П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2023 р.м. ОдесаСправа № 523/4649/23

Головуючий в 1 інстанції: Кремер І.О., Місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А.І.

Ступакової І.Г.

при секретарі Качуренко В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Уповноваженого із захисту державної мови ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 23 червня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженого із захисту державної мови Кремінь Тараса Дмитровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Уповноваженого із захисту державної мови ОСОБА_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначав, що згідно Постанови № 18 по справі про адміністративне правопорушення від 06.03.2023 року, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосував недержавну мову під час обслуговування споживачів, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 188-52 КпАП України. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-52 КпАП України.

Однак, позивач не погоджується із вказаною постановою, оскільки Уповноважений із захисту державної мови, або його представник мали право лише на складення акту про результати здійснення контролю застосування державної мови. Із Протоколу про адміністративне правопорушення та оскаржуваної Постанови не вбачається, у який саме спосіб відповідачем здійснювався державний контроль. У Протоколі про адміністративне правопорушення міститься інформація, що до нього додається відеофайл, однак, позивача з цим відеофайлом не ознайомили. Позивач є власником кав`ярні, проте не обслуговує споживачів, натомість ці повноваження здійснює його працівник, який обслуговує споживачів державною мовою. Відповідач розглянув справу за відсутності акту (актів) про результати здійснення контролю та інших матеріалів, які було потрібно зібрати під час здійснення контролю, або під час розгляду питання.

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 23 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_2 до Уповноваженого із захисту державної мови Кремінь Тараса Дмитровича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задоволено.

Постанову Уповноваженого із захисту державної мови Кремінь Тараса Дмитровича № 18 по справі про адміністративне правопорушення від 06.03.2023 року про накладення на ОСОБА_2 штрафу в розмірі 3400 гривень скасовано.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 закрито на підставі ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-52 КУпАП.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови на користь ОСОБА_2 сплачений позивачем судовий збір у розмірі 536/п`ятсот тридцять шість/грн. 80 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Уповноважений із захисту державної мови ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що застосована судом першої інстанції до спірних правовідносин ст.57 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки стосується притягнення до відповідальності суб`єктів господарювання, а позивача було притягнуто до відповідальності як фізичну особу. При цьому вказує, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі не може бути підставою для визнання його протиправним та скасування, у разі коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст його прийняття.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем та здійснює діяльність в кав`ярні під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови ініційовано перевірку за застосуванням державної мови гр. ОСОБА_2 .

Так, 17 лютого 2023 року представником Уповноваженого із захисту державної мови Вікто-Присяжнюк Я.В. відносно позивача було складено Протокол про адміністративне правопорушення. Згідно вищевказаного Протоколу, 15.02.2023 року зафіксовано застосування недержавної мови фізичною особою-підприємцем, ОСОБА_2 закладу «Cafe de Fleur», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , під час обслуговування споживачів, що призвело до порушення вимог ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що підтверджується наявною в матеріалах справи копією вищезазначеного документа.

В подальшому, Уповноваженим із захисту державної мови ОСОБА_3 , 20.02.2023 року було направлено цінним листом із описом вкладення, паперовим повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який призначено на 02 березня 2023року об 11год. 00хв. Вищевказаний лист вручено особисто під розписку позивачу 03 березня 2023 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення та Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0100108640084.

02.03.2023 року представник Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови зателефонував позивачу із запитанням чи буде останній присутній при розгляді справи. Позивач відповів, що йому невідомо про розгляд справи про адміністративне правопорушення, а повідомлення про розгляд справи він не отримував. Даний факт підтверджується представником відповідача у відзиві на позовну заяву та представником позивача у відповіді на відзив.

В подальшому, розгляд справи про адміністративне правопорушення було відкладено до 06 березня 2023 року о 12год. 00хв., про що позивач був повідомлений 02 березня 2023 року, за допомого засобів електронного зв`язку, а саме електронної пошти, даний факт підтверджується обставинами викладеними у позовній заяві та копіями Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення із зазначенням електронної пошти позивача, Клопотання про відкладення розгляду справи.

06.03.2023року Позивач звернувся до Уповноваженого із захисту державної мови із клопотанням про відкладення розгляду справи від 05.03.2023 року, для надання можливості останньому скористатися правовою допомогою, що підтверджується викладеними у позовній заяві обставинами та копією Клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, 06.03.2023 року Уповноваженим із захисту державної мови Кремінь Т.Д. прийнято постанову № 18 по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно Постанови № 18 по справі про адміністративне правопорушення від 06.03.2023 року, фізична особа-підприємець, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосував недержавну мову під час обслуговування споживачів за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив вимоги ч. 2 ст. 30 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 188-52 КпАП України. ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 188-52 КпАП України.

Не погодившись з постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив з того, що невчинення дій щодо складання акта про фіксацію результатів здійснення контролю за застосуванням державної мови свідчить про порушення процедури здійснення Уповноваженим із захисту державної мови, представниками Уповноваженого контролю за застосуванням державної мови у випадках, визначених ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

При цьому прийшов до висновку, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 188-52 КпАП України, а тому постанова № 18 по справі про адміністративне правопорушення від 06.03.2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн. підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом оскарження у даній справі є рішення Уповноваженого із захисту державної мови ОСОБА_1 про притягнення позивача, який порушив вимоги частини 2 статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 188-52 КУпАП.

Повноваження Уповноваженого із захисту державної мови Кременя Т.Д., процедура притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо обов`язкового застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, встановлені положеннями Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» .

Завданнями уповноваженого згідно статті 49 Закону №2704-VIII є: захист української мови як державної; захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

Частиною 2 ст. 30 Закону, передбачено, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи - підприємці, інші суб`єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

Статтею 57 врегульовано порядок накладення штрафів на суб`єктів господарювання за порушення закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у разі порушення суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність на території України, вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений, його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголошує такому суб`єкту попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складення акта, про що зазначається в акті. Такий акт повинен відповідати вимогам, встановленим частиною п`ятою статті 56 цього Закону. Копія акта надається відповідному суб`єкту господарювання. У разі повторного протягом року порушення вимог, встановлених статтею 30 цього Закону, Уповноважений, його представник складає протокол. Такий акт повинен відповідати вимогам, встановленим частиною п`ятою статті 56 цього Закону. Копія акта надається відповідному суб`єкту господарювання.

Порядок здійснення державного контролю за застосуванням державної мови, зокрема, органами державної влади, органами місцевого самоврядування (далі - суб`єкти контролю), встановлюється цим Законом (частина 1 статті 56 Закону).

Разом з цим, відповідно до частини 4 статті 56 Закону Уповноважений, його представник за результатами здійснення контролю за застосуванням державної мови суб`єктами контролю складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови (далі - Акт).

Частиною п`ятою статті 56 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що Акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови повинен містити таку інформацію: 1) місце складення акта; 2) дата складення акта; 3) ім`я або найменування особи, стосовно якої здійснено контроль за застосуванням державної мови; 4) підстави здійснення контролю за застосуванням державної мови; 5) опис фактів, виявлених під час здійснення контролю за застосуванням державної мови; 6) висновок про дотримання або недотримання (порушення) визначених законом вимог обов`язкового застосування державної мови; 7) прізвище, ім`я, по батькові Уповноваженого чи його представника, який склав акт.

Зазначені положення Закону узгоджуються з положеннями:

- пункту 24 частини 1 статті 255 КУпАП, відповідно до якого у справах про адміністративні правопорушення, передбачених статтями 188-52, 188-53 КУпАП, протоколи про правопорушення мають право складати представники Уповноваженого із захисту державної мови;

- пунктом 12 Порядку здійснення Уповноваженим із захисту державної мови контролю за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 21.08.2019 №817, який набрав чинності 27.05.2020 (далі по тексту - Порядок), відповідно до якого за результатами здійснення контролю за застосуванням державної мови Уповноважений, його представник складає акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови за формою, затвердженою Уповноваженим, в якому зазначається інформація, визначена частиною п`ятою статті 56 Закону. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується особою, яка здійснювала заходи контролю за застосуванням державної мови. Перший примірник акта зберігається в секретаріаті Уповноваженого разом з іншими матеріалами перевірки. Другий примірник акта надсилається рекомендованим листом суб`єкту контролю або вручається особисто керівнику суб`єкта контролю чи уповноваженій ним особі, про що робиться відмітка у першому примірнику акта.

Акт і протокол, які складаються у випадку, передбаченому частиною шостою статті 56 Закону, є підставою для притягнення осіб, які порушили вимоги Закону, до передбаченої законом відповідальності (пункт 13 Порядку).

Отже, нормами вищезазначеного Закону передбачено складання акту про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови за порушення ст. 30 Закону №2704-VIII.

В свою чергу, доводи апелянта що норми ст. 57 Закону до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки позивача притягнуто до відповідальності як фізичну особу, не суб`єкта господарювання є безпідставним, так як відповідно до вимог частини 2 ст. 2 Закону №2704, дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування, а жодним Законом не передбачено можливість уповноваженої особи здійснення державного контролю за застосуванням державної мови щодо фізичної особи.

Доводи апелянта, що притягнення позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 ст. 188-52 КУпАП, здійснювалося відповідно до положень статей 244-4, 255 КУпАП, а не в порядку, передбаченому Законом, у зв`язку з чим акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови не складався, колегія суддів також не приймає до уваги, оскільки положення Закону №2704, є спеціальними у спірних правовідносинах, та визначають процедуру та порядок притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо обов`язкового застосування державної мови, встановлених, зокрема, статтею 30 цього Закону, а не КУпАП,

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що невчинення дій щодо складання акта про фіксацію результатів здійснення контролю за застосуванням державної мови свідчить про порушення процедури здійснення Уповноваженим із захисту державної мови, представниками Уповноваженого контролю за застосуванням державної мови у випадках, визначених ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

При цьому доводи апелянта, що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі не може бути підставою для визнання його протиправним та скасування, у разі коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст його прийняття, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки не дотримання процедури в частині складання акту, що прямо передбачено Законом, не може вважатися формальним порушенням та таке порушення безпосередньо впливає на зміст його прийняття, так як у разі складання акту та не усунення зазначених в акті порушень, відповідальність настає за повторне невиконання законних вимог, які висунуті лише в процесі здійснення «державного контролю за застосуванням державної мови».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних та скасування спірної постанови з підстав викладених вище.

В свою чергу, встановивши порушення процедури прийняття спірної постанови, колегія суддів не надає оцінку самому правопорушенню.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи .

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 272, 308, 310, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Уповноваженого із захисту державної мови ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 23 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 серпня 2023 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А.І. Бітов

Суддя: І.Г. Ступаковаа