП Плаксієнком А.Ю. У рядку, хто склав акт жодні відомості не зазначені. Суд наголошує, що такі документи надані самим відповідачем.

Позивач зазначає, що відповідачем у телефонному режимі проінформовано представника позивача про те, що заподіяну шкоду по ТЗ 3 та ТЗ 4 оцінено у розмірі 35110,30 грн та 66704,48 грн, відповідно. Поряд з цим, станом на час розгляду справи, заяви представника позивача про здійснення страхового відшкодування відповідачем залишені без реагування, вищевказані кошти не виплачено.

Водночас у слідчому відділі Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022250310000157 відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 Кримінального кодексу України. Департаментом патрульної поліції подано заяву про визнання цивільним позивачем у такому кримінальному провадженні. Постановою від 17.03.2023 слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області О.Чижова визнано Департамент патрульної поліції потерпілим по кримінальному провадженню № 12022250310000157 від 22.01.2022 (а.с. 34). Зокрема у постанові встановлено, що в ході досудового розслідування було отримано висновок експерта № СЕ-19/124-22/779-АВ від 02.08.2022, відповідно до якого вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля "Skoda Rapid", д.н.з. " НОМЕР_9 " станом на 22.01.2022 становить 24 624,31 грн; висновок експерта № СЕ-19/124-22/782-АВ від 18.05.2022, відповідно до якого вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля марки "Renault" модель "Duster", д.н.з. " НОМЕР_10 " станом на 22.01.2022 становить 86 178,29 грн.

В матеріалах справи міститься висновок від 18.05.2022 експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, зі змісту якого випливає, що вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля марки "Renault" модель "Duster" д.н.з. НОМЕР_10 станом на 22.01.2022 становить 86 178,29 грн. У висновку зазначено, що про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України експерт попереджений. (а.с. 35-45)

Далі, відповідно до Висновку експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 02.08.2022 встановлено, що вартість матеріального збитку внаслідок пошкодження автомобіля "Skoda Rapid", д.н.з. " НОМЕР_9 " станом на 22.01.2022 становить 24 624,31 грн. Зі змісту висновку випливає, що про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України експерт попереджений. (а.с. 46-56)

08.12.2022 позивач звернувся до ТОВ СК "Кредо" з листом Про додатковий огляд автомобілів, в якому просив призначити додатковий огляд службових автомобілів Skoda Rapid н.з. НОМЕР_1 та СКС RDS-02 РП на базі Renault Duster н.з. НОМЕР_2 (номерні знаки на синьому фоні) на виявлення прихованих пошкоджень у наслідок ДТП, яка сталась 22.01.2022 в м. Черкаси. Додатково просив листом повідомити суми страхових відшкодувань на автомобілі Skoda Rapid н.з. НОМЕР_1 , Skoda Rapid н.з. НОМЕР_11 , Skoda Rapid н.з. НОМЕР_12 , CKC RDS-02 РП на базі Renault Duster н.з. НОМЕР_2 , за зворотною адресою листування. (а.с. 23)

10.01.2023 позивач звернувся до відповідача з листом Про відшкодування завданих збитків, в якому просив здійснити виплату страхового відшкодування завданих збитків службовим автомобілям Skoda Rapid н.з. НОМЕР_1 та СКС RDS-02 РП на базі Renault Duster н.з. НОМЕР_2 (номерні знаки на синьому фоні) по справі №3003750, яка сталась 22.01.2022. (а.с. 24)

Також 10.01.2023 позивач звернувся з листом Про бездіяльність страхової компанії до Голови правління МТСБУ.

У зв`язку з невиплатою страхового відшкодування, з метою позасудового врегулювання спору, позивач 20.04.2023 на адресу відповідача направив претензію щодо відшкодування матеріального збитку, заподіяного позивачу пошкодженням ТЗ 3 та ТЗ 4 у розмірах, встановлених висновками експерта № СЕ-19/124-22/779-АВ від 02.08.2022 та № СЕ-19/124-22/782- АВ від 18.05.2022, проведеними у кримінальному провадженні № 12022250310000157 від 22.01.2022.

10.05.2023 на адресу позивача засобами електронної пошти надійшла відповідь на претензію, зміст якої зводиться до цитування правових норм та інформування про те, що обов`язок щодо відшкодування матеріального збитку, заподіяного ТЗ 2, ним було виконано. Водночас, відповідачем проігноровано вимоги позивача щодо відшкодування матеріального збитку, заподіяного ТЗ 3 та ТЗ 4, що стало підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.

Розглядаючи даний спір господарський суд враховує такі норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановами Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.04.2022 у справах № 712/1132/22 провадження № 3/712/712/22, № 712/1122/22 провадження № 3/712/704/22, а також від 20.04.2022 у справі № 712/1123/22 провадження № 3/712/705/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, 130 ч. 1 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час настання вищевказаних страхових випадків застрахована Товариством з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО № 203613554 (далі - Поліс).

Відповідно до ст. 999 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. (ч. 1 ст. 1166 ЦК України)

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. (ч. 2 ст. 1187 ЦК України)

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. (ч. 1 ст. 1188 ЦК України)

Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. (ст. 1192 ЦК України)

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно із Законом України від 01.07.2004 № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. (ст. 3 Закону № 1961-IV)

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. (ст. 5 Закону № 1961-IV)

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. (ст. 6 Закону № 1961-IV)

Відповідно до абз. 1 п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. (ст. 28 Закону № 1961-IV)

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. (ст. 29 Закону № 1961-IV)

Пункти 34.2 - 34.4 ст. 34 Закону № 1961-IV станом на день виникнення страхового випадку містили такі норми:

34.2. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

34.3. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

34.4. Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.

Відповідач покликається на звіт № 34807 від 30.06.2022, відповідно до якого, вартість матеріального збитку завданого ТЗ 3, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,53 та без врахування ПДВ склала 31 809,29 грн та на звіт № 24811 від 30.06.2022, відповідно до якого, вартість матеріального збитку завданого ТЗ 4, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,39 та без врахування ПДВ склала 60 463,45 грн.

Дослідивши надані відповідачем звіти, господарський суд встановив, що їх здійснено на підставі Протоколів огляду колісного транспортного засобу від 01.02.2022. Такі протоколи підписані лише Начальником СТЗ УПП Плаксієнком А.Ю., підписи учасників ДТП, представника та особи, що склав Акт відсутні.

Верховний Суд у постановах від 19.09.2018 по справі № 753/21177/16-ц, від 30.06.2020 по справі № 200/12295/17 та від 03.06.2021 по справі № 461/2217/19 зазначив, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи, та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майни України від 24 листопада 2003 № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003.

Оцінка майна має здійснюватися з урахуванням Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2001 року № 1440, яким визначено загальні засади.

Відповідно до п. 51 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Національний стандарт № 1), незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Водночас, відповідно до п. 56 Національного стандарту № 1, Звіт про оцінку майна складається в електронній та паперовій формі, якщо складання звіту про оцінку майна в паперовій формі передбачено нормативно-правовими актами з оцінки майна або договором на проведення оцінки майна, та може складатися в повній або стислій формі.

Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; дату оцінки та дату завершення складення звіту, а у разі потреби - строк дії звіту та висновку про вартість майна відповідно до вимог законодавства; мету проведення оцінки та обґрунтування вибору відповідної бази оцінки; перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводиться оцінка; перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки; виклад усіх припущень, у межах яких проводилася оцінка; опис та аналіз зібраних і використаних вихідних даних та іншої інформації під час проведення оцінки; висновки щодо аналізу існуючого використання та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки; виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок про вартість майна; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість; висновок про вартість майна; додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.

З викладеного випливає, що підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Наведений правовий висновок викладено у постановах Верховною Суду від 07.04.2021 по справі № 753/3055/18, від 19.05.2021 по справі № 523/17998/17.

У випадку, якщо ж звіт про оцінку транспортного засобу складений взагалі без його огляду, такий звіт є не належним доказом у справі (п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2019 по справі № 752/16797/14-ц).

Дослідивши надані відповідачем протоколи огляду, суд встановив, що вони взагалі не містять жодних реквізитів особи, яка проводила огляд та його підписів, що вказує на відсутність такої особи під час огляду. При цьому, надані відповідачем звіти про оцінку майна також не містять пояснень суб`єкта оціночної діяльності щодо неможливості особистого огляду.

З викладеного випливає, що Звіти про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 30.06.2022 № 34807 та № 34811 не відповідають вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

На підставі зазначеного, суд встановив, що відповідно до п. 34.2 статті 34 Закону № 1961-IV страховик не направив свого представника протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (повідомлення від 01.02.2023, а.с. 103 зі звороту-104; 106 зі звороту - 107) до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Внаслідок чого необхідно керуватися п. 34.3. статті 34 Закону № 1961-IV, відповідно до якого потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди.

Позивачем в якості доказу розміру відшкодування завданої шкоди надано висновки експерта Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 18.05.2022 № СЕ-19/124-22/782-АВ, здійснений в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022250310000157 та від 02.08.2022 № СЕ-19/124-22/779-АВ, здійснений в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022250310000157 (далі - висновки експерта), відповідно до яких, вартість матеріальних збитків внаслідок пошкодження ТЗ 3 становить 24 624,31 грн, а ТЗ 4 - 86 178,29 грн.

Верховний Суд у своїй постанові від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17 вказав, що у разі наявності спору щодо розміру заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суду слід виходити з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, якою проводився ремонт автомобіля.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. (ч. 1, 5, 6 ст. 101 ГПК України)

Водночас господарський суд враховує, що відповідно до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Дослідивши надані позивачем висновки експерта, господарський суд встановив, що вони відповідають вимогам, передбаченим ст. 101 ГПК України та Інструкцією з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 17.07.2017 № 591. Також у наданих висновках експерта повідомлено експерта про відповідальність за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18), а можливість використання при розгляді іншої справи в якості одного з доказів виконаних у кримінальному провадженні висновків експерта підтверджено Верховним Судом (постанови від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15-ц; від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 та від 10 березня 2020 року у справі № 9901/740/18).

Отже, господарський суд доходить висновку, що надані позивачем висновки експертів є належними та допустимим доказами у справі.

Суд враховує, що у досліджуваних висновках враховано коефіцієнт фізичного зносу щодо ТЗ 4 значення - 0,4, щодо ТЗ 3 - 0,53.

Відповідно до ч. 1 п. 36.2. Закону № 1961-IV, Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Позивач та відповідач підтверджують, що позивач звернувся до відповідача із заявами на виплату страхового відшкодування, які відповідачем отримано 23.01.2023.

Відтак, строк для здійснення такої виплати сплив 23.04.2023. Проте відповідач свої зобов`язання не виконав.

Підсумовуючи викладене, господарський суд доходить висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 110 802,60 грн у рахунок відшкодування матеріального збитку завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участі забезпечених транспортних засобів є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України в сумі 11 839,18 грн, інфляційні втрати в сумі 554,01 грн та 3 % річних, що становлять 710,35 грн.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. (ст. 611 ЦК України)

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Водночас згідно зі ст. 36.5. Закону України № 1961-IV, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц та від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 сформулювала правовий висновок про те, що положення статті 625 Цивільного кодексу України поширюються на всі види грошових зобов`язань та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.

Здійснивши перевірку заявленої до стягнення пені за період 25.04.2023 - 11.07.2023 на суму заборгованості 110 802,60 грн, господарський суд дійшов висновку про правомірність стягнення з відповідача пені у розмірі 11 839,18 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні майнових витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Тотожної правової позиції щодо правомірності застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення зобов`язання з виплати страхового відшкодування дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 19.02.2020 у справі №758/16044/16-ц та від 20.07.2020 у справі №910/14293/19.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за період визначений позивачем: 25.04.2023 - 11.07.2023, господарський суд встановив, що всупереч зазначеному, до обрахування позивачем не включено травень 2023 року. Так, за розрахунком суду, сума стягнення інфляційних втрат за визначений позивачем період становить 1 444,87 грн.

Втім, не виходячи за межі позовних вимог, господарський суд задовольняє позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача 554,01 грн інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок 3% річних за період 25.04.2023-11.07.2023 на суму заборгованості 110 802,60 грн, здійснений позивачем, господарський суд дійшов висновку, що його виконано правильно, відтак вимога про стягнення 710,35 грн 3 % річних підлягає задоволенню.

Щодо посилання відповідача у відзиві на необхідність застосування до вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та відсотків річних норм листа ТПП № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" військову агресію Російської Федерації проти України, що стала підставою для введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, визнано форсмажорними обставинами (обставинами непереборної сили), який пролонґується на період дії воєнного стану на території України, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Відповідно до п. 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов`язаннях/обов`язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Таким чином, за загальним правилом, зацікавленій стороні у кожному випадку необхідно доводити факт невиконання зобов`язання саме у зв`язку з введенням воєнного стану.

Господарський суд також зазначає, що посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, як на підставу для звільнення його від відповідальності, є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому позивач у справі також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату йому страхового відшкодування та інших, визначених договором та законом, нарахувань як способу захисту його майнових прав, передбаченого законом.

Крім того, господарський суд враховує аргументи позивача про те, що Департамент патрульної поліції, як самостійний межрегіональний територіальний орган Національної поліції, є неприбутковою установою, фінансування і матеріально-технічне забезпечення якого, відповідно до п. 1 ст. 105 Закону України "Про Національну поліцію" здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.

З огляду на те, що оцінка завданого матеріального збитку встановлена висновками експерта понад рік тому з врахуванням ринкової вартості транспортних засобів, комплектуючих запчастин, робіт, пов`язаних з їх відновленням, тощо, станом на дати їх проведення, а тому визначені у них суми, з врахуванням зростання індексу інфляції, не можуть покрити у повному обсязі витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом даних транспортних засобів, які будуть проведені після надходження відповідних коштів, а тому стягнення з відповідача, зокрема, інфляційних втрат є гарантією покриття збитків від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів. При цьому, тривале ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань унеможливлює проведення відновлювальних робіт пошкоджених транспортних засобів, та, як наслідок, можливість їх експлуатації, що негативно впливає на задіянні позивачем більшої кількості екіпажів для виконання завдань по забезпеченню публічної безпеки і порядку та виконання обов`язків, відповідно до повноважень, передбачених Законом України "Про Національну поліцію".

Таким чином, посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, що є форсмажорною обставиною, та звільняє боржника від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання є необґрунтованим та безпідставним.

Отже, господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 247, 251-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо" (ідентифікаційний код 13622789, просп. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068) на користь Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048) страхове відшкодування в розмірі 110 802,60 грн у рахунок відшкодування матеріального збитку завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участі забезпечених транспортних засобів, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України в сумі 11 839,18 грн, інфляційні втрати в сумі 554,01 грн та 3 % річних, що становлять 710,35 грн, а також 2 684 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам.

Повне рішення складено та підписано 08.09.2023.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА