УХВАЛА
17 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/8316/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
скаржник (ліквідатор) - не з`явився,
Головне управління Державної податкової служби у місті Києві - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" Петровської Наталії Андріївни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Доманська М.Л., Сотніков С.В.)
у справі №910/8316/20
за заявою 1) Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", 2) Страхового товариства з додатковою відповідальністю "Захід-Резерв"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" (далі - ТОВ "Проект Майстер"), визнано грошові вимоги кредиторів, введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Проект Майстер", призначено розпорядником майна ТОВ "Проект Майстер" арбітражну керуючу Петровську Наталію Андріївну та ін.
Постановою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Проект Майстер", припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Проект Майстер" - арбітражної керуючої Петровської Наталії Андріївни, визнано банкрутом ТОВ "Проект Майстер", відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "Проект Майстер" строком на 12 місяців, призначено ліквідатором ТОВ "Проект Майстер" арбітражну керуючу Петровську Наталію Андріївну та ін.
13.01.2023 до господарського суду Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (далі - ГУ ДПС у м. Києві), подана заява про визнання кредитором боржника у розмірі 683465,03 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 заяву ГУ ДПС у м. Києві про визнання кредитором боржника на суму 683465,03 грн залишено без руху; встановлено строк десять днів з дня вручення цієї ухвали ГУ ДПС у м. Києві на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог; установлено ГУ ДПС у м. Києві спосіб усунення недоліків заяви про визнання кредитором шляхом подання до суду письмової заяви, яка буде містити докази сплати судового збору у сумі 5368,00 грн.
08.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ГУ ДПС у м. Києві про усунення недоліків з кредиторськими вимогами. У заяві ГУ ДПС у м. Києві, посилаючись на п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", зазначило, що ГУ ДПС у м. Києві звільняється від сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 повернуто ГУ ДПС у м. Києві заяву про визнання кредитором ТОВ "Проект Майстер" та додані до неї документи.
Ухвала мотивована тим, що відповідно до частин 1, 2 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), у редакції, чинній на момент звернення з відповідною заявою, господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов`язаний їх усунути. Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку щодо повернення заяви ГУ ДПС у м. Києві про визнання кредитором ТОВ "Проект Майстер" без розгляду, оскільки заявником не було усунуто недоліків, вставлених ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 шляхом подання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: 5368,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 ухвалу Господарського суду м. Києва від 09.02.2023 по справі №910/8316/20 скасовано, а справу №910/8316/20 повернуто до господарського суду першої інстанції для подальшого розгляду заяви ГУ ДПС у м. Києві про визнання кредиторських вимог.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що положення п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачають звільнення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів від сплати судового збору в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звернення з кредиторськими вимогами до боржника є елементом відпрацювання податкового боргу, яке направлене на стягнення заборгованості, тому норма п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" розповсюджується на спірні правовідносини, зокрема на провадження у справах з процедур банкрутства.
У цьому зв`язку суд апеляційної інстанції зазначив, що заявник - ГУ ДПС у м. Києві звільнене від сплати судового збору, оскільки звернення контролюючого органу до господарського суду із грошовими вимогами до боржника має на меті здійснення заходів щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а заходи стягнення сум податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не можуть обмежуватись лише позовним провадженням в межах адміністративного судочинства, а й поширює свою дію на процедуру банкрутства.
Ліквідатор ТОВ "Проект Майстер" Петровська Н.А. (далі - скаржник) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 залишити в силі.
Скаржник у касаційній скарзі як на підставу для касаційного оскарження судового рішення апеляційної інстанції посилається на п. 3 ч. 2 ст. ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Скаржник вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" у подібних правовідносинах (стосовно сплати судового збору при зверненні ДПС у справі про банкрутство про визнання кредиторських вимог).
Скаржник зазначає, що саме п. 10 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено ставки судового збору, згідно з якими, за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом, справляється судовий збір за ставкою 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Скаржник аргументує, що окремо від ставки за подання до господарського суду заяви кредитора з грошовими вимогами у справі про банкрутство передбачено також і ставку за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Отже, законодавець розділяє поняття "заява кредитора з грошовими вимогами у справі про банкрутство" та "позовна заява майнового характеру", як і розділяє розміри ставок за подання цих заяв до господарського суду.
Скаржник погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що провадження у справах про банкрутство за правовою природою не є позовним провадженням щодо стягненням заборгованості, а здійснюється відповідно із принципами та завданням КУзПБ, а саме встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів.
На думку скаржника, виходячи із положень ГПК України (ст.ст. 148, 162, 163), належними способами захисту для стягнення боргу із боржника є наказне чи позовне провадження, тоді як заява про визнання кредитором є заявою, що має наслідком визнання чи невизнання кредиторських вимог до боржника, а не стягнення із боржника заборгованості. Ухвала про визнання вимог кредитора не є підставою для видачі судового наказу та подальшого стягнення боргу у виконавчому провадженні. Заява кредитора у справі про банкрутство повинна відповідати вимогам ч. 3 ст. 45 КУзПБ, серед яких і вимога про те, що до заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору.
Отже, скаржник вважає, що положення п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" стосується позовних заяв та заяв ДПС про видачу судового наказу на стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Заява кредитора із грошовими вимогами до боржника має іншу правову природу. Наслідком задоволення позовної заяви є видача виконавчого документу та стягнення заборгованості у порядку примусового виконання судового рішення, в той час як наслідком задоволення судом заяви кредитора є лише визнання кредиторських вимог до боржника. Тому п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не застосовується до заяви кредитора із грошовими вимогами до боржника. Положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розділяють ставки судового збору за подання позовної заяви та заяви кредитора із грошовими вимогами до боржника, що вкотре підтверджує, шо указані заяви не можуть трактуватися як тотожні, а п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не може застосовуватись до заяви ДПС про визнання грошових вимог до боржника.
Відзиви від учасників справи до Верховного Суду не надійшли.
Верховний Суд при вивченні матеріалів справи виявив різні підходи судових колегій судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стосовно застосування п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", зокрема щодо звільнення органу ДПС від сплати судового збору за подання касаційної скарги на судове рішення, постановлене за результатами розгляду заяви податкового органу з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Підпунктом 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, згідно з п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Так, в одних справах колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду під час вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою податкового органу виходили з того, що на останнього не поширюється передбачена п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" пільга щодо сплати судового збору, оскільки він не є ініціюючим кредитором у справі та не оскаржує судове рішення, постановлене за результатами розгляду власне заяви податкового органу з грошовими вимогами до боржника.
Зокрема до таких висновків дійшли судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалах від 12.01.2023 у справі №922/4359/19, від 26.01.2023 у справі №922/2654/21.
Водночас, вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2022 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 17.06.2022 у справі №9/10, Верховний Суд в ухвалі від 23.01.2023 дійшов висновку, що за подання касаційної скарги на судове рішення про відмову у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання кредиторських вимог, останньому належало сплатити судовий збір у розмірі 9080,00 грн, виходячи з вимог пп. 5 і 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
При цьому, Верховний Суд виходив з того, що норми п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальних органів від сплати судового збору, не застосовуються до заяв про визнання грошових вимог таких органів до боржника, поданих у справах про банкрутство.
У справі №910/15023/21 (ухвала від 06.02.2023) було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2022 в частині відмови у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника. За аналогічних обставин було відкрито касаційне провадження ухвалою Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №910/6970/22. При цьому, колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодились з тим, що у цьому випадку скаржник звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
Верховний Суд відзначає про існування у суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду різних підходів стосовно застосування п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", зокрема щодо наявності/відсутності підстав звільнення органу ДПС від сплати судового збору під час розгляду заяви податкового органу з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство.
Зважаючи, що податковий орган подав касаційну скаргу з підстав відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" у подібних правовідносинах, а також необхідності формування за наведених вище обставин єдиної правозастосовчої практики, Верховний Суд дійшов висновку щодо передачі справи №910/8316/20 відповідно до вимог ч. 1 ст. 302 ГПК України на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Керуючись статтями 234, 235, 286, 300, 301, 302, 303, 314 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Справу №910/8316/20 за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Проект Майстер" Петровської Наталії Андріївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі №910/8316/20 передати на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Картере
Судді О. Банасько
В. Пєсков
