ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/692/21 пров. № А/857/20790/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України в особі Прем`єр-міністра Шмигаля Дениса Анатолійовича та спеціаліста Секретаріату Управління з питань роботи із зверненнями громадян Бутузової Інни Анатоліївни, Львівської обласної державної адміністрації в особі голови Козицького Максима Зіновійовича та першого заступника голови Годика Андрія Михайловича про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

суддя (судді) в суді першої інстанції Качур Р.П., Гулик А.Г., Коморний О.І.,

справу розглянуто в порядку спрощеного провадження без виклику сторін,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту судового рішення: не зазначена,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кабінету Міністрів України в особі Прем`єр-міністра Шмигаля Дениса Анатолійовича та спеціаліста Секретаріату Управління з питань роботи із зверненнями громадян ОСОБА_2 (далі - відповідач-1, КМУ), Львівської обласної державної адміністрації в особі голови Козицького Максима Зіновійовича та першого заступника голови Годика Андрія Михайловича (далі - відповідач-2, Львівська ОДА), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: - визнати протиправними бездіяльність відповідача-1, Кабінету Міністрів України в особі Прем`єр-міністра Шмигаля Дениса Анатолійовича, та дії Управління з питань роботи із зверненнями громадян в особі головного спеціаліста Секретаріату Кабінету Міністрів України Бутузової Інни Анатоліївни щодо не розгляду запиту за 27.11.2020 ОСОБА_3 , адресованого Прем`єр-міністру України, який було надіслано 01.12.20 до Львівської обласної державної адміністрації, мотивуючи частиною 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян»;

- визнати протиправними бездіяльність відповідача-2, Львівської обласної державної адміністрації в особі голови Козицького Максима Зіновійовича, та дії першого заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Годика Андрія Михайловича на порушення строків розгляду запиту від 27.11.2020 ОСОБА_3 , адресованого Прем`єр-міністру України;

- зобов`язати відповідачів надати інформацію по суті запиту від 27.11.2020, що стосується позивачки та її прав, адресованого Прем`єр-міністру України, який керує всіма міністерствами та відомствами, тому забезпечить відповідною інформацією, документом, який буде належним доказом в суді для визнання прав позивачки на території України по Міждержавній угоді від 09.09.44 про її евакуацію з Польщі.

Рішенням від 22 березня 2021 року Львівський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково.

Визнав протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неповідомлення ОСОБА_1 про відмову у задоволенні запиту від 27.11.2020 через невідповідність його предмета вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У задоволенні решти вимог відмовив.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Кабінет Міністрів України подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення норм матеріального права, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в межах даного спору Кабінет Міністрів України не є належним відповідачем.

Так, згідно зі ст. 47 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Секретаріат КМ України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності КМ України. Секретаріат КМ України є юридичною особою і діє на підставі цього Закону та Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 6 параграфу 12 Регламенту Кабінету Міністрів України передбачено, що документи, адресовані, зокрема Кабінетові Міністрів України, Прем`єр-міністрові, реєструються у Секретаріаті Кабінету Міністрів, який опрацьовує їх та готує для розгляду і прийняття рішення Кабінетом Міністрів та посадовими особами.

Документи з питань, вирішення яких не належить до компетенції Кабінету Міністрів, Прем`єр-міністра, Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає протягом п`яти днів у встановленому порядку відповідним державним органам за належністю.

Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України.

Отже, так як Секретаріат Кабінету Міністрів України є відокремленою юридичною особою та заявниця ОСОБА_3 у своєму зверненні від 27.11.2020 просила роз`яснити деякі норми постанови Винниківської РРДТ Львівської області від 18.11.1946 №27 «Про передачу будинків переселенцям з Польщі», вищезгадане звернення було розглянуте в Управлінні з питань роботи із зверненнями громадян Секретаріату Кабінету Міністрів України в межах компетенції та результатами розгляду на підставі ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» прийнято рішення від 01.12.2020 щодо передачі його за належністю до Львівської обласної адміністрації для розгляду на надання автору роз`яснень з порушених питань, саме Секретаріат КМ України є належним відповідачем у справі. Проте останній не був залучений до участі в справі.

У зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), колегія суддів відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 27.11.2020 звернулася зі запитом на ім`я Прем`єр-міністра України, у якому інформувала про те, що вона разом із сім`єю у 1946 році була примусово евакуйована з Польщі на територію України, та повідомила, що відповідно до постанови виконкому Винниківської Ради депутатів трудящих Львівської області «Про передачу будинків переселенцям з Польщі» № 27 від 18.11.1946 (далі - постанова № 27) її сім`ю у складі 9 осіб було заселено до садиби №116 с. Сихів Винниківського району Львівської області.

З огляду на викладене, позивач просила надати їй таку інформацію:

- чи постанова виконавчого комітету Винниківської Ради депутатів трудящих Львівської області «Про передачу будинків переселенцям з Польщі» № 27 від 18.11.1946 є актом - рішенням про передачу будинків у власність на всіх членів сім`ї переселенців з Польщі взамін будинку, що закордоном;

- чи є правовстановлюючим документом діюча постанова виконавчого комітету Винниківської Ради депутатів трудящих Львівської області «Про передачу будинків переселенцям з Польщі» № 27 від 18.11.1946 на 9 осіб;

- які права надавала(є) постанова виконавчого комітету Винниківської Ради депутатів трудящих Львівської області «Про передачу будинків переселенцям з Польщі» № 27 від 18.11.1946 для голови господарського двору, для її матері, бабці, для неї та ще 5 дітей, тобто для всіх членів господарського двору, які були переселені з території Польщі у зв`язку з міждержавною (міжнародною) угодою «Про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян з території УРСР» від 09.09.1944.

Просила запит не передавати, а надати інформацію всього на три питання, оскільки, на думку позивача, у КМУ є компетентні особи, які зобов`язані володіти знаннями, щоб розглянути вказаний запит, якщо ними не володіє Прем`єр-міністр України.

Запит ОСОБА_3 від 27.11.2020 зареєстровано в автоматизованій системі «Звернення громадян» Секретаріату Кабінету Міністрів України за № 41-Д-019601/13, що підтверджується відповідною контрольно-реєстраційною карткою.

Відповідно до контрольно-реєстраційної картки № 41-Д-019601/13 головним виконавцем визначено Львівську облдержадміністрацію.

Секретаріат Кабінету Міністрів України супровідним листом № 41-Д-019601/13 від 01.12.2020 надіслав на адресу Львівської обласної державної адміністрації для відповідних роз`яснень авторові лист гр. ОСОБА_3 , що надійшов до Кабінету Міністрів України.

Секретаріатом Кабінету Міністрів України також повідомлено ОСОБА_3 про те, що 01.12.2020 за № 41-Д-019601/13 лист, який надійшов до Кабінету Міністрів України, надіслано Львівській обласній державній адміністрації відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян».

Запит ОСОБА_3 від 27.11.2020 надійшов на адресу Львівської ОДА 04.12.2020 за вх. № ЗВГ-08-Д3871/20, що підтверджується відповідною відміткою на супровідному листі Секретаріату КМУ від 01.12.2020.

Львівська обласна державна адміністрація надала відповідь на запит (звернення) позивача (вих. № ЗВГ-ВИХ-2991/0/20 від 28.12.2020), якою повідомила ОСОБА_3 про те, що постановою № 27 ОСОБА_4 передано як евакуйованому хату, стайню, стодолу, садибу у с. Сихів переселеної до Польщі громадянки Балух Франки. Рішенням виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих № 524 від 13.06.1962 включено в смугу міста Львова населений пункт Сихів та зобов`язано обласний відділ комунального господарства та бюро технічної інвентаризації після включення в смугу міста Львова населених пунктів серед іншого провести технічну інвентаризацію житлових будинків і обмірів земельних кварталів. На виконання вказаного рішення Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації проведено інвентаризацію садиби за адресою: АДРЕСА_1 , складено акт огляду від 24.09.1964 та висновок від 26.09.1964 про реєстрацію домоволодінння, у якому зазначено, що таке належить на праві власності ОСОБА_4 . Рішенням виконкому Ленінської районної ради депутатів трудящих м. Львова № 907 від 22.10.1964 оформлено право власності на будинковолодіння в колишньому с. Сихів, а в подальшому на АДРЕСА_1 , в цілому за ОСОБА_4 .

Позивачка вважає, що відповідачі всупереч вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» не розглянули по суті її запит від 27.11.2020 та порушили строки розгляду, внаслідок чого вона звернулася до суду із цим позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач -1 правильно визначив орган, уповноважений вирішувати питання, порушені ОСОБА_3 у запиті від 27.11.2020, а тому обґрунтовано, відповідно до приписів ч.3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», у п`ятиденний строк надіслав такий за належністю до Львівської обласної державної адміністрації, яка розглянула такий в порядку та строки, визначені законодавством. Водночас суд визнав протиправною бездіяльність відповідача -1, оскільки Кабінет Міністрів України не повідомив ОСОБА_3 про відмову у задоволенні її запиту у зв`язку з невідповідністю його предмета вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі, врегульовано нормами Конституції України, Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про Кабінет Міністрів України», «Про звернення громадян».

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011 (далі - Закон № 2939-VI).

Частиною 1 статті 1 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 2939-VI).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити у задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ст. 20 Закону № 2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 3 ст. 22 цього ж Закону встановлено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Системний аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов`язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції в частині вимог до Кабінету Міністрів України, останній вказав, що є неналежним відповідачем у справі, що є підставою для відмови в задоволення позову.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в контексті мотивів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Статтями 113, 114, 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який у межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем`єр-міністр України.

До складу Кабінету Міністрів України входять Прем`єр-міністр України, Перший віце-прем`єр-міністр, віце-прем`єр-міністри, міністри.

Прем`єр-міністр України керує роботою Уряду України та спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» № 794-VII від 27.02.2014 (далі - Закон № 794-VII), яким визначено організацію, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, Кабінет Міністрів України є колегіальним органом. Кабінет Міністрів України приймає рішення після обговорення питань на його засіданнях.

Діяльність Кабінету Міністрів України спрямовується на забезпечення інтересів Українського народу шляхом виконання Конституції та законів України, актів Президента України, а також Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, вирішення питань державного управління у сфері економіки та фінансів, соціальної політики, праці та зайнятості, охорони здоров`я, освіти, науки, культури, спорту, туризму, охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, природокористування, правової політики, законності, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, запобігання і протидії корупції, розв`язання інших завдань внутрішньої і зовнішньої політики, цивільного захисту, національної безпеки та обороноздатності (ч. 1 ст. 19 Закону № 794-VII).

Статтею 20 Закону № 794-VII визначено основні повноваження Кабінету Міністрів України, які в подальшому конкретизовано у відповідному розділі Закону № 794-VII залежно від сфери правового регулювання.

Кабінет Міністрів України відповідно до Конституції України та цього Закону затверджує Регламент Кабінету Міністрів України, який визначає порядок проведення засідань Кабінету Міністрів України, підготовки та прийняття рішень, інші процедурні питання його діяльності, а також визначає порядок розроблення, виконання та моніторингу виконання програмних документів Кабінету Міністрів України (ч.3 ст.4 Закону №794).

Відповідно до ч.1 ст. 47 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Секретаріат Кабінету Міністрів України здійснює організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує підготовку та проведення засідань Кабінету Міністрів України та діяльність Прем`єр-міністра України, Першого віце-прем`єр-міністра України, віце-прем`єр-міністрів України та міністрів України, які не очолюють міністерства. Секретаріат здійснює контроль за своєчасним поданням органами виконавчої влади проектів законів, проектів актів Кабінету Міністрів України, інших документів для підготовки їх до розгляду Кабінетом Міністрів України. Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України (ч.2 ст.47).

Секретаріат Кабінету Міністрів України є юридичною особою і діє на підставі цього Закону та Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.10 ст. 47).

Положенням про Секретаріат Кабінету Міністрів України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №850 від 12.08.2009, передбачено, що Секретаріат Кабінету Міністрів України є постійно діючим органом, що забезпечує діяльність Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №583 від 25.05.2011 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади» передбачено, що Секретаріат Кабінету Міністрів України:

1) є розпорядником інформації, якою володіє Кабінет Міністрів України, зокрема інформації: яка отримана або створена в процесі здійснення Кабінетом Міністрів України своїх повноважень та яка перебуває у володінні Секретаріату Кабінету Міністрів України; яка отримана або створена Секретаріатом Кабінету Міністрів України під час забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та яка перебуває у володінні Секретаріату Кабінету Міністрів України;

2) не є розпорядником інформації за запитами на інформацію: стосовно інформації інших державних органів України, органів влади інших держав, міжнародних організацій; стосовно інформації, яка може бути отримана шляхом узагальнення, аналітичної обробки даних або яка потребує створення в інший спосіб.

Сукупний аналіз вищенаведених норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами у справі, з урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, дає можливість зробити висновок про те, що саме Секретаріат Кабінету Міністрів України забезпечує відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» розгляд та надання відповідей на запити, що надходять до Кабінету Міністрів України, саме він є розпорядником інформації яка створюється Кабінетом Міністрів України, і з урахуванням того, що позивач звернулася із запитом до Кабінету Міністрів України, саме Секретаріат Кабінету Міністрів України розглянув звернення ОСОБА_3 у межах своєї компетенції та на підставі ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян» прийняв рішення про направлення отриманого звернення за належністю до Львівської обласної державної адміністрації для розгляду та надання автору роз`яснень з порушених питань.

Вказані дії Секретаріату КМ України узгоджуються також з приписами ч.6 параграфу 12 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою КМ України від 18.07.2007 №950, відповідно до яких документи з питань, вирішення яких не належить до компетенції Кабінету Міністрів, Прем`єр-міністра, Першого віце-прем`єр-міністра, віце-прем`єр-міністрів, Державного секретаря кабінету Міністрів, міністра, який не очолює міністерство, Секретаріат Кабінету Міністрів надсилає протягом п`яти днів у встановленому порядку відповідним державним органам за належністю.

Таким чином, беручи до уваги, що розгляд запитів на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», адресованих Кабінету Міністрів України, входить до компетенції Секретаріату Кабінету Міністрів України, окремої юридичної особи, що входить до складу КМУ, саме Секретаріат Кабінету Міністрів України є належним відповідачем у справі щодо оскарження бездіяльності КМУ стосовно розгляду запиту ОСОБА_3 .

Залучення Секретаріату Кабінету Міністрів України до участі у цій справі як відповідача чи співвідповідача відповідало б принципу ефективності судового захисту, закріпленого статтями 2 та 5 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено, що під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 48 КАС заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що допустити заміну належної сторони або залучити до участі співвідповідача у справі може виключно суд першої інстанції за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи, а можливості залучити до участі співвідповідача судом апеляційної інстанції КАС не передбачено.

Відтак, в обсязі встановлених в цій справі обставин у зіставленні з правовим регулюванням спірних правовідносин колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог є помилковим, оскільки такі заявлені до неналежного відповідача, а суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити до участі у справі Секретаріат Кабінету Міністрів України як співвідповідача.

А тому невірний обраний спосіб захисту позивачем та не залучення у число відповідачів Секретаріату Кабінету Міністрів України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови в задоволенні позову.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову сторони не оскаржили, а тому колегія суддів не надає правової оцінки висновкам суду першої інстанції в цій частині рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасуванню з прийняттям апеляційним судом постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року у справі №380/692/21 в частині задоволення вимог про визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в цій частині.

У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим О. І. Мікула