open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа №752/15142/22

Провадження № 2/752/2822/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.07.2023 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Ящука Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до директора Приватного підприємства «Автошкола Джаст» ОСОБА_2 про відшкодування збитків завданих невиконанням умов договору,

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м.Києва із позовом до директора ПП «Автошкола Джаст» ОСОБА_2 про відшкодування збитків завданих невиконанням умов договору.

Свої вимоги мотивує тим, що 9 вересня 2021 року вона уклала з ПП «Автошкола Джаст» договір про надання послуг навчання за тарифом Мінімальний, вартість яких складала 10 500,00 грн оплату яких здійснила позивач в повному обсязі, що підтверджується відмітками про оплату, внесеними менеджером Автошколи.

Відповідно до старої версії офіційного сайту ПП «Автошкола Джаст» (з 12 травня 2020 року до 20 жовтня 2021 року) https://web.archive.org/web/20210729210016/https://just-avto.kiev.ua/uslugi, у тариф Мінімальний (онлайн) входила послуга подачі учбового авто на іспит, як на внутрішній практичний іспит, так на зовнішній практичний іспит в Сервісному Центрі МВС. Відповідно до старої версії офіційного сайту ПП «Автошкола Джаст» (з 12 травня 2020 року до 20 жовтня 2021 року) https://web.archive.org/web/20210729215256/https://just-avto.kiev.ua/o-nas/, вартість послуги, на момент запису позивача до Автошколи, організації іспиту в Сервісному Центрі та подачі машини на зовнішній іспит становила 850,00 грн. Після завершення повного курсу теоретичного та практичного навчання (відмітки про проходження 10 практичних занять по 1,5 години), позивачка успішно склала внутрішній теоретичний іспит. Відміток про складання іспиту у Пам`ятку курсанта автошколи (документ, виданий позивачу після вступу до автошколи) внесено не було. 4.12.2021 позивач не склала практичний іспит з водіння з першої спроби. Відповідно до пункту 1.1 Договору, Автошкола зобов`язана була забезпечити підготовку слухачів курсів в обсязі затвердженої програми з підготовки водії категорії В. Відповідно до пункту 4 Договору, після успішного теоретичного і практичного курсу, назначаються внутрішні іспити. У зв`язку з тим, що послуга з практичного навчання, яка була надана Автошколою , була неналежної якості, а також через порушення Автошколою пункту договору, згідно з якого Автошкола мала забезпечити кваліфікаційне навчання слухача практичному водінню автомобіля, позивачем була подана позовна заява до Голосіївського районного суду м. Києва про порушення ПП «Автошкола Джаст» Закону України «Про захист прав споживачів» та умов договору, що стосувалася виключно неналежної якості послуги навчання практичного керування транспортного засобу категорій В, яка на момент подання заяви була отримана позивачем в повному обсязі. В позовній заяві не йшлося про внутрішні іспити, не оспорювались їх результати. Позивач не вимагала виплати компенсації за них або визнання їх результатів недійсними.

Після проходження додаткового практичного навчання з приватним інструктором, 8.06.2022 позивач зателефонувала на номер ПП «Автошкола Джаст» для запису на повторний внутрішній практичний іспит. В ході телефонної розмови позивачу було усно відмовлено у записі на внутрішній практичний іспит особисто директором ПП «Автошкола Джаст» ОСОБА_2 , у зв`язку з поданою позовною заявою. Відповідач відмовився надати відмову у допуску до внутрішнього практичного іспиту у письмовому вигляді. Відмовивши позивачу у доступі до перескладання внутрішнього практичного іспиту, відповідач порушив пункту 4 Договору. Позивач виконала всі умови, передбачені договором та постановою Кабінету Міністрів від 20 травня 2009 № 48 для допуску до складання внутрішнього практичного іспиту, а саме: заплатила за навчання, в повному обсязі пройшла курс теоретичного та практичного навчання та успішно склала внутрішній іспит з теорії. Більш того, позивачу було допущено до складання внутрішнього практичного іспиту, який відбувся 4.12.2021, але позивач не склала його. Законодавством не передбачено відмови від допуску до складання внутрішнього практичного іспиту з другої спроби, не передбачає цього і договір, укладений між позивачем та Автошколою . Позивач вимушена була 11.07.2022 забрати документи з офісу ПП «Автошкола Джаст», для продовження навчання в іншому закладі, розірвавши таким чим договір з ПП «Автошкола Джаст». Між позивачем та директором ПП «Автошкола Джаст» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в офісі автошколи Джаст за адресою: АДРЕСА_1 відбулась розмова, у ході якої позивач намагалась вручити директору ПП «Автошкола Джаст» ОСОБА_2 два документи: заяву про допуск до внутрішнього практичного іспиту та заяву про повернення 350 гривень за подачу авто на зовнішній іспит у Сервісному Центрі МВС. ОСОБА_2 відмовився прийняти документ. Позивач просила адміністраторку Автошколи внести дані про успішне складання внутрішнього теоретичного іспиту до Пам`ятки курсанта, але позивачу було в цьому відмовлено директором ПП «Автошкола Джаст» ОСОБА_2 . Відповідач відмовився прийняти зазначені документи і поштою. Позивач надсилала заяву про допуск її до складання внутрішнього практичного іспиту з метою отримати письмову відмову на офіційну email-адресу ПП «Автошкола Джаст» dzhast.do@gmail.com. Цей лист залишився без відповіді. Позивач також надіслала заяву про повернення коштів за подачу авто на зовнішній іспит у Сервісному Центрі МВС на офіційну email-адресу Автошколи dzhast.do@gmail.com. Ця заява також залишилася без відповіді. Позивач записалася на повторне навчання в інший навчальний заклад, де вартість повторно прослуханого курсу теорії склала 5 500,00 грн. 23.09.2022 позивач уклала договір про практичне навчання, вартість повторного практичного курсу навчання склала 11 000,00 грн. Повна вартість повторного навчання склала 16 500,00 грн.

Спроби заходів досудового врегулювання спору (листи, повідомлення, розмова в офісі, заява до Сервісного Центру МВС в м. Києві), які вжила позивач, результатів не дали.

Посилаючись на положення ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 906 ЦК України, ст. 4. 19, 23, 28 ЦПК України позивач просила стягнути з відповідача на її користь 850,00 грн за організацію іспиту в Сервісному Центрі МВС та подачу автомобіля на зовнішній іспит (послуги, які входили у вартість тарифу Мінімальний, та які Позивачка не отримала через відмову в попуску до внутрішнього практичного іспиту), 16 500,00 грн за повторне навчання теорії та практичне навчання керування автомобілем категорії В. Також просила покласти на відповідача понесені нею судові витрати.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.10.2022 відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання. Надано відповідачу строк на подання відзиву на позов.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження у відкрите судове засідання.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, у якій вказала, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався. Подав до суду заяву, у якій вказав, що позовні вимоги не визнає, просить відмовити у задоволенні позову, розгляд справи просить проводити без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статей 2, 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до директора Приватного підприємства «Автошкола Джаст» ОСОБА_2, у якому просить про відшкодувати збитки, завдані невиконанням умов договору.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 9 вересня 2021 року уклала договір про надання послуг навчання за тарифом Мінімальний, вартість яких складала 10 500,00 грн, з ПП «Автошкола Джаст», як юридичною особою.

Оплату послуг за договором про надання послуг навчання за тарифом Мінімальний ОСОБА_4 здійснила ПП «Автошкола Джаст».

Умовами договору передбачено, що ПП «Автошкола Джаст» зобов`язувалася забезпечити підготовку слухачів курсів в обсязі затвердженої програми з підготовки водії категорії В, після успішного теоретичного і практичного курсу, назначаються внутрішні іспити, забезпечити кваліфікаційне навчання слухача практичному водінню автомобіля тощо.

Оплату послуг за договором про надання послуг навчання за тарифом Мінімальний ОСОБА_1 здійснила ПП «Автошкола Джаст».

Зазначаючи про неналежне виконання ПП «Автошкола Джаст» своїх зобов`язань за умовами вказаного договору, що слугувало підставою для укладення позивачем договору про навчання теорії та практичне навчання керування автомобілем категорії В, ОСОБА_1 помилково пред`явила позов до директора ПП «Автошкола Джаст» ОСОБА_2 .

Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляла.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Оскільки позивачем неправильно визначено суб`єктний склад учасників справи, що унеможливило розгляд справи по суті спору, так як вказані вимоги безпосередньо стосуються прав та інтересів юридичної особи ПП «Автошкола Джаст», а не окремо директора цього Підприємства.

Ураховуючи відсутність у суду процесуальної можливості за власної ініціативи вирішувати питання в порядку статті 51 ЦПК України та залучати до участі у справі співвідповідача, а також замінювати первісного відповідача на належного, суд дійшов висновку про відмову у позові з цих підстав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню відповідачем, оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до директора Приватного підприємства «Автошкола Джаст» ОСОБА_2 про відшкодування збитків завданих невиконанням умов договору - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя

Джерело: ЄДРСР 113163673
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку