печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19280/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суді в м. Києві скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 01.02.2023 року у кримінальному провадженні №42020180000000047,

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 01.02.2023 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 18.04.2023 у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020 щодо

ОСОБА_4 . Зміст скарги

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020.

В межах вказаного кримінального провадження 01.04.2023 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 357 КК України.

18.04.2023 ОСОБА_4 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру від 18.04.2023 у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020 р.

Після вручення ОСОБА_4 вказаних вище повідомлень про підозру, останні були виділені у кримінальне провадження № 12023000000000657 від 19.04.2023 р.

Таким чином, фактично 18.04.2023 сторона обвинувачення додала до попередньої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України та ч. 2 ст. 357 КК України, ще дві статті особливої частини КК України - ч. 1 ст. 366 КК України та ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Підставами оскарження вказаних процесуальних рішень (повідомлення про підозру від 01.02.2023 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 18.04.2023) є:

- повідомлення про підозру ОСОБА_5 є необґрунтованим з огляду на те, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь -які дані, які вказують на наявність ознак того, що ОСОБА_4 вчинив будь-які дії, які трактуються стороною обвинувачення як заволодіння майном приватного підприємства, в контексті того, що майно (врожай соняшника 2020 року) ніколи не належало ПП «Холдер Агро», а було власністю ДП ДГ «Білокриницьке» і у останнього не було обов`язку передати врожай.

- повідомлення про підозру за ст. 190 КК України є не конкретизованим, так як в ньому вказані обидві кваліфікуючі ознаки об`єктивної сторони такі як зловживання довірою та вчинення шахрайства шляхом обману, що є нонсенсом з точки зору правової кваліфікації.

- відсутні будь -які дані з приводу завдання шкоди ПП «Холдер АГРО» діями ОСОБА_5 оскільки ПП «Холдер АГРО» мало провести розрахунки за продукцію за договором контрактації від 08.04.2020, тобто, відповідна продукція мала би бути оплачена останнім і лише після цього перейти у його власність, однак така сплата коштів не відбулась.

- щодо інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 357 КК України, сторона захисту зазначає, що документи, які нібито приховав ОСОБА_4 , повернуті на ДП «ДГ «Білокриницьке», що свідчить про відсутність складу правопорушення, оскільки жодних порушень у роботі підприємства не встановлено.

Щодо необґрунтованості підозри за ч. 1 ст. 366 КК України сторона захисту зазначає, що стороною обвинувачення не зазначено, які конкретні відомості є недостовірними і чому вони недостовірні саме для ОСОБА_4 .

З огляду на те, що договір контрактації від 08.04.2020 № 0804 ВК, є неукладеним в силу положень ч. 1 ст. 638 ЦК України, твердження органу досудового розслідування в підозрі про те, що договори контрактації, укладені з іншими суб`єктами господарської діяльності (з ПрАТ «Троянівське», ТОВ «Делікатес», ТОВ «Агрініс») частково містили завідомо недостовірні для ОСОБА_4 відомості, нівелюються та є абсурдними. Будь-яких претензій вказані суб`єкти господарювання до ДП «ДГ «Білокриницьке» загалом, та до ОСОБА_4 зокрема, не висували.

- щодо необґрунтованості підозри за ч. 3 ст. 206-2 КК України, сторона захисту зазначає, що вказані у повідомленні про підозру твердження з приводу того, що використано офіційний електронний документ - платіжне доручення, яке містило завідомо недостовірні для ОСОБА_4 відомості про нібито його підписання нібито повноважною особою - директором ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України ОСОБА_4 , коли останній вже не був наділений відповідними правомочностями та фактично ж електронне платіжне доручення від імені в.о. директора ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України ОСОБА_4 23.10.2020 сформоване в офісі ПрАТ «Троянівське» за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 15-в, а його виконання забезпечено особисто ОСОБА_4 , який вжив усіх можливих заходів для доведення злочинного умислу до кінця, є безпідставним. На підтвердження чого зазначає, що на дату (23.10.2020) формування електронного платіжного доручення та проведення платежу, ОСОБА_4 був відображений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як виконуючий обов`язки керівника ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України, що підтверджується відомостями, відображеними у витязі по ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України станом на 23.10.2020 р.

Враховуючи зазначене, на переконання сторони захисту, ОСОБА_4 був наділений відповідними правомочностями для формування електронного платіжного доручення та проведення платежу у відповідний день, що свідчить про непричетність ОСОБА_4 до інкримінованого йому правопорушення за ч. 3 ст. 206-2 КК України.

ІІ. Позиції учасників провадження

Захисник у судовому засіданні підтримав подану скаргу, просив її задовольнити та скасувати повідомлення про підозру від 01.02.2023 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 18.04.2023 у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020 щодо ОСОБА_4 як необґрунтовані. Зазначив, що такого ж висновку щодо необґрунтованості підозри дійшов слідчий суддя в ухвалі від 07.02.2023 у справі № 757/4772/23-к, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України про застосування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42020180000000047 та відносно останнього не застосовано жодного запобіжного заходу.

Додаткові пояснення з додатками надав в письмовому вигляді, як і долучені до матеріалів справи.

Прокурор в судовому засіданні проти доводів скарги заперечив, просив у її задоволенні відмовити. Зазначив, що вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень обґрунтовано підтверджується не тільки з точки зору стороннього спостерігача зібраними під час досудового розслідування доказами, але й такі надають можливість стороні обвинувачення достатні підстави для складання обвинувального акту.

На обґрунтування своїх доводів вказав, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується рядом доказів, зокрема: протоколами допиту свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; матеріалами Держаудитслужби ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України; матеріалами обшуку ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України; матеріалами НААН України щодо проведення службового розслідування; матеріалами тимчасового доступу до банківських рахунків в АТ «ОТП», відкритому для ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України; матеріалами тимчасового доступу до ТОВ «ЛАКИ НЕТ ЮА», по ІР - адресі почти ПрАТ «Троянівське»; матеріалами тимчасового доступу до виконавчого провадження ПрАТ «Троянівське»; матеріалами розсекречених негайних слідчих (розшукових) дій; матеріалами ПП «Холдер», ПрАТ «Троянівське», ТОВ «Агрініс» і ТОВ «Делікатес» стосовно договірних відносин із ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України, предметом яких був урожай соняшнику 2020 року; матеріалами ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України та ПП «Холдер Агро» щодо незаконного заволодіння урожаєм соняшника 2020 року третіми особами; висновком судово - економічної експертизи Тернопільського НДЕКЦ МВС України від 22.12.2022 № СЕ - 19/120-22/5562- ЕК,

Вважає, що доводи сторони захисту, які наведені у скарзі не підтверджені документально або є викривленими і не мають під собою об`єктивного підґрунтя.

Крім цього вказує на відсутність права сторони захисту оскаржувати повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 18.04.2023 з огляду на те, що з моменту її здійснення до моменту подання скарги не сплинув 2- х місячний строк.

Заперечення з додатками - доказами, які підтверджують обґрунтованість підозри надав в письмовому вигляді, які долучені до матеріалів справи.

ІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді

В судовому засіданні на підставі наданих сторонами матеріалів встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 357 та ч. 3 ст. 206-2 КК України.

В межах вказаного кримінального провадження 01.02.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 357 КК України.

18.04.2023 року ОСОБА_4 було вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру від 18.04.2023 у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 357 та ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Зважаючи на те, що первинне повідомлення про підозру ОСОБА_4 здійснене 01.02.2023, а повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 18.04.2023 є фактично похідним, то в даному випадку слідчий суддя не вбачає порушення строків, передбачених ст. 303 КПК України, встановлених для оскарження рішення про підозру. Крім того положення п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України взагалі ніяким чином не регулюють питання строків оскарження повідомлень про зміну раніше повідомленої підозри, а відтак зважаючи на відсутність такого регулювання, слідчий суддя не може самостійно обмежити сторону захисту в строках подачі скарги на згадуване рішення.

Таким чином слідчий суддя не погоджується з доводами прокурора в цій частині.

Відповідно до ст. 9 ч. 6 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Таким чином слідчий суддя виходячи з загальних засад кримінального провадження, закріплених в ст. 7 КПК України вважає, що предметом судового контролю слідчим суддею під час розгляду скарг на повідомлення про підозру є: обґрунтованість підозри, оскільки перевірка слідчим суддею саме обґрунтованості підозри є бар`єром для необґрунтованого кримінального переслідування та засобом належної реалізації загальних завдань кримінального провадження - щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура; форма та зміст документу - повідомлення про підозру (повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри), а також порядок повідомлення про підозру (наявність повноважень в особи, яка здійснила таке повідомлення, тощо).

Перевіряючи на предмет форми та змісту оскаржуваних документів повідомлення про підозру від 01.02.2023 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 18.04.2023 у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020 щодо ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що вони в повній мірі відповідають вимогам ст. 277 КПК України, оскільки в них наявні всі необхідні реквізити, визначені зазначеною нормою закону.

Оцінюючи порядок здійснення повідомлення про підозру від 01.02.2023 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 18.04.2023 у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020 щодо ОСОБА_4 , слідчий суддя не знаходить порушень закону, які б призвели до скасування означених процесуальних рішень.

Що стосується перевірки обґрунтованості повідомлення про підозру від 01.02.2023 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 18.04.2023 у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020 щодо ОСОБА_4 , слідчий суддя надходить до наступних висновків.

Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий - питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення.

Тобто первинним є встановлення саме події кримінального правопорушення, а вже тоді обставин, за яких сторонній спостерігач може з впевненістю сказати, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» буде залежати від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom (Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства) (п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13).

Обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб`єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні.

Національне законодавство встановлює перелік випадків повідомлення про підозру (ст. 276 КПК України), якими зокрема є: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

В даному конкретному випадку мало місце застосування прокурором п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України (наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення), адже ОСОБА_4 не був затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення та відносно останнього відмолено у застосуванні запобіжного заходу.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, в даному випадку слідчий суддя при перевірці обґрунтованості повідомлення про підозру зобов`язаний перевірити саме наявність достатніх доказів для підозри, тобто встановити факт події кримінального правопорушення та такі факти і обставини, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, тобто не професіонала у сфері права, в існуванні зв`язку між діями ОСОБА_5 та подією кримінального правопорушення.

Такі висновки слідчого судді в повній мірі узгоджуються з положеннями національного кримінального процесуального законодавства щодо стадійності досудового розслідування кримінального провадження. Адже, законодавець надає органу досудового розслідування строк до 18 місяців здійснювати розслідування за фактом можливого вчинення тяжкого та особливо тяжкого кримінального правопорушення, а також можливість неодноразового продовження такого строку. Тобто, визначені статтею 219 КПК України, строки здійснення досудового розслідування за факом вчинення кримінального правопорушення зобов`язують орган досудового розслідування встановити подію кримінального правопорушення і тільки тоді надають можливість повідомити особі про підозру.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України подію злочину слід розуміти як елемент об`єктивної сторони складу злочину, що відбувся у певний час, у певному місці та певним способом.

В зв`язку з цим, слідчий суддя зобов`язаний оцінити кожен, наданий сторонами, доказ на предмет наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення - повідомлення про підозру та зміну повідомлення про підозру і повідомлення про нову підозру. (ст. 94 КПК України).

Суд враховує, що для встановлення оцінки обґрунтованості підозри, він в жодному випадку не повинен встановлювати причетність особи поза розумним сумнівом, однак національний стандарт оцінки доказів для встановлення обґрунтованості підозри обов`язково включає в себе такі критерії як допустимість, належність та достатність.

Так, згідно з оскаржуваним повідомленням старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_12 про підозру ОСОБА_4 від 01.02.2023 останній підозрюється у шахрайстві, тобто заволодінні майном приватного підприємства в особливо великих розмірах, шляхом обману та зловживання довірою; умисному приховуванні документів, що знаходяться на підприємстві, в організаціях, незалежно від форм власності, вчинене в інших особистих інтересах щодо особливо важливих документів, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 357 КК України.

Згідно з оскаржуваним повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_12 про підозру ОСОБА_4 від 18.04.2023 останній підозрюється у шахрайстві тобто заволодінні чужим майном (приватного підприємства) в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб, шляхом обману та зловживання довірою; складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів; заволодінні шляхом зловживання особи своїм службовим становищем та приховуванні офіційних документів, що знаходяться на підприємстві, незалежно від форми власності, вчинене в інших особистих інтересах щодо особливо важливих документів; у протиправному заволодінні майном підприємства шляхом вчинення правочину з використанням підробленого документу, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику шкоду, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 357 та ч. 3 ст. 206-2 КК України.

Суть повідомлення про підозру (про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру) за ч.1 ст. 366, ч. 4 ст. 190 КК України зводиться до наступного.

ОСОБА_4 , будучи виконувачем обов`язків директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Білокриницьке» Інституту сільського господарства Західного полісся Національної академії аграрних наук України діючи за попередньою змовою групою осіб, законтрактував на користь ПП «Холдер Агро» урожай, прийняв роботи по посіву та обробці посівних, а коли настав час збору урожаю ОСОБА_4 передав його стороннім третім особам.

Фактично ОСОБА_4 , зобов`язавшись передати урожай ПП «Холдер Агро», гарантуючи при цьому, що продукція нікому не продана, в податковій заставі або іншій заставі, під забороною на відчуження не знаходиться, вільна від прав, претензій третіх осіб, зобов`язавшись не вчиняти жодних дій, які б могли призвести до виникнення обтяжень Продукції, зобов`язавшись не укладати з третіми особами будь-яких угод відносно Продукції, що є предметом договору, приймаючи при цьому від ПП «Холдер Агро» фактично виконані роботи по вирощуванню законтрактованого урожаю, одночасно уклав низку договорів контрактації, які містили неправдиві відомості про нібито відсутність прав третіх осіб, із ПрАТ «Троянівське», ТОВ «Агрініс» і ТОВ «Делікатес» на одні і ті ж земельні ділянки, щодо яких вже було укладено договір контрактації від 08.04.2020 з ПП «Холдер Агро».

Тобто ОСОБА_4 , діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб, переконав представників ПП «Холдер Агро» щодо нібито намірів передати урожай останнім, коли у той же час Продукція вже контрактувалась на користь інших осіб без інформування про свої дійсні наміри ПП «Холдер Агро», яке у свою чергу вкладало ресурси та виконувало роботи, спрямовані на виконання досягнутих із ОСОБА_4 домовленостей, розраховуючи на отримання матеріальних активів.

Так, об`єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України є заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.

Тобто визначальним для даного складу злочину, його об`єктивної сторони є саме наявність майна у потерпілої особи, яким заволодіває правопорушник.

Майно - предмети матеріального світу, які перебувають у власності суб`єкта права (фізична особа, юридична особа, держава, територіальна громада, Український народ), у тому числі: окрема річ, сукупність речей, майнові права та обов`язки, гроші і цінні папери, а також майнові права на них.

В даному випадку, виходячи зі змісту підозри ОСОБА_4 , останній за припущенням сторони обвинувачення заволодів належним ПП «Холдер Агро» урожаєм соняшника 2020 року на суму 71138507, 62 грн, який попередньо законтрактував на користь ПП «Холдер Агро», прийняв роботи по посіву та обробці посівних, а коли настав час збору урожаю, передав його третім особам.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (далі - виробник) зобов`язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі - контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов`язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції.

Ст. 655 ЦК України визначає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред`явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 ЦК України. (ст. 665 ЦК України).

Відповідно до ст. 620 ЦК України у разі невиконання боржником обов`язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов`язання.

2. Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.

Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов`язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, - кредитор, який першим пред`явив позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГК України Виробник повинен не пізніш як за п`ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі.

Ст. 274 ЦК України за нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом.

Момент виникнення права власності у набувача має суто практичне значення. Саме з цього моменту власник має можливість здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном.

І в даному випадку момент права власності є визначальним для встановлення об`єктивних ознак складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, за загальним правилом право власності виникає у набувача з моменту передачі речі однією особою іншій. Сторони мають право змінити це положення, проте вони не мають права змінити вимоги закону з цього приводу.

Переданням майна вважається передача майна з рук в руки фізичної особи.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

В даному випадку право власності, виходячи з умов договору контрактації від 08.04.2020 № 0804 ВК на соняшник урожаю 2020 року не перейшло до ПП «Холдер Агро» з огляду на невиконання умов договору ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України щодо передачі предмета договору та відповідно не здійсненням сплати за такий предмет договору певної визначеної договором грошової суми ПП «Холдер Агро» на користь ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України. А тому в ПП «Холдер Агро» не виникла можливість здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном - урожаєм соняшника 2020 року. В ПП «Холдер Агро» за наявності всіх, визначних законом підстав та обставин виникло право отримання неустойки в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом, а також право витребувати вказане майно в порядку ст. 620 ЦК України.

Відтак в даному випадку відсутня така складова об`єктивної сторони як майно, яке перебуває у потерпілого, яким міг би заволодіти ОСОБА_4 .

Всі надані прокурором докази ні підтвердження обґрунтованості підозри в цій частині - матеріали ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України та ПП «Холдер Агро» щодо заволодіння урожаєм соняшника 2020 року третіми особами містять виключно відповідні договори та додатки до них, які не спростовують висновків слідчого судді, викладені з цього приводу вище.

Щодо наданого прокурором висновку судово - економічної експертизи Тернопільського НДЕКЦ МВС України від 22.12.2022 № СЕ - 19/120-22/5562- ЕК на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 190 КК України, за вказаних в повідомленнях про підозру обставин , слідчий суддя зауважує, що такий містить твердження про документальне підтвердження розміру збитків у вигляді недоотриманих доходів на загальну суму 71 138 507, 62 грн., які могла реально отримати ПП «Холдер Агро» внаслідок передачі їй урожаю сільськогосподарських культур ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН України згідно Договору контрактації с/г продукції № 0804 ВК від 08.04.2020.

Суд погоджується, що такий збиток міг бути завданий, що підлягає окремому встановленню не в межах даного провадження, однак недоотриманий дохід - не є тим об`єктом, на яке посягає кримінальне правопорушення, передбачене ст. 190 КК України, оскільки не є майном, яким можливо заволодіти в будь-який спосіб.

Крім того зазначений висновок експерта є зробленим за певних умов, зокрема умовою визначення розміру збитків стало те, що урожай сільськогосподарських культур був зібраний третьою стороною.

Тобто навіть при розгляді господарського спору, зазначені обставини повинні будуть бути додатково встановленими.

Зі змісту протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 16.02.2022, який прокурором надано на підтвердження обґрунтованості підозр ОСОБА_4 за вказаними епізодами, вбачається, що остання надала показання з приводу обставин укладення договору контрактації від 08.04.2020 № 0804 ВК між ДП «ДГ «Білокриницьке» та ПП «Холдер АГРО».

Крім того, в своїх показаннях ОСОБА_10 зазначає про надання нею гр. ОСОБА_13 грошових коштів в розмірі 90 000 доларів США, підписання договору позики між нею (позичальник) та гр. ОСОБА_13 (позикодавець) на суму 252 703, 80 доларів США, що складає 6 939625, 40 грн., забезпечених договором поруки та рядом іпотечних договорів.

Оцінюючи означений протокол допиту, слідчий суддя насамперед виходить з положення ст. 95 КПК України, відповідно до якого суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. ( Вказана норма не містить виключень і для прийняття рішень слідчим суддею).

Між тим, слідчий суддя з метою забезпечення повноти та об`єктивності дослідження всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення про застосування запобіжного заходу вважає можливим оцінити даний протокол з точки зору п.3 ч.2 ст. 99 КПК України як документ та інформацію, яка в ньому зафіксована - як дані, надані стороною обвинувачення для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри.

Так, означений протокол складені в порядку, передбаченому цим кодексом, сторонами його належність чи допустимість не оспорювалась, а відтак слідчим суддею вказані ознаки також не ставляться під сумнів.

Дані означеного протоколу допиту вказують на наступне. Дійсно між ДП «ДГ «Білокриницьке» та ПП «Холдер АГРО» укладався договір контрактації від 08.04.2020 № 0804 ВК, умови якого не виконані, що в свою чергу тільки підтверджує висновки слідчого судді, описані вище.

Відтак, в даному випадку мають місце господарсько - правові відносини та має місце спір щодо виконання/невиконання зобов`язань сторонами за договором контрактації.

Таким чином слідчий суддя надходить до висновку про відсутність події злочину, передбаченого ст. 190 КК України, за встановлених в повідомленнях про підозру обставинах, а тому й відсутні обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. Відтак дане твердження сторони обвинувачення щодо обґрунтованості підозри Коновалу за ч. 4 ст. 190 КК України є необґрунтованим.

Що стосується підозри за ч. 1 ст. 366 КК України, за обставин, які викладені в ній, в даному випадку аналогічно мають місце господарсько - правові відносини, з огляду на положення ст. 230 ЦК України, відповідно до яких якщо одна зі сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відтак наслідками таких дій ОСОБА_4 може бути визнання договорів контраткатції із ПрАТ «Троянівське», ТОВ «Агрініс» і ТОВ «Делікатес» на одні і ті ж земельні ділянки, щодо яких вже було укладено договір контрактації від 08.04.2020 з ПП «Холдер Агро» недійсними.

В свою чергу застосування положень ст. 230 ЦК України до правочинів не має наслідком притягнення особи до кримінальної відповідальності, яка уклала такий правочин (договір).

Таким чином слідчий суддя надходить до висновку про відсутність події злочину, передбаченого ст. 366 КК України, за встановлених в повідомленнях про підозру обставинах, а тому й відсутні обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення. Відтак дане твердження сторони обвинувачення щодо обґрунтованості підозри Коновалу за ч. 1 ст. 366 КК України є необґрунтованим.

Щодо ч. 2 ст. 357 КК України, суть повідомлення про підозру ОСОБА_5 зводиться до наступного.

Так, 23.06.2020 в.о. директора ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: Рівненська обл., Рівненський район, с. Біла Криниця, самоусунувся від ведення на підприємстві бухгалтерського та банківського обліку державного підприємства та з метою приховування офіційних документів, в порушення ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» видав Наказ ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН № 34, яким забезпечив передачу через відділення № 1 «Нова пошта» в селі Біла Криниця Рівненського району на адресу ПрАТ «Троянівське» документи первинного обліку за 1 півріччя 2020 року, в тому числі електронний носій доступу у систему «КЛІЄНТ-БАНК» ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН.

З наданого прокурором на підтвердження обґрунтованості підозри протоколу допиту свідка ОСОБА_7 - головного економіста ДПДГ «Білокриницьке» від 06.08.2020 вбачається, що остання надає показання з приводу збору урожаю пшениці та оприбуткування озимої пшениці, що не стосується питання, яке вирішується судом, а відтак суд не оцінює цей протокол.

З наданого прокурором на підтвердження обґрунтованості підозри протоколу допиту свідка ОСОБА_7 - головного економіста ДПДГ «Білокриницьке» від 04.10.2021 вбачається, що 23.06.2020 в.о. Директора ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН ОСОБА_4 видав наказ ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН, за яким ОСОБА_7 через відділення Нової Пошти № 1 в селі Біла Криниця Рівненського району направила на адресу ПрАТ «Троянівське» документи первинного обліку за 1 - ше півріччя 2020 року, в тому числі електронний носій доступу у систему «Клієнт - Банк» «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН.

Вказана документація була повернута поштовим відправленням через «Нову Пошту», яка свідком ОСОБА_7 була прийнята в повному обсязі.

Аналогічні за змістом показання свідка ОСОБА_7 відображені в протоколі допиту від 04.10.2021.

Дані щодо повернення вказаних документів містяться в акті від 19.10.2020, затвердженому директором ДП «ДГ «Білокриницьке» ОСОБА_9 .

Протокол допиту ОСОБА_8 від 27.09.2021 (перша, друга та частина третя його сторінок) містить виключно дані з приводу того, що останній не відомі обставини передачі фінансових документів ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН до ПрАТ «Троянівське». Крім того, нею як головним бухгалтером було подано фінансову річну звітність ДП «ДГ «Білокриницьке».

Протокол допиту свідка ОСОБА_9 містить дані, відповідно до яких останньому відомо з приводу існування наказу Наказ ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН № 34, однак обставини його видання та того, хто готував такий наказ йому не відомі.

Вказані протоколи допиту та акт, слідчий суддя приймає як докази - документи за критерієм оцінки «допустимість» з огляду на мотиви викладені в ухвалі вище щодо оцінки протоколу допиту свідка ОСОБА_10 .

Дані означених протоколів допиту вказують на те, що на виконання Наказу ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН № 34 документи первинного обліку за 1 - ше півріччя 2020 року, в тому числі електронний носій доступу у систему «Клієнт - Банк» «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН були направлені на адресу ПрАТ «Троянівське», які згодом були повернуті на ДП «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН.

Зазначені дії сторона обвинувачення розцінює як злочинні.

Однак, кваліфікуючи дії ОСОБА_4 сторона обвинувачення вказує, що останній заволодів шляхом зловживання особи своїм службовим становищем та приховав офіційні документи «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН. При цьому як на незаконність таких дій посилається на положення ч. 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Однак, зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання службовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов`язаних з її посадою.

Зловживання службовим становищем передбачає наявність взаємозв`язку між службовим становищем винного і його поведінкою, яка виражається в незаконних діях або бездіяльності.

Між тим ч. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації, в тому числі й ведення бухгалтерії за межами підприємства.

Крім того, як підтверджується доказами сторони обвинувачення вся документація була повернута «ДГ «Білокриницьке» ІСГ ЗП НААН ще до повідомлення ОСОБА_4 про підозру, що загалом вказує на недостатність доказів для повідомлення ОСОБА_4 про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 357 КК України.

Щодо повідомлення про підозру ОСОБА_4 за ст. 206-2 КК України, слідчий суддя звертає увагу на те, що всі докази, які надані прокурором на її обґрунтування за означеним епізодом зібрані УСБУ в Рівненській області, тобто з порушенням правил предметної підслідності, визначених ст. 216 КПК України. Збір таких доказів в тому числі відбувся з втручанням в фундаментальні права підозрюваного, зокрема проведення НСРД , відтак слідчий суддя не може визнати їх як допустимі, та звертає увагу на те, що й прокурор виконуючи завдання кримінального провадження, передбачені ст. 2 КПК України зобов`язаний був надати їм оцінку з точки зору допустимості та відмовити в погоджені повідомлення про підозру.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя вкотре звертає увагу на те, що стандарт оцінки доказів навіть задля встановлення обґрунтованості /необґрунтованості підозри здійснюється за критеріями допустимості, належності та достатності ( ст. 94 КПК України).

Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для скасування повідомлення про підозру від 01.02.2023 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру від 18.04.2023 у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020 щодо ОСОБА_4 .

Додатковою підставою для цього також слідчому судді слугували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2023 у справі № 757/15930/ 23-к, відповідно до яких відведено слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_12 , яким і здійснювались оскаржувані повідомлення про підозру, від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020 року, з підстав наявності обґрунтованих сумнівів в його неупередженості.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 22, 26, 277, 278, 303, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 01.02.2023 року у кримінальному провадженні №42020180000000047 - задовольнити.

Скасувати повідомлення про підозру від 01.02.2023 року у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020 року щодо ОСОБА_4 .

Скасувати повідомлення про підозру (про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру) від 18.04.2023 року у кримінальному провадженні № 42020180000000047 від 08.04.2020 року щодо ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді може бути оскарження безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1