Справа № 420/22752/23

УХВАЛА

01 вересня 2023 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Департаменту освіти та науки Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Одеського міського оперативного штабу з координації діяльності органів місцевого самоврядування, територіальних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій від 14.03.2022 №5/2 та зобов`язання організувати освітній процес у Одеському ліцеї № 117 Одеської міської ради в безпечному освітньому середовищі та привести нежитлову будівлю Одеського ліцею № 117 Одеської міської ради у відповідність з вимогами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.09.2020 № 2205,

встановив:

ОСОБА_1 у власних інтересах та як законний представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Одеської міської ради, Департаменту освіти та науки Одеської міської ради, в якому просить:

- визнати незаконним, протиправним та скасувати рішення Одеського міського оперативного штабу з координації діяльності органів місцевого самоврядування, територіальних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій від 14.03.2022 р. № 5/2, через його прийняття з перевищенням повноважень, суперечність ст. 80 Закону України «Про освіту», Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 25, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в частині рішення про доручення Департаменту освіти і науки Одеської міської ради надати сприяння волонтерським організаціям у формуванні гуманітарних центрів у приміщенні Одеської спеціалізованої школи № 117 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради (чинна назва: Одеський ліцей № 117 Одеської міської ради);

- зобов`язати Одеську міську раду, Департамент освіти та науки Одеської міської ради організувати освітній процес у Одеському ліцеї № 117 Одеської міської ради в безпечному освітньому середовищі та привести нежитлову будівлю Одеського ліцею № 117 Одеської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 18, у відповідність до п.п. 4, 9, 11 розділу І Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.09.2020 р. № 2205.

Позов з посиланням на норми Конвенції про права дитини, Конвенції з подолання дискримінації в освіті, Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26.12.2017 р. № 1669, Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.09.2020 р. № 2205, мотивує тим, що внаслідок прийняття та реалізації рішення Одеського міського оперативного штабу з координації діяльності органів місцевого самоврядування, територіальних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій від 14.03.2022 № 5/2, з березня 2022 року і дотепер частина нежитлової будівлі Одеського ліцею № 117 Одеської міської ради та прилегле до неї шкільне подвір`я використовуються у протизаконний спосіб невстановленим колом осіб поза межами цільового призначення даного майна, а саме: для розміщення гуманітарного волонтерського центру «Гостинна хата», яким використовується приміщення закладу середньої освіти, площею 630 кв.м., та територія шкільного подвір`я, під склад та автостоянку, що було повідомлено представнику позивачів Департаментом освіти та науки Одеської міської ради листом від 08.08.2023 р. № 01-19-4/2800/2861.

При цьому, за змістом складеного експертом висновку про технічний стан основних несучих і огороджувальних конструкцій будівлі Одеського ліцею № 117 встановлено, що «… територія подвір`я в даний час використовується для підвезення та зберігання гуманітарних вантажів. Конструкції покриття подвір`я ліцею не передбачені для сприйняття таких навантажень. Через інтенсивний рух та складування матеріалів покриття (дорожня одежа) деформувались, що призвело до виходу з ладу зливоприймальних колодязів, порушення процесу нормального водовідведення атмосферних опадів. Це, в свою чергу, під час інтенсивних опадів призводить до затікання води в підвал, зволоження залізобетонних конструкцій та їх інтенсивному зносу (корозії сталевої арматури та карбонізації бетону). Через замокання ґрунтів основ спостерігається нерівномірне їх осідання та розвиток тріщин в стінах. За ознаками [3] технічний стан основних несучих та огороджуючих конструкцій будівлі Одеського ліцею № 117, що розташована за адресою: м. Одеса, вулиця Рішельєвська, 18 задовільний - категорія технічного стану « 2». Для попередження та усунення можливості виникнення аварійної ситуації рекомендується терміново заборонити використання подвір`я для перевезення та складування вантажів, оскільки легкі дорожні покриття не можуть сприймати навантаження від них».

З посиланням на викладене позивач зазначає, що станом на даний час, у зв`язку з недотриманням відповідачами вищевказаних положень законодавства, умови в Одеському ліцеї № 117 Одеської міської ради не відповідають вимогам безпечного освітнього середовища для учасників освітнього процесу, а отже порушують права позивачів на безпечні та нешкідливі умови навчання, а також користування навчальною, науковою, культурною, спортивною інфраструктурою ліцею.

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом:

зупинення дії рішення Одеського міського оперативного штабу з координації діяльності органів місцевого самоврядування, територіальних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій від 14.03.2022 № 5/2, в частині доручення Департаменту освіти і науки Одеської міської ради надати сприяти волонтерським організаціям у формуванні гуманітарних центрів у приміщенні Одеської спеціалізованої школи № 117 І-ІІІ ступенів Одеської міської ради (чинна назва: Одеський ліцей № 117 Одеської міської ради);

встановлення заборони будь-яким стороннім особам, за виключенням учасників освітнього процесу та засновника, перебувати та використовувати нежитлову будівлю Одеського ліцею № 117 Одеської міської ради, площею 9021,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та прилегле до неї шкільне подвір`я.

Необхідність забезпечення позову мотивує завданням реальної шкоди матеріально-технічній базі Одеського ліцею № 117 Одеської міської ради у зв`язку з використанням невстановленим колом осіб, на підставі оскаржуваного рішення майна закладу середньої освіти, наявністю реальних ризиків утруднення виконання рішення суду за результатами розгляду даного позову в разі його задоволення, та посилаючись на рекомендації, викладені у висновку про технічний стан основних несучих і огороджувальних конструкцій будівлі Одеського ліцею № 117, про необхідність припинити використання майна закладу освіти не за цільовим призначенням, аби попередити виникнення аварійної ситуації на території Одеського ліцею № 117 Одеської міської ради.

Відповідно до частин 1 - 5 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ураховуючи наведене, суд розглядає подану позивачем заяву про забезпечення позову в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи).

Оцінюючи наявність підстав для забезпечення позову, суд виходить з такого.

Згідно з статтею 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

- зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

За змістом ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та доведеності належними доказами обставин, на які посилається заявник в заяві; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи наявна хоча б одна з вищенаведених обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи з забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

У даному випадку позивачем в заяві не наведено обґрунтування наявності підстав для забезпечення позову і не доведено необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Зокрема, позивачем жодним чином не обґрунтовано, чому невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Так само не обґрунтовано і того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Саме лише посилання в тексті заяви на «… завдання реальної шкоди матеріально-технічній базі Одеського ліцею № 117 Одеської міської ради у зв`язку з використанням невстановленим колом осіб, на підставі оскаржуваного рішення майна закладу середньої освіти…» та зазначення про «…наявність реальних ризиків утруднення виконання рішення суду за результатами розгляду даного позову в разі його задоволення …» - не доводить наявності підстав для забезпечення позову, які визначені частиною 2 статті 150 КАС України.

Тобто, позивачем жодним чином не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Із урахуванням викладеного суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.150, 151, 152, 154, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Одеської міської ради, Департаменту освіти та науки Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Одеського міського оперативного штабу з координації діяльності органів місцевого самоврядування, територіальних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій від 14.03.2022 №5/2 та зобов`язання організувати освітній процес у Одеському ліцеї № 117 Одеської міської ради в безпечному освітньому середовищі та привести нежитлову будівлю Одеського ліцею № 117 Одеської міської ради у відповідність з вимогами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25.09.2020 № 2205.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.

Суддя А.С. Пекний