Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 вересня 2023 року № 520/16687/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова (вул.Маршала Батицького, 23, м.Харків, 61038) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" (вул. Академіка Павлова, буд. 46, м. Харків, 61068, код ЄДРПОУ 02003675) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся керівник Салтівської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3", в якому просить суд:

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо приведення захисної споруди цивільного захисту населення із обліковим номером №76698, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46 у належний для експлуатації стан у відповідності до наказу МВС України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» шляхом усунення встановлених у приписі ВЗНС по Московському району №l від 11.01.2022 порушень, а саме:

- захисну споруду привести у готовність до використання за призначенням відповідно до пункту 1 розділу II наказу МВС України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Салтівською окружною прокуратурою м. Харкова встановлено, що на балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» (далі - КНП ХОР ОКПЛ №3) перебуває захисна споруда цивільного захисту населення з обліковим номером № 76698, розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46. Відповідно до паспорту сховища (протирадіаційного укриття) № 76698, захисна споруда введена в експлуатацію у 1984 році. Загальна площа укриття становить 538 кв.м., місткість - 100 ліжкових хворих, 250 хворих. Вбудована в будівлю трьох поверхів, має 2 входи, клас сховища третій. Згідно даних вищевказаного паспорту, захисна споруда має централізоване водяне опалення, енергопостачання та господарсько-питне водопостачання від міської мережі. Також споруда містить бак для води ємністю 300 літрів. Вищевказаний паспорт на сховище № 76698, що перебуває на балансі КНП ХОР ОКПЛ №3, складений 08.04.2015 та підписаний генеральним директором підприємства Коваленком В.В. Окружною прокуратурою встановлено, що відповідно до акту оцінки готовності захисної споруди № 76698 від 19.03.2021, складеного фахівцем з питань цивільного захисту ОКПЛ № 3 Ткачовим О.В. та заступником генерального директора ОКПЛ № 3 Павленком М.І., загальний висновок щодо стану готовності захисної споруди також оцінюється як «не придатна до експлуатації», зазначено про необхідність проведення капітального ремонту та реконструкції відповідно до вимог ДБН В 2.2.5-97. Перевірками встановлено, що стан протипожежної та техногенної безпеки у згаданому закладі не відповідає вимогам щодо утримання захисних споруд цивільного захисту, при цьому виявлені порушення зі спливом часу є однаковими, що свідчить про їх тривалий характер та, як наслідок, невжиття відповідних заходів балансоутримувачем з метою усунення зафіксованих порушень та приведення захисних споруд у стан придатний до готовності. Бездіяльність уповноваженого органу, в умовах збройної агресії проти України, створює потенційну загрозу життю і здоров`ю пацієнтів та працівників закладу охорони здоров`я, знищенню майна, у зв`язку із чим наявна загроза порушення Інтересів держави у цій сфері, що в свою чергу є підставою для звернення до суду з даним позовом. На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Салтівською окружною прокуратурою міста Харкова направлено листа від 16.06.2023 № 53-100-2609вих-23 до ГУ ДСНС України у Харківській області щодо необхідності вжиття органом ДСНС заходів для усунення виявлених порушень, зокрема у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви про зобов`язання КНП ХОР ОКПЛ №3 привести захисну споруду № 76698, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, у належний для використання за цільовим призначенням стан. Відповідно до листа ГУ ДСНС України у Харківській області від 23.06.2023 № 65020-3796/65103 Головне управління відповідний позов до адміністративного суду не подавало.

Ухвалою від 07.07.2023 прийнято справу до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, надано відповідачу строк для подання відзиву.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та направив до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що з огляду на непридатність укриття для використання та його аварійність, а також необхідність значних витрат для приведення його у готовність, відповідачем вчиняються дії, спрямовані на виключення вказаного об`єкту з переліку об`єктів цивільного захисту. Просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представником ГУ ДСНС у Харківській області до суду 07.09.2023 подано пояснення, в яких останній зазначає, що підтвердити виконання відповідачем вимог припису не може, так як єдиним способом здійснити дані заходи є проведення позапланової перевірки на підставі відповідного звернення до Головного управління із заявою про проведення в добровільному порядку позапланового заходу (контролю) державного нагляду у сфері господарської діяльності, якої відповідачем не подавалося. Головне управління зазначає, що у нього відсутня інформація про виконання Відповідачем вимог Припису. Щодо посилань Відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що ним здійснюється підготовка документів, пов`язаних із виключенням (списанням) захисної споруди цивільного захисту, то це лише намір з боку Відповідача. Рішення про списання або інформації про списання відповідного об`єкту цивільного захисту, а також про подання відповідачем документів щодо виключення (списання) захисної споруди № 76698 до Головного управління не надходило.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і відзиву, суд виходить з такого.

На балансі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня №3» (далі - КНП ХОР ОКПЛ №3) перебуває захисна споруда цивільного захисту населення з обліковим номером № 76698, розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

Відповідно до паспорту сховища (протирадіаційного укриття) № 76698, захисна споруда введена в експлуатацію в 1984 році. Загальна площа укриття становить 538 кв.м., місткість - 100 ліжкових хворих, 250 хворих. Вбудована в будівлю трьох поверхів, має 2 входи, клас сховища третій.

Згідно даних вищевказаного паспорту, укриття вбудоване в будівлю, захисна споруда має централізоване водяне опалення, енергопостачання та господарсько-питне водопостачання від міської мережі. Також споруда містить бак для води ємністю 300 літрів, тип каналізації - вкрита підземна міської каналізаційної мережі водовідведення.

Вищевказаний паспорт на сховище № 76698, що перебуває на балансі КНП ХОР ОКПЛ №3, складений 08.04.2015 та підписаний генеральним директором підприємства ОСОБА_1 .

Відповідно до акту оцінки готовності захисної споруди № 76698 від 19.03.2021, складеного фахівцем з питань цивільного захисту ОКПЛ № 3 ОСОБА_2 та заступником генерального директора ОКПЛ № 3 Павленком М.І., загальний висновок щодо стану готовності захисної споруди також оцінюється як «не придатна до експлуатації», зазначено про необхідність проведення капітального ремонту та реконструкції відповідно до вимог ДБН В 2.2.5-97.

11 січня 2022 року провідним фахівцем відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій у м. Харкові центру забезпечення діяльності ГУ ДСНС у Харківській області капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_3 проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання КНП ХОР ОКПЛ №3 вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого засвідчено непоодинокі порушення, у тому числі щодо неналежного утримання захисної споруди № 76698, зокрема: - захисна споруда не утримується в стані, що дозволяє привести у готовність до використання за призначенням в порушення пункту 1 розділу II наказу МВС України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Враховуючи викладене, уповноваженою особою органу ДСНС, відповідно до ст. 69 КЦЗ України, ч. 8 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», п. 48 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1052 від 16.12.2015, винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 1 від 11.01.2022 із вимогою вжити заходи по усуненню виявлених порушень зі строком виконання до 04.04.2022, в якому зазначено:

З метою усунення виявлених під час перевірки порушень щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, від 11.01.2022 року №1, відповідно до статті 69 Кодексу Цивільного захисту України, частини восьмої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської Діяльності», пункту 48 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 вимагається вжити такі заходи:

- Надати декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки або інші дозвільні документи (орендарі) (пропонується до виконання з 2019 року);

- Блок головного корпусу літ. «Б-3», літ. «Г-3», лікувальний корпус з підвалом «А-а», будівля судово-психіатричної експертизи літ. «И-2» обладнати системами протипожежного захисту;

- Захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку виконати відповідно до вимог ЕN 62305-1:2011, ЕN 62305-2:2011, ЕN 62305-3:2011, ЕN 62305-4:2011;

- Дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) обробити засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- відповідальним особам пройти навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» (пропонується до виконання з 2017 року);

- не допускати встановлювання глухих грат у приміщеннях (пропонується до виконання з 2016 року);

- виходи зі сходових кліток на покрівлю, технічний поверх, архіву 23 відділення, підвального приміщення виконати через сертифіковані протипожежні двері (пропонується до виконання з 2016 року);

- евакуаційні виходи в повному обсязі забезпечити світловими покажчиками «Вихід» (пропонується до виконання з 2016 року);

- сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації в повному обсязі забезпечити евакуаційним освітленням (пропонується до виконання з 2016 року);

- не допускати застосування облицювання будівельних матеріалів з невизначеними показниками пожежної небезпеки на шляхах евакуації з 1 та 14 відділення, на шляхах евакуації в напрямку виходу з приміщень 1 відділення.

- отвори для входу в приміщення електрощитових обладнати сертифікованими протипожежними дверима (пропонується до виконання з 2016 року);

- з`єднання. відгалуження та окінцювання жил проводів в приміщеннях 1 та 14 відділень, виконати за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- з`єднувальні коробки закрити кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів 1 та 14 відділення;

- заборонити встановлення електророзеток та вимикачів в приміщеннях приймального відділення на горючу основу (конструкцію) без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0.01 метра;

- приміщення в повному обсязі забезпечити первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників;

- провести технічне обслуговування наявних вогнегасників в приміщеннях,

- територію об`єкта, споруди, приміщення забезпечити відповідними знаками безпеки (пропонується до виконання з 2016 року);

- провести технічне обслуговування та перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (пропонується до виконання з 2019 року)

- забезпечити пожежні країн комплекти отворами для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуальної о огляду її без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників, на дверцятах шаф в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ (80 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (пропонується до виконання з 2017 року);

- забезпечити працівників засобами колективного та індивідуального захисту (пропонується до виконання з 2017 року);

- створити матеріальний резерв для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій (пропонується до виконання з 2017 року)

- захисну споруду привести у готовність до використання за призначенням (пропонується до виконання з 2017 року).

Зазначений захід проводився за участі (особистої присутності) генерального директора ОКПЛ №3 ОСОБА_1 та заступника генерального директора з технічних питань ОСОБА_4 .

Примірник припису вручено генеральному директору ОКПЛ № З ОСОБА_1 , про що свідчать особисті підписи останнього.

Будь-яких зауважень або заперечень з приводу процедури проведення перевірок, виявлених за їх результатами порушень, а так само щодо складених актів перевірок - від генерального директора ОКПЛ №3 ОСОБА_1 не надходило.

Приписи до Державної служби України з надзвичайних ситуацій чи до суду не оскаржувалися.

Також, вищезгаданою уповноваженою особою органу ДСНС складено протокол від 11.01.2022 серії ХА № 037257 про вчинення заступником генерального директора ОКПЛ №3 ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-8 КУпАП України - невиконання приписів, розпоряджень та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки) за фактом недотримання останнім протипожежного стану об`єкту та невиконання вимог припису про усунення порушень законодавства в сфері цивільного захисту населення № 183 від 02.10.2020, де зазначалось про необхідність усунення аналогічних порушень Закону.

Того ж дня ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності постановою ХА № 035472 та призначено покарання за вищевказані порушення у виді 1700 грн. штрафу.

Салтівською окружною прокуратурою 14.03.2023 до КНП ХОР ОКПЛ № 3, як до суб`єкта, на якого у відповідності до положень п. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138, покладено обов`язок щодо утримання захисної споруди в належному стані, направлено листа № 53-100-88 вих-23 з метою отримання інформації про стан утримання підприємством вищевказаної захисної споруди цивільного захисту та надання копій актів оцінки стану її готовності до використання.

Листом № 01-21П/2169 від 27.03.2023 окружну прокуратуру повідомлено про те, протягом 2022 - 2023 років оцінка стану готовності захисної споруди з обліковим номером № НОМЕР_1 не проводилась.

02.06.2023 комісією у складі провідного фахівця ВЗЗ з ПНС у м. Харкові ЦЗД ГУ ДСНС України у Харківській області капітана служби цивільного захисту ОСОБА_5 , заступника генерального директора з Технічних питань КПН ХОР ОКПЛ №3 Стасенко В.В. та старшого дільничного офіцера поліції СДОП ВПХ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області Титаренка С.І. проведено огляд сховища № 76698, що перебуває на балансі ОКПЛ № 3 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, за наслідками якого складено акт від 02.06.2023, де засвідчено, що захисна споруда не приведена в готовність, її стан незадовільний, затоплена ґрунтовими водами. Для укриття населення не придатна.

Таким чином перевірками встановлено, що стан протипожежної та техногенної безпеки у згаданому закладі не відповідає вимогам щодо утримання захисних споруд цивільного захисту, при цьому виявлені порушення зі спливом часу є однаковими, що свідчить про їх тривалий характер та, як наслідок, невжиття відповідних заходів балансоутримувачем з метою усунення зафіксованих порушень та приведення захисної споруди у стан придатний до готовності, отже відповідачем не було своєчасно вжито заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у придатний для використання стан.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Салтівською окружною прокуратурою міста Харкова направлено листа від 16.06.2023 № 53-100-2609вих-23 до ГУ ДСНС України у Харківській області щодо необхідності вжиття органом ДСНС заходів для усунення виявлених порушень, зокрема у судовому порядку шляхом пред`явлення позовної заяви про зобов`язання КНП ХОР ОКПЛ №3 привести захисну споруду № 76698, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, у належний для використання за цільовим призначенням стан.

Відповідно до листа ГУ ДСНС України у Харківській області від 23.06.2023 № 65020-3796/65103 Головне управління відповідний позов до адміністративного суду не подавало.

Таким чином, незважаючи на збройну агресію російської федерації проти України, ГУ ДСНС України у Харківській області, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, не вжито повних, вичерпних та достатніх заходів, спрямованих на зобов`язання КНП ХОР ОКПЛ №3 щодо приведення захисної споруди цивільного захисту з обліковим номером № 76698, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Відповідно до норм ст. 7 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно з положеннями ст. 8 Закону України «Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» - орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду контролю законом має право надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

Також, обов`язок виконувати законну вимогу органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства передбачений ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та п. 15 ч. 1 ст. 20 Кодекс цивільного захисту України.

Невиконання вимог припису територіальних органів ДСНС, не забезпечує основної мети - підтримання об`єкта цивільного захисту у стані готовності, яке має основним призначенням укриття населення від засобів масового ураження в особливий період та надзвичайних ситуацій у мирний час.

За інформацією, викладеною у акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, протирадіаційне укриття №76698 не приведене в готовність, його стан незадовільний, затоплене ґрунтовими водами. Для укриття населення не придатне.

Виявлені недоліки повинні бути усунуті, а захисна споруда цивільного захисту №76698 має відповідати вимогам Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку та Порядку використання у мирний час захисних споруд цивільного захисту для господарських, культурних і побутових потреб, затвердженим Постановою КМУ від 10.03.2017 №138, вимогам щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України №579 від 09.07.2018.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який на даний час триває.

Відповідно до норм ст. 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно з нормами ст. 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. До захисних споруд цивільного захисту належать сховища та протирадіаційні укриття, а також споруди подвійного призначення.

Цивільним захистом, відповідно до ст. 4 Кодексу цивільного захисту України, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 21 Кодексу цивільного захисту України громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до ч. 5 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (надалі - Порядок) визначено, що утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до п. 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно пункту 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

- не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;

- не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно з пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до п. 1 Розділу І «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579, споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (п. 6 Розділу VIII Вимоги).

Відповідно підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимоги, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувач і здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимоги визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимоги).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено п. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України та п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138.

Отже, невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою приведення захисної споруди №76698 до стану готовності суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічні правові позиції за позовами прокурора висловлені Верховним Судом у постанові від 03.10.2018 по справі №826/12192/16 та у постанові від 25.07.2019 по справі №820/5164/15.

Ключовим питанням у цій справі також є наявність або відсутність у керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі ГУ ДСНС у Харківській області до КНП ХОР ОКПЛ №3.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з положенням статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина п`ята).

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина четверта стаття 23 вказаного вище Закону).

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону №1697-VII випливає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Керівник Салтівської окружної прокуратури м.Харкова право на звернення до суду з цим позовом обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

У контексті наведеного необхідно з`ясувати, чи наділений ГУ ДСНС у Харківській області належним обсягом компетенції, щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до ч. 15 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052 (далі - Положення) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 16 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд.

Відповідно до п. 39 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту здійснює державний нагляд (контроль) у сфері пожежної та техногенної безпеки щодо виявлення та запобігання порушенню вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, іншими юридичними особами.

Відповідно до пп. 6 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням.

Відповідно до пп. 42 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону.

В свою чергу, ст. 66 Кодексу цивільного захисту України визначає, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Законом України №2655-ІХ від 06.10.2022 (набрав законної сили 29.10.2022) внесено зміни до п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту та розширено повноваження органів ДСНС щодо звернення до адміністративного суду з позовом.

Так, згідно з п. 48 ч. 2 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення).

Згідно з пп. 48 п. 4 Положення ДСНС відповідно до покладених на неї завдань складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Відповідно до п. 1,2 Постанови КМУ №303 від 13.03.2022 (в редакції від 06.12.2022) припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».

За наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Таким чином, після внесення змін до законодавства повноваження органів ДСНС розширено в частині проведення перевірок стану утримання захисних споруд, оскільки невиконання таких обов`язків має негативний вплив на життя та здоров`я людей, а також звернення до суду з відповідним позовом.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для застосування при розгляді даної справи правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22, оскільки вона сформована за іншого правового регулювання, а саме до набрання чинності новою редакцією ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України (в редакції Закону України №2655-ІХ від 06.10.2022), який набрав законної сили 29.10.2022, тобто після звернення до суду прокурора та винесення ухвали Хмельницьким окружним адміністративним судом від 28.09.2022 про повернення позовної заяви, яка була предметом перегляду Верховним Судом в порядку касаційного оскарження у справі № 560/10015/22.

Так, Верховний Суд при винесенні постанови від 11.08.2023 у справі № 560/10015/22 керувався нормами закону, чинними станом на день подання позову у вказаній справі та винесення спірної ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року.

В той же час, спірні правовідносини у справі, що розглядається, виникли у червні 2023 року, тобто під час дії ст. 17-1 Кодексу цивільного захисту України в редакції Закону України №2655-ІХ від 06.10.2022, який набрав законної сили 29.10.2022.

Отже, враховуючи, що питання утримання захисної споруди у готовому до використання стані відповідає інтересам суспільства і держави, має виключне значення для забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров`я під час військової агресії, а отримана прокурором під час листування інформація свідчила про наявність ознак порушення законодавства та невчинення уповноваженим органом дій щодо звернення до суду, доводить підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС з цим позовом.

З огляду на зазначене, суд вважає доведеними підстави звернення прокурора до суду з даним позовом в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС.

Щодо доводів представника відповідача щодо того, що з огляду на непридатність укриття для використання та його аварійність а також необхідність значних витрат для приведення його у готовність, відповідачем вчиняються дії, спрямовані на виключення вказаного об`єкту з переліку об`єктів цивільного захисту, суд зазначає наступне.

Як вбачається з пояснень ГУ ДСНС у Харківській області від 07.09.2023, це лише намір з боку Відповідача, оскільки до Головного управління жодної інформації про списання об`єкту та/або подачу документів на виключення вказаного об`єкту з переліку об`єктів цивільного захисту, не надходило.

Позивачем до відзиву доказів ініціювання процедури виключення вказаного об`єкту із обліковим номером №76698 з переліку об`єктів цивільного захисту суду не надано.

Таким чином, вказані доводи відповідача не спростовують підстав заявленого позову та не є належним обґрунтування заперечень проти позовної заяви.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 240, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Салтівської окружної прокуратури м.Харкова (вул.Маршала Батицького, 23, м.Харків, 61038) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3" (вул. Академіка Павлова, буд. 46, м. Харків, 61068, код ЄДРПОУ 02003675) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» вчинити дії, пов`язані з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки щодо приведення захисної споруди цивільного захисту населення із обліковим номером №76698, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46 у належний для експлуатації стан у відповідності до наказу МВС України №579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» шляхом усунення встановлених у приписі ВЗНС по Московському району №l від 11.01.2022 порушень, а саме:

- захисну споруду привести у готовність до використання за призначенням відповідно до пункту 1 розділу II наказу МВС України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 вересня 2023 року.

Суддя Білова О.В.