17.08.23

33/812/381/23

Справа № 484/1932/23

Провадження № 33/812/381/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 серпня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Коломієць В.В.

із секретарем судового засідання Калашник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником - адвокатом Доровим Андрієм Олексійовичем - на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 липня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік,

У С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №092300 від 06 квітня 2023 року вбачається, що 06 квітня 2023 року о 21:17 год ОСОБА_1 по вул. Марії Демченко в м. Первомайськ Миколаївської області, керував автомобілем ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, захисник ОСОБА_1 -адвокат Доров А.О. - подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив постанову суду скасувати та провадження у справі закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник Доров А.О. зазначав, що суть правопорушення є незрозумілою, оскільки складається з двох частин: 1) керував з ознаками алкогольного сп`яніння; 2) відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому не зрозуміло в чому саме обвинувачується особа, в керуванні з ознаками сп`яніння чи відмові від проходження огляду. Окрім цього зазначав, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, про що неодноразово наголошував, так як був на весіллі та перебував у стані алкогольного сп`яніння та дозволив керувати сину автомобілем на шляху додому, син в`їхав у бордюр, двері пасажирського сидіння було заблоковано камінням, тому ОСОБА_1 довелося вийти до працівників поліції зі сторони місця водія. Про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом свідчить і те, що водійське посвідчення не вилучалося, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався, на відеофайлі не вбачається, що його було відсторонено від керування. Враховуючи, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, у працівників поліції не було підстав вимагати проходження будь-якого огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зазначає також, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ПДР не порушувались, аварійна ситуація не створювалась, про що свідчить відсутність складеної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР. З огляду на те, що підстав для зупинки транспортного засобу поліцейським не зазначено, то зупинка транспортного засобу та наступні дії інспектора поліції не відповідають вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію». Звертає увагу, що вказані у протоколі свідки писали пояснення під диктовку працівників поліції, про що свідчить однотипність написаних пояснень, крім того їх пояснення не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не є медичними фахівцями, які можуть визначити стан особи на стан сп`яніння. В порушення порядку поліцейським не було видано направлення та не було доставлено ОСОБА_2 до закладу охорони здоров`я, не було зафіксовано відмови від проходження огляду на стан сп`яніння саме у медичному закладі. Відеозапис не є належним і допустимим доказом, оскільки не відповідає вимогам Наказу МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року "Про затвердження Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису". Протокол не містить посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено такий відеозапис (далі - Інструкція №1026). Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини оскільки не є імперативним фактом доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Звертає увагу на правову позицію Верховного Суду у постанові від 17 липня 2019 року у справі №295/3099/17, від 13 лютого 2020 року у справі № 524/9716/16-а, практику Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України», «Авшар проти Туреччини», «Коробов проти України», «Аллене де Рібермон проти Франції», «Шмауцер проти Австрії», «Маліге проти Франції».

В судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Доров А.О. не з`явились. Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року було задоволено клопотання захисника Дорова А.О. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Дорова А.О., який зареєстрований у системі «Захищений відеоконференцзв'язок з судом» за наступними реквізитами: ІНФОРМАЦІЯ_2, телефонний номер НОМЕР_2 . Вказана постанова була отримана захисником на електронну пошту, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа (а.с. 80). Проте на відеоконференцзв`язок із судом захисник не вийшов. Відомостей про причину неявки в судове засідання ОСОБА_1 матеріали справи не містять. Клопотань про відкладення судового розгляду не надходило. За таких обставин не можна вважати неявку ОСОБА_1 та його захисника такою, що відбулась з поважних причин.

За приписами частин четвертої та шостої статті 296 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Дорова А.О.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст 252 КУпАП).

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачений обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно частин 1-3 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

З оскаржуваної постанови вбачається, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, судом першої інстанції встановлені правильно, такі висновки ґрунтуються на доказах, які досліджені під час судового розгляду.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення в повному обсязі підтверджена.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №092300 від 06 квітня 2023 року о 21:17 год 06 квітня 2023 року ОСОБА_1 по вул. Марії Демченко в м. Первомайськ Миколаївської області, керував автомобілем ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

Вказаний протокол складений за участю свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та підписаний цими свідками. ОСОБА_1 від підпису в ньому та від дачі письмових пояснень відмовився у присутності вказаних свідків.

Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу патрульного поліцейського пройти відповідно до встановленого законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі підтверджений також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

В письмових поясненнях свідка ОСОБА_3 зазначено, що 06.04.2023 року його було запрошено у якості свідка та в його присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера Драгер та від проходження огляду на стан сп`яніння в медичній установі. (а.с. 2).

Такі ж письмові пояснення дав свідок ОСОБА_4 .

Такі обставини були підтверджені поясненнями вказаних свідків і в судовому засіданні в суді першої інстанції.

Крім того судом першої інстанції були допитані в якості свідків інспектори ВРПП Первомайського РВП ГУНП - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 які складали протокол про адміністративне правопорушення та відбирали письмові пояснення у свідків.

Допитаний в судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 пояснив, що 06.04.2023 року вони їхали на патрульному автомобілі по вул. Червонофлотській і отримали повідомлення, що на вул. М. Вінграновського сталося ДТП до якого можуть бути причетними особи ромської національності, які проживають в тому мікрорайоні та які залишили місце ДТП, тому вони вживали заходів, щодо встановлення даного автомобіля і в пізній час, темну пору доби побачили автомобіль ВАЗ 2109, який їхав по вул. М. Демченко перетинаючи вул. Червонофлотську, вони поїхали за ним з проблисковими маячками, коли до нього наблизились то у транспортного засобу були увімкнені габаритні вогні та горіли стопи, він зупинився так як наїхав на камінь. Вони підійшли до транспортного засобу та за кермом знаходився ОСОБА_1 . В подальшому ним висувалося багато версій щодо того хто керував автомобілем, але також і говорив, що він керував.

Допитаний в судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_6 пояснив, що пізно ввечері 06.04.2023 року надійшло повідомлення про ДТП до якого причетний особа ромської національності. Коли вони обстежували прилеглу територію, то побачили транспортний засіб ВАЗ 2109, який пришвидшував швидкість та повернув на вул. М. Демченко, а потім зупинився. Як вияснилося вже після складання матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення, він зупинився так, як наїхав на великий камінь. Після того як вони підійшли до авто за кермом даного автомобіля сидів ОСОБА_1 , а з правового боку виходили жінки,діти,підлітки. Після складення матеріалів ОСОБА_1 просив скласти протокол на сина, коли дізнався, що в нього відберуть посвідчення.

Відеозйомкою, проведеною працівниками поліції на нагрудну бодікамеру, підтверджується, що працівники поліції під час спілкування з водієм ОСОБА_1 , встановивши у нього ознаки алкогольного сп`яніння, пропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» чи в медичному закладі, від чого той відмовився в присутності двох свідків (що зафіксовано на відео на 21:33год хв 23сек - 21:33 год 49 сек).

Отже дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сукупність наявних в матеріалах справи та досліджених судом доказів свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, оскільки ними доведено порушення ОСОБА_1 вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху щодо обов`язку водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи апелянта про те, що з протоколу про адміністративне правопорушення не зрозуміло в чому саме обвинувачується особа, в керуванні з ознаками сп`яніння чи відмові від проходження огляду не заслуговують на увагу, оскільки викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення відображає всі істотні ознаки складу правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовуються дослідженим у справі доказами, зокрема змістом протоколу про адміністративне правопорушення, та проведеним працівниками поліції відеозаписом, що є належними доказами у розумінні ст. 251 КУпАП.

Так, з проведеного працівниками поліції відеозапису вбачається, що поліцейський автомобіль слідує за автомобілем ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1 , та після його зупинки ВАЗ 21093, коли до автомобіля підійшов працівник поліції то на його бодікамеру зафіксовано, що за кермом водійського сидіння сидів ОСОБА_1 , який підтвердив, що саме він водій (відео 15 030 КБ час:00:29).

Спростовуються відеозаписом і доводи, що у водія не вилучалося водійське посвідчення та не було відсторонено від керування. Так, з відео вбачається, що ОСОБА_1 відмовляється від отримання тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом та йому повідомляють про вилучення у нього його водійського посвідчення 21:25:43-21:29:08), на відеофайлі останньому роз`яснюють про необхідність знайти тверезого водія. (21:25:43)

Також апеляційний не враховує посилання апелянта на незаконність зупинки ОСОБА_1 оскільки правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний установлений законом огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, а тому не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, як вбачається з відеозаписів з нагрудних відеокамер працівників поліції, поліцейський належним чином інформував скаржника про причину зупинки, а саме було повідомлено про перевезення пасажирів більше, аніж дозволено технічними характеристиками, оскільки в автомобілі перебувало 8 осіб.

Не можна вважати обґрунтованими і посилання апеляційної скарги на те, що пояснення свідків не є належними доказами, оскільки їх пояснення, на думку апелянта, є однотипними до того ж, не доводять факту знаходження ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були запрошені під час пропозиції водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager чи в медичному закладі, від чого той відмовився, що і підтверджено в їхніх письмових поясненнях, які були відібрані працівником поліції із слів опитуваної особи з зазначенням, що ці пояснення відповідають дійсності. Аналогічні за змістом пояснення були надані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні у суді першої інстанції. Вказані ними обставини підтверджується і відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що вищезазначені свідки дійсно були присутні під час того, як водію ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора Drager та в медичному закладі. Підписи свідків містяться у протоколі про адміністративне правопорушення. Не довіряти або сумніватись в правдивості та об`єктивності їхніх пояснень у суду апеляційної істанції немає, оскільки їх покази є послідовними та логічними і узгоджуються з іншими зібраними у даній справі доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення на огляд з метою визначення стану сп`яніння та водія не було доставлено до закладу охорони здоров`я для фіксації відмови проходження огляду в медичному закладі, апеляційний суд також відхиляє, оскільки направлення для проходження огляду на стан сп`яніння, працівник поліції виписує у разі бажання особи пройти огляд в медичному закладі, тоді як водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу так і в закладі охорони здоров`я, у зв`язку із чим не було необхідності виписувати направлення та доставляти його до медичного закладу.

Не знайшли свого підтвердження посилання захисника Дорова А.О. на те що проведений працівниками поліції відеозапис не відповідає вимогам Інструкції №1026. Так, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію". Проведений працівниками поліціїї відеозапис містить фіксування обставин, які узгоджуються з даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, та в поясненнях свідків .Отже, даний відеозапис відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Не зазначення у протоколі номеру технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис, не свідчить про неналежність цього доказу, оскільки відповідно до вимог ст.256 КУпАП вказана інформація не є обов`язковою для зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення. Вимоги щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис стосуються лише випадків, передбачених ст. 283 КУпАП, тобто змісту постанови про адміністративне правопорушення, про що і йдеться у постановах Верховного Суду Касаційного адміністративного суду від 17 липня 2019року у справі №295/3099/17 та від 13 лютого2020 року у справі №524/9716/16-а, на які посилається апелянт.

Прийняте судом першої інстанції рішення цілком узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, в тому числі і з правовими позиціями, викладеними у рішеннях «Кобець проти України», «Авшар проти Туреччини», «Коробов проти України», «Аллене де Рібермон проти Франції», «Шмауцер проти Австрії», «Маліге проти Франції», на які посилається апелянт.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо доведеності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість.

На переконання апеляційного суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду,

За такого немає підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що просить апелянт.

З урахуванням положень ст. 33 КУпАП, ОСОБА_1 обґрунтовано притягнуто до відповідальності, та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

З огляду на викладене, прийняте судом першої інстанції рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.

Отже, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником - адвокатом Доровим Андрієм Олексійовичем - залишити без задоволення.

Постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 липня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду В.В. Коломієць