ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.08.2023 Справа №905/670/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро

до відповідача: Донецького державного університету внутрішніх справ, м.Маріуполь

про стягнення 202279,50 грн

без виклику сторін

СУТЬ СПРАВИ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Донецького державного університету внутрішніх справ, м.Маріуполь про стягнення 202279,50грн, з яких 170053,63грн - основний борг, 5199,47грн - 3% річних, 27026,40грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №377/01-22 від 19.01.2022 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електроенергію за лютий 2022 року в розмірі 170053,63 грн, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат та процентів річних.

Ухвалою суду від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/670/23; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено на юридичну адресу за допомогою поштового зв`язку. Одночасно, відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено засобами поштового зв`язку на адресу тимчасового розміщення Донецького державного університету внутрішніх справ, м.Маріуполь, а саме 25000, м.Кропивницький, вул.Велика Перспективна, буд.1

Разом з цим, відповідна ухвала була направлена учасникам справи на їх електронні поштові скриньки.

В матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про отримання ухвали суду від 05.06.2023 позивачем та відповідачем.

Крім того, судом встановлено зв`язок з позивачем та відповідачем у справі за номерами телефону, наявними в матеріалах справи та повідомлено про відкриття провадження у справі, що підтверджується телефонограмами.

З метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, судом було розміщено 08.06.2023 оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Отже, судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

08.06.2023 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання вих.№2697/7-2023 від 08.06.2023 про направлення копії позовної заяви з додатками на електронну адресу суду (не скріплено ЕЦП).

20.06.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання вих.№2697/7-2023 від 08.06.2023 про направлення копії позовної заяви з додатками на електронну адресу суду.

06.07.2023 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 05.07.2023 за змістом якої, позивач просив поновити строк для надання відповіді на відзив, прийняти відповідь на відзив на позовну заяву. Позивач не погодився з наведеними у відзиві доводами та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Також, представником позивача вказано, що у відзиві на позов відповідач вважає підставою неможливості виконання зобов`язання по сплаті за спожиту електричну енергію у лютому 2022 року переміщення особового складу Донецького державного університету внутрішніх справ, однак ним не надано доказів того, що останній перебував в гіршому становищі порівняно з позивачем з огляду на запровадження в державі воєнного стану. У відповіді на відзив зазначається, що відповідач не підтвердив факт настання обставин, які здатні впливати на реальну можливість виконання зобов`язання по договору та які є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язання. Одночасно, позивач вказує, що отримана від оператора систем розподілу інформація про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії у лютому 2022 року свідчить про виконання позивачем своїх обов`язків за договором у позовний період. Позивач наполягає, що лист, який надається відповідачем №16.34 від 13.05.2022 про припинення дії договору, ніяким чином не впливає на обов`язок виконати зобов`язання, не має жодного відношення до предмету позову. Також, позивач звертає увагу на те, що твердження відповідача щодо належного виконання ним зобов`язань зі сплати вартості електричної енергії за спірний період є хибними та ніяким чином не спростовують наявність невиконаного обов`язку, оскільки оплати в розмірі 209050,00грн від 16.02.2022 та 26280,00грн від 16.02.2022 не є оплатою вартості використаної (купованої) електричної енергії за розрахунковий місяць лютий 2022 року, а фактично є виконанням зобов`язання за січень 2022 року.

18.07.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №3267/7-2023 від 10.07.2023 з супровідним листом №3268/07-2023 від 10.07.2023, яким повідомлено, що у відзиві на позовну заяву №2945/7-2023 від 22.06.2023 було зазначено помилково невірний номер справи, а тому відповідач просить не приймати його до уваги. У відзиві на позовну заяву представником відповідача вказується, що Донецький державний університет внутрішній справ згідно наказу №100 від 24.02.2022 «Про переміщення особового складу Донецького державного університету внутрішніх справ» змінив місце дислокації і перемістився до м.Кривий Ріг, а м.Маріуполь (в якому знаходяться об`єкти-приєднання за договором) входить до переліку територій, що тимчасово окуповані російською федерацією. Також, відповідач посилається на Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, що затверджене наказом Міністерства енергетики України №148 від 13.04.2022, згідно якого об`єкти, які перебувають на території (області, району, об`єднаної територіальної громади), на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих територіях України мають бути відключені оператором системи за зверненням споживача та/або відповідної військової адміністрації на території розташування об`єкта споживача у разі ризиків використання такого об`єкта державою-агресором; на виконання останнього відповідач звернувся з листом №16.34 від 13.05.2022 до постачальника для припинення юридичних зобов`язань, однак позивачем не надано жодної інформації на відповідне звернення. Відповідач наполягає, що відповідно до умов договору у разі дострокового розірвання договору (у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань), штрафні санкції до споживача не застосовуються. У місті Маріуполь окупантом практично знищено усі комунікації наприкінці лютого-початку березня 2022 року, відсутня можливість фіксувати або отримувати від споживача покази лічильників, що розташовуються на тимчасово окупованих територіях. Одночасно, відповідач зазначає, що твердження позивача щодо невиконання зобов`язань зі сплати вартості спожитої електричної енергії не відповідають дійсності, оскільки споживач належним чином виконав свої зобов`язання в частині оплати за договором, про що свідчать платіжні доручення №187 від 16.02.2022, №193 від 16.02.2022 і витяг з реєстру бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів №65 від 27.05.2022. Поряд з цим, відповідачем вказується, що позивач сам не виконує умови договору належним чином, посилаючись на п.п. 5.1, 5.2, 5.6, 5.8, 5.9, 5.11, 5.12 договору. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

01.08.2023 на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення №3569/7-2023 від 24.07.2023 за змістом яких останній посилається на положення законодавства та умови договору, щодо строків та способів оплати та вказує, що згідно з Законом України «Про вищу освіту», Податковим кодексом, Бюджетним кодексом України відповідач має статус неприбуткового закладу вищої освіти, що здійснює діяльність виключно в межах законодавства і використовує доходи виключно для фінансування видатків на утримання неприбуткової організації. Відповідач посилаючись на Бюджетний кодекс України, постанову КМУ №215 від 15.04.2015 «Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України», постанову КМУ №117 від 23.04.2014 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що купуються за бюджетні кошти», наказ Державної казначейської служби України №213 від 19.07.2019, яким затверджено перелік підтверджуючих документів для реєстрації бюджетних зобов`язань та проведення платежів, стверджує, що належним чином зареєстрував та виконав свої зобов`язання у частині оплати за договором, про свідчать платіжні доручення №187 від 17.02.2022, №193 від 17.02.2022 і витяг з реєстру бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів №65 від 27.05.2022. Відповідачем зазначається, що в матеріалах наданих позивачем відсутні докази фактичного надання послуг за заявлений період, так як і доказів складення актів наданих послуг з подальшим направленням відповідачеві разом з рахунками до оплати, а відсутність наданих за період з 01.02.2022 по 01.03.2022 актів приймання-передачі наданих послуг або будь-яких доказів їх фактичного надання не дає можливості встановити обсяг та вартість наданих послуг за вказаний період.

11.08.2023 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, за змістом яких позивачем повторно наголошується, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один календарний місяць, у відповідності до ПРРЕЕ та умов договору, а тому оплата за розрахунковий місяць лютий 2022 року має здійснюватися у березні 2022 року. Позивачем звертається увага на те, що за січень 2022 року ним виставлено рахунок за спожиту електричну енергію в об`ємі 42663 кВт/год на суму 235330,81грн в т.ч. ПДВ 39221,80грн. Відповідачем здійснено оплати в розмірі 209050,29грн, згідно платіжного доручення №187 від 16.02.2022 та 26280,52грн, згідно платіжного доручення №193 від 16.02.2022, на загальну суму 235330,81грн, спожиту відповідачем у січні 2022 року. Тому, здійснення вищенаведених оплат є виконанням зобов`язання відповідача за січень 2022 року і жодним чином не спростовує неналежного виконання зобов`язання відповідачем по сплаті за спожиту електричну енергію у лютому 2022 року.

У період з 01.08.2023 по 16.08.2023 суддя Курило Г.Є. перебувала у відпустці.

Розглянувши клопотання представника позивача про поновлення строку на подання відповіді на відзив та долучення її до матеріалів справи, суд встановив наступне.

Так згідно ч. 1 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Відповідно ч. 1, 2 та 3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши означене клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відповіді на відзив та долучення її до матеріалів справи, визнає його таким, що підлягає задоволенню, причини пропуску процесуальних строків для його подання поважними та долучає відповідь на відзив до матеріалів справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018 Товариству з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" видано ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

19.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (позивач, постачальник) та Донецьким державним університетом внутрішніх справ (відповідач, споживач) укладено договір №377/01-22 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) (договір).

Донецьким державним університетом внутрішніх справ (відповідачем) подано ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (позивачу) заяву приєднання (додаток №2 до договору) до договору про постачання електричної енергії споживачу з комерційною пропозицією «Тендерна-РКМ» постачальника електричної енергії ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (додаток №1 до договору).

Згідно з умовами п. 2.1 договору постачальник продає споживачу товар код ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія (електрична енергія) для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.2 договору визначено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 2.3 договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на 2022 рік становить 150000 кВт*год у тому числі за рахунок державного бюджету 150000кВт*год; та відповідає очікуваному обсягу електричної енергії, заявленому операторам систем розподілу та зазначений у відомостях про очікуваний обсяг, що є Додатком №3 до цього договору.

У розділі 3 договору сторони визначили умови постачання, зокрема строк (термін) поставки товару: з дати підписання договору до 31.12.2022 включно. Місце поставки (передачі) товару: відповідно до об`єктів споживача. Споживач має право змінювати постачальника відповідно до ПРРЕЕ, та положень цього договору. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладення цього договору становить 5,5030 грн з ПДВ. Загальна вартість договору становить 862545,60 грн, в тому числі 20% ПДВ 143757,60 грн; за рахунок державного бюджету 150000 кВт*год; споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.

Згідно з п. 5.2 договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором.

Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п. 5.6 договору).

За умовами п. 5.7 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему та в інший, не заборонений чинним законодавством, спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника згідно акту прийняття-передавання товарної продукції чи акт прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазнається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Відповідно до п. 5.8 договору оплата за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 10 днів з моменту отримання споживачем рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на свій реєстраційний рахунок. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно з п. 6.2 договору споживач зобов`язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2022 включно, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків (п. 13.1 договору).

Згідно з п. 15.1 договору, невід`ємною частиною цього договору є: Додаток №1: Комерційна пропозиція постачальника; Додаток №2 Примірна форма заяви-приєднання до умов договору про постачання енергії споживачу; Додаток №3 Відомості про очікуваний обсяг.

Договір підписаний повноважними представниками сторін без зауважень та скріплений печатками.

Відповідно до п. 1.1 комерційної пропозиції (додаток №1 до договору) на момент укладення договору середньозважена ціна електричної енергії за результатами аукціону дорівнює 4,79192 грн без ПДВ/кВт*год (5,75030 грн ПДВ/кВт*год) та визначається за формулою: Ц=ЦРДНп+Тп+Т+Р.

Відповідно до п. 3.1 комерційної пропозиції розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату (акті приймання-передавання товарної продукції) та на сайті постачальника.

Згідно з п. 3.2 комерційної пропозиції, споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли на рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати, тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточні із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб забезпечити їх коректне відображення, в тому числі у випадку помилкового перерахування споживачем, зарахування переплат в рахунок погашенн заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при зміні чинного законодавства.

Оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах (у строки) передбачені п. 4.2 комерційної пропозиції, з урахуванням порядку визначення ціни передбаченого в розділі 1 комерційної пропозиції. Оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду (п.п. 4.1, 4.2 комерційної пропозиції).

Згідно з п. 5.1 комерційної пропозиції споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет». Розрахункові документи можуть бути роздруковані постачальником та отримані споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

За змістом п. 5.2 комерційної пропозиції у випадку не отримання споживачем акта прийняття-передавання або не повернення постачальнику отриманого та підписаного з боку споживача акта приймання-передавання протягом десяти днів з дня його формування, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень.

Пунктом 7.1. комерційної пропозиції передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості з кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Відповідно до п. 10.1 комерційної пропозиції договір набирає чинності з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2022, якщо інший термін не визначений умовами закупівлі. Договір в частині виконання зобов`язань споживачем щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань. Початком постачання електричної енергію споживачу є дата, зазначена з заяві-приєднання, яка є додатком до договору.

У п. 13.6 комерційної пропозиції порядок інформування споживача передбачає направлення інформації шляхом: через особистий кабінет, на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет; засобами електронного зв`язку на офіційну електронну адресу споживача; смс-повідомленням на номер, наданий споживачем, за допомогою чат-програм; в місцях обслуговування клієнтів, тощо.

Комерційна пропозиція підписана повноважними представниками сторін без зауважень та скріплена печатками.

Позивач наполягає, що на виконання умов договору №377/01-22 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 19.01.2022 у лютому 2022 року ним було поставлено, а відповідачем спожито електричну енергію у обсязі 26558кВтгод на загальну суму 170053,63 грн.

Відповідач звернувся з листом №16.34 від 13.05.2022 до позивача про припинення договорів на постачання та розподіл електроенергії, зокрема договору про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №377/01-22 від 19.01.2022.

13.04.2023 позивач на офіційну електронну адресу відповідача направив претензію від 29.03.2023 №24/3831 з вимогою сплатити грошові кошти за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року в сумі 170055,26грн.

24.04.2023 позивач направив на офіційну електронну адресу відповідача акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року, згідно з яким кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за показниками приладів обліку 26558кВтгод на суму 170053,63 грн, у тому числі ПДВ 28342,27 грн, а також рахунок за спожиту електроенергію №37701 за лютий 2022 року на суму 170053,63 грн, у тому числі ПДВ 28342,27 грн.

Позивач зазначає, що відповідач вказаний акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) не підписав, оплату за поставлену електричну енергію не здійснив.

Відповідач звернувся до позивача з листом №2832/21-2023 від 15.06.2023, в якому зазначив, що під час переміщення університету втрачено інформацію щодо взаємовідносин з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» (номер особового рахунку, унікальний код та пароль для входу до особистого кабінету споживача, тощо).

У відповідь на лист відповідача №2832/21-2023 від 15.06.2023 позивач у листі №1/5434 від 21.06.2023 повідомив, що за договором №37701 сума заборгованості за лютий 2022 року складає 170055,26грн, також позивач повторно надсилає на адресу відповідача дублікати рахунків та актів прийому-передачі за лютий 2022 року, оформлені у встановленому порядку документи позивач просив повернути на адресу ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та просить сплатити заборгованість.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем обов`язків за договором №377/01-22 про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 19.01.2022 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Донецького державного університету внутрішніх справ, м.Маріуполь про стягнення 202279,50грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №311 і безпосередньо договором.

У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ч.1 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи викладене, за висновками суду, між сторонами з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України укладено публічний договір приєднання, який визначає порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, шляхом приєднання споживача (відповідача) до умов цього договору на підставі заяви-приєднання відповідача до договору.

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 та є однаковими для усіх споживачів.

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст.56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Як вище встановлено судом та не заперечується сторонами, правовідносини між сторонами у справі щодо постачання електроенергії у лютому 2022 року виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №377/01-22 від 19.01.2022.

На виконання умов договору позивачем складено акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) по договору №37701 за лютий 2022 року, згідно з яким кількість прийнятої-переданої (спожитої) електроенергії за показниками приладів обліку 26558кВтгод на суму 170053,63грн, у тому числі ПДВ 28342,27грн.

Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (п. 10 Постанови Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Пунктом 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за №311, визначено, що зчитування показників з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Так, на даний час саме оператори системи розподілу забезпечують комерційний облік електроенергії, тобто визначають обсяги відпущеної електричної енергії за розрахунковий період для кожного споживача.

Таким чином, оператор системи розподілу надає електропостачальнику дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами, а електропостачальник, у свою чергу, на підставі отриманих від ОСР даних щодо обсягів споживання електричної енергії здійснює нарахування грошових коштів до сплати за спожиту електричну енергію.

У додатку №2 до договору №377/01-22 від 19.01.2022 визначено оператора системи, з яким відповідач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, а саме, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі».

На запит позивача, оператор системи розподілу, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», надав інформацію про обсяги спожитої відповідачем у лютому 2022 року електричної енергії (26558 кВтгод), які і були відображені Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» у акті прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року.

Таким чином, позивачем суду доведено, що на виконання умов договору позивач поставив відповідачу у лютому 2022 року електроенергію у кількості 26558кВтгод, доказів протилежного суду не надано.

Отже, твердження відповідача, що він ставить під сумнів фактичний обсяг споживання електроенергії за лютий 2022 року, судом не приймається до уваги.

Крім того, на підставі абз.5 п.8.6.11 Кодексу комерційного обліку, у разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії, він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/ або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з Кодексом.

Згідно п.8.6.16 Кодексу комерційного обліку, у разі виявлення у платіжному документі помилок показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи/ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника.

Відповідно до п.8.6.18 Кодексу комерційного обліку, у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг спожитою електричної енергії від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювання, визначається на підставі показів верифікаційних лічильників, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи/ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії таким споживачем.

У разі виявлення систематичної похибки вимірювання та/або отриманих із ЗКО даних обсяг електричної енергії використаною споживачем від дня порушення вимірювання до дня відновлення вимірювання (але не більше шести місяців) визначається за показами цього ЗКО скоригованими на величину систематичної похибки, встановленою експертизою.

Розрахований обсяг спожитої електричної енергії в період порушення обліку електричної енергії надається оператору системи, електропостачальнику та споживачу.

Відповідачем не було вчинено жодних із зазначених дій, так відповідач не звертався до оператора системи для здійснення контрольного зчитування та звірки показів.

Відповідач не визнає обсяги електроенергії, які були поставлені ще рік тому, однак за цей час жодного звернення щодо незгоди з обсягами позивачем отримано не було.

Згідно п. 13.6 комерційної пропозиції порядок інформування споживача передбачає направлення інформації шляхом: через особистий кабінет, на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет; засобами електронного зв`язку на офіційну електронну адресу споживача; смс-повідомленням на номер, наданий споживачем, за допомогою чат-програм; в місцях обслуговування клієнтів, тощо.

Матеріали справи містять докази направлення позивачем на офіційну електронну пошту відповідача акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року та відповідний рахунок, крім того згідно змісту листа позивача від 21.06.2023 №1/5434, останній повторно направляв відповідачу акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунок за лютий 2022 року.

Таким чином, факт направлення позивачем акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року та рахунку відповідачу доведено належними доказами, однак підписаний акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) на адресу позивача відповідач не повернув.

За змістом п.п. 5.1, 5.2 комерційної пропозиції у разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем. У випадку не отримання споживачем акта прийняття-передавання або не повернення постачальнику отриманого та підписаного з боку споживача акта приймання-передавання протягом десяти днів з дня його формування, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень.

Матеріали справи не містять жодних обґрунтованих заперечень відповідача з приводу підписання акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року, а тому зазначений акт вважається підписаним та узгодженим сторонами на визначений в ньому обсяг спожитої електричної енергії.

Втрата відповідачем номеру особового рахунку, унікального коду та пароля для входу до особистого кабінету споживача не є підставою для невиконання ним зобов`язань за договором від 19.01.2022 №377/01-22, водночас відповідач тільки в червні 2023 року звернувся до позивача з клопотанням відновити особистий кабінет споживача.

Судом враховано, що згідно умов договору, споживач у разі не отримання ним рахунку, здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.

Суд погоджується з доводами позивача, що лист відповідача №16.34 від 13.05.2022 про припинення дії договору, на якій відповідач посилається у відзиві в обґрунтування своїх заперечень, не має відношення до підстав та предмету позову, оскільки позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року.

Разом з тим, відповідач у відзиві та письмових поясненнях наполягає, що ним було належним чином виконано свої зобов`язання в частині оплати за договором, про що свідчать платіжні доручення №187 від 16.02.2022, №193 від 16.02.2022 та витяг з реєстру бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів №65 від 27.05.2022.

На противагу, позивач у відповіді на відзив вказав, що здійснені 16.02.2022 відповідачем оплати на загальну суму 235330,81 грн не є оплатами вартості використаної (купованої) електричної енергії за лютий 2022 року, а фактично є виконанням зобов`язань за січень 2022 року.

Позивачем на підтвердження вищенаведених обставин було надано суду додаткові письмові пояснення в яких зазначено, що обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить один календарний місяць, у відповідності до ПРРЕЕ та умов договору, а тому оплата за розрахунковий місяць лютий 2022 року має здійснюватися у березні 2022 року.

Одночасно, позивачем звертається увага на те, що за січень 2022 року ним виставлено рахунок відповідачу за спожиту електричну енергію в об`ємі 42663 кВт/год на суму 235330,81грн, на підтвердження чого надано до суду акт приймання-передавання та рахунок за січень 2022 року.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сума, яка була оплачена відповідачем за платіжними дорученнями №187 та №193 від 16.02.2022 повністю відповідає сумі виставленій в рахунку за спожитий об`єм електричної енергії відповідачем в січні 2022 року, доказів інших оплат за спожитий об`єм електричної енергії в січні 2022 року не надано, а тому ці оплати не можуть бути враховані судом як належне виконання відповідачем зобов`язань по оплаті боргу за спожиту електроенергію у лютому 2022 року.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач 16.02.2022 погасив заборгованість за договором від 19.01.2022 №377/01-22 за спожиту електричну енергію у січні 2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду (п. 4.2 комерційної пропозиції).

Отже, враховуючи умови договору про постачання електричної енергії споживачу №377/01-22 від 19.01.2022 строк оплати відповідачем спожитої електроенергії за лютий 2022 року є таким, що настав.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію у лютому 2022 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 170053,63грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також нараховані, сума збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за договором в розмірі 27026,40грн за період з 01.05.2022 по 28.02.2023 та розрахунок 3% річних в розмірі 5199,47грн за період з 05.04.2022 по 11.04.2023.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1. комерційної пропозиції передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості з кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 договору).

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Здійснивши перерахунок суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", суд визнає обґрунтованою визначену позивачем суму інфляційних втрат у розмірі 27026,40грн.

Разом з тим, перевіривши розрахунок позивача за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" щодо 3% річних, суд дійшов висновку, що сума 3% річних становить 5199,45грн.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з`ясувавши обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення процентів річних підлягають частковому задоволенню на суму 5199,45грн, з одночасним задоволенням вимоги щодо стягнення інфляційних втрат на визначену позивачем суму.

Всі інші твердження та заперечення відповідача не приймаються судом до уваги оскільки не спростовують вищевикладених висновків суду.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, господарський суд встановив, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро до Донецького державного університету внутрішніх справ, м.Маріуполь про стягнення 202279,50грн підлягають задоволенню судом частково, в частині стягнення основного боргу в розмірі 170053,63грн, 3% річних в розмірі 5199,45грн та суми інфляційного збільшення на суму боргу в розмірі 27026,40грн. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 46, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро до Донецького державного університету внутрішніх справ, м.Маріуполь про стягнення 202279,50грн, з яких 170053,63грн - основний борг, 5199,47грн - 3% річних, 27026,40грн - інфляційні втрати задовольнити частково.

Стягнути з Донецького державного університету внутрішніх справ (87510, Донецька обл., м.Маріуполь, пр.Луніна, буд.89, код ЄДРПОУ 08571423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Моссаковського Володимира, буд.7, код ЄДРПОУ 42086719) заборгованість у розмірі 170053,63грн, 3% річних у розмірі 5199,45грн, суму інфляційних втрат у розмірі 27026,40грн а також судовий збір у розмірі 2427,35грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 21.08.2023.

Суддя Г.Є. Курило