ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2023 р. Справа№ 910/28451/14

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання Звершховської І.А.,

від позивача: Годицький А.І. (поза межами приміщення суду);

від відповідача: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу

Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 (повний текст складено 05.05.2023)

за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.20215

у справі № 910/28451/14 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Електро Груп - Україна"

про стягнення 16 660,00 грн,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

16.03.2023 ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою (вих. №4838/001-юр від 15.03.2023) про видачу дубліката виконавчого документа, у якій просило видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/28451/14.

За текстом поданої заяви ДП «НАЕК «Енергоатом» зазначає, що з метою фактичного виконання рішення у справі №910/28451/14 неодноразово пред`являло наказ до виконання у державну виконавчу службу за місцезнаходженням боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Електро Груп - Україна» (далі - ТОВ «Євро Електро Груп - Україна», Товариство).

Зокрема, заявою №2061/001 від 08.02.2021 П «НАЕК «Енергоатом» в черговий раз пред`явило до виконання Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) наказ Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/28451/14.

Згідно з інформацією з автоматизованої системи виконавчих проваджень 17.02.2021 державний виконавець Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Величко Роман Сергійович (далі - Виконавець) відкрив виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу, а 12.03.2021 - виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

ДП «НАЕК «Енергоатом» постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження та про повернення виконавчого документа стягувачеві не отримувало, а також не отримувало виконавчий документ - оригінал наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/28451/14.

Заявник зазначає, що звертався до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вимогою про направлення постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачеві та повернення виконавчого документа - оригіналу наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 по справі №910/28451/14.

На вказаний лист Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві повідомив, що 12.03.2021 виконавець, керуючись вимогами, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження, виніс вмотивовані постанови у виконавчих провадженнях НОМЕР_2 та НОМЕР_3 про повернення виконавчого документа стягувачу та направив їх разом з оригіналом виконавчого документа стягувачу за адресою: 34403, Рівенська обл., м. Вараш.

У зв`язку з неотриманням постанови про закінчення виконавчого провадження та оригіналу виконавчого документа ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з вимогою (вих. №1530/001-юр від 24.01.2023) про надання доказів направлення останнім постанови про повернення виконавчого документа та оригіналу наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/28451/14.

Листом (вих. №6927/27.1-23 від 13.02.2023) Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві повідомив ДП «НАЕК «Енергоатом», що строк зберігання реєстрів відправлення рекомендованої поштової кореспонденції становить один рік.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у задоволенні заяви стягувача - ДП «НАЕК «Енергоатом» про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі № 910/28451/14 відмовлено.

Суд дійшов висновку, що станом на дату звернення стягувача із заявою про видачу дубліката наказу у справі №910/28451/14 строки пред`явлення виконавчого документа спливли.

Суд зазначив, що ДП «НАЕК «Енергоатом» жодних доказів попереднього звернення до державного / приватного виконавця щодо примусового виконання рішення у справі №910/28451/14 та переривання строку пред`явлення наказу до виконання, про які зазначається в поданій суду заяві, суду не надало, а матеріали справи таких не містять.

У свою чергу, єдиним доказом переривання строку пред`явлення наказу у справі №910/28451/14 до виконання, на який посилається заявник, є факт прийняття державним виконавцем наказу від 16.06.2015 до виконання та відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 постановою від 17.02.2021, який не може бути розцінений судом як достатній за відсутності інших доказів попереднього звернення цього наказу до примусового виконання в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». За висновком суду, в сукупності надані стягувачем докази свідчать про звернення до суду з пропуском строку пред`явлення наказу до виконання. При цьому жодних клопотань про поновлення строку такого пред`явлення згідно ст. 329 ГПК України від стягувача до суду не надходило.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2023, ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ДП «НАЕК «Енергоатом» про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 по справі № 910/28451/14.

Апелянт не погоджується з ухвалою про відмову у видачі дублікату наказу, вважає її необґрунтованою та такою, що ухвалена судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник вважає, що сам факт прийняття виконавцем виконавчого документа до

виконання та відкриття 17.02.2021 виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового

виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/28451/14

беззаперечно підтверджує, що на момент відкриття вказаного виконавчого провадження,

строк пред`явлення зазначеного наказу не закінчився. Зазначене спростовує висновок суду, що стягувач звернувся до суду з пропуском строку пред`явлення наказу до виконання та повинен був подати клопотання про поновлення такого строку.

Оскільки постанова про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/28451/14) була винесена виконавцем 12.03.2021, апелянт вважає, що строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 по справі №910/28451/14 не пропущений.

Позиції учасників справи.

Від ТОВ «Євро Електро Груп - Україна» відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2023 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали оскарження ухвали по справі №910/28451/14 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ДП «НАЕК «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 до надходження матеріалів оскарження ухвали у справі №910/28451/14.

29.05.2023 матеріали справи №910/28451/14 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «НАЕК «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/28451/14. Розгляд справи призначено на 17.07.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 заяву позивача про участь у судовому засіданні, призначеному на 17.07.2023, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Судове засідання 17.07.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 призначено судове засідання на 28.08.2023. Доручено представникам ДП «НАЕК «Енергоатом» Годицькому А.І. та Бондаренко О.В. забезпечити проведення судового засідання у справі №910/28451/14 в режимі відеоконференції 28.08.2023.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 271 ГПК України).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

У грудні 2014 року ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з ТОВ «Євро Електро Груп-Україна» 16 660,00 грн штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 у справі №910/28451/14 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» 16 660,00 грн штрафу та 1827,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

16.06.2015 на примусове виконання рішення у даній справі, яке набрало законної сили, видано відповідний наказ зі строком пред`явлення до 16.06.2016 та 30.06.2015 направлено його на адресу стягувача засобами поштового зв`язку.

ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою (вих. №2061/001 від 08.02.2021), у якій просило прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/28451/14. До поданої заяви ДП «НАЕК «Енергоатом» долучило оригінал вказаного наказу.

12.02.2021 виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з виконання наказу №910/28451/14, виданого 16.05.2015 Господарським судом міста Києва про стягнення з Товариства на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» заборгованості у розмірі 18 487,00 грн.

12.03.2021, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві із заявою (вих. №18012/001-юр від 02.12.2022), у якій просило направити йому в т.ч. постанову про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачеві та повернення виконавчого документа - оригіналу наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 по справі №910/28451/14.

Листом (вих. №25586/18.10-22 від 19.12.2022) Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві повідомив ДП «НАЕК «Енергоатом», що 12.03.2021 виконавець, керуючись вимогами, п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виніс вмотивовані постанови по виконавчим провадженням НОМЕР_2 та НОМЕР_3 про повернення виконавчого документа стягувачу та направив їх разом з оригіналом виконавчого документа стягувачу за адресою: 34403, Рівенська обл., м. Вараш. У цьому листі стягувачу також було надано ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.

У зв`язку з неотриманням постанови про закінчення виконавчого провадження та оригіналу виконавчого документа ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві з вимогою (вих. №1530/001-юр від 24.01.2023) про надання доказів направлення останнім постанови про повернення виконавчого документа та оригіналу наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/28451/14.

Листом (вих. №6927/27.1-23 від 13.02.2023) Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві повідомив ДП «НАЕК «Енергоатом», що строк зберігання реєстрів відправлення рекомендованої поштової кореспонденції становить один рік, а тому надати докази направлення не надається можливим.

16.03.2023 ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою (вих. №4838/001-юр від 15.03.2023) про видачу дубліката виконавчого документа, у якій просило видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/28451/14. Зміст та вимоги поданої заяви наведено вище за текстом цієї постанови.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено пп. 19.4 п. 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Відповідно до пп. 19.4 п. 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».

Аналіз змісту пп. 19.4 п. 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у т.ч. містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі №5/229-04, від 01.04.2020 у справі №916/924/16, від 18.06.2020 у справі №24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі №19/093-12).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до пп. 19.4 п. 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та / або його зупинення (п. 3.15 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11).

Таким чином, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11).

Суд встановив, що наказ на примусове виконання рішення у даній справі, яке набрало законної сили 16.06.2015, було видано зі строком пред`явлення до 16.06.2016 та 30.06.2015 направлено його на адресу стягувача засобами поштового зв`язку.

ДП «НАЕК «Енергоатом» звернулось до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою (вих. №2061/001 від 08.02.2021), у якій просило прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/28451/14. До поданої заяви ДП «НАЕК «Енергоатом» долучило оригінал вказаного наказу.

12.02.2021 виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 з виконання наказу №910/28451/14, виданого 16.05.2015 Господарським судом міста Києва про стягнення з Товариства на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» заборгованості у розмірі 18 487,00 грн.

Таким чином, на момент видачі наказу від 16.06.2015 у справі №910/28451/14 діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV, який передбачав, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання (п. 2 ч. 1 ст. 22, п. 1 ч. 1 ст. 23 названого Закону).

Водночас 05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII.

Пунктом 5 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відкривши виконавче провадження постановою від 17.02.2021, виконавець фактично встановив відсутність в т.ч. передбачених п. 2 ч. 4 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.

При цьому колегія суддів зауважує, що виконавцю надавався оригінал наказу. А відповідно до абзаців 2, 3 п. 22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (або п. п. 3.18.1, 3.18.1 чи п. 21 попередніх редакцій Інструкції, що діяли з моменту видачі наказу) при закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця. Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Тобто, отримавши оригінал наказу, виконавець на підставі аналізу відповідних відміток на ньому зробив висновок щодо строку пред`явлення цього наказу до виконання (з урахуванням попередніх пред`явлень документа до виконання і переривання такого строку) та наявності підстав для відкриття виконавчого провадження 12.02.2021.

Водночас місцевий суд об`єктивно не мав можливості дослідити оригінал наказу та наявні на ньому відмітки (через втрату оригінала), а свій висновок зробив виключно виходячи з дати видачі наказу без встановлення обставин перебігу його виконання.

В подальшому 12.03.2021 виконавець прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у якій встановив, що в порядку примусового виконання виконавчого документа встановлено, що у боржника відсутнє майно та кошти (доходи), на які можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу та, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», постановив виконавчий документ (наказ №910/28451/14 виданий 16.06.2015) повернути стягувачу ДП «НАЕК «Енергоатом».

Частиною 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Наведене у сукупності свідчить, що звертаючись 16.03.2023 із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, ДП НАЕК «Енергоатом» не пропустило строк його пред`явлення до виконання, а висновок місцевого господарського суду про пропуск такого строку є помилковим, оскільки у цьому випадку повернення виконавчого документа стягувачу відбулось у зв`язку з неможливістю виконати рішення (в порядку примусового виконання виконавчого наказу було встановлено, що у боржника відсутнє майно та кошти (доходи), на які можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу), а тому строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, тобто з 12.03.2021.

Виконання боржником рішення від 26.02.2015 у справі №910/28451/14 не встановлено.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання судових рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції «кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру».

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (див. рішення від 19.03.1997 зі справи «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи «Шмалько проти України»).

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 05.07.2012 «Глоба проти України», п. 1 ст. 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає наявними підстави для задоволення заяви ДП «НАЕК «Енергоатом» та видачі дубліката виконавчого документа - наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/28451/14.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі № 910/28451/14 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.05.2023 у справі №910/28451/14 скасувати.

3. Прийняти нове судове рішення, яким заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 у справі № 910/28451/14, задовольнити.

4. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2015 у справі №910/28451/14.

5. Видачу дублікату наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2015 у справі №910/28451/14 доручити Господарському суду міста Києва.

5. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Електро Груп - Україна".

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Електро Груп - Україна" (просп. Перемоги, 68/1, офіс 62, м. Київ, 03113, код 34480699) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34403, м. Вараш, Рівненська обл., код ЄДРПОУ 05425046) 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

8. Справу №910/28451/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 31.08.2023.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова