open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/3095/22

Провадження № 2/935/195/23

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2023 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд в складі головуючого судді Василенка Р.О., зі секретарем - Криворучко Я.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія-ВР» про стягнення невиплаченої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою в обґрунтування якої вказав, що з 07.09.2021 року перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія-ВР» на посаді оброблювача інформаційного матеріалу. Вказує, що відповідно до наказу № 59-к від 30.09.2022 року його звільнено з роботи на підставі п.1 ст. 36 КЗпП, за згодою сторін. Зазначає, що заяви на звільнення не писав, з наказом про звільнення не був ознайомлений, про припинення трудових відносин з відповідачем дізнався лише в день вручення трудової книжки 04.10.2022 року. При звільненні з ним не було проведено повного розрахунку, тобто не виплачено наявну заборгованість з заробітної плати за період 01.04.2022 до 30.09.2022 року, що становить, 37 405,63 грн., тому просить стягнути вказану заборгованість з відповідача.

Відповідач в відзиві заперечив щодо задоволення позовних вимог. Вказує, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та введеним Указом Президента України №53/2022 воєнним станом діяльність підприємства була зупинена, господарська діяльність товариства не проводилась. На період дії воєнного стану на підприємстві було оголошено простій та призупинено дію трудових відносин між сторонами до відновлення можливості виконувати свої посадові обов`язки в повному обсязі або до завершення воєнного стану в Україні. Зазначає, що територіально підприємство знаходиться в м. Києві, а враховуючи ту обставину, що бойові дії відбувалися в м. Києві та Київській області, частина первинної бухгалтерської та кадрової документації підприємства була втрачена. Не заперечує, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з підприємством та вказує, що його було звільнено на підставі особистої письмової заяви від 30.09.2022 року. Крім того, вказує, що до підприємства надходив лист від позивача з проханням виплатити заборгованість з заробітної плати, надіслати копію його заяви про звільнення, надати довідку про виплату середньої заробітної плати, однак не надали запитувану інформацію у зв`язку з наявними сумнівами в справжності підпису адресанта, запропоновано особисто з`явитися до підприємства. Вказує, що надані позивачем фотоматеріали «таблиці Exel» є неналежним доказом наявної заборгованості, оскільки не містять підписів, печаток підприємства, розрахунки наведені в позові необґрунтовані не підтверджені, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши надані докази, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 07.09.2021 прийнятий на посаду оброблювача інформаційного матеріалу, згідно наказу №89-К від 06.09.2021 року, про що в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , зроблений запис №15.

Крім того, у вказаній трудовій книжці, зроблений запис №16, про звільнення ОСОБА_1 , згідно наказу № 59-к від 30.09.2022 року, на підставі п.1 ст. 36 КЗпП, за згодою сторін.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 05.01.2023, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія-ВР» довідку про розмір середньої заробітної плати за період з 01.04.2022 до 30.09.2022 року, копію заяви про звільнення ОСОБА_1 за згодою сторін. Вказану ухвалу відповідач отримав 17.01.2023 року особисто. Будь-якої відповіді станом на дату ухвалення рішення не надано.

Відповідно до копії картки рахунку ТОВ «Будівельна компанія-ВР» № 661 за 01.04.2022 -17.10.2022 надана позивачем у виді фотознімку таблиці, слідує, що остання містить відомості про особу робітника (позивача), облік його заробітної плати, суму нарахування заробітної плати, розмір військового збору, кінцеве сальдо, що вказує на нарахований , але не виплачений розмір заробітної плати ОСОБА_1 , що становить 37 405,63 грн.

В підтвердження результатів фінансової діяльності ТОВ «Будівельна компанія-ВР», відповідчем надано копію звіту про сукупний дохід за 1 півріччя 2022 року підприємства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічне положення міститься і в ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до положень КЗпП України та вимог Закону України «Про оплату праці» обов`язок доказування відсутності заборгованості перед позивачем із заробітної плати покладається на роботодавця.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України, передбачено, що, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

З наданих позивачем доказів слідує, що сума заборгованості по заробітній платі відповідача становить 37 405,63 грн.

Відповідачем не доведено суду відсутність заборгованості щодо невипаченої заробітної платі перед позивачем. В відзиві відповідач вказує, що розрахунок наданий позивачем документально не підтверджений, водночас відповідач не надав суду будь-яких відомостей щодо наявності чи відсутності заборгованості у виді нарахованої, але не виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 , а доводи відповідача щодо неможливість виплати заборгованості з заробітної плати пояснюються скрутним матеріальним становищем підприємства, що не може бути підставою для звільнення від обов`язку з виплати належної позивачу заробітної плати. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 письмово звертався до відповідача з проханням надати відомості в тому числі щодо розміру нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Однак відповідач, в порушення ст. 116 КЗпП не повідомив письмово ОСОБА_1 про нараховані суми, належні працівникові при звільненні. Крім того, відповідачем не надано такого розрахунку й суду. Водночас у разі втрати частини бухгалтерських документів відповідач не позбавлений можливості надати суду докази зокрема відомості, які подані останнім до пенсійних та податкових органів, щодо розміру сум з заробітної плати працівників підприємства, з яких здійснювались податкові відрахування та відомостей про нараховану заробітну плату за відповідний період, так як факт трудових відносин не заперечується сторонами, або ж надати розрахунок, який здійснений самостійно підприємством, що вказує на наявність чи відсутнітсь такої заборговності, докази виплати належних працівнику сум, тому суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості у розмірі 37 405,63 грн. правильним.

З викладеного вище вбачається, що відповідач порушив вимоги законодавства щодо своєчасної виплати нарахованої заробітної плати, тому заборгованість у виді невиплаченої заробітної плати у сумі 37 405,63 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню 992,40 грн. судового збору, від сплати яких був звільнений позивач при зверненні до суду.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274 ЦПК України, ст. 115, 116 КЗпП України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія-ВР», ЄДРПОУ: 38013854 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 заборгованість у виді невиплаченої заробітної плати в розмірі 37 405,63 (тридцять сім тисяч чотириста п`ять) грн. 63 коп., без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія-ВР», на користь держави судовий збір в розмірі 992, 40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія-ВР», ЄДРПОУ: 38013854, місцезнаходження: вул. Старосільська, 1, м. Київ.

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО

Джерело: ЄДРСР 112924253
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку