Справа № 523/5438/23

Провадження №2/523/2956/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2023 р. Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді Бузовського В.В.,

при секретарі Петровської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Одесі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди,

встановив:

30.03.2023 року Комунальне підприємство «Одесміськелектротранс» звернулось до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17832 грн. 05 коп

В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що постановою Київського районного суду м.Одеси по справі №520/2118/19 від 01.03.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП, яка трапилась 28.12.2018 року, коли відповідач, керуючи трамваєм маршруту №18, б.н. 7149, по вул.Фонтанська дорога в м.Одеса, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем Hyundai IX35, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який по інерції зіткнувся з автомобілем Crysler 300c, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.12.1, 13.1 «Правил дорожнього руху України». Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2019 р. по справі № 522/16623/19 з КП «Одесміськелектротранс», з яким ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах, було стягнуто матеріальні збитки, завдані в результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 24478,61 грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 4000,00 грн. 19.02.2021 року КП «Одесміськелектротранс» сплатило грошові кошти на виконання вищевказаного рішення суду, у зв`язку з чим підприємство отримало право регресної вимоги до працівника ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 35-35).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (а.с. 44,45) надав до суду заяву про визнання позову, просив розглядати справу за його відсутності (а.с.47).

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Крім визнаннявідповідачем позовувстановлено,що 01.03.2019року постановоюКиївського районногосуду м.Одесипо справі№520/2118/19від ОСОБА_1 визнано винниму вчиненніДТП,яка трапилась28.12.2018року,коли відповідач,керуючи трамваєммаршруту №18,б.н.7149,по вул.Фонтанськадорога вм.Одеса,не обравбезпечної швидкостіруху,не дотримавсябезпечної дистанції,в результатічого допустивзіткнення завтомобілем HyundaiIX35,державний реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,який поінерції зіткнувсяз автомобілемCrysler300c,державний реєстраційнийномер НОМЕР_2 ,що призвелодо пошкодженнятранспортних засобівз матеріальнимизбитками,чим порушиввимоги п.12.1,13.1«Прави дорожньогоруху України» (а.с.8).

Згідно довідки від 10.03.2023 року №10 виданої КП «Одесміськелектротранс», ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з КП «Одесміськелектротранс» в експлуатаційному трамвайному депо №2, водієм трамваю 3-го класу, з 14.01.2014 року по теперішній час на підставі наказу №18 від 13.10.2014 року (а.с.15).

17.12.2019 року рішенням Київського районного суду м. Одеси по справі №520/16623/19 позовні вимоги потерпілої в результаті ДТП сторони, а саме ОСОБА_2 , були задоволені в повному обсязі та з Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» було стягнуто матеріальні збитки, завдані в результаті дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 24478,61грн. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 4000,00 грн.(а.с.9-11).

17.12.2020 року постановою Апеляційного суду Одеської області вищевказане рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2019 р. по справі № 520/16623/19 було залишено без змін (а.с.12-14).

19.02.2021 року КП «Одесміськелектротранс» було виконано рішення суду, добровільно сплачено грошові кошти в розмірі 28478,61 грн. (а.с.17)

Відповідно до довідки виданої бухгалтерією КП «Одесміськелектротранс» середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 за січень-лютий 2023 року складає 17832грн05 грн. (а.с.16).

Згідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом не встановлено підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову.

Згідно з ч. 6 ст.82ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ч.1. ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1,2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 1ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. 1ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з положеннями ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до положень ст. 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Відповідно до положень ст. 136 КЗпП України, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Відповідно до ч. 3ст. 233 КЗпП України, для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.1992 року № 14, за правилами ст.132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов договору.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати. Згідно зі статтею 130 КЗпП України не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов`язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов`язків не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

При матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» шкоду, заподіяну внаслідок порушення трудових обов`язків, працівник несе відповідальність перед підприємством (установою, організацією), з яким перебуває у трудових відносинах. За вимогами інших осіб, що ґрунтуються на неналежному виконанні працівником своїх трудових обов`язків (відшкодування шкоди їх майну, здоров`ю, виплаченої пенсії, допомоги по соціальному страхуванню та ін.), в силу ст. 441 ЦК України, відповідає підприємство, перед яким винний працівник несе матеріальну відповідальність у порядку регресу за нормами трудового законодавства.

Також, як зазначено у п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Відповідно до п. 2, п. 20Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», судовому розгляду підлягають , зокрема, заяви власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу до працівника про відшкодування шкоди в розмірі, що перевищує середній місячний заробіток, а також в розмірі, що не перевищує цей заробіток (перевищує, але законом встановлена відповідальність в межах середнього місячного заробітку), якщо відшкодування не може бути проведене за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу шляхом відрахування із заробітної плати (наприклад, у випадку припинення працівником трудових відносин з даним підприємством, у зв`язку з закінченням строку на видання розпорядження про відрахування). Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.

Оскільки ОСОБА_1 порушив обов`язки, визначені його посадовою інструкцією та норми ПДР України, в результаті чого КП «Одесміськелектротранс» була завдана майнова шкода у вигляді зайвих грошових витрат, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в межах середнього місячного заробітку працівника, такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати (а.с. 1).

Керуючись ст. 12, 13, 82, 95, 141, 263-265, 354,355 ЦПК України, ст. 130, 132, 233 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Одесміськелектротранс» (ЄДРПОУ03328497, місцезнаходження за адресою: вул. Водопровідна, буд. 1, м. Одеса) заборгованість у розмірі 17832 (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 05 коп.,

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства«Одесміськелектротранс» (ЄДРПОУ03328497,місцезнаходження заадресою:вул.Водопровідна,буд.1,м.Одеса) сплачений судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30-ти днів з дня складення судового рішення.

Cудове рішення складено 01.09.2023 року.

Суддя: