ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 160/4480/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року (суддя Ільков В.В.) у справі №160/4480/23 за позовом ОСОБА_1 до Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі, третя особа: Міністерство соціально політики України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановиВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу урядового Фельд`єгерського зв`язку Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року та березень 2018 року;

- зобов`язати Відділ урядового Фельд`єгерського зв`язку Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі нарахувати та виплатити невиплаті ОСОБА_1 за період 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Підставами позову визначено те, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність в питанні нарахування індексації грошового забезпечення за час проходження позивачем військової служби.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року адміністративний позов задоволено, а саме:

визнано протиправною бездіяльність Відділу урядового Фельд`єгерського зв`язку Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Дніпрі щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації

грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р., з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, та березень 2018 року за період з 01.03.2018 року до 01.12.2018 року;

зобов`язано Відділ урядового Фельд`єгерського зв`язку Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України у місті Дніпрі нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р., з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року за період 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та березень 2018 року за період з 01.03.2018 року до 01.12.2018 року.

Рішення суду мотивовано тим, що індексація грошового забезпечення позивача передбачена нормами діючого законодавства, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати її позивачеві у вказаному періоді (період проходження позивачем військової служби).

При цьому, суд виходив з того, що базовим місяцем для нарахування індексації за період з 01.11.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року, а базовим місяцем для нарахування індексації за період з 01.03.2018 по 01.12.2018 є березень 2018 року.

Встановивши те, що у спірних періодах відповідачем не було виплачено індексацію грошового забезпечення у повному обсязі, з урахуванням визначених «базових місяців» для нарахування індексації, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що позивачем пропущені строки звернення до суду, які передбачені ст.122 КАС України та статтею 233 КЗпП України. Не погоджується відповідач і висновками суду першої інстанції щодо визначення «базового місяця» для нарахування індексації. За позицію відповідача судом першої інстанції не було враховано того, що з січня 2016 року військовослужбовцям було підвищено грошове забезпечення за рахунок збільшення преміювання. З цих підстав відповідач вказує на те, що для проведення подальшої індексації грошового забезпечення обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року. З цього приводу відповідач також вказує на те, що з січня 2016 року позивача було переведено на новостворену посаду, а отже, враховуючи збільшення грошового забезпечення з січня 2016 року та переведення позивача на новостворену посаду, позивач вказує на те, що для позивача «базовим місяцем» для обчислення індексу споживчих цін є січень 2016 року. Необгрунтованими відповідачч вважає і висновки суду першої інстанції щодо визначення «базовим місяцем» для обрахунку індексації за період з березня по грудень 2018 року - березень 2018. З цього приводу відповідач вказує на те, що у вказаний період індекс споживчих цін не перевищував, передбаченого п.1-1 Порядку №1078, порогу індексації у 103%.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Відділі урядового Фельд`єгерського зв`язку Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі та відповідно до витягу з Наказу№41-ОС начальника Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі від 01.12.2021 року позивач був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

За період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року позивачу не в повному обсязі нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно копій довідок про грошове забезпечення наданих відповідачем, індексація грошового забезпечення нараховувалася з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року в сумі 491,10 грн., з 01 січня 2017року по 31 грудня 2017 року в сумі 3166,35 грн., 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року в сумі 845,76 гривень.

У зв`язку із чим, у січні 2023 року представник Позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити позивачу за період з 01 січня 2016 року по день звільнення індексацію грошового забезпечення, з урахуванням відрахувань, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням базового місяця січень 2008 року та березень 2018 року.

Листом від 31 січня 2023 року №63/16-74 відповідач фактично відмовив у задоволенні заяви позивача оскільки, на думку відповідача, позивачу у повному обсязі було виплачено індексацію грошового забезпечення у відповідності до законодавства.

Позивач звертаючись до суду із цим позовом вказав, що відповідачем не застосовано січень 2008 рік та березень 2018 рік, як базові місяці, при обчисленні індексації.

Вказані обставини стали підставою звернення з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції обґрунтовано застосував до спірних правовідносин положення Закону № 1282-ХІІ, та Порядку №1078, якими врегульовано механізм проведення індексації, її мета та правова природа.

Так, відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення в розумінні цього закону це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення (абзац 2).

Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 9 Закону № 2011-XII встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 2 Порядку № 1078 до об`єктів індексації віднесено грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Отже, індексація грошового забезпечення, як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, є однією з державних гарантій, спрямованою на забезпечення достатнього життєвого рівня населення, яка дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частина друга статті 5 Закону № 1282-ХІІ).

За такого правового врегулювання суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Як встановлено пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення

Отже, місяць у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абз.5 п.5 Порядку).

Отже, місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, яка набрала чинності 01 січня 2008 року, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком № 1 до Постанови № 1294.

Підвищення тарифних ставок (окладів) в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації не відбувалося.

Таким чином, твердження відповідача про те, що «базовим місяцем» для нарахування індексації є січень 2016 року, як місяць, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, є безпідставними. З цього приводу слід зазначити те, що підставою для встановлення іншого «базового місяця» при проведенні індексації є підвищення посадових окладів, а не збільшення грошового забезпечення за рахунок преміювання. Отже, оскільки грошове забезпечення військовослужбовців, в тому числі і позивача, підвищилось внаслідок збільшення розміру премії, у той час, як їх посадові оклади, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, залишилися незмінними, то відсутні підстави стверджувати про те, що січень 2016 року є «базовим місяцем» для індексації грошового забезпечення. Вказане стосується і нової посади, яку обіймав позивач з січня 2016 року, оскільки отримання останнім окладу за новою посадою не пов`язано із збільшенням тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, у зв`язку з прийняттям Урядом нормативно-правового акту про таке збільшення.

Отже, як правильно вказав суд першої інстанції, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.

Підвищення тарифних ставок (окладів) в період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації не відбувалося.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав право позивача на індексацію грошового забезпечення за період за період з 01.11.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Подібна правова позиція щодо визначення базового місяця січень 2008 року, висловлена Верховним Судом у постанові від 20.04.2022 по справі №420/3593/20.

Збільшення посадових окладів військовослужбовців відбулося у березні 2018 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив те, що «базовим місяцем» при проведенні індексації за період з 01.03.2018 по 12.11.2018 (день звільнення позивача зі служби) є березень 2018.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, в частині визначення «базових місяців» при проведенні індексації.

Аргументи відповідача про те, що за період з березня по грудень 2018 року індекс споживчих цін не перевищував, передбаченого п.1-1 Порядку №1078, порогу індексації у 103%, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо визначення «базових місяців» для обчислення індексації.

Крім цього, з приводу таких аргументів відповідача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що у зв`язку з внесеними до Порядку №1978 змін, змінився механізм розрахунку індексації грошового забезпечення.

Так, згідно з пунктом 5 Порядку 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, яка набула чинності 15.03.2018) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком № 1078. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому пункту 5 Порядку № 1078, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. У разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, під підвищення доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) слід розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.

Слід також зауважити, що Порядок № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, яка набула чинності 15.03.2018), не пов`язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця.

Такі правові висновки зроблені Верховним Судом у справі №560/3965/21 (постанова від 28.09.2022).

З огляду на положення зазначених норм права, суд апеляційної інстанції зазначає те, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно врахувати такі складові: розмір підвищення грошового доходу та суму індексації, що склалася на місяць підвищення цього грошового доходу, а також встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів.

Щодо аргументів відповідача про порушення строків звернення з позовом до суду, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Я зазначено вище, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).

З метою реалізації вказаного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Порядок №1078).

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05 жовтня 2000 року № 2017-III (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати строки звернення про стягнення якої встановлюються положеннямии КЗпП України, а не КАС України.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №160/8332/20 (постанова від 29 вересня 2021 року).

Відповідач, окрім положень ст.122 КАС України, посилається на положення ст.233 КЗпП України (в редакції з 19.07.2022), якою передбачено те, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Так, дійсно вказана норма права, в редакції з 19.07.2022, встановлює строки звернення з позовом до суду у справах про стягнення належних працівнику сум, що належать йому при звільнені.

В той же час, позивача зі служби було звільнено в 2021 році і на той час положення статті 233 КЗпП України не передбачали обмежень будь-яким строком звернення з позовом до суду про стягнення належних працівнику сум.

Таким чином, враховуючи те, що право позивача було порушено до внесення змін до статті 233 КЗпП України, а у відповідності до ст..58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, то застосування положень ч.2 ст.233 КЗпП України в новій редакції до правовідносин, які фактично виникли у 2021 році буде суперечити Основному закону.

Отже, аргументи відповідача про пропуск позивачем строку звернення із цим позовом до суду, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення, в частині задоволених позовних вимог, з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Дніпрі залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2023 року у справі №160/4480/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ч.5 ст.291 КАС України.

Повне судове рішення складено 24.08.2023

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк