open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 420/11771/23.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хом`якової В. В., при секретарі Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Станкова С.С., представника відповідача Норець В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА"

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби України по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення форми "С" від 09.02.2023р. №295/Ж10/31-00-07-03-02-20 , яким застосовано до позивача пеня за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1893502 грн. 51 коп.

Підставою для нарахування пені стали висновки контролюючого органу, зроблені в акті 23.12.2022 №1605/Ж5/31-00-07-03-02-15/42815951 документальної позапланової перевірки ТОВ "КАНТАРЕЛ УКРАЇНА" про те, що позивачем порушено вимоги ч. 2 ст. 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIІI (далі - Закон №2473), а саме - порушений строк розрахунку за контрактом від 21.05.2021 №2105/2021, укладеним з нерезидентом STARTNAFTA OU (Естонія) на загальну суму 135 229,50 євро, а також з тим, що зараховані зустрічні вимоги за угодою про зарахування однорідних зустрічних вимог №1 від 11.02.2022, укладеної між ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" та STARTNAFTA OU не є однорідними та зустрічними. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та STARTNAFTA OU відповідає законодавству, тому операції за зовнішньоекономічними імпортними контрактами по контракту №2105/2021 від 21.05.2021 між позивачем і STARTNAFTA OU повинні бути зняті з контролю, так як у позивача наявні належним чином оформлені документи про припинення зобов`язань за цими операціями зарахування однорідних вимог.

Ухвалою від 25.05.2023 відкрито загальне провадження у вказаній справі , підготовче судове засідання призначено на 28.06.2023 на 10 год 30 хвил.

15.06.2023 відповідачем до суду поданий відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову за необгрунтованістю. Не заперечує, що чинне законодавство передбачає можливість припинення зобов`язань за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачають розрахунки у грошовій формі, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, але у разі дотримання сукупності умов - вимоги повинні бути однорідними, вимоги повинні бути зустрічними, тобто такими, що виникають із взаємних зобов`язань між двома особами, які не дотримано ТОВ "Кантарелл Україна" при здійсненні зовнішньоекономічних і операцій при виконанні Контракту №2105/2021 від 21.05.2021, укладеним з нерезидентом "STARTNAFTA OU" (Естонія). Зобов`язання сторін за Контрактом №2105/2021 від 21.05.2021. та контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 від 13.04.2021 №В-030556 підлягають виконанню у різних валютах - євро та доларах США відповідно, такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США (хоч і є грошовими коштами) є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними. У даних правовідносинах відбулась заміна кредитора. Зарахуванню підлягають лише зустрічні вимоги, що виникають з кількох різних зобов`язань, сторонами в яких є одні і ті ж особи, при цьому в одному зобов`язання перша сторона виступає кредитором, а друга сторона - боржником, а в іншому зобов`язанні перша сторона є боржником, а друга сторона - кредитором.

Також відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду через пропуск строку звернення.

В підготовчому судовому засіданні за участю представників сторін була оголошена перерва до 19.07.2023.

18.07.2023 позивач надав суду відповідь на відзив та заперечення проти клопотання представника відповідача щодо залишення позову без розгляду.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що за договором відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02.2022 та додаткової угоди №1 від 10.02.2022, укладених між LLC "Lacq Oil" Киргизтан (Цедент), з однієї сторони, та STARTNAFTA OU, Естонія (Цесіонарій) з другої сторони та ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" (Боржник) з третьої сторони, відповідно ст. 612-519 ЦК України STARTNAFTA OU (Цесіонарій) набув право вимоги, яке належало LLC "Lacq Oil", і став кредитором за зобов`язаннями, що виникли у позивача при виконанні контракту купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021. Як кредитор за контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 , STARTNAFTA OU має повне право вимагати від іншої сторони боржника (ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА") виконання свого грошового зобов`язання - сплати відповідної суми заборгованості за контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021.

Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними. В даному випадку зобов`язання виражається у настанні права вимоги сплатити грошові кошти (виконати свої грошові зобов`язання), які сторони перевели в одну валюту та претензій (спору) щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання між ними не має. Усіма сторонами в додатковій угоді №1 від 10.02.2022 до договору відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02. була чітко встановлена та зафіксована сума відступленого боргу (зобов`язання) у євро.

Крім того, пунктом 17 розділу IV Інструкції про порядок валютного нагляду банків за | дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою НБУ №7 від 02.01.2019р. зазначено, що банк з метою здійснення валютного нагляду за повнотою розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів використовує передбачені в договорі умови перерахування валюти ціни у валюту платежу, якщо згідно з умовами договору валюта платежу відрізняється від валюти ціни.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду України по справі №916/3217/16 є необгрунтованим, оскільки спір не є аналогічним, стосується правочинів щодо банківського вкладу та кредитних договорів, які регулюється окрім Цивільного кодексу України, ще й спеціальними нормативно правовими актами, так як є специфічними правовідносинами.

19.07.2023 ухвалою, постановленою в письмовому провадженні, суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи на 23.08.2023 в режимі відеоконференції.

23.08.2023 в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції суд розглянув клопотання про залишення позову без розгляду та відмовив в його задоволенні.

18.08.2023 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що вимоги, які мають грошовий характер, але виражені в різних валютах, не можна вважати однорідними. При цьому відповідач посилається на постанови Верховного Суду від 29.07.2021 № 817/1200/15, від 20.10.2022 №460/3019/18, від 27.08.2019 № 914/260/18, від 30.09.2022 № 640/3510/19.

Представник позивача в судовому засіданні просить задовольнити позов.

Представник відповідача прийняв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МУ ДПС по роботі з ВПП) на підставі наказу № 133Ж1 від 28.10.2022 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "КАНТАРЕЛЛ Україна" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контракту від 21.05.2021 №2105/2021.

За результатами зазначеної перевірки 23.12.2022 складено акт перевірки №1605/Ж5/31-00-07-03-02-15/42815951 та встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Закону України "Про валюту та валютні операції" від 21.06.2018 №2473-VIІI (далі - Закон №2473), а саме порушення строку розрахунку за контрактом від 21.05.2021 №2105/2021 укладеним з нерезидентом STARTNAFTA OU (Естонія) на загальну суму 135 229,50 евро.

В акті перевірки вказано, що згідно контракту №2105/2021 від 21.05.2021, між ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" (Продавець) та "STARTNAFTA OU" (Покупець), TALLINN , позивач продав боби сої, врожаю 2020 року, кількість 257 метричних тон. Відповідно до п.10 контракту, покупець здійснює прямий платіж декількома частинами (траншами) на користь продавця в розмірі контрактної вартості товару в гривні або дол. США. Оплата здійснюється на основі інвойсу. Можлива передоплата. При оплаті в дол. США встановлюється курс перерахунку, що дорівнює курсу НБУ на день зарахування грошових коштів на розподільчий рахунок продавця.

На виконання умов контракту №2105/2021 від 21.05.2021 TOB "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" здійснило на користь нерезидента "STARTNAFTA OU" (Естонія) поставку товару "Соєві боби, неврожаю 2020 року, в кількості 257,00т +/-10%, ціна однієї тони товару 525 EUR на загальну суму 135 229,50 евро згідно ВМД ЕК 10 АА UA500040/2021/007228 від 02.06.2021 (граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару - 01.06.2022). Валютна виручка в оплату контракту №2105/2021 від 21.05.2021 на банківські рахунки ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" не надходила. Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за період 21.05.2021-10.02.2022 між ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" та "STARTNAFTA OU" (Естонія) станом на 10.02.2022 заборгованість на користь ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" складає 135 229,50 євро.

Перевіркою також встановлено, що між ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" та ТОВ "ЛАК ОІЛ" (LLC "Lacq Oil"), м. Бішкек, Киргизстан, було укладено контракт купівлі-продажу бітуму 13.04.2021 у сумі 707827,60 дол. США, що еквівалентно 634140,48 євро згідно офіційних даних Європейського Центрального Банку на дату складання акту звіряння взаємних розрахунків за період з 13.04.2021 по 10.02.2022. Відповідно до п.5 контракту, ціна визначається для кожної партії продукту, що поставляється в дол. США за метричну тону. На виконання умов контракту купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021 ТОВ "ЛАК ОІЛ" згідно ВМД відвантажено товар на користь ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" на загальну суму 707 827,60 дол. США. Оплата за отриманий товар ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" на банківський рахунок в уповноваженому банку нерезидента LLC "Lacq Oil", Киргизстан, не здійснювалась.

Відповідно до Договору відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02.2022 та додаткової угоди №1 від 10.02.2022, укладених між LLС "Lacq Оіl", Киргизстан (Цедент) та STARTNAFTA OU Естонія (Цесіонарій) та ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" (Боржник) керуючись ст. 612-519 Цивільного кодексу України передбачили: цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цеденту, і стає кредитором за зобов`язаннями, що виникли з контракту купівлі-продажу бітуму від 13.04.2021, укладеному між цедентом і боржником. На дату відступлення права вимоги цесіонарій набуває право вимагати від боржника оплати заборгованості в розмірі 707827, 60 дол. США, що еквівалентно 634140,48 євро за кросс курсом 1,1162 на дату укладення договору про відступлення права вимоги. Договором передбачено, що до STARTNAFTA OU (Цесіонарій) переходять права LLС "Lacq Оіl" за контрактом BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021 купівлі-продажу бітуму.

Відповідно до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 11.02.2022 укладеної між "STARTNAFTA OU", Естонія (Сторона 1) та ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" (Сторона 2) : Сторона 1 і Сторона 2 маючи одна до одної зустрічні вимоги, строк виконання яких настав, дійшовши згоди на підставі статті 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижчезазначений договорів, у яких Сторона 1 І Сторона 2 є Сторонами:

а) контракт купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021 укладений між нерезидентом LLC "Lacq Oil", Киргизстан і Стороною-1, дебіторська заборгованість за яким LLC "Lacq Oil", Киргизстан, була відступлена Стороні-1 на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02.2022, укладеного LLC "Lacq Oil", Киргизстан та Стороною-1 в розмірі 634 140,48 євро.

б) контракти від 11.03.2021 №1503/21-2, від 01.04.2021 №0104/2021, від 21.04.2021 №2104/2021, 21.05.2021 №2105/2021, від 28.04.2021 №2804/2021, від 02.03.2021 №SN-1, від 01.10.2021 №0110/2021, від 07.10.2021 №0710/2021 укладеними між Стороною-1 і Стороною-2 загальна кредиторська заборгованість за якими складає 773 980,50 євро, в тому числі за контрактом №2105/2021 від 21.05.2021 заборгованість складає 135 229,50 євро (згідно ВМД UA500040/2021/007228 від 01.06.2021).

Сторони вирішили вважати зобов`язання виконаними на суму 634140,48 євро. Залишок зобов`язання за контрактом № 0710 від 07.10.2021 становить 139840,02 євро.

В акті перевірки вказано, що оскільки зобов`язання сторін за Контрактом №2105/2021 від 21.05.2021 та контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 від 13.04.2021 №В-030556 підлягають виконанню у різних валютах - євро та доларах США, то відповідно, такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США (хоч і є грошовими коштами) є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними. Крім того, вимоги повинні бути зустрічними, тобто такими, що виникають із взаємних зобов`язань між двома особами, тоді як у даних правовідносинах відбулась заміна кредитора. Зарахуванню підлягають лише зустрічні вимоги, що виникають з кількох різних зобов`язань, сторонами в яких є одні і ті ж особи, при цьому в одному зобов`язання перша сторона виступає кредитором, а друга сторона - боржником, а в іншому зобов`язанні перша сторона є боржником, а друга сторона - кредитором.

Перевіркою встановлено, що до заліку неправомірно була прийнята заборгованість ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" перед LLC "Lacq Oil", який не є стороною за контрактом №2105/2021 від 21.05.2021.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №247З-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України, Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується. Дана вимога Закону №247З-VIII не виконана, валютна виручка за контрактами не надходила на банківські рахунки резидента - платника податків.

Таким чином, чинне законодавство передбачає можливість припинення зобов`язань за операціями з експорту та імпорту товарів, які передбачають розрахунки у грошовій формі, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, але у разі дотримання сукупності умов зазначених вище, які не дотримано ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" при здійсненні зовнішньоекономічних операцій при виконанні Контракту №2105/2021 від 21.05.2021, укладеним з нерезидентом "STARTNAFTA OU" (Естонія).

Проведеною перевіркою встановлено порушення частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VUI "Про валюту і валютні операції" та пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, в частині ненадходження валютної виручки на загальну суму 135 229,50 евро за контрактом №2105/2021 від 21.05.2021, укладеним з нерезидентом "STARTNAFTA OU" (Естонія).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Станом на 28.10.2022 встановлено порушення ч.2 статті 13 Закону "Про валюту і валютні операції" за контрактом № №2105/2021 від 21.05.2021р. укладеним з нерезидентом "STARTNAFTA OU" (Естонія) в частині ненадходження валютної виручки на суму 135229 ,50 євро.

З такими висновками та обставинами викладеними в акті перевірки, позивач не погодився та 20.01.2023 подав свої заперечення до акту перевірки, в якому зазначив, що за договором відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02.2022 та додаткової угоди №1 від 10.02.2022 до неї, укладених між LLC "Lacq Oil" Киргизтан (Цедент), з однієї сторони, та STARTNAFTA OU, Естонія (Цесіонарій) з другої сторони та ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" (Боржник) з третьої сторони, відповідно ст. 612-519 ЦК України STARTNAFTA OU (Цесіонарій) набула право вимоги, яке належало LLC "Lacq Oil", і стала кредитором за зобов`язаннями, що виникли к контракту купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021. Відповідно, STARTNAFTA OU стала стороною кредитором за контрактом купівлі- продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021, яка має повне законне право вимагати від іншої сторони боржника (ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА") виконання свого грошового зобов`язання, а саме сплатити відповідну суму заборгованості за контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021. Тобто, вимоги між ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" та STARTNAFTA OU є зустрічними та однорідними так як, вони виникають із взаємних зобов`язань (сплатити погоджену суму заборгованості) між двома особами в яких сторонами є одні й ті ж особи, при цьому в одному зобов`язанні STARTNAFTA OU виступає кредитором, а ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" - боржником, а в іншому зобов`язанні STARTNAFTA OU виступає боржником, а ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" - кредитором,

Відповідач своїм листом від 09.02.2023 повідомив позивача про те, що не приймає позицію ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА", викладену у поданих запереченнях та залишає матеріали документальної позапланової виїзної перевірки без змін.

Центральним МУ ДПС по роботі з ВПП на підставі акту перевірки №1605/Ж5/31-00-07-03-02-15/42815951 від 23.12.2022 було прийнято податкове повідомлення рішення форми "С" від 09.02.2023 №295/Ж10/31-00-07-03-02-20, яким за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності було застосовано до позивача пеню у розмірі 1 893 502,51 грн.

Не погоджуюсь з ППР №295/Ж10/31-00-07-03-02-20, ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" скористався своїм правом на адміністративне оскарження та 08.03.2023 подав відповідну скаргу до ДПС України.

Своїм рішенням від 10.04.2023 №8716/6/99-00-06-01-02-06 ДПС України залишила скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення рішення від 09.02.2023 №295/Ж10/31-00-07-03-02-20 без змін.

Враховуючи вищевикладене, позивач не погоджується з податковим повідомленням рішенням від 09.02,2023р. №295/Ж10/31-00-07-03-02-20 та вважає його протиправно прийнятим, необгрунтованим, тому звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно Преамбули Закону України "Про валюту і валютні операції" цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII "Про валюту і валютні операції" (надалі - Закон № 2473-VІІІ ), передбачено, що Національний банк України (далі - НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів, грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч.5 ст. 13 Закону).

Так, Закон регулює порядок припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов`язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги.

Згідно з ч.1 ст. 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

- самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з- поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

- безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених лизаннях;

- вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб`єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Зазначені норми однозначно вказують на те, що суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.

Відповідно до пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення), затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року № 7, зі змінами й доповненнями, граничні строки розрахунків за операціями з експорту й імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції №7 банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги;

між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

За визначенням ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно пп. 14.1.255 Податкового кодексу України відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

А відповідно до ст.515 ЦКУ заміна кредитора не допускається лише у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю. Тобто у зовнішньоекономічних відносинах заміна кредитора не суперечить навіть законодавству України, хоча заміна кредитора відбулася за межами дії українського права.

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Аналіз наведених правових норм та встановлені обставини свідчать на користь висновку, що при уступці вимоги до нового нерезидента-кредитора право вимоги переходить у повному обсязі.

Відповідно до договору відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02.2022 з Додатковою угодою №1 від 10.02.2022, укладених між LLC "Lacq Oil" (Цедент), з однієї сторони, та STARTNAFTA OU (Цесіонарій) з другої сторони та ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" (Боржник) з третьої сторони, керуючись ст. 612-519 ЦК України: Цедент відступив Цесіонарію, а Цесіонарій набув право вимоги, належне Цеденту і став кредитором за зобов`язаннями, що виникли к контракту купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-03055б від 13.04.2021, укладеного між Цедентом та Боржником.

Отже, борг ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" у розмірі 707 827,60 доларів США перед LLC "Lacq Oil" за контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021 був одночасно переведений у євро та відступлений компанії STARTNAFTA OU відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України по крос курсу 1,1162 на дату укладення даного договору.

Тобто, внаслідок відступлення права вимоги, STARTNAFTA OU стала кредитором за контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021, який мав повне законне право вимагати від позивача (Боржника) виконання грошового зобов`язання по оплаті за бітум згідно договору BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021- 634 140,48 євро відповідно до п. 2.2 цього договору. Таким чином, усіма сторонами в додатковій угоді №1 від 10.02.2022 та договорі відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02.2022 була чітко встановлена та зафіксована сума відступленого боргу (зобов`язання) у євро.

Жодних претензій сторін даної щодо відступлення даного боргу (зобов`язання), а також її конвертації у євро не було, тобто, сума зобов`язання у розмірі 634 140,48 євро була визнана та погоджена самими сторонами, що є підтвердженням її безспірності,

В свою чергу, відповідно до Угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог №1 від 11.02.2022, укладеної між STARTNAFTA OU, Естонія (Сторона 1) та ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" (Сторона 2): Сторона-1 і Сторона-2, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги (зобов`язання по оплаті заборгованості в єдиній валюті - в євро), строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з нижчевказаних договорів, у яких Сторона-1 і Сторона-2 є сторонами за договорами:

а) контракт купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021р., укладений між ТОВ "ЛАК ОЙЛ" (LLC "Lacq Oil"), код ЄДРПОУ: 29787050 і Стороною-1, дебіторська заборгованість за яким ТОВ "ЛАК ОЙЛ" (LLC "Lacq Oil") була відступлена Стороні-1 на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) №10-02-22 від 10.02.2022, укладеного між ТОВ "ЛАК ОЙЛ" (LLC "Lacq Oil") та Стороною-1 в розмірі 634 140,48 євро.

б)Контракти №0104/2021 від 01.04.2021р.; Контракт №1503/21-2 від 11.03.2021р.; Контракт №2104/2021 від 21.04.2021р.; Контракт №2105/2021 від 21.05.2021р.; Контракт №2804/2021 від 28.04.2021р.; Контракт №SN-1 від 02.03.2021р.; Контракт №0110/2021 від 01.10.2021р.; Контракт №0710/2021 від 07.10.2021р.; укладені між Стороною-1 та Стороною- 2 загальна кредиторська заборгованість за якими складає 773 980,50 євро (у т.ч. заборгованість в сумі 135 229,50 євро за контрактом, який перевіряється).

З моменту набрання чинності цієї Угоди зобов`язання Сторін за вищезазначеними договорами припиняються в обсязі, зазначеному в п. 1.1 цієї угоди.

За договором відступлення права вимоги (цесії) відповідно ст. 612-519 ЦК України STARTNAFTA OU набуло право вимоги, яке належало LLC "Lacq Oil", і став кредитором позивача за зобов`язаннями, що виникли з придбання бітуму. STARTNAFTA OU отримало законне право вимагати від ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" виконання грошового зобов`язання, а саме сплатити відповідну суму заборгованості за бітум в розмірі 634 140,48 євро за контрактом купівлі-продажу бітуму BND 60/90 №В-030556 від 13.04.2021. В свою чергу, за Контрактом від 21.05.2021. №2105/2021 STARTNAFTA OU є стороною-боржником, яка має виконати перед ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" свої відповідні грошові зобов`язання за отримані боби соєві, а саме сплатити останньому заборгованість у розмірі 135 229,50 євро.

Тобто, вимоги між ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" та STARTNAFTA OU є зустрічними, так як вони виникли із взаємних зобов`язань між двома правочинами в яких сторонами є одні й ті ж особи, а саме: в одному правочині - STARTNAFTA OU виступає кредитором, а ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" є боржником, а в іншому правочині STARTNAFTA OU виступає боржником, а ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" - кредитором.

Одні й ті ж сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому одна сторона перед іншою стороною за одним зобов`язанням є боржником, а за іншим - є кредитором й навпаки.

Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

Щодо тверджень відповідача про неоднорідність вимог.

Відповідно до ст. 184 Цивільного кодексу, річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Однорідність вимог визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

В даному випадку зобов`язання сторін по вищевказаним правочинам виражається у зобов`язанні сплатити грошові кошти, які були переведені договором про відступлення вимоги в єдину валюту (євро). Норми чинного законодавства не пов`язують можливість зарахування однорідних вимог із видами договірних зобов`язань сторін, із яких випливають відповідні суми, тому, посилання відповідача на неможливість зарахування спірної суми 135229.5 євро є помилковим.

Здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог за контрактом від 21.05.2021 №2105/2021, укладеним з нерезидентом STARTNAFTA OU, припинило зобов`язання за операціями з експорту та імпорту товару відповідно до підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції №7, тобто, порушень граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з боку ТОВ "КАНТАРЕЛЛ УКРАЇНА" не має, що свідчить про безпідставність та незаконність нарахування контролюючим органом пені у розмірі 1 893 502,51 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

Посилання відповідача на Постанову Верховного Суду України від 30.10.2018 №916/3217/16 суд вважає необгрунтованим, оскільки спір не є аналогічним, а відповідно посилання на дану судову практику є недоречним. У зазначеній постанові суд вказував, що вимоги, які підлягають виконанню у різних валютах не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США (хоч і є грошовими коштами) є різними валютами, які згідно з умовами вказаних договорів не є рівнозначними виходячи з умов самого договору банківського вкладу та кредитних договорів, так як спір стосувався саме в конвертації іноземної валюти при погашенні заборгованості за цими договорами за поточним курсом на МВРУ та/або на МБР станом на дату такої операції, тобто між сторонами правочинів був спір щодо визнання дати та способу конвертації, а не самої конвертації з однієї валюти в іншу.

Так само суд не приймає за приклад аналогічного спору постанову ВС у складі Касаційного господарського суду від 27.08.2019 № 914/260/18, де банк та товариство мали зустрічні вимоги, які виникли на підставі договору кредитної лінії (за яким позивач є кредитором, а відповідач - боржником на загальну суму 34463393,78 євро), а також за документарними інструментами (акредитивами №1, №2, №3) (згідно з якими товариство є кредитором, а банк боржником на загальну суму 43903234,95 доларів США); вказані вимоги мали грошовий характер; строк виконання цих вимог станом на дату зарахування є таким, що настав. Але договірні умови передбачали повернення кредиту здійснюється саме в євро. тоді як отримання банком відповідних платежів у доларах США за акредитивами.

Що стосується інших постанов ВС, як то, від 30.09.2022 № 640/3510/19, від 29.07.2021 № 817/1200/15, від 20.10.2022 №460/3019/18, то викладені в них правові позиції Касаційного адміністративного суду не підтверджують доводи відповідача. В постановах судові колегії вказали, що вимоги щодо заборгованості, залік яких відбувся, були однорідними - мали грошовий характер і були виражені в одній валюті, а їх зарахування було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства. ВС зазначив, що чинним законодавством не заборонено та не обмежено законні форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, що не передбачають, власне, надходження іноземної валюти на рахунок резидента. Так само, чинне законодавство не пов`язує застосування інституту зарахування однорідних зустрічних вимог з певними видами договорів як обов`язковою умовою припинення зобов`язання у такий спосіб, крім випадків, коли зарахування не допускається. Та обставина, що у заліку однорідних зустрічних вимог одночасно приймало участь більше, ніж дві сторони у зобов`язаннях, де кредитори за одними зобов`язаннями по відношенню до позивача та один до одного виступали боржниками в іншому і навпаки, не змінює сутності заліку як способу припинення зобов`язання за зовнішньоекономічними договорами.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст.2 КАС України).

Викладене свідчить по те, що податкове повідомлення-рішення від 09.02.2023 року № 295/Ж10/31-00-07-03-02-20 прийнято відповідачем без дотримання вищевказаних критеріїв, а отже, є протиправним та належить скасувати.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та необґрунтованість рішення відповідача, а тому, позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача слід стягнути судові витрати у виді судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кантарелл Україна".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків від 09.02.2023 року № 295/Ж10/31-00-07-03-02-20 про застосування до ТОВ "Кантарел Україна" пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 1893502 грн. 51 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44082145) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кантарелл Україна" (код ЄДРПОУ42815951) витрати по сплаті судового збору в сумі 26840 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень ) 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення підписаний 05.09.2023.

СуддяВ.В.Хом`якова

Джерело: ЄДРСР 113240860
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку