РІШЕННЯ

іменем України

(повне)

28 серпня 2023 рокуСправа №451/637/23 Провадження № 2/451/213/23

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Патинок О.П.

секретаря судового засідання Ференс І.І.

Справа № 451/637/23

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження шляхом проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

з участю представника позивача - ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

17.05.2023 представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Радехівського районного суду Львівської області із позовною заявою до Радехівської міської ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що рішенням Виконавчого комітету Радехівської міської ради №71 виданого 13.03.2001 у відповідності з проектом забудови земельної ділянки №3, ОСОБА_3 було надано дозвіл на встановлення металічного гаража на земельній ділянці площею 15 м.кв. Актом виносу в натурі границь плану земельної ділянки від 15.05.2001 було проведено в натурі відведення земельної ділянки площею 15 м.кв. для встановлення металевого гаража. На вищевказаній земельній ділянці ОСОБА_3 було встановлено металевий гараж та з часом побудовано цегляний гараж загальною площею 20,8 м.кв. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина на цегляний гараж загальною площею 20,8 м.кв. За життя ОСОБА_3 заповіт не складав. ОСОБА_4 проживала з спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому вважається такою, що спадщину прийняла, проте не переоформила на своє ім`я. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла донька позивачки ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на цегляний гараж загальною площею 20,8 м.кв. За життя ОСОБА_4 заповіт не складала. Позивач з заявою про прийняття спадщини звернулась до приватного нотаріуса Львівського районного округу Робак Л.А., однак, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 394 від 29.11.2022, оскільки, відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. Просить суд постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право забудовника після смерті доньки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 на гараж, що знаходиться в дворі будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між судями від 17.05.2023 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області від 19.05.2023 матеріали позовної заяви залишено без руху.

На виконання ухвали 01.06.2023 представником позивача подано додаткові матеріали.

Ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області від 05.06.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

15.06.2023, 29.06.2023 в підготовчому засіданні за клопотанням представника позивача оголошено перерву .

29.06.2023 від представника відповідача ОСОБА_5 надійшли письмові пояснення, де останній вказує, що Радехівська міська рада заперечує проти даного позову в повному обсязі з наступних підстав. Рішенням Виконавчого комітету Радехівської міської ради від 13.03.2001 № 71 ОСОБА_3 було надано дозвіл на встановлення металічного гаража на земельній ділянці загальною площею 15 м. кв. Самовільно без отриманого відповідного дозволу, погодження відповідними організаціями, та без належних документів ОСОБА_3 всупереч рішенню виконавчого комітету щодо надання дозволу на будівництво металічного гаража на даній земельній ділянці було побудовано цегляний гараж загальною площею 20,8 м.кв. При будівництві цегляного гаража ОСОБА_3 не дотримано норм чинного законодавства у сфері будівництва та самовільно збільшено (захоплено) частину земельної ділянки загальною площею 9,6 м.кв., оскільки відповідно до довідки -характеристики від 02.05.2023 № 1857 виданої КП ЛОР «ЧМБТІ» площа забудови даного гаража становить 24,6 м. кв. Виконавчим комітетом Радехівської міської ради ОСОБА_3 було надано дозвіл на будівництво металічного гаража (тимчасової споруди), а натомість ним було збудовано цегляний гараж (капітальну споруду). Отже, ОСОБА_3 було здійснено самочинне будівництво, оскільки, не було оформлено право власності на земельну ділянку, не отримано дозвіл на будівництво, не введено споруду в експлуатацію, не зареєстровано право власності на будівлю. При будівництві даного гаража жодних норм чинного законодавства дотримано не було, а отже в такому випадку права й обов`язки забудовника не можуть входити до складу спадщини.

Ухвалою суду від 03.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

17.08.2023, 23.08.2023 в судовому засіданні оголошено перерву.

23.08.2023 представник позивача - ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просила задовольнити позовні вимоги з підстав, які вказані в позовній заяві, вказала на те, що матеріалами справи доведено, що позивачка спадщину після смерті дочки прийняла, у склад спадкового майна увійшло право забудовника на цегляний гараж, де забудовником був ОСОБА_3 (чоловік дочки), проте дозвільні документи на будівництво гаража відсутні, чи виділялась земельна ділянка саме на будівництво цегляного гаража пояснити не може.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, її інтереси в судовому засіданні представляла - адвокат Білик Р.О., яка просила проводити справу у відсутності позивача.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання 28.08.2023 не з"явився. Подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача. В задоволенні попозовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити повністю з підстав, які подані в письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13, 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04.09.1950 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_8 (а.с.7).

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 25.10.1970 ОСОБА_3 та ОСОБА_6 одружилися - 25.10.1970, про що зроблений відповідний актовий запис №9, після реєстрації якого, дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 » (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 13.10.2021 ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис №104 (а.с.10).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 24.02.2022 ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено відповідний актовий запис №28 (а.с.11).

Відповідно до довідки, виданої комунальним підприємством «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» №539 від 08.04.2023 ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня смерті був зареєстрований по АДРЕСА_2 . На день смерті ОСОБА_3 разом з ним була зареєстрована ОСОБА_4 (а.с.13).

Згідно довідки, виданої комунальним підприємством «Радехівське міське водоканалізаційне господарство» №540 від 08.04.2022 ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 до дня смерті була зареєстрована по АДРЕСА_2 . На день смерті зареєстрованих осіб немає (а.с.15).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Радехівської міської ради Радехівського району Львівської області від 13.03.2001 №71 на підставі заяви ОСОБА_3 надано дозвіл на встановлення металічного гаража в межах земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.8).

Згідно відповіді головного спеціаліста архівного відділу Червоноградської районної державної адміністрації Львівської області №453/01-21 від 24.04.2023 вбачається, що при проведенні перевірки наявних документів за 2001-2002 р.р. розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації про надання дозволу на будівництво гаража в АДРЕСА_2 не виявлено (а.с.9).

Як вбачається із довідки-характеристики на гараж в дворі буд. АДРЕСА_1 рік побудови 2001, висота приміщення становить: 2.00 м., площа забудови: 24.6 м.кв., загальна площа гаража: 20.8 м.кв., матеріал стін: цегла (а.с.12).

Згідно проекту забудови земельної ділянки АДРЕСА_1 , на підставі рішення виконкому Радехівської міської ради народних депутатів від 13.03.2001 №71 ОСОБА_3 погоджено план ділянки, площею 15.0 кв.м. (а.с.16).

Згідно акту виносу в натуру границь земельної ділянки від 15.05.2001 на підставі рішення виконкому Радехівської міської ради народних депутатів від 13.03.2001 №71, інженером АПГ ОСОБА_10 проведено в натурі відведення земельної ділянки пл. 15 кв.м. для встановлення металевого гаража забудовнику ОСОБА_3 (а.с.17).

Позивачем надано план гаража (машино-місця) та експлікацію приміщень гаража (машино-місця) від 02.05.2023 за адресою: в дворі буд. АДРЕСА_1 . Загальна площа приміщень, підрахована за формулами розрахунку площ становить 20,8 кв.м. (а.с.18).

Як вбачається із технічного паспорта на гараж №б/н від 02.05.2023, площа основи забудови гаражу, який знаходиться за адресою: в дворі буд. АДРЕСА_1 становить 25,6 м.кв., рік спорудження 2001 (а.с.19).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 01.06.2023 №105/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на гараж, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.35-36).

Як видно із копії спадкової справи №38/2022 заведеної після смерті ОСОБА_4 із заявою про прийняття всієї спадщини звернулася позивач ОСОБА_1 , якій було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на майно, що залишилося після смерті гр. ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на гараж, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 через відсутність документів, які підтверджують право власності на спадкове майно. Із інформаційної довідки із спадкового реєстру вбачається, що після ОСОБА_3 діє чинний заповіт від 03.07.2019, зареєстрований в реєстрі за № 304, який посвідчив державний нотаріус, завідувач Соснівської державної нотаріальної контори Львівської області Медведюк З.С., згідно якого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , на випадок смерті зробив таке розпорядження: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і земельною ділянкою, наданою для їх обслуговування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповідає гр. ОСОБА_11 , 1960 р.н. (а.с.46-60).

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (стаття 1218 ЦК України).

За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після його смерті його дружина ОСОБА_4 проживала з спадкодавцем на час відкриття спадщини, тому вважається такою, що спадщину прийняла, проте не переоформила на своє ім`я. Із матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_3 03.07.2019 залишив заповіт, згідно якого на випадок смерті зробив таке розпорядження: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами і земельною ділянкою, наданою для їх обслуговування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 заповів гр. ОСОБА_11 , 1960 р.н.

Так, у відповідності до ст. ст. 1236, 1261-1265 ЦК України, предметом позову є право забудовника на гараж в будинку АДРЕСА_1 , яке заповітом ОСОБА_3 не охоплене.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла донька позивачки спадкодавець - ОСОБА_4 (дружина ОСОБА_3 ) За життя ОСОБА_4 заповіт не складала. Мама ОСОБА_4 - позивач ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Львівського районного округу Робак Л.А., однак, отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій,тому вважається такою, що спадщину, після смерті дочки ОСОБА_4 - прийняла.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з Інформаційним листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва нерухомості, зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 року, та іншими нормативними актами.

У разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з`ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Судом встановлено, що спірний цегляний гараж збудований у 2001 році.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, спадкодавцю ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Радехівської міської ради Радехівського району Львівської області від 13.03.2001 №71 надано дозвіл на встановлення саме «металічного» гаража в межах земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Згідно ст.. 67 Земельного кодексу України (чинного на час вчинення спірних правовідносин) громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач.

Відповідно до Наказу N 121 від 09.06.98 «Про затвердження Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб 1.9. До об`єктів нерухомого майна, що підлягають державній реєстрації, відносяться: а) житлові і нежитлові будинки, садові будинки, дачі, гаражі, будівлі виробничого, господарського, соціально-побутового та іншого призначення, розташовані на окремих земельних ділянках вулиць, площ і провулків під окремими порядковими номерами; б) вбудовані в житлові будинки нежитлові приміщення (як частини цих будинків); в) квартири багатоквартирних будинків. Належні до вказаних об`єктів допоміжні будівлі та споруди реєструються у складі цих об`єктів. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов`язані фундаментом із землею.

Таким чином із наданих суду доказів та норм законодавства, яке діяло на час вчинення спірних правовідносин, земельна ділянка для будівництва цегляного гаража, який пов`язаний з фундаментом із землею гр.. ОСОБА_3 не надавалась, натомість на підставі рішення виконкому Радехівської міської ради народних депутатів від 13.03.2001 №71 ОСОБА_3 погоджено план ділянки, площею 15.0 кв.м., а згідно акту виносу в натуру границь земельної ділянки від 15.05.2001 проведено в натурі відведення земельної ділянки пл. 15 кв.м. для «встановлення металевого гаража», а не будівництва цегляного гаража.

Таким, металевий гараж як тимчасова споруда, яка не пов`язана із фундаментом не підлягала державній реєстрації, проте всупереч рішенню міської ради та за відсутності виділеної земельної ділянки для індивідуального будівництва цегляного гаража, ОСОБА_3 на відведеній земельній ділянці для «встановлення металевого гаража» збудував капітальну споруду - цегляний гараж.

Водночас стороною позивача не надано та в судовому засіданні підтверджено про відсутність будь-яких документів, які підтверджують отримання дозволів на будівництво цегляного чи виділення земельної ділянки сааме для будівництва індивідуального цегляного гаража.

Пунктом 4 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Держбуду України 05.12.2000 N 273 (чинного на час вчинення спірних правовідносин) передбачено перелік будівельних робіт на які не вимагається дозвіл, зокрема, згідно п. 4.9. не вимагається дозволу будівельних робіт інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на тимчасові будівлі та споруди, зведення яких не потребує виконання робіт з улаштування фундаментів.

Судом об`єктивно встановлено, що гараж - капітальна або тимчасова будівля (споруда), частина будівлі (споруди) або комплекс будівель (споруд) з приміщеннями для постійного або тимчасового зберігання, а також елементами технічного обслуговування легкових автомобілів та інших транспортних засобів.

За строком експлуатації виокремлюють: капітальний гараж - будівля або споруда для зберігання транспортних засобів з нерегламентованим правоустановчим документом, що встановлює термін експлуатації; металевий гараж (тимчасова споруда) - одноповерхова споруда для зберігання транспортних засобів з терміном експлуатації, встановленим право установчими документами (рішенням міської ради або її виконавчого комітету) з товщиною стінки менше 12 см. без фундаменту, яка встановлюється тимчасово.

Металеві гаражі не є нерухомістю, не мають капітального фундаменту і є тимчасовими спорудами.

Металеві гаражі не підлягають реєстрації як тимчасові споруди, а також споруди, не пов`язанні фундаментом із землею, в експлуатацію не приймаються і право власності на них не оформлюється. Земельні ділянки для обслуговування тимчасових металевих гаражів приватизації не підлягають.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то в разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, здійснення будівництва, згідно із законом, розпочинається з надання у користування фізичній особі земельної ділянки.

Так, суд в порядку статті 12 ЦПК України роз`яснював стороні позивача положення закону щодо необхідності підтвердження відведення земельної ділянки та надання дозвільних документів на будівництво спірного гаража, проте, такі документи суду надані не були.

Таким чином, надання ОСОБА_3 рішенням виконавчого комітету Радехівської міської ради Радехівського району Львівської області від 13.03.2001 №71 надано дозвіл на встановлення металічного гаража в межах земельної ділянки по АДРЕСА_1 , без вирішення питання про відведення земельної ділянки для будівництва цегляного гаража, що унеможливлює задоволення вимог позивача про визнання прав та обов`язків забудовника гаража в порядку спадкування.

Згідно ст. 141 ЦПК України суд залишає судові витрати на стороні позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 211, 247, 263, 265 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права забудовника на гараж, що знаходиться в дворі будинку АДРЕСА_1 , після смерті доньки ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Представник позивача: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Радехівська міська рада Червоноградського району Львівської області, код ЄДРПОУ 26361149, адреса: пр.. Відродження,3 м. Радехів, Червоноградський район, Львівська область.

Повний текст рішення складено 28.08.2023.

Головуючий суддяПатинок О. П.