Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2023 року Справа№200/3942/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (місцезнаходження: 85300, Донецька область, Покровський район, м.Покровськ, площа Шибанкова, 11, код ЄДРПОУ 44790232) про
визнання протиправним та скасування розпорядження від 17.07.2023 року №926 рг Про відмову ОСОБА_1 в передачі безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 ;
зобовязання прийняти рішення про передачу безоплатно у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 1413200000:14:014:0859 площею 0,0647 га, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом.
Позов обґрунтований тим, що з 2007 року за договором купівлі-продажу від 16.11.2007 року є власником домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, розташованого на земельній ділянці Покровської) міської ради, за адресою: АДРЕСА_2 . На виконання постанови суду відповідачем видано розпорядження № 809 рг від 22.06.2023, яким затверджено відповідну технічну документацію, розроблену на замовлення позивача щодо земельної ділянки. Після затвердження технічної документації позивач звернулась із заявою про передачу земельної ділянки у власність через Центр надання адміністративних послуг м.Покровськ. 17.07.2023 року відповідачем видано розпорядження № 926 рг, яким відмовлено в передачі безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 . Підставою для прийняття такого рішення зазначено відсутність повноважень у військових адміністрацій населених пунктів вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок відповідно до пп.26 п.2 ст.15 ЗУ Про правовий режим воєнного стану.
Позивач вважає відмову відповідача незаконною, прийнятою не у відповідності до норм законодавства, що діють на момент її прийняття, тому звернулась до суду з позовом.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що на час військового стану Покровська міська військова адміністрація не має законних повноважень прийняти рішення про передачу позивачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 24 липня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
ЗакономУкраїни «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022р.№2738-IXстрок дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україніпродовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов`янськ Донецької області.
У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 .
На підставі договору купівлі-продажу квартири від 16 листопада 2007 року, серії ВКВ № 611214, позивач є власником квартири з господарськими будівлями, що розташовані на земельній ділянці Покровської міської ради, за адресою: АДРЕСА_2 .
Квартира за цією адресою на підставі вказаного договору купівлі-продажу зареєстрована в КБТІ 10 грудня 2007 року (запис № 11350 в книзі 62) та внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно з технічним паспортом від 09 жовтня 2020 року, що виданий позивачу, за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі №200/3222/22 рішення Донецького окружного адміністративного суду 25 серпня 2022 року по справі № 200/3222/22скасовано; визнано протиправним та скасовано рішення Покровської міської ради Донецької області від 26 січня 2022 року № 8/23-87 «Про відмову ОСОБА_1 в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території АДРЕСА_2 » та зобов`язано Покровську міську раду Донецької області прийняти рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території АДРЕСА_2 .
Розпорядженням відповідача від 22.06.2023 №809рг затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (в натурі) для місцевості для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на території АДРЕСА_2 , розроблену на замовлення позивача
07.07.2023 позивач звернулась до відповідача з заявою про передачу в безоплатну власність земельної ділянки з кадастровим номером 1413200000:14:014:0859 площею 0,0647 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 , площею 0,0647 га з кадастровим номером 1413200000:14:014:0859.
Розпорядженням відповідача від 17.07.2023 №926рг позивачу відмовлено в передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0647 га з кадастровим номером 1413200000:14:014:0859 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 у зв`язку з відсутністю повноважень у військових адміністрацій населених пунктів вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок відповідно до пп.26 п.2 статті 15 Закону України «Про правовий стан воєнного стану».
Права на землю регулюються Земельним кодексом України. Серед основних прав: право власності, право користування землею.
Право користування землею закріплено у гл. 15 розд. ІІІ Земельного кодексу України і поділяється на:
- право постійного користування земельною ділянкою, яке можуть набувати лише юридичні особи (ст. 92 Кодексу);
- право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. (ч.ч. 1 та 2 ст.93 Кодексу).
Статтею 40 вказаного Кодексу передбачена можливість передання громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, зокрема в оренду земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 42 вказаного Кодексу закріплена можливість передачі у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку.
Надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин (п. в ч. 1 ст. 12 Кодексу).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 вказаного Кодексу у комунальній власності перебувають:
а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;
в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 81 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно з ч. 2 ст. 116 цього Кодексу набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 3 ст. 116 цього Кодексу визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (ч. 4 ст. 116 Кодексу).
Статтею 40 вказаного Кодексу визначено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
Згідно з п. г ч. 1 ст. 121 цього Кодексу, яка визначає норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ст. 122 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначений статтею 118 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 вказаного Кодексу громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.
Згідно з ч. 2 ст. 118 вказаного Кодексу у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.
Стаття 118 Земельного кодексу України регулює також питання одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації (ч.ч. 6 та 7 вказаної статті).
Стаття 119 вказаного Кодексу регулює питання набуття права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність).
Згідно з вказаною статтею громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно протягом п`ятнадцяти років користуються земельною ділянкою, але не мають документів, що засвідчують наявність у них прав на зазначену земельну ділянку, можуть звернутися до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу такої земельної ділянки у їхню власність.
Набуття громадянами права власності на земельну ділянку за давністю користування здійснюється в порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами згідно із статтею 118 цього Кодексу в межах норм, визначених статтею 121 цього Кодексу.
Стаття 120 Земельного кодексу України в редакції, яка була чинною станом на 16 листопада 2007 року (укладення договору купівлі-продажу квартири), регулювала питання переходу права власності на земельну ділянку при переході права на житловий будинок, будівлю або споруду.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 120 цього Кодексу у вказаній редакції, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Стаття 120 Земельного кодексу України в діючій редакції регулює питання переходу права на земельну ділянку (права власності/користування земельною ділянкою від попереднього власника або користувача земельної ділянки на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію) у разі набуття прав власності, господарського відання, оперативного управління на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного будинку), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, що розміщені на ній.
Частиною 11 ст. 120 вказаного Кодексу визначено, що якщо об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об`єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об`єкта нерухомого майна зобов`язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об`єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов`язаний передати земельну ділянку у власність або користування набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об`єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт.
Відповідно до ст. 380, ч. 1 ст. 382 Цивільного кодексу України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.
Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, що затверджений наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 року N 507:
споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт;
будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устатковання, тварин, рослин, а також предметів.
До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін.
Виходячи з наведених положень законодавства, умовами для застосування ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України - приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, є:
1) перебування земельної ділянки у користуванні громадянина: 1.1) або на підставі рішення органів виконавчої влади/органів місцевого самоврядування, або 1.2) на підставі відповідного договору, або 1.3) у фактичному користуванні за давністю користування п`ятнадцяти років і більше; або
2) перебування земельної ділянки у користуванні громадянина (юридичному або фактичному) із розташуванням на ній об`єкту нерухомого майна: житлового будинку (крім багатоквартирного будинку), будівель або споруд, або об`єкту незавершеного будівництва, що перебувають у власності громадянина.
Так, як вже зазначалося, згідно з ч. 2 ст. 116 цього Кодексу набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Земельна ділянка, щодо якої звернулася позивач до відповідача на підставі ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України, перебуває в комунальній власності відповідача - Покровської міської ради Донецької області.
Частиною 6 статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що повноваження сільських, селищних, міських голів можуть бути тимчасово покладені на керівника відповідної військово-цивільної адміністрації відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації".
Статтею 1 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" встановлено, що для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.
Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.
Військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.
Військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.
Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов`язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Районні та обласні державні адміністрації, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, не потребують внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В офіційній назві цих органів може застосовуватися поряд з назвою відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань додаткова назва "військово-цивільна адміністрація", що вказує на їхній тимчасовий статус із додатковими повноваженнями.
Судом враховано те, що з 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє станом на прийняття рішення.
Пунктом 26 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження зокрема вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (крім вирішення питань відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік).
Таким чином, відповідач вирішує питання регулювання земельних відносин за законом, а саме передачу у власність земельної ділянки, яка є комунальною власностю, але встановлено заборону п.26 ч.2 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на відчуження з комунальної власності земельних ділянок.
За таких обставин, відповідач правомірно відмовив позивачу у передачі у власність земельної ділянки.
Суб`єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справіСерявін та інші проти України(№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіРуїс Торіха проти Іспанії(Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Виходячи з вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при відмові в задоволенні позову понесені позивачем судові витрати стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень не підлягають.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (місцезнаходження: 85300, Донецька область, Покровський район, м.Покровськ, площа Шибанкова, 11, код ЄДРПОУ 44790232) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 17.07.2023 року №926 рг Про відмову ОСОБА_1 в передачі безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_2 ; зобовязання прийняти рішення про передачу безоплатно у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 1413200000:14:014:0859 площею 0,0647 га - відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Аканов
