ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 360/1844/20

адміністративне провадження № К/9901/23325/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.10.2020, ухвалене у складі головуючого судді Пляшкової К.О., та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021, прийняту у складі колегії суддів: Блохіна А.А. (головуючий), Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В.

І. Суть спору

1. Комунальне підприємство (далі - КП) «Лисичанськтепломережа» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС у Луганській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.02.2020 № 0001465004 про зобов`язання позивача сплатити штраф у розмірі 1 349 525,15 грн, застосований за затримку понад 30 календарних днів сплати податку на додану вартість у розмірі 6 747 625,75 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового боргу, сплату якого розстрочено згідно з рішеннями суду, здійснено відповідачем без врахування положень пункту 102.1 статті 102 ПК України щодо граничних строків давності (1095 днів), протягом яких податковий орган може визначати суму грошових зобов`язань. Також, відповідно до Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 574, на розстрочені (відстрочені) грошові зобов`язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов`язання (податкового боргу).

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що КП «Лисичанськтепломережа», код за ЄДРПОУ 13401321, зареєстровано як юридичну особу 20 квітня 1991 року, 15 червня 2005 року, місцезнаходження: 93113, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Тепла, будинок 17, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ в м. Лисичанську ГУ ДПС у Луганській області (том 1 арк. спр. 161).

4. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2011 року у справі № 2а-1244/11/1270 стягнуто заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість, визначену платником податку у деклараціях за листопад-грудень 2010 року, у сумі 1279814,00 грн за рахунок коштів, які перебувають у власності, з рахунків КП «Лисичанськтепломережа», та встановлено порядок виконання рішення суду у спосіб сплати даної заборгованості протягом 120 календарних місяців рівними частками, починаючи з 01 березня 2011 року по 01 березня 2023 року включно, в розмірі 10665,00 грн щомісячно, зі сплатою останнього платежу в розмірі 10679,00 грн (том 1 арк. спр. 72-75).

5. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року в справі № 2а-3842/11/1270 стягнуто з КП «Лисичанськтепломережа» на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість, визначену платником податку у деклараціях за січень-березень 2011 року, у розмірі 1751183,79 грн, установлено порядок виконання рішення суду шляхом сплати податкового боргу рівними частками, починаючи з 01 червня 2011 року по 01 червня 2021 року включно, щомісячно по 14616,79 грн (том 1 арк. спр. 83-84).

6. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2011 року в справі № 2а-11365/11/1270 стягнуто з КП «Лисичанськтепломережа» заборгованість з податку на додану вартість, визначену платником податку у деклараціях червень-вересень 2011 року, у сумі 482040 грн з рахунків платника податків, обслуговуючих такого платника податку, встановлено порядок виконання рішення суду шляхом сплати податкового боргу рівними частками, починаючи з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2021 року, у розмірі 4017,00 грн щомісячно (том 1 арк. спр. 76-77).

7. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року в справі № 2а/1270/1188/2012 стягнуто кошти КП «Лисичанськтепломережа» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість, визначеним платником податку у деклараціях за жовтень-грудень 2011 року, у розмірі 1531762,00 грн на користь Державного бюджету України, розстрочено сплату податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1531762,00 грн строком на 240 календарних місяців, починаючи з березня 2012 року по лютий 2032 року включно, шляхом сплати щомісяця з березня 2012 року по січень 2032 року по 6382,00 грн, а у лютому 2032 року 6464,00 грн (том 1 арк. спр. 85-87).

8. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03 травня 2012 року у справі № 2а/1270/2628/2012 установлено спосіб і порядок виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2012 року в справі № 2а/1270/2628/2012 шляхом надання КП «Лисичанськтепломережа» розстрочення виконання судового рішення строком на 240 календарних місяців шляхом сплати рівними частинами, починаючи з 01.05.2012 по 31.04.2032 включно у розмірі 5860,85 грн щомісячно (том 1 арк. спр. 88-89).

9. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2012 року в справі № 2а/1270/4474/2012 стягнуто в дохід Державного бюджету України кошти КП «Лисичанськтепломережа» в сумі 1336151,00 грн з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість, розстрочено сплату заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 1336151,00 грн строком на двадцять років починаючи з липня 2012 року рівними частинами по 5567,00 грн щомісячно, крім червня 2032 року, в якому до сплати підлягає 5638,00 грн (том 1 арк. спр. 78-82).

10. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/7018/2012 стягнуто в дохід Державного бюджету України кошти КП «Лисичанськтепломережа» в сумі 599471,00 грн з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість, визначеним платником податків у деклараціях за квітень-травень 2012 року, та розстрочено КП «Лисичанськтепломережа» сплату в доход Державного бюджету України заборгованості з ПДВ у розмірі 599471,00 грн строком на п`ять років (шістдесят місяців), починаючи з 01 жовтня 2012 року рівними частинами щомісяця (том 1 арк. спр. 90-93).

11. Також КП «Лисичанськтепломережа» до ДПІ у м.Лисичанську ГУ ДФС у Луганській області подано податкові декларації: від 18 січня 2017 року № 9266588555, від 17 лютого 2017 року № 9022320979, від 20 березня 2017 року № 9044998882, від 19 квітня 2017 року№ 9069108379, від 19 травня 2017 року № 9092256586, від 19 червня 2017 року№ 9116550280, від 19 вересня 2017 року № 9191067883, від 17 листопада 2017 року№ 9243083534, від 19 грудня 2017 року № 9271430957, від 19 січня 2018 року № 9296140180 та уточнюючі розрахунки від 29 березня 2018 року № 9054134963, від 27 грудня 2018 року№ 9290207229, в яких самостійно визначено суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість (том 1 арк. спр. 20-25, 143-154).

12. Посадовою особою ГУ ДПС у Луганській області проведено камеральну перевірку КП «Лисичанськтепломережа» з питань своєчасності сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року, за наслідками проведення якої складено акт від 14 січня 2020 року № 25/12-32-50-04/13401321 (арк. спр. 15-16).

13. Згідно з актом від 14 січня 2020 року № 25/12-32-50-04/13401321, при перевірці використано вказані рішення суду, податкові декларації з податку на додану вартість та бази даних ДПС України.

14. Дані камеральної перевірки КП «Лисичанськтепломережа» свідчать про несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 6747625,75 грн при затримці понад 30 днів за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року.

15. На підставі акта від 14 січня 2020 року № 25/12-32-50-04/13401321 ГУ ДПС у Луганській області винесено податкове повідомлення-рішення від 05 лютого 2020 року№ 0001465004, яким за затримку понад 30 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 6747625,75 грн КП «Лисичанськтепломережа» зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 1349525,15 грн (том 1 арк. спр. 6).

16. Не погоджуючись із указаним рішенням, уважаючи цого протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

17. Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 13.10.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021, позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 05 лютого 2020 року № 0001465004 в частині зобов`язання КП «Лисичанськтепломережа» сплатити штраф у сумі 471 220,73 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.

18. Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що судове рішення про стягнення податкового боргу, яким встановлено порядок його виконання шляхом розстрочення сплати боргу, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій, передбачених статтею 126 ПК України. Нарахування податковим органом штрафних санкцій має відбуватись з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, норма якої пов`язує відлік строку давності саме із останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань.

19. Зважаючи на граничний строк подання податкової декларації по податку на додану вартість, суд встановив, що ГУ ДПС у Луганській області зобов`язало КП «Лисичанськтепломережа» сплатити штраф у сумі 471220,73 грн поза межами строку, встановленого статтею 102 ПК України.

IV. Касаційне оскарження

20. У касаційні скарзі представник відповідача, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їх рішення, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

21. Як підставу касаційного оскарження відповідач указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КС України, - застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

22. Позивач своїм правом на подання заперечень на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судового рішення.

V. Оцінка Верховного Суду

23. Відповідно до обставин справи спірним у цій справі є питання встановлення початку відліку строку давності, визначеного пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання.

24. Спірні відносини були предметом неодноразового розгляду Верховним Судом. Так у постанові від 24.07.2023 по справі №821/850/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформував такий правовий висновок.

25. Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

26. Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

27. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

28. За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

29. Аналогічні приписи зазначено підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III: Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

30. Згідно з підпунктом 257.5 ст.257 ПК України, сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

31. Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

32. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, і фінансова відповідальність. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (стаття 111 ПК України).

33. Згідно зі статтею 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

34. Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

35. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

36. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (стаття 114 ПК України).

37. Статтею 102 ПК України встановлено строки давності та їх застосування. Тобто, законодавцем встановлено строк давності, а саме 1095 днів, 2555 днів, а також правила його застосування (п.п.102.1, 102.4, 102.5) або не застосування (п.п.102.2), зупинення відліку (п.п.102.2), або продовження (102.6).

38. Зокрема, пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

39. Суд зауважує, що платником податків самостійно задекларовано суми податкових зобов`язань, а податковим органом не проводилась перевірка подачі декларації і правильність задекларованих показників, а відтак, граничний строк подання податкової декларації не має жодного значення у цьому спорі. Натомість застосуванню підлягає лише строк давності 1095 днів, на який є покликання у приписах п.п.76.3 ст. 76, 113, 114, 115 ПК України.

40. Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

41. Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

42. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).

43. За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

44. Згідно з підпунктом 257.5 ст.257 ПК України, сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

45. Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

46. За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, і фінансова відповідальність. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (стаття 111 ПК України).

47. Згідно зі статтею 113 ПК України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов`язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

48. Застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цією главою, не звільняє платників податків від обов`язку сплатити до бюджету належні суми податків та зборів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, а також від застосування до них інших заходів, передбачених цим Кодексом.

49. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

50. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (стаття 114 ПК України).

51. Статтею 102 ПК України встановлено строки давності та їх застосування. Тобто, законодавцем встановлено строк давності, а саме 1095 днів, 2555 днів, а також правила його застосування (п.п.102.1, 102.4, 102.5) або не застосування (п.п.102.2), зупинення відліку (п.п.102.2), або продовження (102.6).

52. Зокрема, пунктом 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

53. Тобто, підпунктом 102.1 ст. 102, визначено застосування строку давності 1095 днів, і зазначено, що цей строк застосовується податковим органом у випадку проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

54. Суд зауважує, що платником податків самостійно задекларовано суми податкових зобов`язань, а податковим органом не проводилась перевірка подачі декларації і правильність задекларованих показників, а відтак, граничний строк подання податкової декларації не має жодного значення у цьому спорі. Натомість застосуванню підлягає лише строк давності 1095 днів, на який є покликання у приписах п.п.76.3 ст. 76, 113, 114, 115 ПК України.

55. Відповідно до приписів пункту 76.3 статті 76 ПК, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

56. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

57. Тобто, законодавцем розмежовуються випадки проведення камеральної перевірки податкової декларації ( 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання) та інші випадки, до яких можна віднести проведення камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання, яка проводиться з урахуванням строку давності, визначеного статей 102 цього кодексу, тобто не пізніше закінчення 1095 дня (з дня сплати).

58. Аналогічний підхід щодо початку відліку строку проведення камеральної перевірки застосовано Верховним Судом у постанові від 19.02.2019 року у справі № 819/1569/16, та зазначено, що проведення камеральних перевірок платників податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, та з урахуванням положень статті 102 Податкового кодексу України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів, що настали за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

59. Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

60. - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

61. - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

62. Тобто, розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов`язань, з урахуванням положень ст. 126 ПКУ, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов`язань, і до дня фактичної сплати боргу.

63. Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом України у справах № 21-279а14, № 813/6774/13а, № 813/6793/13-а.

64. Специфіка застосування штрафної санкції у відповідності до приписів ст. 126 ПК полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на сплачену узгоджену суму податкового зобов`язання. Тобто, базою визначення суми штрафних санкцій є сума, яка фактично сплачена, а не сума податкового боргу, або сума грошового зобовязання у повному обсязі.

65. Отже, з урахуванням того, що обов`язковою умовою для застосування до платника податку штрафної (фінансової) санкції на підставі ст.126 ПКУ є сплата грошового зобов`язання або факт погашення податкового боргу, то відлік строку давності для застосування штрафної (фінансової) санкції за порушення правил сплати (перерахування) узгодженої суми грошового зобов`язання починається з дня, наступного за днем фактичної сплати такого грошового зобов`язання.

66. Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом граничного строку сплати узгодженого грошового зобов`язання.

67. Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу (п.п.115.1 ст. 115).

68. Таким строком є строк 1095 днів, початком відліку якого є дата сплати податкових (грошових) зобов`язань.

69. Отже, датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України, як в частині проведення податковим органом камеральної перевірки з питань своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання, так і застосування штрафних санкцій згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України за несвоєчасну сплату платником податків узгодженого грошового зобов`язання, - є дата фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання.

70. Задля правильного вирішення спору у цій справі суди мають встановити дату фактичної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, з якої буде обчислюватись 1095-денний строк, визначений пунктом 102.1 статті 102 ПК України.

71. Виходячи з положень частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

72. Враховуючи, що судами залишились невстановленими обставини, які мають значення для правильного вирішення даного спору, Суд дійшов висновку про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції повністю з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

73. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

74. За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

75. Отже, зважаючи на викладене статті 353 КАС України, касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувані судові рішення - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

VI. Судові витрати

76. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області задовольнити частково.

2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року скасувати, а справу №360/1844/20 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко