ЄУ № 712/1118/23

Провадження №2/712/1233/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,

за участю секретаря судового засідання Руденко А.В.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Плакущего С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гаражного автокооперативу «Автомобіліст» про стягнення невиплаченої заробітної плати,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідача, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 08.05.2023, яка прийнята судом протокольною ухвалою від 11.05.2023, просить:

- стягнути з гаражного автокооперативу «Автомобіліст» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на посаді сторожа з 19 лютого 2023 року по 10 березня 2023 року;

- стягнути з гаражного автокооперативу «Автомобіліст» на користь ОСОБА_1 зароблений, але не виплачений заробіток станом на 03 жовтня 2022 року у сумі 25291,49 грн. за тимчасове виконання обов`язків голови правління з 16.03.2022 по 03.10.2022, утримання стосовно якого зроблені згідно наказу № 66 від 04.12.2022;

- стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті послуг адвоката у сумі 12000,00 грн.

У обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він 01.01.2017 згідно наказу № 62 від 31.12.2016 прийнятий на роботу в гаражний автокооператив «Автомобіліст» сторожем.

Позивач як член автокооперативу обраний членом правління. 16.03.2022 було зібрано засідання наявних членів кооперативу, на якому прийняли рішення доручити виконувати обов`язки голови правління позивачу з проведенням доплати згідно штатного розпису. Повноваження позивача як т.в.о. голови закінчились 03.10.2022.

Відповідач нарахував та виплатив позивачу грошову компенсацію за вимушений прогул за період з 19.11.2022 по 18.02.2023, у той час як ознайомив позивача з наказом № 69 від 18.02.2023 тільки 11.03.2023 і тоді позивач приступив до роботи.

У той час залишилась невиплаченою сума 25291,49 грн. за тимчасове виконання обов`язків голови правління за період з 16.02.2022 по 03.10.2022, які були утримані наказом № 66 від 04.12.2022.

Стислий виклад позиції відповідача

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що наказом № 69 від 18.02.2023 поновлено позивача на роботі та наказ направлено позивачу рекомендованим повідомленням. Також 18.02.2023 позивача особисто проінформувала бухгалтер кооперативу та запропонувала йому прийти за компенсацією, проте він відмовився і просив його повідомити офіційно.

07.03.2023 позивач з`явився до адміністративного приміщення АК «Автомобіліст» і був повторно ознайомлений з наказом № 69 від 18.02.2023.

11.03.2023 позивач отримав компенсацію за вимушений прогул з 19.11.2022 по 18.02.2023 у розмірі 16306,04 грн.

Відповідач зазначає, що позивачем надано до позову три різні екземпляри рішення від 16.03.2022. Однак, 16.03.2022 рішення прийнято не було, складено лише чорновий варіант протоколу від 16.03.2022, який не містив допису про встановлення доплати у розмірі 60% згідно штатного розпису. З даного приводу збори правління зібралися лише 20.07.2022.

Крім того, згідно із Статутом кооперативу не передбачена процедура призначення в.о. голови чи заступника голови, через що в ЦНАП було відмовлено в реєстрації змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, та позивач фактично не міг виконувати покладені на нього обов`язки.

Позивач на момент обрання в.о. голови АК «Автомобіліст» не був членом кооперативу та не міг бути обраним на керівні посади.

Трудова діяльність позивача на посаді голови (виконувача обов`язків) не здійснювалась як така, у нього був відсутній доступ до банківського рахунку кооперативу, ним не укладено жодної угоди, не підписано жодного документу в якості голови АК «Автомобіліст».

Доплата за т.в.о. голови кооперативу не була передбачена ані Статутом, ані штатним розписом, трудова угода з позивачем на дану посаду не укладалась.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.02.2023 відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.05.2023 відмовлено у прийнятті позовної заяви позивача ОСОБА_1 від 17.04.2023.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.05.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Гаражного автокооперативу «Автомобіліст» в частині вимог про визнання неправомірним та скасування як такого, що не відповідає вимогам закону, наказу №56 від 18 листопада 2022 року голови правління гаражного автокооперативу «Автомобіліст» ОСОБА_5 «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1 »; визнання неправомірним та скасування як такого, що не відповідає вимогам закону, наказу №65 від 04 грудня 2022 року голови правління гаражного автокооперативу «Автомобіліст» ОСОБА_5 «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » та поновлення позивача на посаді сторожа з 04.12.2022 залишено без розгляду.

Позивач та його представник у судовому засіданні просили позов задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Фактичні обставини, встановлені судом

Згідно із трудовою книжкою позивач з 01.01.2017 обіймає посаду сторожа в Гаражному автокооперативі «Автомобіліст» (наказ № 62 від 31.12.2023).

Відповідно до наказу № 56 від 18.11.2022 ОСОБА_1 , сторожа автокооперативу, відсторонено від роботи без збереження заробітної плати у зв`язку з грубим порушенням виконання своїх обов`язків.

Відповідно до наказу № 65 від 04.12.2022 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади сторожа з 04.12.2022 згідно з п. 2 ст. 40 КЗпП України в результаті виявленої невідповідності працівника займаній посаді.

Заробітна плата ОСОБА_1 на посаді сторожа у вересні 2022 року склала 6700 грн., у жовтні 2022 року - 6700 грн. (довідка № 03-01 від 09.01.2023).

Відповідно до довідки № 01-02 від 09.01.2023 заборгованість по заробітній платі позивача станом на 04.12.2022 відсутня.

Згідно із протоколом зборів правління від 16.03.2022 доручено тимчасово виконувати обов`язки голови правління кооперативу з доплатою 60% згідно штатного розпису ОСОБА_1 до остаточного вирішення даного питання на загальних зборах.

Згідно із протоколом засідання правління кооперативу від 20.07.2022 доручено виконувати обов`язки голови правління тимчасово до рішення загальних зборів ОСОБА_1 з доплатою згідно штатного розпису.

Згідно із протоколом засідання правління кооперативу від 04.12.2022 вирішено бухгалтеру провести перерахунок заборгованості кооперативу перед сторожем ОСОБА_1 та вирахувати борг у сумі 23184 грн., залишок боргу ОСОБА_1 повинен повернути в касу кооперативу.

Відповідно до наказу № 66 від 04.12.2022 наказано здійснити ОСОБА_1 у зв`язку із звільненням кінцевий розрахунок із нарахуванням компенсації за невикористану відпустку кількістю 76 календарних днів за період з 01.01.2020 по 04.12.2022 та утриманням боргу у зв`язку із відміною доплати по виконанню обов`язків керівника, у разі виникнення заборгованості перед кооперативом ОСОБА_1 повинен повернути борг в касу автокооператива.

Відповідно до довідки № 03-01 від 20.01.2023 відмінено доплату за виконання обов`язків керівника в сумі 25291,49 грн.

Згідно із довідкою № 04-01 від 20.01.2023 ОСОБА_1 не є членом кооперативу у зв`язку з даруванням 09.02.2019 гаража за № НОМЕР_1 своїй доньці ОСОБА_3 .

Відповідно до наказу № 69 від 18.02.2023 скасовані накази № 56 від 18.11.2022, № 65 від 04.12.2022, ОСОБА_1 поновлено на посаді сторожа з 19.02.2023 з окладом у розмірі 6700 грн., виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.11.2022 по 18.02.2023.

Наказ направлений позивачу, що підтверджується чеком від 18.02.2023.

Згідно із актом від 07.03.2023 цей акт складено про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом № 69 про поновлення на посаді сторожа та відмовився отримувати компенсацію за вимушені прогули за період з 19.11.2022 по 18.02.2023 у сумі 16306,04 грн.

11.03.2023 позивачу виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 16306,04 грн.

Статутом Гаражного кооперативу «Автомобіліст» в редакції 2015 року передбачено:

- вищим керівним органом управління кооперативом є загальні збори, які для керівництва поточними справами обирають правління кооперативу і голову кооперативу. Загальні збори уповноважені, зокрема, обирати правління кооперативу, ревізійну комісію, заслуховувати звіти про їх діяльність; визначати розміри оплати голови кооперативу, бухгалтера і найманих працівників відповідно до кошторису на утримання кооперативу (розділ 5);

- правління кооперативу і голова кооперативу обирається на звітно-виборних зборах в кількості не менше п`яти осіб строком до трьох років. Правління є виконавчим органом, підзвітним зборам членів кооперативу чи зборам уповноважених. Виконавчий орган здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень (розділ 6);

- голова кооперативу обирається відкритим голосуванням членами кооперативу, рішення приймається простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його зборах (розділ 7).

Рішенням загальних зборів, оформленим протоколом № 31 від 01.10.2022, припинено повноваження голови кооперативу ОСОБА_4 з 01.10.2022 та обрано головою кооперативу ОСОБА_5 .

Судом досліджені видаткові касові ордери та розрахункові відомості за період з березня 2022 року, згідно яких позивачу здійснювалась оплата заробітної плати за посаду сторожа з доплатою 60%.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що позивач є членом кооперативу, він проводив збори 30.10.2021. Засідання правління відбулось 16.03.2022, на якому вирішено позивача обрати в.о. голови правління. Позивач був членом правління, встановили йому доплату 60% від заробітної плати голови. Друкований примірник протоколу від 16.03.2022 свідок не підписував. Позивач приступив до роботи після поновлення 11.03.2023. Обрали позивача в.о. голови правління 16.07.2022.

Свідок ОСОБА_7 , яка є бухгалтером кооперативу з 2021 року, пояснила, що ОСОБА_4 сказав, що ОСОБА_1 керує замість нього. На засіданні правління 16.03.2022 обрали т.в.о голови правління з 60% доплати. Доплачували позивачу доплату 60% від окладу голови кооперативу. Ще було засідання 20.07.2022 про обрання позивача т.в.о. голови правління. Позивач у 2022 році табелювався як сторож. До реєстраційної служби щодо змін у керівному складі не зверталися, позивач підписував документи за ОСОБА_4 , у банківських документах також не було здійснено перереєстрації. Позивача поновили на роботі з 19.02.2023, 18.02.2023 йому надіслали лист про поновлення. Оскільки позивач його не отримав, свідок за вказівкою керівника зателефонувала позивачу 01.03.2023. Позивач з`явився на роботі лише 07.03.2023, ознайомили з наказом, до роботи приступив 11.03.2023 згідно графіку. Фактично позивач міг приступити до роботи з 19.02.2023.

Свідок ОСОБА_9 , який є секретарем правління, пояснив, що 16.03.2022 не проводилося засідання зборів, свідок підписував протокол від 16.03.2022 ув інший час на прохідній. На підпис протокол надавав ОСОБА_6 . У протоколі був відсутній запис про встановлення доплати у розмірі 60%. Збори були проведені 20.07.2022, вирішували і про доплату, цей протокол свідок підписав. Позивача призначили в.о. голови правління.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що 16.03.2022 правління не засідало, з протоколом від 16.03.2022 (друкованим та рукописним) він ознайомився, підписував друкований примірник, ОСОБА_1 буде в.о. голови правління, доплата 60% згідно штатного розпису. Цей протокол свідку дав ОСОБА_6 27.07.2022 після засідання 20.07.2022. Свідок вважав, що це протокол від 20.07.2022. На засіданні 20.07.2022 вирішили, що ОСОБА_1 буде виконувати до загальних зборів обов`язки голови правління з оплатою згідно штатного розпису. З 16.03.2022 по 01.10.2022 позивач не виконував обов`язки голови правління.

Свідок ОСОБА_5 (голова кооперативу з 01.10.2022) пояснив, що 16.03.2022 ніяких зборів правління не було. Було три примірника протоколу від 16.03.2022. Протокол підписували не на засіданні, а на прохідній. Протокол на підпис давав ОСОБА_6 23-24 липня 2022 року. Наказу на призначення позивача в.о. голови правління не було, не було й штатного розпису на таку посаду. Всі табеля, всі документи на виплати підписував позивач замість ОСОБА_4 . Позивач нараховував собі заробітну плату голови правління з 01.03.2022. Зміни щодо керівного складу на ОСОБА_1 в установленому законом порядку в установчі документи не вносились. На засіданні 20.07.2022 вирішили, що позивач буде в.о. голови правління, доплата йому була встановлена з березня 2022 року. Позивач табелювався як сторож. ОСОБА_1 проводив збори правління. Позивача на посаді сторожа поновлено 18.02.2023, про що його повідомили шляхом направлення листа. Свідок зателефонував позивачу 19.02.2023, але він не відповів. Позивач прийшов до кооперативу 07.03.2023, приступив до роботи 11.03.2023. Фактично позивач міг приступити до роботи з 19.02.2023.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що у березняі 2022 року проведено засідання кооперативу, на засіданні вирішувались питання до зборів обрати в.о. голови. Вирішили обрати позивача, оскільки він допомагав, всі проголосували. Позивач є членом правління та членом кооперативу. Основна посада позивача - сторож. Він дуже багато зробив для кооперативу.

Мотивована оцінка аргументів сторін

Щодо вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.02.2023 по 10.03.2023 суд зазначає таке.

Як зазначено вище, відповідно до наказу № 69 від 18.02.2023 скасовані накази № 56 від 18.11.2022, № 65 від 04.12.2022, ОСОБА_1 поновлено на посаді сторожа з 19.02.2023 з окладом у розмірі 6700 грн., виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.11.2022 по 18.02.2023.

Наказ направлений позивачу, що підтверджується чеком від 18.02.2023.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 34 Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992 « Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснити судам, що стосовно до правил ст.24 КЗпП рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Роботодавець самостійно поновив права позивача, поновивши його на роботі, видавши про це відповідний наказ.

У п. 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2021 у справі № 9901/286/19 зроблено висновок про те, що трудове законодавство України не забороняє особі, яка незаконно звільнила працівника з посади, самостійно поновити його на посаді, у тому числі скасувавши акт про його звільнення.

Отже, відповідач може самостійно відновити порушене право позивача, скасувавши відповідні накази, що й було зроблено відповідачем.

Свідки - працівники відповідача зазначили, що позивач міг приступити до роботи з 19.02.2023, роботодавець реалізував усі можливості щодо повідомлення позивача про поновлення його на роботі, а саме шляхом направлення листа, засобами телефонного зв`язку.

Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18.

Актом кооперативу від 07.03.2023 зафіксовано відмову позивача отримати компенсацію за вимушені прогули за період з 19.11.2022 по 18.02.2023 у сумі 16306,04 грн.

Оскільки позивача на роботі поновлено з 19.02.2023, повідомлено його про це листом 18.02.2023, роботодавцем створені умови для роботи позивача саме з 19.02.2023, дії позивача свідчать про свідоме ухилення від ознайомлення з наказом про його поновлення, тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача в цій частині.

За таких обставин, у задоволенні цих вимог слід відмовити.

Що стосується вимог позивача про стягнення з гаражного автокооперативу «Автомобіліст» на користь ОСОБА_1 зароблений, але не виплачений заробіток станом на 03 жовтня 2022 року у сумі 25291,49 грн. за тимчасове виконання обов`язків голови правління з 16.03.2022 по 03.10.2022, утримання стосовно якого зроблені згідно наказу № 66 від 04.12.2022, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 105 КЗпП України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов`язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов`язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Як зазначили деякі свідки позивач обраний в.о. голови правління.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем не надано доказів того, що згідно штатного розкладу в кооперативі є посада голова правління, доказів щодо розміру посадового окладу саме голови правління та посадову інструкцію, з якої б вбачалося, які обов`язки слід виконувати голові правління.

Згідно Статуту кооперативу така посада відсутня, до керівних органів кооперативу відносять правління, яке є колегіальним органом, та голову кооперативу.

Також у разі суміщення посад на підприємстві повинен бути виданий відповідний наказ. Такого наказу позивач у порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України не надав.

А отже позивачем не доведено, що він поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, виконував додаткову роботу (посаду), яка передбачена штатним розписом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника. Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Жоден з примірників протоколу від 16.03.2022 не містить відомостей про посаду, з заробітної плати якої встановлено доплату у розмірі 60%.

Крім того, судом ставиться під сумнів проведення засідання правління 16.03.2022, свідки з цього приводу дали суперечливі покази, матеріали справи містять три різних примірника протоколу зборів правління від 16.03.2022, які представником позивача завірені згідно їх оригіналів.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати

Судові витрати слід покласти на позивача.

Щодо стягнення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідач просив стягнути з позивача на свою користь витрати на правничу допомогу у сумі 16500 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, поміж інших, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, суд розглядає заяву представника відповідача про розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником відповідача на виконанням вимог ст. 137 ЦПК України 29.03.2023 надано договір-доручення про надання правової допомоги від 27.02.2023, а 01.08.2023 до заяви про розподіл судових витрат додані акт приймання-передачі № 1 до договору про надання правової допомоги від 27.02.2023, прибутковий касовий ордер від 30.03.2023, акт приймання-передачі № 5 до договору про надання правової допомоги від 27.02.2023, прибутковий касовий ордер від 14.07.2023, що підтверджують обсяг наданих послуг та виконаних адвокатом робіт.

Загальна сума наданої правничої допомоги склала 16500 грн.

Позивач та представник позивача не заявили клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Враховуючи, що у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовлено, представником відповідача дотримані вимоги ст. 137 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу у сумі 16500 грн., що підтверджується актом приймання-передачі № 1 до договору про надання правової допомоги від 27.02.2023, прибутковим касовим ордером від 30.03.2023, актом приймання-передачі № 5 до договору про надання правової допомоги від 27.02.2023, прибутковим касовим ордером від 14.07.2023.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 206, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гаражного автокооперативу «Автомобіліст» про стягнення невиплаченої заробітної плати відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражного автокооперативу «Автомобіліст» витрати на правничу допомогу у сумі 16500 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот грн.).

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач - Гаражний автокооператив «Автомобіліст», вул. О. Теліги, 8, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 22.791580.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано Черкаському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 25.08.2023.

Суддя: О.С. Стеценко