КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.07.2023 задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та продовжено строк запобіжного заходу ОСОБА_8 у виді домашнього арешту в період часу з 23:00 год. до 06:00 год. наступної доби, за адресою АДРЕСА_1 , в межах строків досудового слідства, до 20.08.2023 включно за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, _____________________________________________________________________________________

Справа № 757/30346/23-к Слідчий суддя - ОСОБА_9

Апеляційне провадження № 11-сс/824/4684/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, за винятком паспорта громадянина України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначав, що слідчим суддею розглянуто клопотання з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки місцезнаходженням органу досудового розслідування Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань є м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, що територіально відноситься до Шевченківського районного суду міста Києва.

Апелянт зазначав, що підозра ОСОБА_8 є необґрунтованою, оскільки її повідомлено поза межами строків досудового розслідування, вона містить численні завідомо неправдиві відомості, а надані сторонами обвинувачення та захисту докази свідчать про відсутність в діях ОСОБА_8 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Зокрема, кримінальне провадження № 12014130010000384 від 15.04.2014 тричі закривалось слідчими на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, що погоджено прокурорами. Проте, ці постанови скасовано Генеральними прокурорами України на підставі ч. 6 ст. 36 КПК Українипісля закінчення досудового розслідування і відповідно закінчення строків досудового розслідування, тобто ці рішення прийняті за межами наданої законом компетенції та за відсутності передбачених законом підстав для їх винесення.

Стороною обвинувачення не доведено жодного із обов`язкових елементів складу інкримінованого ОСОБА_8 злочину.

Прокурором внесено до повідомлення про підозру завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_8 був командиром військової частини, та поставлено йому у провину невчинення дій по організації внутрішньої вартової служби в Управлінні, які ОСОБА_8 відповідно до вимог законодавства України та відомчих нормативно-правових актів Служби безпеки України не мав права вчиняти.

Прокурор, достеменно знаючи, що ОСОБА_8 не був ознайомлений зі змістом «Інструкції з охорони і пропускного режиму в адміністративних будинках і на об`єктах Служби безпеки України», затвердженої наказом Служби безпеки України від 06.12.2012 № 545, та «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939 у передбаченому законодавством порядку, у підозрі поклав на нього обов`язок дотримання їх вимог та інкримінував йому їх порушення. Крім того, прокурор у повідомленій підозрі поклав на підозрюваного обов`язки керуватися Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 575, яка взагалі відповідно до п. 4 не розповсюджує свою дію на військовослужбовців Служби безпеки України.

На переконання захисника, ОСОБА_8 , не надавши наказ підлеглим на застосування вогнепальної зброї при захисті будівлі Управління, діяв відповідно до вимог діючого на той час законодавства України та відповідно до обстановки, яка склалася в Луганській області станом на 06.04.2014.

Крім того, захисник в апеляційній скарзі посилався на недоведеність існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема строк давності інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення закінчується через 8,5 місяців, за понад 9 років та 3 місяці досудового розслідування не зафіксовано жодного факту незаконного впливу ОСОБА_8 на свідків і інших учасників справи.

Прокурором не наведеного жодного обґрунтування, яким саме чином ОСОБА_8 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, враховуючи, що останній всі роки сприяв слідству у повному та швидкому розслідуванні.

За період з 15.04.2014 ОСОБА_8 6 разів виїжджав за кордон, і завжди повертався, що свідчить про відсутність ризику його переховування від органу досудового розслідування та суду.

Апелянт зазначав, що ОСОБА_8 за останні роки переніс кілька важких операцій, у тому числі на серці та урологічну операцію в листопаді 2022 року, після якої потребує тривалого постійного медичного обстеження та лікування.

28.07.2023 від захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він зазначав, що слідчий суддя залишив поза увагою всі доводи та докази сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, які свідчать про повідомлення підозри поза межами строків досудового розслідування та про відсутність об`єктивної сторони кримінального правопорушення.

Крім того, захисник зазначав, що при розгляді клопотання слідчим суддею порушено принцип змагальності, оскільки в судовому засіданні слідчий суддя дослідив шляхом огляду додатковий документ в обґрунтування клопотання прокурора (висновок експерта від 26.04.2022 № 22278/20-62дск за результатами проведення комісійної військової експертизи), проте сторону захисту з ним не було ознайомлено та надано захисту, не зважаючи на заперечення захисника.

Також апелянт зазначав, що в оскаржуваній ухвалі не вказано обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених с. 177 КПК України, відсутні посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини, а також не вказано, які саме ризики, передбачені ст. 177 КПК України, існують щодо підозрюваного.

Крім того, від захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 03.08.2023 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він додатково зазначав, що ОСОБА_8 у період перебування його на посаді начальника Управління Служби безпеки України в Луганській області з об`єктивних причин не було надано допуску до державної таємниці і він не мав можливості в повному обсязі виконувати службові обов`язки, у тому числі з питань забезпечення охорони державної таємниці.

Інші доводи доповнень захисника аналогічні доводам, наведеним ним в поданій апеляційній скарзі.

Також 07.08.2023 від захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких він навів доводи, аналогічні доводам раніше поданої апеляційної скарги з доповненнями, та вказував на те, що прокурором до повідомлення про підозру внесено завідомо неправдиві дані, зокрема про незалучення ОСОБА_8 особового складу відділу Центру спеціальних операцій «А» Управління в умовах 06.04.2014 для захисту адмінбудівлі. Зазначені відомості спростовано прокурором під час судового розгляду 18.07.2023.

Крім того, підозрюваному ОСОБА_8 , в порушення вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 184 КПК України, не надано копію висновку експерта від 26.04.2022 № 22278/20-62дск, яким обґрунтовано клопотання прокурора, а слідчий суддя дослідив цей документ в судовому засіданні без ознайомлення з ним підозрюваного.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_8 та його захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями з наведених у ній підстав, прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань, за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014130010000384 від 15.04.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 329, ч. 2 ст. 425, ч. 2 ст. 426 КК України.

25.05.2023 о 10 год. 51 хв. ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру у тому, що перебуваючи на посаді начальника Управління Служби безпеки України в Луганській області, вчинив інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїм службовими обов`язками повинна була виконати, що спричинило тяжкі наслідки, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 426 КК України (в редакції Закону України № 642-VII від 28.03.2014).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.05.2023 щодо підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби, із забороною залишати місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , з 23:00 год. до 06:00 год. наступної доби, до 21.07.2023 включно, із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 від 12.07.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014130010000384 до трьох місяців.

18.07.2023 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_8 під домашнім арештом, із забороною залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 23:00 год. до 06:00 год. наступної доби, в межах строку досудового розслідування, та продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_8 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.05.2023.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.07.2023 задоволено клопотання прокурора та продовжено строк запобіжного заходу ОСОБА_8 у виді домашнього арешту в період часу з 23:00 год. до 06:00 год. наступної доби, за адресою АДРЕСА_1 , в межах строків досудового слідства, до 20.08.2023 включно за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утриматися від спілкування зі свідками з приводу обставин інкримінованого кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, за винятком паспорта громадянина України.

З такими висновками колегія суддів погоджується частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Постановляючи ухвалу про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 426 КК України (в редакції Закону України № 642-VII від 28.03.2014), з чим погоджується і колегія суддів.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 426 КК України (в редакції Закону України № 642-VII від 28.03.2014), підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами у їх сукупності.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального правопорушення, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, з огляду на характер та суспільну небезпечність злочину, у вчиненні якого він підозрюється.

Матеріали справи містять достатньо даних для висновку про продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчим суддею також досліджено доводи клопотання прокурора щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання ОСОБА_8 під домашнім арештом та встановлено, що для завершення розслідування у справі, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема виділити матеріали досудового розслідування в окреме провадження, у тому числі ті, які мають гриф з обмеженим доступом «Для службового користування», допитати в якості свідків осіб, яким можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, у тому числі з числа тих, на кого посилався ОСОБА_8 в своїх поясненнях, відкрити матеріали досудового розслідування в порядку статті 290 КПК України підозрюваному та його захиснику, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування,тощо.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, враховуючи дані про особу підозрюваного, а також те, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що більш м`які запобіжні заходи, ніж домашній арешт у певний період доби, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні прокурора, а тому слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження строку дії ухвали слідчого судді про тримання ОСОБА_8 під домашнім арештом у певний період доби.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_8 . Підстав вважати його занадто суворим для підозрюваного колегія суддів не вбачає.

Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 , колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.

З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку з чим ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний період доби, який, на думку колегії суддів, в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора, колегія суддів не вбачає.

Викладені в апеляційній скарзі з доповненнями доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри є безпідставними, оскільки сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу. Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, а також оцінка належності та допустимості зібраних у справі доказів потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

З наведених підстав, доводи про відсутність в діях ОСОБА_8 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність у повідомленні про підозру відомостей, які, на переконання захисника, є завідомо неправдивими, а також доводи про те, що ОСОБА_8 у період перебування його на посаді начальника Управління Служби безпеки України в Луганській області з об`єктивних причин не було надано допуску до державної таємниці і він не мав можливості в повному обсязі виконувати службові обов`язки, на даній стадії досудового розслідування є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.

Посилання захисника на те, що підозрюваному ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру поза межами строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, ретельно перевірялися під час апеляційного розгляду, однак не знайшли свого підтвердження. Вищевказані доводи зведені до незгоди апелянта із постановами Генеральних прокурорів України від 21.12.2015, 21.03.2018 та 03.06.2019 про скасування постанов про закриття кримінального провадження № 12014130010000384 від 15.04.2014, які не є предметом даного апеляційного розгляду.

Доводи апеляційної скарги з доповненнями про недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.

Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків, експертів, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів виходить із встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та вважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, не виключена ймовірність того, що підозрюваний у разі, якщо не буде обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини злочину, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику впливу на свідків, експертів, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Матеріали судового провадження також містять докази про продовження існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які поряд із ризиком незаконного впливу на свідків, експертів, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні теж залишаються існувати та вірогідність настання яких є досить високою.

Доводи захисника про те, що строк давності інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення закінчується через 8,5 місяців, не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки вищенаведені посилання не спростовують можливість вчинення ОСОБА_8 дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у випадку застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу.

Посилання захисника на відсутність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не було покладено в обґрунтування рішення про продовження застосування запобіжного заходу.

Твердження апелянта про незадовільний стан здоров`я підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_8 за останні роки переніс кілька важких операцій, у тому числі на серці та урологічну операцію в листопаді 2022 року, після якої потребує тривалого постійного медичного обстеження та лікування, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки стороною захисту не надано суду доказів на підтвердження неможливості проведення медичного обстеження та лікування в умовах застосованого запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби.

Під час апеляційного розгляду не знайшло свого підтвердження твердження захисника про те, що клопотання прокурора подане та розглянуто слідчим суддею з порушенням правил територіальної підсудності.

Доводи апеляційної скарги про те, що підозрюваному ОСОБА_8 , в порушення вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 184 КПК України, не надано копію висновку експерта від 26.04.2022 № 22278/20-62дск, не можуть бути безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання прокурора.

Інші доводи апеляційної скарги з доповненнями висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та задоволення апеляційної скарги з доповненнями захисника в інтересах підозрюваного.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

____________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3