номер провадження справи 5/124/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2023 Справа № 908/1409/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (електрона пошта: vzop@zap.gp.gov.ua; вул. Якова Новицького, буд. 5, м.Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави, в особі:

позивача: Запорізької обласної державної адміністрації (електрона пошта: adm@zoda.gov.ua; пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 00022504)

До відповідача: Запорізької міської ради (електрона пошта: info@zp.gov.ua; reception.djkg@zp.gov.ua; пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

про зобов`язання вчинити певні дії,

За участю представників сторін:

від прокуратури: Якушева Я.А., посвідчення № 075809 від 01.03.2023, прокурор відділу;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Король С.Ю., посвідчення № 1531 від 16.07.2018;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

26.04.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі Запорізької обласної державної адміністрації до Запорізької міської ради про зобов`язання вчинити певні дії.

26.04.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою від 01.05.2023р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1409/23 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження - 5/124/23. Підготовче засідання призначити на 31.05.2023 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнати обов`язковою.

У судовому засіданні 31.05.2023 суд відклав підготовче засідання до 20.06.2023 об 11 год. 00 хв., про що присутні представники повідомлені про дату, час та місце наступного судового засідання під розписку.

Ухвалою від 20.06.2023р. судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 30.07.2023. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 24.07.2023 о 10 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

В судовому засіданні 24.07.2023р. з розгляду справи по суті оголошено перерву до 10.08.2023р. та 23.08.2023р.

В судовому зсіданні 23.08.2023р яке відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою комплексу "Акорд" судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор посилається на те, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що у державній власності перебуває житловий будинок літ. А, реєстраційний номер майна: 25699962, загальною площею 437 кв.м, розташованого по АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі. Органом управління указаним державним майном є Запорізька обласна державна адміністрація. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 24.02.2006 V № 75 вирішено провести інвентаризацію державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі корпоратизації, та засновником яких виступила Запорізька обласна державна адміністрація, у тому числі майна, яке перебувало на балансі відкритого акціонерного товариства «Шовкова нитка». Під час корпоратизації Запорізької державної шовкомотальної фабрики було створено ВАТ «Шовкова нитка» (код ЄДРПОУ 00306816, місце знаходження: вул. Магнітна, 34, м. Запоріжжя), до статутного фонду якого не увійшов житловий будинок (введений в експлуатацію у 1955 році), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, м. Запоріжжя, та на який відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.08.2008 № 370/28 оформлено право державної власності та видано свідоцтво про право власності від 08.12.2008 САС № НОМЕР_1. Рішенням Запорізької міської ради від 30.09.2009 № 49 надано згоду на прийняття до комунальної власності міста Запоріжжя житлового будинку по АДРЕСА_2, що є об`єктом права державної власності та перебуває на балансі відкритого акціонерного товариства «Шовкова нитка». Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2010 у справі про банкрутство № 19/88 ВАТ «Шовкова нитка» ліквідовано та зобов`язано ліквідатора завершити процедуру передачі житлового будинку по АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі у комунальну власність територіальної громади м. Запоріжжя. Державна реєстрація припинення юридичної особи ВАТ «Шовкова нитка» здійснена 29.10.2010. Розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації від 29.06.2010 № 193 прийнято рішення безоплатно передати у комунальну власність територіальної громади міста Запоріжжя вказаний житловий будинок. З метою вирішення питання передачі до комунальної власності даного житлового будинку, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.03.2013 № 94, створено відповідну комісію. На виконання рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.11.2012 № 428 «Про прийняття до комунальної власності житлового будинку по АДРЕСА_2», акт приймання-передачі вищевказаного житлового будинку підписано усіма членами комісії, однак не проведено державну реєстрацію права комунальної власності. Обґрунтовуючи підстави, які перешкоджають завершенню процедури передачі указаного житлового будинку з державної у комунальну власність, міська рада посилається на недотримання ЗОДА Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» та п. 8 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебуває у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891. Прокурором надано листування у 2007-2021 роках між ЗМР, ЗОДА та арбітражним керуючим ВАТ «Шовкова нитка». Натомість, листами Запорізької обласної державної адміністрації у 2013-20211 роках наголошувалось на необхідності завершення процедури передачі житлового будинку у комунальну власність. Згідно із інформацією Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 05.04.2023 № 04-45/3/401 на теперішній час у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2, м. Запоріжжя, зареєстровано 8 осіб. Згідно відомостей в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі дотепер перебуває у державній власності та до комунальної власності Запорізької міської територіальної громади не передавався. Отже, питання передачі до комунальної власності житлового будинку літ. А, розташованого по АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі залишається не вирішеним, що свідчить про тривалу бездіяльність Запорізької міської ради, яка полягає у незабезпеченні прийняття у комунальну власність Запорізької міської територіальної громади спірного житлового будинку та зумовлює необхідність вирішення цього питання в судовому порядку. На підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 53, 162 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 2, 4-1 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», ст.ст. 2, 16, 25, 26 Закону України «Про місце самоврядування в Україні» - Зобов`язати Запорізьку міську раду забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність Запорізької міської територіальної громади об`єкт нерухомості - одноповерховий житловий будинок літера А, розташований за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_2.

Заперечуючи проти позовних вимог Відповідач у відзиві вказує на те, що передача житлового фонду з державної власності до комунальної власності здійснюється згідно Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» та Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебуває у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій. З огляду також на норми Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада, відповідно до своїх повноважень, повинна прийняти виключно рішення щодо надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність, що нею і було зроблено. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.11.2012 № 428 «Про прийняття до комунальної власності житлового будинку по АДРЕСА_2» вирішено прийняти до комунальної власності міста Запоріжжя вказаний житловий будинок. Посилаючись на ч. 6 ст. 7 Закону № 147/98 , п.п. 5-9 Положення № 891 вказує, що Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.03.2013 № 94 «Про створення комісії з питань приймання до комунальної власності міста Запоріжжя відомчого житлового фонду» було створено відповідну комісію. В акті приймання-передачі житлового будинку по АДРЕСА_2 до комунальної власності комісією встановлено, що в будинку виконанні численні перепланування та перебудови, в ньому фактично проживають шість сімей, будинок знаходиться в незадовільному технічному стані, потрібна його повна реконструкція. Акт приймання-передачі спірного житлового будинку до комунальної власності було складено, підписано всіма членами комісії, але не затверджено виконавчим комітетом Запорізької міської ради, як це передбачено пунктом 9 Положення №891. При розгляді вказаного питання брались до уваги ті обставини, що будинок потребує значних коштів на ремонт і утримання, джерела яких не визначено, технічна документація на будинок 1983 року виготовлення, внаслідок численних перебудов, повністю не відповідає фактичному стану будинку на сьогоднішній день. Крім інвентарної справи будь-яка інша технічна документація на будинок (плани зовнішніх мереж, акт вводу в експлуатацію та т.і.) відсутня. На сьогодні акт приймання-передачі спірного житлового будинку до комунальної власності не набрав чинності, оскільки він не затверджений у встановленому Положенням № 891 порядку. Доводи позивача щодо бездіяльності Відповідача вважає безпідставними, оскільки такого обов`язку діючим законодавством на Запорізьку міську раду не покладено, а акт приймання-передачі будинку, як підстава реєстрації права власності, не є чинним, що унеможливлює прийняття будинку до комунальної власності. Посилаючись на ст. 13 Конституції України ст. 322, 326 ЦК України, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» , Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 вказує, що оскільки інформація, у тому числі технічна документація відносно житлового будинку в повній мірі може бути наявною лише у власника або балансоутримувача житлового будинку, то відповідно саме ці суб`єкти, відповідно до Положення № 891 мають зробити певні дії задля передачі до комунальної власності житлового будинку, у тому числі: передати технічну документацію на будинок, документи, що встановлюють право на нього, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо, водопостачання та водовідведення. Виконавчими органами Запорізької міської ради на протязі значного періоду часу велось листування з власником будинку щодо усунення порушень законодавства України з передачі вищевказаного житлового будинку у комунальну власність. Втім, процедура прийняття-передачі спірного об`єкту у комунальну власність міста не здійснюється в зв`язку з не виконанням власником заходів передбачених нормами чинного законодавством України. Серед основних перепон, що унеможливлюють передачу вказаного будинку до комунальної власності вказує на: житловий будинок по АДРЕСА_2 знаходиться в край незадовільному технічному стані, попереднім керівництвом підприємства та мешканцями самовільно виконані чисельні перепланування та перебудови будинку, демонтовані мережі водопостачання, опалення, газопостачання, електропостачання. Дозвільні документи на виконання робіт по переплануванню будинку відсутні; рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 22.05.1986 № 180 житловий будинок було визнано ветхим та реєстрація в будинку була заборонена; наймачі квартир № 6; 7, 8,11,12,15 зареєстровані в 2004-2008 роках, в квартирах не проживають в зв`язку з тим, що квартири не придатні для проживання через проведене перепланування. У гр. ОСОБА_1 (кв.6) - документи про наявність іншої власності та трудові відносини з ВАТ «Шовкова нитка» відсутні, у гр. ОСОБА_2 (кв.7, 8) зареєстровано у власності майно за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 4678,7 м2; технічна документація, а саме інвентарна справа на житловий будинок по АДРЕСА_2 1983 року виготовлення, повністю не відповідає фактичному стану будинку на сьогоднішній день; оформлення акту приймання-передачі будинку на підставі існуючої технічної документації призвело до ситуації, коли вся інформація про площі та обладнання будинку не відповідає дійсності. Поновлення технічної документації призведе до визнання факту самовільних перепланувань, що унеможливлює подальшу роботу по перереєстрації будинку за комунальною власністю; крім інвентарної справи будь-яка інша технічна документація на будинок (плани зовнішніх мереж, акт вводу в експлуатацію та т.і.) відсутня. На теперішній час, окрім прийнятого розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації від 29.06.2010 № 193 «Про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя житлового будинку по АДРЕСА_2 » з боку власника будинку не здійснено жодних об`єктивних дій, без вчинення яких передача вищезазначеного житлового будинку не вбачається за можливе. За таких обставин, Запорізька міська рада вважає, що має місце бездіяльність власника житлового будинку по АДРЕСА_2 щодо не вчинення ним дій, передбачених Законом №147/98 та Положенням № 891 задля передачі житлового будинку з державної до комунальної власності, що виключає порушення Запорізькою міською радою інтересів держави у даному спорі. Аналогічні правовідносини вже були предметом розгляду в Орджонікідзевському суді м. Запоріжжя у справах № 335/2393/15-а та № 335/7598/16-а (стороною у справі виступав виконавчий комітет Запорізької міської ради). Судом було відмовлено в задоволенні позову про затвердження акту приймання-передачі житлового будинку по АДРЕСА_2 до комунальної власності у зв`язку з ненаданням власником будинку технічного паспорту та інвентарної справи, що є порушенням вимог Порядку № 891 та унеможливлює здійснення передачі - приймання майна до комунальної власності. Висновки суду викладено в постановах від 26.10.2015 та від 18.01.2017 відповідно. Просить у задоволенні позову відмовити.

У своїй відповіді на відзив прокурор вказав, що вважає хибним твердження відповідача, що передача житлового фонду з державної власності до комунальної власності здійснюється згідно із Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» за умови дотримання Положення № 891, оскільки відповідно до вимог Закону «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» приймання - передача об`єктів житлового фонду здійснюється безоплатно та безумовно на підставі рішення органу, уповноваженого управляти державним майном, та згоди відповідного органу місцевого самоврядування. Водночас, усупереч вимогам ст. 7 Закону та саме через бездіяльність відповідача житловий будинок до комунальної власності Запорізької міської територіальної громади не прийнятий, державна реєстрація права комунальної власності на нього за Запорізькою міською територіальною громадою в особі Запорізької міської ради не здійснена. Право комунальної власності на житловий будинок виникає з дня його державної реєстрації. Отже, враховуючи наявність всіх необхідних документів передбачених Законом, питання передачі з державної у комунальну власність спірного житлового будинку фактично перебуває на завершальній стадії, на стадії державної реєстрації права комунальної власності. Оскільки завершення процедури передачі об`єкта з державної власності у комунальну власність безпосередньо пов`язано з державною реєстрацією відповідного права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а єдиним належним суб`єктом подання відповідної заяви державному реєстратору та, як наслідок, набуття права власності є представник власника - Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради, твердження відповідача, що його дії обмежуються лише наданням згоди на таке прийняття, є хибним. Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» від 03.03.1998 №147/98-ВР є спеціальним законом, який регулює відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст. Згідно із ч. 5 ст. 7 Закону передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акту приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Тобто, Законом не передбачено затвердження акту приймання-передачі, а тому твердження Відповідача про те, що він не набрав законної сили, є хибним. Зі змісту Положення № 891, на яке посилається Відповідач, вбачається, що останнє затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 №891 на виконання п. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та визначає порядок передачі в комунальну власність відомчого житлового фонду державних підприємств, установ, організацій. До вказаних спірних правовідносин не застосовуються вимоги Положення № 891. Вимоги щодо надання будь-яких інших документів органом, уповноваженим управляти державним майном або балансоутримувачем указаного державного майна, Закон не містить. Тобто, нормами Закону, який є спеціальним, не передбачено обов`язку органу, управління державним майном, надання технічної документації на будинок документи, що встановлюють право на нього, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо, водопостачання та водовідведення. Подібні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №925/816/21, від 22.06.2022 у справі №925/815/21. Приймаючи зазначене рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.11.2012 № 428 «Про прийняття до комунальної власності житлового будинку по АДРЕСА_2» міська рада визнала обов`язок щодо прийняття спірної житлової нерухомості до комунальної власності при наявності вище перелічених обставин, які як стверджує Відповідач, перешкоджають завершенню процедури прийняття житлового будинку до комунальної власності. Крім того, дані обставини існували також при наданні згоди Запорізькою міською радою до прийняття житлового будинку до комунальної власності (рішення від 30.09.2009 №49). На підтвердження бездіяльності відповідача прокурором у встановленому ст. 80 ГПК України порядку (разом з поданням позовної заяви) надані належні, допустимі, достовірні докази, що підтверджують, тривалу бездіяльність відповідача (10 років), яка полягає у незабезпеченні прийняття з державної власності у комунальну власність Запорізької міської територіальної громади об`єкт нерухомості. Запорізька міська рада, всупереч взятих на себе зобов`язань щодо прийняття спірного об`єкта соціальної інфраструктури до комунальної та наявності рішення органу управління державним майном безпідставно зупинила роботу з цих питань, та тривалий час не вживає заходів щодо завершення процедури безоплатного прийняття об`єкта в комунальну власність, а саме: дотепер не забезпечено здійснення державної реєстрації відповідного права комунальної власності за Запорізькою міською територіальною громадою. Така бездіяльність відповідача створює правову невизначеність щодо режиму управління та експлуатації спірного об`єкта соціальної інфраструктури, перешкоджає ефективному управлінню соціальною житловою нерухомістю, а також задоволенню житлових, побутових, оздоровчих, духовних, культурних та інших потреб населення, негативно позначається на соціально-економічному розвитку Запорізької міської територіальної громади. Вказані відповідачем судові рішення суду жодним чином не спростовують доводи прокурора щодо бездіяльності Запорізької міської ради при прийнятті у комунальну власність житлового будинку, та не є належними доказами у даній справі. Натомість, прокурор, звертаючись до суду з даним позовом до Запорізької міської ради, просить забезпечити прийняття у комунальну власність Запорізької міської територіальної громади житловий будинок, оскільки процедура передачі перебуває на завершальній стадії - стадії проведення державної реєстрації.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав, що Закон № 147/98 не є єдиним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, пов`язані із передачею об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури з державної власності у комунальну власність. Відповідно до покладених Законом № 147/98 на Кабінет Міністрів України обов`язків (щодо приведення своїх рішень у відповідність з цим Законом, забезпечення прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, а також перегляд і скасування їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону - ст. 8 Закону № 147/98), чинність Положення № 891, як такого що суперечить вимогам Закону № 147/98, не припинено, та навпаки, внесено до нього відповідні зміни, які привели його у відповідність до норм Закону № 147/98. Пунктом 8 Положення № 891 встановлено, що передача відомчого житлового фонду в комунальну власність проводиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють права на нього. Правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 925/816/21, від 22.06.2022 у справі № 925/815/21 не є релевантними для цієї справи, оскільки обставини зазначених справ та підстави позовів не є подібними до обставин цієї справи. Відповідач у зазначених справах вважав можливою передачу об`єкта житлового фонду до комунальної власності виключно після створення у ньому ОСББ або після призначення управителя багатоквартирного будинку. В зазначених справах жодним чином не досліджувалось та не заперечувалось регулювання спірних правовідносин нормами Закону № 147/98 і Положення № 891. Рішенням Запорізької міської ради від 30.09.2009 № 49 «Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста житлового будинку по АДРЕСА_2 від відкритого акціонерного товариства «Шовкова нитка» надано згоду на прийняття до комунальної власності мста Запоріжжя житлового будинку по АДРЕСА_2, а також доручено управлінню житлового господарства міської ради та управлінню комунальної власності міської ради прийняти до комунальної власності міста Запоріжжя житловий будинок по АДРЕСА_2 від відкритого акціонерного товариства «Шовкова нитка» після виконання умов Положення №891. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.11.2012 № 428 «Про прийняття до комунальної власності житлового будинку по АДРЕСА_2» вирішено прийняти до комунальної власності міста Запоріжжя вказаний житловий будинок. Пунктом 4.1. зазначеного рішення міському комунальному підприємству «Основаніє» прийняти в господарське відання житловий будинок по вул. Автобусній,3 після затвердження акту приймання-передачі до комунальної власності зазначеного будинку. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.03.2013 № 94 «Про створення комісії з питань приймання до комунальної власності міста Запоріжжя відомчого житлового фонду» було створено відповідну комісію. В акті приймання-передачі житлового будинку по АДРЕСА_2 до комунальної власності комісією встановлено, що в будинку виконанні численні перепланування та перебудови, в ньому фактично проживають шість сімей, будинок знаходиться в незадовільному технічному стані, потрібна його повна реконструкція. Акт приймання-передачі житлового будинку по АДРЕСА_2 до комунальної власності було складено, підписано всіма членами комісії, але не затверджено виконавчим комітетом Запорізької міської ради, як це передбачено пунктом 9 Положення №891. На теперішній час окрім прийнятого розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації від 29.06.2010 № 193 «Про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя житлового будинку по АДРЕСА_2» з боку власника будинку не здійснено жодних об`єктивних дій, без вчинення яких передача вищезазначеного житлового будинку не вбачається за можливе. Отже, Запорізькою міською радою вжиті всі необхідні дії для прийняття вказаного будинку до комунальної власності, однак процедура не завершена у зв`язку з не виконанням власником заходів передбачених нормами чинного законодавством України, про що було зазначено у п. 5 Відзиву у даній справі. Умови п. 4.1. рішення виконавчого комітету від 19.11.2012 № 428 «Про прийняття до комунальної власності житлового будинку по АДРЕСА_2» повністю співвідносяться із пунктом 9 Положення № 891, яким визначено що акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність складається в чотирьох примірниках, підписується членами комісії з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність та затверджується держадміністрацією або виконкомом, який утворив цю комісію. Вказує, що надання пакету документів до органу місцевого самоврядування для передачі житлового фонду з державної власності у комунальну, передбачене діючими нормативно-правовими актами: Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005. Вимоги про передачу зовнішніх мереж електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення встановлено і нормами Закону № 147/98 і нормами Положення № 891, що спростовує твердження Позивача про необґрунтованість вимог Запорізької міської ради. Відсутність відповідної технічної документації не є додатковою умовою і позбавляє орган місцевого самоврядування можливості вирішити питання про прийняття житлового фонду у комунальну власність. Запорізька обласна державна адміністрація, як власник житлового будинку по АДРЕСА_2 у м. Запоріжжя повинна утримувати його в належному стані, та відповідно до наведеного вище зобов`язана мати технічну та іншу, передбачену законодавством, документацію на будинок. Арбітражний керуючий Сєдова Н.І. зверталась до суду з позовними вимогами до виконавчого комітету Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання затвердити акт приймання-передачі до комунальної власності житлового будинку АДРЕСА_2. Третьою особою без самостійних вимог на предмет спору виступала Запорізька обласна державна адміністрація. Під час розгляду справ Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було встановлено та зазначено в постановах від 26.10.2015 у справі № 335/2393/15-а та від 18.01.2017 у справі № 335/7598/16-а наступне: позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про дотримання вимог при передачі житлового будинку у комунальну власність, передбачених Порядком передачі державного житлового фонду, встановленим Постановою Кабінету Міністрів України №891 від 06.11.1995 року «Про затвердження положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій», зокрема надання технічного паспорту та інвентарної справи на будинок.» За результатом розгляду справ в задоволенні позовних вимог судом було відмовлено.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно установлено, що у державній власності перебуває житловий будинок літ. А, реєстраційний номер майна: 25699962, загальною площею 437 кв.м, розташованого по АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі.

Органом управління указаним державним майном є Запорізька обласна державна адміністрація.

Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 24.02.2006 V № 75 вирішено провести інвентаризацію державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі корпоратизації, та засновником яких виступила Запорізька обласна державна адміністрація, у тому числі майна, яке перебувало на балансі відкритого акціонерного товариства «Шовкова нитка» (далі ВАТ «Шовкова нитка»).

Так, під час корпоратизації Запорізької державної шовкомотальної фабрики було створено ВАТ «Шовкова нитка» (код ЄДРПОУ 00306816, місце знаходження: вул. Магнітна, 34, м. Запоріжжя), до статутного фонду якого не увійшов житловий будинок (введений в експлуатацію у 1955 році), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, м. Запоріжжя, та на який відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.08.2008 № 370/28 оформлено право державної власності та видано свідоцтво про право власності від 08.12.2008 САС № НОМЕР_1.

Рішенням Запорізької міської ради від 30.09.2009 № 49 «Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста житлового будинку по АДРЕСА_2 від відкритого акціонерного товариства «Шовкова нитка» враховуючи звернення керівництва відкритого акціонерного товариства «Шовкова нитка» від 01.06.2009 № 172, надано згоду на прийняття до комунальної власності міста Запоріжжя житлового будинку по вул.Автобусній, 3, що є об`єктом права державної власності та перебуває на балансі відкритого акціонерного товариства «Шовкова нитка».

Разом з тим, ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2010 у справі про банкрутство № 19/88 ВАТ «Шовкова нитка» ліквідовано та зобов`язано ліквідатора завершити процедуру передачі житлового будинку по АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі у комунальну власність територіальної громади м. Запоріжжя.

Згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація припинення юридичної особи ВАТ «Шовкова нитка» здійснена 29.10.2010.

У подальшому, розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації, як органом управління державним майном, від 29.06.2010 № 193 «Про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя житлового будинку по АДРЕСА_2» прийнято рішення безоплатно передати у комунальну власність територіальної громади міста Запоріжжя житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, м.Запоріжжя.

Як вбачається з інформації департаменту з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради від 07.02.2023 № 19/01-37/01, з метою вирішення питання передачі до комунальної власності даного житлового будинку, рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.03.2013 № 94, створено відповідну комісію.

Згодом, на виконання рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.11.2012 № 428 «Про прийняття до комунальної власності житлового будинку по АДРЕСА_2», акт приймання-передачі вищевказаного житлового будинку підписано усіма членами комісії, однак не проведено державну реєстрацію права комунальної власності

В обґрунтування підстав, які перешкоджають завершенню процедури передачі указаного житлового будинку з державної у комунальну власність, міська рада зазначила, що передача житлових будинків з державної у комунальну власність здійснюється згідно із Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» та за умов Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебуває у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 № 891 (далі - Положення). Відповідно до п. 8 Положення передача відомчого житлового -; фонду і комунальну власність проводиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність.

У попередні роки з метою вирішення питання передачі зазначеного житлового будинку Запорізькою міською радою, а також її департаментами скеровувались листи на адресу Запорізької обласної державної адміністрації і арбітражного керуючого ВАТ «Шовкова нитка» щодо оформлення документації, необхідної для передачі будинку до комунальної власності міст Запоріжжя. Окрім іншого, зазначалось про неможливість завершення процедури передачі житлового будинку у комунальну власність у зв`язку відсутністю технічної документації на будинок (після проведення численні перепланувань мешканцями будинку), відсутністю планів зовнішніх мере: акту вводу в експлуатацію, незадовільний стан самого будинку невідповідність санітарним та технічним вимогам (рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради народних депутатів від 22.05.1986 № 180 зазначений житловий будинок визнано ветхим, який не придатний капремонту через знос більше 65%), реєстрації місця проживання осіб вже після визнання його ветхим.

На підтвердження указаних доводів департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради надано копії листів від 18.10.2007 № 15-03/5362, від 29.08.2011 № 12915/03-29, від 30.08.2013 № 11892/02-29/03, від 15.10.2013 № 14838/02-29/03, від 31.10.2013 № 15664/02-29/03, від 27.11.2014 № 15518/02-29/03, від 11.04.2016 № 05993/02-29/06, від 23.04.2018 № 03531/03-29/08, від 12.03.2021 № 173/01-37/01, від 31.10.2012 № 131/05, від 28.03.2013 № К-500, від 19.12.2013 №7447/01, адресованих Запорізькій обласній державній адміністрації та арбітражному керуючому ВАТ «Шовкова нитка».

Також, департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради листом від 07.02.2023 №19/01-37/01 поінформовано окружну прокуратуру про неможливість затвердження акту приймання-передачі житлового будинку до комунальної власності, окрім вищевказаного, у зв`язку із тим, що житловий будинок потребує значних коштів на ремонт і утримання, а джерела коштів на вказані цілі не визначено.

З матеріалів справи вбачається, що Запорізька обласна державна адміністрація листами від 08.08.2013 № 08-21/2403, 22.10.2013 № 098-21/3234, від 06.06.2014 № 03493/08-21, від 20.10.2014 № 08-21/3091, від 17.05.2016 № 08-21/1536, від 28.02.2018 № 08-21/0767, від 01.02.2021 № 08-26/0291 неодноразово зверталася на адресу виконавчого комітету Запорізької міської ради та наголошувала на необхідності завершення процедури передачі житлового будинку у комунальну власність.

Згідно із інформацією Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 05.04.2023 № 04-45/3/401 на теперішній час у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровано 8 осіб.

Згідно відомостей в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно спірний житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі, який у процесі корпоратизації ВАТ «Шовкова нитка» не увійшов до його статутного капіталу, проте перебував на її балансі, залишається у державній власності та до комунальної власності Запорізької міської територіальної громади не передавався.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що протягом більше ніж тринадцяти років питання передачі до комунальної власності житлового будинку літ. А, розташованого по АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі залишається не вирішеним, суб`єкти владних повноважень - Запорізька обласна адміністрація та Запорізька міська рада - протягом всього цього часу продовжують вести один з одним листування, зміст якого зводиться перекладання на іншу сторону обов`язку відновлення документації на спірний будинок, його ремонту, утримання та забезпечення належних умов проживання його мешканців.

Оцінюючи доводи сторін суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Основні засади передачі об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст врегульовано Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» (далі - Закон), який є спеціальним законом, який регулює відносини, пов`язані з передачею об`єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 2 Закону (в редакції, чинній на момент надання Відповідачем згоди на прийняття у комунальну власність спірного об`єкта житлового фонду) об`єктами передачі згідно з цим Законом є житловий фонд та інші об`єкти соціальної інфраструктури (далі - об`єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), тому числі не завершені будівництвом.

Згідно із ч.1 ст. 4 Закону (в редакції чинній на момент надання Відповідачем згоди на прийняття у комунальну власність спірного об`єкта житлового фонду та на час прийняття відповідного рішення органом управління) передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об`єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону (в тій же редакції) передача об`єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних,міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за наявності згоди районних або обласних рад, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ст. 4-1 Закону передбачено, що передача об`єктів соціальної інфраструктури здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 2 ст. 4-1 Закону (в тій же редакції) визначено, що ініціатива щодо передачі об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, визначених статтею 3 цього Закону, підприємств, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Частиною 3 статті 4-1 Закону (в тій же редакції) визначено, що Рішення щодо передачі об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

Положеннями ст. 6 Закону визначено, що передача об`єктів здійснюється комісією з питань передачі об`єктів, до складу якої входять представники виконавчих органів відповідних рад, місцевих органів виконавчої влади, органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій, фінансових органів, підприємств, трудових колективів підприємств, майно яких підлягає передачі.

У разі передачі об`єктів у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо інше не передбачено законом утворює комісію з питань передачі об`єктів та призначає його голову.

Згідно із ч. 5 ст. 7 Закону передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акту приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право власності на об`єкт передачі, відповідно до ч. 6 ст. 7 (в редакції чинній на момент підписання акту приймання-передачі) виникає з дати підписання акту приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

Отже, з урахуванням положень зазначених норм законодавства, передання майна з державної до комунальної власності, крім універсальних правил, для об`єктів соціальної інфраструктури визначено певні особливості, з урахуванням яких ця процедура повинна відбуватися. Зокрема, така процедура поділена законодавством на такі етапи:

- ініціювання одним із визначених законом суб`єктів питання передачі відповідного майна в комунальну власність (ст.ст. 3,4-1 Закону);

- прийняття органом, уповноваженим на управління державним майном рішення про передання майна у комунальну власність (ст.ст. 4, 4-1 Закону);

- погодження питання передання об`єкта в комунальну власність з відповідним органом місцевого самоврядування шляхом прийняття з цього питання рішення (ч.З ст. 4-1 Закону);

- створення комісії з питань передачі відповідного об`єкта (ст. 6 Закону);

- передача об`єкта в комунальну власність із підписанням акта приймання-передачі (ст. 7 Закону);

- державна реєстрація права комунальної власності на об`єкт (ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127).

В силу положень ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. З огляду на викладене, право комунальної власності на будинок виникає з дня його державної реєстрації.

Згідно із ч.2 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення тощо,.

Відповідно до п. 62 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність відповідно до Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» також подаються:

1) рішення правонабувача майна, уповноваженого ним органу про надання згоди на передачу об`єкта нерухомого майна;

2) акт приймання-передачі такого об`єкта нерухомого майна.

Тобто, право комунальної власності на житловий будинок виникає з дня його державної реєстрації.

З огляду на норми Закону прокурор стверджує, що приймання - передача об`єктів житлового фонду здійснюється безоплатно та безумовно на підставі рішення органу, уповноваженого управляти державним майном, та згоди відповідного органу місцевого самоврядування. Вимоги щодо надання будь-яких інших документів органом, уповноваженим управляти державним майном або балансоутримувачем указаного державного майна, Закон не містить. Подібні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 925/816/21, від 22.06.2022 у справі №925/815/21.

Отже, враховуючи наявність всіх необхідних документів передбачених Законом, питання передачі з державної у комунальну власність спірного житлового будинку фактично перебуває на завершальній стадії - державної реєстрації права комунальної власності, але Запорізька міська рада не вчиняє жодних дій щодо завершення прийняття буднику до комунальної власності, а саме не передає документи для її державної реєстрації.

Проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства суд встановив, що спірний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, м. Запоріжжя, підлягав передачі у комунальну власність територіальної громади міста Запоріжжя в особі органу місцевого самоврядування згідно розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації, як органом управління державним майном, від 29.06.2010 № 193.

Запорізька міська рада надала згоду на прийняття у комунальну власність спірного об`єкта житлового фонду ще рішенням Запорізької міської ради від 30.09.2009 № 49 «Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста житлового будинку по АДРЕСА_2 від відкритого акціонерного товариства «Шовкова нитка»,

На виконання рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.11.2012 № 428 «Про прийняття до комунальної власності житлового будинку по АДРЕСА_2», було створено відповідну комісію, якою складено та у повному складі підписано акт приймання-передачі вищевказаного житлового будинку до комунальної власності.

За змістом статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Законом України "Про місцеві державні адміністрації визначено, що в управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об`єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку (стаття 15), місцева державна адміністрація: 2) здійснює управління майном інших суб`єктів права власності в разі передачі його в установленому порядку (стаття 19).

Отже, розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації, як органу управління державним майном, від 29.06.2010 № 193 є відповідним рішенням уповноваженого державного органу, у якому визначено, що житловий фонд підлягає передачі у комунальну власність органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22 червня 2022 року у cправі №925/815/21: "35. До того ж, Верховний Суд зауважує, що системний аналіз правових норм Закону №147/98-ВР дає підстави для висновку, що приймання-передача об`єктів житлового фонду здійснюється безоплатно та безумовно на підставі рішення органу, уповноваженого управляти державним майном та згоди відповідного органу місцевого самоврядування".

З огляду на викладене суд дійшов висновку щодо невчинення Відповідачем дій, направлених на завершення процедури прийняття об`єкту житлового фонду у комунальну власність шляхом передачі необхідної документації для державної реєстрації права комунальної власності.

Посилання Відповідача на те, що в акті приймання-передачі житлового будинку по АДРЕСА_2 до комунальної власності комісією встановлено, що в будинку виконанні численні перепланування та перебудови, в ньому фактично проживають шість сімей, будинок знаходиться в незадовільному технічному стані, потрібна його повна реконструкція, у зв`язку з чим акт не затверджено виконавчим комітетом Запорізької міської ради, оскільки будинок потребує значних коштів на ремонт і утримання, джерела яких не визначено, технічна документація на будинок 1983 року виготовлення, внаслідок численних перебудов, повністю не відповідає фактичному стану будинку на сьогоднішній день, крім інвентарної справи будь-яка інша технічна документація на будинок (плани зовнішніх мереж, акт вводу в експлуатацію та т.і.) відсутня, судом до уваги не приймається враховуючи те, що достатня для здійснення державної реєстрації документація на будинок все ж наявна (доказів зворотного від органу реєстрації відповідачем суду не надано), відсутність планів зовнішніх мереж не узгоджується з доводами самого відповідача, що будинок відключено від джерел водо- , газо- та електропостачання.

Також суд зазначає, що відсутність необхідних коштів на ремонт спірного будинку або розселення його мешканців обумовлена саме тим фактом, що будинок не належить до комунальної власності Запорізької міської територіальної громади, а тому і кошти на вказані цілі не можуть бути передбачені у відповідному бюджеті.

Крім цього, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює:

Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі, мають таке значення:

- територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр;

- територія територіальної громади - нерозривна територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Стаття 3. Право громадян на участь у місцевому самоврядуванні

1. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад.

2. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовними чи іншими ознаками забороняються.

Стаття 6. Територіальні громади

1. Первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Стаття 10. Ради - представницькі органи місцевого самоврядування

1. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Стаття 25. Загальна компетенція сільських, селищних, міських рад

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Стаття 30. Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад,

3) сприяння розширенню житлового будівництва, подання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла; подання допомоги власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті; сприяння створенню об`єднань співвласників багатоквартирних будинків;

5) облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням;

Отже, з метою забезпечення прав громадян-мешканців спірного будинку, який розташований в межах міста Запоріжжя, а тому відноситься до Запорізької міської територіальної громади, Запорізька міська рада в межах наданих вказаних Законом повноважень має право, можливість та обов`язок завершити прийняття спірного будинку до комунальної власності.

Ті доводи та аргументи, які висловлює Відповідач, є проявом надмірного формалізму та намаганням у будь-який спосіб уникнути витрат на відновлення ветхого будинку і прийняття на себе обов`язків з його утримання.

Свою бездіяльністю Запорізька міська рада фактично позбавляє мешканців спірного будинку їх прав, як членів територіальної громади, на участь у місцевому самоврядуванні та отримання будь-якої допомоги як власникам квартир (будинків) в їх обслуговуванні та ремонті, що є неприпустимим.

Також суд вважає, що після того як ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2010 у справі про банкрутство № 19/88 ВАТ «Шовкова нитка» ліквідовано та державна реєстрація припинення юридичної особи ВАТ «Шовкова нитка» здійснена 29.10.2010., а згідно відомостей в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно спірний житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 у м. Запоріжжі, залишається у державній власності та до комунальної власності Запорізької міської територіальної громади не передавався, то неможливо виконати вимоги пункту 8 «Порядку передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, у разі банкрутства, зміни форми власності або ліквідації цих підприємств, установ, організацій", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №891 від 06.11.1995 року, - передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок ( інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього, у разі відсутності технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність, оскільки спірний будинок вже не відноситься до відомчого житлового фонду а перебуває у державній власності.

Також суд погоджується з доводами прокурора відносно того, що згідно із ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Однією з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації права, визначеною у ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є подання заяви про державну реєстрацію прав неналежною особою.

Оскільки завершення процедури передачі об`єкта з державної власності у комунальну власність безпосередньо пов`язано з державною реєстрацією відповідного права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а єдиним належним суб`єктом подання відповідної заяви державному реєстратору та, як наслідок, набуття права власності є представник власника - Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради, твердження відповідача, що його дії обмежуються лише наданням згоди на таке прийняття, є хибним.

Водночас, Запорізька міська рада, всупереч взятих на себе зобов`язань щодо прийняття спірного об`єкта соціальної інфраструктури до комунальної власності (рішення Запорізької міської ради від 30.09.2009 №49 «Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста житлового будинку по АДРЕСА_2 від відкритого акціонерного товариства «Шовкова нитка»), наявності рішення органу управління державним майном (розпорядження Запорізької обласної державної адміністрації від 29.06.2010 № 193 «Про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя житлового будинку по вул. Автобусній, З»), а також рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.11.2012 № 428 «Про прийняття до комунальної власності житлового будинку по АДРЕСА_2», можна стверджувати про бездіяльність Запорізької міської ради, яка триває десять років, щодо незабезпечення прийняття спірного житлового будинку до комунальної власності Запорізької міської територіальної громади.

Також суд погоджується з доводами прокурора та ЗОДА про те, що Запорізькою обласною державною адміністрацією як органом управління спірним житловим будинком, на виконання вимог Закону прийнято рішення про безоплатну передачу житлового будинку в комунальну власність, яке оформлено розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації від 29.06.2010 №193 «Про передачу до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя житлового будинку по вул. Автобусній, З», а отже прокурором доведено, що позивачем - Запорізькою обласною державною адміністрацією як органом, уповноваженими управляти спірним державним майном вжито усіх заходів визначених Законом, спрямованих на передачу спірного житлового будинку до комунальної власності Запорізької міської територіальної громади, оскільки згідно із ст. 19 Конституції України, ст. 326 ЦК України, Законом України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», приймання-передача об`єктів житлового фонду здійснюється безоплатно та безумовно на підставі рішення органу, уповноваженого управляти державним майном та згоди відповідного органу місцевого самоврядування. Інших підстав чи вимог законодавство не містить.

Інші доводи Відповідача судом до уваги не приймаються в силу викладеного.

Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави у цій справі прокурор зазначив, що органом уповноваженим захищати інтереси держави у спірних правовідносинах є Запорізька обласна державна адміністрація.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», до питань, що вирішуються місцевими державними адміністраціями, зокрема, належить управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики.

В управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій перебувають об`єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку - ст. 15 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Відповідно до Указів Президента України від 15.06.1993 № 210/93 «Про корпоратизацію підприємств» та від 21.02.1994 № 61/94 «Про додаткові заходи щодо делегування Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській обласним державним адміністраціям повноважень щодо управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності» Запорізька обласна державна адміністрація під час корпоратизації виступила засновником ВАТ «Шовкова нитка» та є уповноваженим органом управління житловим будинком по АДРЕСА_2, м. Запоріжжя, який не увійшов до статутного капіталу товариства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Статтею 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» визначені суб`єкти управління об`єктами державної власності.

Перелік повноважень уповноважених органів управління передбачений ст. 6 вказаного Закону. Так, уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів; передають на договірних засадах (у тому числі на умовах договору безоплатного зберігання) державне майно, яке у процесі корпоратизації або перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі, не увійшло до статутних капіталів господарських товариств та яке не підлягає приватизації, іншим суб`єктам господарювання у разі ліквідації балансоутримувача цього майна або його відсутності; приймають рішення про утворення суб`єктів господарювання державної форми власності, на баланс яких передається державне майно, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, що ліквідовані, і яке залишилося без балансоутримувача, тощо.

Ураховуючи викладене, Запорізька обласна державна адміністрація як орган управління державним майном, яке є об`єктом передачі з державної у комунальну власність, в силу ст.ст. 4-1, 7 Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності, ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», ст.ст. 13-15 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є уповноваженим державою органом, який наділений повноваженнями захищати інтереси держави у правовідносинах, що виникли, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом про визнання бездіяльності Запорізької міської ради протиправною та зобов`язання останньої вчинити дії щодо прийняття до комунальної власності Запорізької міської територіальної громади спірного об`єкта нерухомого майна соціальної інфраструктури.

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя звертався до Запорізької обласної державної адміністрації листом від 17.02.2023 № 52-103-1793ВИХ-23 щодо вжитих заходів з метою захисту інтересів держави у правовідносинах, що виникли, у тому числі в судовому порядку.

Проте, інформація Запорізької обласної державної адміністрації від 15.03.2023№ 02467/08-46 не містила відповіді на указані питання. Натомість, вказаний лист містить інформацію про виявлені порушення, допущені Запорізькою міською радою, яка на даний час не вжила всіх необхідних заходів, спрямованих на прийняття вказаного об`єкту нерухомості в комунальну власність, що говорить про обізнаність органу управління щодо цих порушень. Також, з відповіді органу управління вбачається, що дієвих заходів, які б у повній мірі забезпечили виконання вимог чинного законодавства, зокрема пред`явлення позову зобов`язального характеру, Запорізькою обласною державною адміністрацією не вживались, що свідчить про бездіяльність уповноваженого органу.

Незважаючи на очевидну бездіяльність Запорізької міської ради, яка триває вже десять років, діяльність Позивача звелась лише до листування з органом місцевого самоврядування з приводу даного питання (листи Запорізької обласної державної адміністрації від 08.08.2013 №08-21/2403, 22.10.2013 № 098-21/3234, від 06.06.2014 №03493/08-21, від 20.10.2014 № 08-21/3091, від 17.05.2016 № 08-21/1536, від 28.02.2018 № 08-21/0767, від 01.02.2021 № 08-26/0291), що не призводить до ефективного захисту порушених прав та зумовлює прокурора звернутися до суду з даною позовною заявою.

Отже, суд погоджується з доводами прокурора відносного того, що вказана бездіяльність уповноваженого органу, якому чинним законодавством надані відповідні повноваження щодо звернення до суду із даним позовом, призводить до порушення інтересів держави.

Вказаний житловий будинок вирішено прийняти до комунальної власності (рішення виконавчого комітету від 19.11.2012 № 428) ще у 2012 році, однак Запорізькою обласною державною адміністрацією не здійснено жодних дієвих заходів, які б у повній мірі забезпечили виконання вимог чинного законодавства щодо завершення даної процедури.

Таким чином, наведене свідчить про триваючу бездіяльність уповноваженого органу - Запорізької обласної державної адміністрації.

Слід зазначити, що саме звернення компетентного органу до суду з позовом зобов`язального характеру буде єдиним належним та ефективним способом захисту інтересів держави у правовідносинах, що виникли.

Водночас, звертаючись до суду з позовом прокурор намагається забезпечити правильне застосування Законів України «Про управління об`єктами державної власності», «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», «Про місцеве самоврядування в Україні».

Ураховуючи викладене, у тому числі бездіяльність уповноваженого органу, інтереси держави у правовідносинах, що виникли, підлягають захисту прокурором.

Відповідно до п. 5.6 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 зазначено, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому, прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У своїй постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи до суду позов, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Звертаючись до компетентного органу до подання позову, в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

На запит окружної прокуратури від 17.02.2023 № 52-103-1793ВИХ-23 Запорізька обласна державна адміністрація повідомила, що неодноразово надсилала листи до Запорізької міської ради про необхідність завершення процедури прийняття до комунальної власності спірного житлового будинку. Однак, на численні звернення органу управління міською радою належним чином не відредаговано, тому на даний час питання передачі вказаного житлового будинку залишається не вирішеним.

З огляду на викладене, у прокурора є обґрунтовані, документально підтверджені підстави для пред`явлення позову в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, у зв`язку із нездійсненням відповідальним суб`єктом владних повноважень захисту інтересів держави належним чином.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Вознесенівською окружною прокуратурою на адресу Запорізької обласної державної адміністрації направлено повідомлення від 18.04.2023 № 52-103-3873ВИХ-23 про намір вжиття заходів представницького характеру в межах повноважень, наданих ст.ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У силу ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Під час здійснення конституційних повноважень прокурором установлений факт порушень вимог Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності» щодо неприйняття Запорізькою міською радою до комунальної власності Запорізької міської територіально громади об`єкта соціальної інфраструктури - житлового будинку літ. А загальною площею 437 кв.м, розташований за адресою: вул. Автобусна, 2 м. Запоріжжя.

Передача об`єктів соціальної інфраструктури, різновидом яких є житловий фонд, спрямована на збереження функціонального призначення цих об`єктів та зміцнення економічних основ місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Згідно із ч. 2 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Водночас, Запорізька міська рада, всупереч взятих на себе зобов`язань щодо прийняття спірного об`єкта соціальної інфраструктури до комунальної власності безпідставно не вживає заходів щодо завершення процедури безоплатного прийняття об`єкта в комунальну власність, а саме не затверджує акт приймання-передачі та не вживає заходів до проведення державної реєстрації права комунальної власності.

Указана бездіяльність Запорізької міської ради створює правову невизначеність щодо режиму управління та експлуатації спірного об`єкта соціальної інфраструктури, перешкоджає ефективному управлінню соціальною житловою нерухомістю, а також задоволенню житлових, побутових, оздоровчих, духовних, культурних та інших потреб населення. Крім того, це негативно позначається на соціально-економічному розвитку Запорізької міської територіальної громади зокрема, і держави в цілому, та свідчить про неналежне виконання Запорізькою міською радою вимог ч.і ст. 74 Закону України, згідно з якою органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Враховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.

Правовідносини, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням державним майном становлять суспільний інтерес, а тому тривале незавершення процедури щодо прийняття житлового будинку до комунальної власності перешкоджає ефективному управлінню ним, зміцненню соціально-економічної основи Запорізької міської територіальної громади, як наслідок не відповідає суспільному інтересу, а тому вимагає захисту.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

На думку Верховного Суду (постанова від 26.02.2019 у справі №905/803/18) нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держали, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. В свою чергу, здійснення захисту «неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту уповноваженим органом полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захист, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 77 постанови).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу (п. 78 постанови).

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.(п. 79 постанови).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (п. 80 постанови).

Як уже зазначалося раніше, органом, уповноваженим захищати інтереси держави у правовідносинах, що виникли, є Запорізька обласна державна адміністрація.

З метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя звертався до Запорізької обласної державної адміністрації з листом від 17.02.2023 № 52-103-1793ВИХ-23, в якому повідомляв про порушення інтересів держави, з`ясовував вжиті у зв`язку з цим заходи щодо їх захисту, а у випадку не вжиття останніх - просив повідомив про наміри.

Проте інформація Запорізької обласної державної адміністрації ні містила відповіді на указані питання, а лише підтверджували надання Запорізькою міською радою згоди на прийняття до комунальної власності міста спірного житлового будинку державної власності.

Отже, Запорізькою обласною державною адміністрацією належних заходів, у тому числі судового захисту порушених інтересів держави у вказаних правовідносинах, не вжито, позов про визнання протиправною бездіяльності та спонукання органу місцевого самоврядування вжити відповідних заходів ш пред`явлено, відомості щодо намірів відсутні.

Таким чином прокурором доведено, що вказане вище свідчить про бездіяльність органу управління державним майном у вказаних правовідносинах та як наслідок - наявність підстав для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом звернення де суду з указаним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Запорізьку міську раду (ЄДРПОУ 04053915, адреса: просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105) забезпечити прийняття з державної власності у комунальну власність Запорізької міської територіальної громади об`єкт нерухомості - одноповерховий житловий будинок літера А, розташований за адресою: м. Запоріжжя, АДРЕСА_2.

3. Стягнути з Запорізької міської ради (ЄДРПОУ 04053915, адреса: просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105) на користь Запорізької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, юридична адреса: вулиця Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69005) на розрахунковий рахунок №UА438201720343180001000000271, код класифікації видатків бюджету - 2800, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено: 01.09.2023.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.