ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 620/18817/21

адміністративне провадження № К/990/37042/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Кашпур О.В., Мацедонскої В.Е.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО КИТ» до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування припису, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО КИТ» на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року (головуючий суддя - Парінов А.Б., судді - Беспалов О.О., Ключкович В.Ю.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО КИТ» (далі - ТОВ «АВТО КИТ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якому просило: визнати протиправними та скасувати припис відповідача про усунення виявлених порушень законодавства в сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці від 27 вересня 2021 року №06-05/716 ПЗ.

2. Позов обґрунтовано тим, що позаплановий захід проведено за відсутності правових підстав, так як питання взаємозв?язку нещасного випадку, що призвів до смерті працівника ТОВ «АВТО КИТ», із діяльністю суб?єкта господарювання на час перевірки не було вирішене. Позивач зазначає, що такі факти встановлюються під час спеціального розслідування на виробництві, яке проводиться відповідною комісією, призначеної відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337 (далі - Порядок №337). Однак, на час позапланової перевірки таке розслідування не було завершене, а тому, на думку ТОВ «АВТО КИТ», її проведено передчасно та з порушенням абзацу 9 частини першої статті 6 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V). Посилаючись на те, що інспектор, який проводив позапланову перевірку не входив до складу комісії, що проводила спеціальне розслідування нещасного випадку на виробництві, а саму перевірку проведено до завершення процедури указаного розслідування, що суперечить приписам Порядку №337, позивач просив суд задовольнити позов.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

3. У вересні 2021 року до Управління Держпраці у Чернігівській області надійшло повідомлення про нещасний випадок, що стався 09 вересня 2021 року о 15:30 на території машинно-тракторного парку ТОВ «АВТО КИТ», що знаходиться за адресою: Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Мазепи, 112, і який призвів до смерті водія автотранспортного засобу ОСОБА_1 (а.с.124).

4. Наказом Управління Держпраці у Чернігівській області від 15 вересня 2021 року №116-36-НВ «Про призначення комісії зі спеціального розслідування» було створено комісію для з`ясування обставин і причин настання зазначеного нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 09 вересня 2021 року з водієм ТОВ «АВТО КИТ» (а.с. 32 - 33).

5. Після призначення указаної комісії, 17 вересня 2021 року на ім`я начальника Управління Держпраці у Чернігівській області було подано доповідну записку №2239, в якій на підставі статті 6 Закону №877-V запропоновано дозволити у період з 21 по 27 вересня 2021 року провести позаплановий захід із здійснення державного нагляду (контролю) дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки ТОВ «АВТО КИТ».

6. На підставі цієї доповідної записки №2239 та відповідно до вимог статті 6 Закону №877-V, статті 39 Закону України «Про охорону праці», з метою встановлення дійсних обставин настання указаного нещасного випадку зі смертельним наслідком, 20 вересня 2021 року Управлінням Держпраці у Чернігівській області видано наказ №1506-Н про проведення позапланової перевірки ТОВ «АВТО КИТ» щодо дотримання ним вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Водночас, відповідачем також видано направлення №716 із терміном інспекційного відвідування з 21 по 27 вересня 2021 року (а.с. 126, 127).

7. Під час проведення позапланової перевірки позивачу було вручено вимогу про надання документів, які ТОВ «АВТО КИТ» надало не в повному обсязі.

8. Надалі, на підставі вищезазначених наказу №1506-Н та направлення №716, головним інспектором відділу нагляду в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Боберем Д.П. проведено позапланову перевірку відповідача, за результатами якої, 27 вересня 2021 року складено акт про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці №06-05/716 ПЗ (а.с. 13 - 26).

9. За наслідками цієї перевірки, 27 вересня 2021 року відповідачем складено припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці №06-05/716 ПЗ, що зобов`язував ТОВ «АВТО КИТ» ужити відповідних заходів реагування щодо виявлених перевіркою порушень нормативно-правових актів у сфері охорони праці (а.с. 27 - 31). Підписати акт №06-05/716 ПЗ керівник товариства відмовився, як і отримувати припис №06-05/716 ПЗ.

10. Також, за результатами раніше призначеного спеціального розслідування нещасного випадку, комісія дійшла висновку, що цей випадок є таким, що пов`язаний з виробництвом, про що 01 листопада 2021 року складено акт (а.с. 34 - 50).

11. Не погоджуючись з підставами проведення указаної перевірки та приписом №06-05/716 ПЗ, ТОВ «АВТО КИТ» звернулося до суду за захистом порушеного права.

12. Предметом спору у цій справі є правомірність проведення позапланової перевірки органом Держпраці та прийнятого за її наслідками припису про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

13. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Чернігівській області про усунення виявлених порушень законодавства в сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці від 27 вересня 2021 року №06-05/716 ПЗ.

14. Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2021 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь ТОВ «АВТО КИТ» судові витрати у розмірі 12270,00 грн.

15. Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка відбулася поза межами правового поля, за відсутності правових підстав, визначених абзацом 9 частини першої статті 6 Закону №877-V, оскільки її проведено у вересні 2021 року, а розслідування нещасного випадку, яким підтверджено, що подія пов?язана з виробництвом, було завершене лише у листопаді 2021 року. А тому проведення спірної перевірки є передчасним. Судом також вирішено питання розподілу судових витрат, розмір яких зменшено за клопотанням відповідача, виходячи із конкретних обставин справи та з урахуванням критерію розумності.

16. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції, а в позові відмовлено. Також постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року скасовано додаткове рішення суду першої інстанції

17. Перевіряючи рішення суду першої інстанції і скасовуючи його, суд апеляційної інстанції виходив з того, що норми Закону №877-V та Порядку №337 не забороняють відповідачу проводити позапланові перевірки під час розслідування нещасних випадків зі смертельними наслідками на підприємстві, що сталися з робітниками цього підприємства, до завершення спеціального розслідування таких подій. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що підприємство не зобов`язане повідомляти орган Держпраці про смерть свого співробітника в разі її настання природним шляхом, проте, як свідчать матеріали справи, нещасний випадок, що стався з водієм позивача, підлягав спеціальному розслідуванню, відповідно до пункту 10 Порядку №337, а тому ТОВ «АВТО КИТ» самостійно повідомило відповідача про указану подію з його працівником та про необхідність створення спеціальної комісії, з метою її розслідування. За таких обставин, підстави для задоволення позову відсутні.

18. У зв`язку з тим, що підстави для задоволення позову відсутні. суд апеляційної інстанції також скасував додаткове рішення у справі, яким вирішено питання розподілу судових витрат.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін

19. Не погоджуючись із постановами суду апеляційної інстанцій, ТОВ «АВТО КИТ» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції залишити в силі.

20. Заявник зазначив, що вирішуючи спір, суди неправильно застосували норми Закону №877-V та Порядку №337, якими встановлено алгоритм дій органу Держпраці та суб`єкта господарювання у разі настання смерті працівника внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю товариства.

21. Так, за правилами абзацу 9 частини першої статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Проте питання взаємозв`язку між нещасним випадком, що призвів до смерті працівника та діяльністю ТОВ «АВТО КИТ» було вирішене вже після проведення позапланової перевірки, шляхом складення акта про розслідування нещасного випадку, в якому зафіксовано такий висновок. Причини смерті водія також було встановлено вже після проведення спірної перевірки, наслідком якої є оскаржений припис.

22. Висновки суду щодо права відповідача провести позаплановий захід, з посиланням на положення Порядку №337, на думку ТОВ «АВТО КИТ», також є помилковими, так як з огляду на приписи пункту 8 цього Порядку, яким передбачено, що у разі нещасного випадку на виробництві, роботодавець у будь-якому випадку зобов`язаний протягом двох годин повідомити про це територіальний орган Держпраці з використанням засобів зв`язку, а також не пізніше наступного робочого дня надати повідомлення про такий випадок на паперовому носії. І такі дії суб`єкт господарювання повинен вчинити незалежно від причин смерті робітника.

23. У касаційній скарзі заявник наголошує, що за правилами абзацу 9 частини першої статті 6 №877-V підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання. Разом з тим, за змістом статті 3 Господарського кодексу України поняття «виробництво» та «діяльність суб`єкта господарювання» є тотожними, а тому, за твердженням ТОВ «АВТО КИТ» існує прямий взаємозв`язок з наявністю/відсутністю виробництва та наявністю/відсутністю господарської діяльності.

24. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «АВТО КИТ». Підставою відкриття касаційного провадження є необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування положень абзацу 9 частини першої статті 6 Закону №877-V у системному взаємозв`язку з положеннями Порядку №337, зокрема, пункту 49.

25. Ухвалу Суду від 02 січня 2023 року направлено сторонам і отримано учасниками справи, проте відзив на касаційну скаргу від ТОВ «АВТО КИТ» не надійшов.

V. Джерела права й акти їхнього застосування

26. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) встановлені Законом №877-V.

28. За визначенням, наведеним у абзацах 2, 3 частини першої статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Сферу дії цього Закону визначено приписами статті 2.

29. Основні принципи державного нагляду (контролю) установлені статтею 3 цього Закону, до яких, зокрема, віднесено пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; орієнтованість державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

30. Порядок та підстави проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 6 Закону №877-V, відповідно до абзацу 9 частини першої якої, підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

31. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (абзац 10 частини першої статті 6 Закону №877-V).

32. За правилами частини другої статті 6 Закону №877-V забороняється проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею. Виключенням з цього правила є лише приписи частини четвертої статті 2 цього Закону.

33. Частиною першої статті 8 Закону №877-V установлено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю), зокрема, має право надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

34. Отже, виходячи із основних засад та принципів, визначених Законом №877-V позапланова перевірка є особливою формою контролю, спрямованого на попередження у майбутньому подій, що передували нещасному випадку, що здійснюється незалежно від інших заходів, що зазвичай проводяться у таких випадках.

35. Водночас, основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, визначені Законом України від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ «Про охорону праці» (далі - Закон №2694-ХІІ), який регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

36. Цим же Законом №2694-ХІІ передбачено відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров`я працівників або у разі їх смерті (стаття 9) та запроваджено процедуру розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій (стаття 22).

37. Так, за приписами частин першої, другої статті 22 Закону №2694-ХІІ роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

38. На виконання статті 22 Закону України «Про охорону праці» і статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» 17 квітня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №337, яким установлено процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

39. За визначенням, наведеним у пункті 3 Порядку №337, нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, , які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

40. За умовами пункту 8 Порядку №337 у разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов`язаний протягом двох годин повідомити підприємствам (установам, організаціям), зазначеним в абзацах четвертому - дев`ятому цього пункту, з використанням засобів зв`язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2.

41. За правилами пункту 10 Порядку №337 спеціальному розслідуванню, підлягають, зокрема, нещасні випадки із смертельними наслідками.

42. Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок) (пункт 14 Порядку №337).

43. Обов?язки та права такої комісії визначені пунктами 33,38 Порядку №337.

44. У пункті 49 Порядку №337 наведено перелік документів, що є складовими матеріалів розслідування (спеціального розслідування), зокрема, у разі проведення спеціального розслідування випадку смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків до матеріалів розслідування належать: повідомлення роботодавця (замовника робіт) про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), звернення органу досудового розслідування, інформація, отримана з інших джерел (звернення юридичних і фізичних осіб тощо), рішення (постанова) суду про проведення розслідування чи повторного розслідування або про встановлення факту настання нещасного випадку в судовому порядку; копія наказу Держпраці про утворення спеціальної комісії; копія наказу Держпраці про продовження строку спеціального розслідування; примірник (копія) акта за формою Н-1; медичний висновок про причини смерті, стан алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння; протокол огляду місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), за встановленою формою; протокол зустрічі членів спеціальної комісії з членами сім`ї потерпілого чи уповноваженою особою, яка представляє їх інтереси; інші документи залежно від обставин і причин настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків. Документи, що отримані, використані та складені комісією (спеціальною комісією) під час проведення розслідування, зазначаються окремим переліком і належать до матеріалів розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії.

45. Перелік обставин, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, наведений в пункті 52 Порядку №337. До таких випадків віднесено, зокрема, виконання потерпілим дій в інтересах підприємства (установи, організації), де він працює, що не належать до його трудових (посадових) обов`язків (підпункт 5 пункту 52 Порядку №337).

VI. Позиція Верховного Суду

46. Питанням, що належить вирішити в межах розгляду цієї справи судом касаційної інстанції є: застосовність у подібній категорії справ приписів абзацу 9 частини першої статті 6 Закону №877-V у системному взаємозв`язку з положеннями Порядку №337, зокрема, з пунктом 49, шляхом формування Верховним Судом відповідного висновку, виходячи з обставин, установлених судами у цій справі.

47. Відповідаючи на визначене питання, Верховний Суд зазначає таке.

48. Виходячи із змісту основних засад та принципів Закону №877-V, а також меж його дії, визначених статтею 2 цього Закону, метою позапланової перевірки є, насамперед, виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства. Тобто, орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до сфери його відання критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення суб`єктом господарювання своєї діяльності. Враховуючи те, що основним принципом такої перевірки є саме пріоритетність безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами у сфері господарської діяльності, повноваження органу Держпраці під час проведення такого заходу є обмеженими лише в частині з`ясування питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Наслідками такої перевірки є складання припису, що має правові наслідки лише для суб`єкта господарювання.

49. Водночас питання, пов`язані з організацією розслідування нещасного випадку та взаємодії роботодавця з органом державного нагляду (контролю) визначені іншим Законом №2694-ХІІ та прийнятим на його виконання Порядком №337.

50. Так, виходячи із оцінки преамбули Закону №2694-ХІІ та положень Порядку №337 на роботодавця покладено обов?язок організувати та провести спеціальне розслідування нещасного випадку на виробництві, метою якого є встановлення обставин, за яких такий випадок визнається таким, що пов?язаний з виробництвом, що насамперед дає право на отримання соціальних гарантій особами, що мають на них право. Метою такого розслідування є насамперед висновки, за яких працівник (або інша постраждала особа) має право на відшкодування шкоди у разі ушкодження його здоров`я.

51. Крім того, проведення спеціального розслідування здійснюється виключно роботодавцем або іншою уповноваженою особою підприємства, в той час як обов`язок організувати та провести позапланову перевірку покладено на орган державного контролю. Представник Держпраці, за приписами Порядку №337 лише входить до складу спеціальної комісії, що проводить таке розслідування. Наведене означає, що законодавець, зобов`язуючи керівника підприємства вчинити певні дії з приводу нещасного випадку, що стався на його території, жодним чином не пов`язує виконання роботодавцем цього обов`язку з діяльністю органу державного контролю у таких випадках і не ставить орган Держпраці у залежність від строків та результатів розслідування, що проводить роботодавець.

52. Ураховуючи те, що за приписами Закону №877-V, діяльність органів державного контролю є превентивною і, у першу чергу, спрямована на виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства шляхом вжиття відповідних заходів реагування, до яких відносяться і позапланові перевірки, Верховний Суд дійшов висновку, що проведення спеціального розслідування відповідно до приписів Порядку №337 жодним чином не впливає на обов?язок контролюючого органу організувати окрему позапланову перевірку з підстав, передбачених статтею 6 Закону №877-V та не обмежує в часі проведення такого заходу.

53. Наведений у пункті 49 Порядку №337 перелік документів, що відносяться до матеріалів спеціального розслідування, не є вичерпним і законодавець жодним чином не забороняє одночасно або попередньо провести позапланову перевірку установи з приводу нещасного випадку, що стався, та надалі долучити ці документи до матеріалів такого розслідування. Питання хронології подій, що передують складанню акта про нещасний випадок та акта про результати проведення позапланового заходу, вирішуються виходячи із процедури, що встановлена саме для такого виду заходу. Це означає, що позапланова перевірка проводиться автономно, а на її висновки не впливають тривалість проведення та дата затвердження результатів спеціального розслідування.

54. Отже, аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що приписами Порядку №337 урегульовані наступні процедури: проведення розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві; облік таких випадків. Наслідком такого розслідування є складання відповідного акта, згідно з яким у певної категорії осіб виникає можливість реалізації права на страхові виплати у разі смерті потерпілого (частина перша статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

55. Натомість, приписами абзацу 9 частини першої статті 6 Закону №877-V смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку є однією із підстав для здійснення позапланових заходів органом державного нагляду (контролю). І на проведення цього заходу жодним чином не впливають результати інших процедур, проведення яких передбачені чинним законодавством у таких випадках.

56. Таким чином, за предметом регулювання у контексті аналізу наведених норм законодавства, позапланова перевірка та спеціальне розслідування є самостійними, обов`язковими заходами, умовою проведення яких є, зокрема, факт настання нещасного випадку, що призвів до смерті працівника. Водночас проведення жодного із зазначених заходів, не залежить від результатів іншого, так як вони проводяться незалежно один від одного, на підставі різних нормативно-правових актів, мають різну мету, різні організаційні процедури та наслідки.

57. За таких обставин, Верховний Суд констатує, що приписи пункту 49 Порядку №337 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у цій справі, предметом оскарження в якій є саме проведення позапланової перевірки та результати її проведення у вигляді припису, а тому відсутні підстави для формування висновку щодо цієї норми у взаємозв`язку з абзацу 9 частини першої статті 6 Закону №877-V через відсутність безпосереднього впливу пункту 49 Порядку №337 на результати позапланової перевірки, виходячи з обставин цієї справи .

58. Суд також зазначає, що питання взаємозв?язку смерті працівника та діяльності підприємства безпосередньо не вирішується під час проведення позапланових перевірок, так як норми Закону №877-V, зобов?язують контролюючий орган насамперед перевірити причини, за яких такий випадок стався та вжити відповідних заходів, з метою запобігання таких подій у майбутньому.

59. Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги ТОВ «АВТО КИТ» про те, що додаткове рішення суду першої інстанції щодо розподілу судових витрат необхідно залишити в силі, оскільки з огляду на результат вирішення цього спору, підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції якою скасовано додаткове рішення, також відсутні.

60. Інші мотиви та аргументи заявника зводяться до тлумачення норм законодавства у сфері охорони та безпеки праці, з посиланням на власну оцінку обставин справи та переоцінки доказів, а тому не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій.

61. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

62. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

63. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, за наслідками перегляду справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО КИТ» залишити без задоволення.

2. Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

В.Е. Мацедонська