ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року

м. Київ

справа №826/15985/18

адміністративне провадження № К/9901/20255/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" (далі - Товариство) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року у складі судді Каракашьяна С.К. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у складі колегії суддів: Файдюка В.В. (головуючий), суддів: Коротких А.Ю., Чаку Є.В. у справі за позовом Товариства до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:

1.1 - визнати протиправним та нечинним рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 липня 2013 року №1281 у частині пункту 1 глави 1, пункту 11 глави 3 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), затверджених вказаним рішенням, у частині такого формулювання пункту 1 глави 1 та пункту 11 глави 3 «здійснює діяльність відповідно до вимог законодавства України з урахуванням особливостей, передбачених Законами України «Про інститути спільного інвестування», «Про недержавне пенсійне забезпечення», і нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Комісії з цього питання» (далі - Рішення Комісії №1281).

2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 18 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, у задоволенні позову відмовив.

2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що посилання позивача на невідповідність спірного рішення вимогам Закону України від 2 березня 2015 року №222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон №222-VIII) судом не вбачаються обґрунтованими.

2.2 Також апеляційний суд зазначив, що ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених зазначеним Законом, оскаржувані норми жодним чином не суперечать частині десятій статті 9 Закону №222-VIII.

3. Судами попередніх інстанцій встановлено:

3.1 Постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 3 квітня 2018 року №120-ЦА-УП-КУА Товариству анульовано ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами АГ№580049.

Анулювання обґрунтоване посиланням на пункт 1 глави 1 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів), затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 липня 2013 року №1281.

3.2 Так, відповідно до статей 3, 4, пункту 30 частини другої статті 7, пунктів 2-5, 13, 20, 33 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», статей 16, 18, 26, 27, 27-1, 27-2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», статті 32 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», статті 39 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», статті 85 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статей 8, 9, 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інших нормативно-правових актів, що регулюють провадження діяльності з управління активами інституційних інвесторів, визначають кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші спеціальні вимоги, необхідні для провадження зазначеного виду професійної діяльності на фондовому ринку розроблено Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) (далі - Ліцензійні умови), затверджені рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 липня 2013 року №1281, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2013 року за №1576/24108, опубліковано в Офіційному віснику України 2013 р., №76, стор. 373.

3.3 Ліцензійні умови встановлюють порядок видачі ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), порядок зупинення дії та анулювання такої ліцензії, умови отримання ліцензії та провадження зазначеного виду професійної діяльності.

3.4 Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІ Ліцензійних умов, компанія з управління активами створюється у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю та здійснює діяльність відповідно до вимог законодавства України з урахуванням особливостей, передбачених Законами України «Про інститути спільного інвестування», «Про недержавне пенсійне забезпечення», і нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Комісії з цього питання.

3.5 Згідно пункту 11 глави 3 розділу ІІ Ліцензійних умов, ліцензіат здійснює діяльність відповідно до вимог законодавства України з урахуванням особливостей, передбачених Законами України «Про інститути спільного інвестування», «Про недержавне пенсійне забезпечення» і нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Комісії з цього питання.

3.6 Уважаючи формулювання вказаних пунктів Ліцензійних умов в частині «здійснює діяльність відповідно до вимог законодавства України з урахуванням особливостей, передбачених Законами України «Про інститути спільного інвестування», «Про недержавне пенсійне забезпечення», і нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Комісії з цього питання» таким, що не дає вичерпному переліку вимог, обов`язкових для виконання ліцензіатом та призводить до суб`єктивного тлумачення органами ліцензування вимог законодавства, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство звернулося із касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

4.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник вказує на те, що частина десята статті 9 Закону №222-VIII прямо забороняє включення бланкетного відсилання до необхідності дотримуватися вимог законодавства, незалежно від того, що це слово означає. Позивач уважає, що усі особливості, які відповідач хотів би бачити у Ліцензійних умовах, повинні бути визначені у них. Усі інші вимоги не можуть вважатися частиною Ліцензійних умов, але і відступленні від цих вимог не повинні тлумачитися як порушення Ліцензійних умов.

5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу. На обґрунтування посилається на те, що суди попередніх інстанцій повно з`ясували обставини справи щодо предмету спору та фактичних обставин. Судові рішення ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, що діяла до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Норми процесуального права під час касаційного перегляду судом касаційної інстанції застосовуються у редакції КАС України станом до 8 лютого 2020 року.

8. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Відповідно до статті 5 Закону України від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон №448/96-ВР) державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

10. Частина 25 статті 6 цього Закону передбачає, що Комісія розробляє і затверджує нормативно-правові акти з питань, що належать до її компетенції, обов`язкові до виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, учасниками ринку цінних паперів, їх об`єднаннями, контролює їх виконання.

11. Відповідно до пункту 13 статті 8 Закону №448/96-ВР Комісія має право, зокрема, розробляти і затверджувати з питань, що належать до її компетенції, обов`язкові для виконання нормативні акти.

12. Відповідно до статті 3 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється, зокрема, у формі видачі ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю.

13. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону №448/96-ВР ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів здійснює Комісія відповідно до законів України, що регулюють ринок цінних паперів, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з цими законами.

14. До таких законів, зокрема, належить Закон України від 23 лютого 2006 року №3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі - Закон №3480-IV, у редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин).

15. Частиною першою статті 27 Закону №3480-IV, зокрема, визначено, що ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку за її окремими видами, у тому числі вимоги до розміру статутного і власного капіталу, порядку його визначення, ліквідності, кваліфікаційні вимоги до фахівців професійного учасника фондового ринку, необхідні умови договорів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фондовому ринку, вимоги до приміщення, технічного та програмного забезпечення, вимоги щодо джерел походження коштів, за рахунок яких формується статутний капітал професійного учасника фондового ринку, інші вимоги та показники, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку, встановлюються цим Законом, іншими законами України, що регулюють провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

16. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Комісією відповідно до статей 3, 4, пункту 30 частини другої статті 7, пунктів 2-5, 13, 20, 33 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», статей 16, 18, 26, 27, 27-1, 27-2 Закону №3480-IV, статті 32 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», статті 39 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», статті 85 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», статей 8, 9, 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інших нормативно-правових актів, що регулюють провадження діяльності з управління активами інституційних інвесторів, визначають кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші спеціальні вимоги, необхідні для провадження зазначеного виду професійної діяльності на фондовому ринку - розроблено Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), затверджені рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23 липня 2013 року №1281.

17. Ліцензійні умови розроблено з метою виконання вимог Законів України від 4 липня 2012 року №5042-ІУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства про цінні папери» та від 8 липня 2011 року №3668-УІ «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» та з метою приведення Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 року №341, у відповідність до зазначених законів, а також оптимізації та удосконалення окремих норм, що встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші спеціальні вимоги, необхідні для провадження зазначеного виду діяльності.

18. Відповідно до частини другої статті 18 Закону №3480-IV діяльність з управління активами інституційних інвесторів регулюється спеціальним законодавством. Таким законодавством є, насамперед, Закони України від 5 липня 2012 року №5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі - Закон №5080-VI), 9 липня 2003 року №1057-IV «Про недержавне пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1057-IV) та окремі нормативно-правові акти Комісії.

19. Преамбулою Закону №5080-VI визначено - цей Закон спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів і визначає правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб`єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб`єктів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.

20. Частиною першою статті 66 Закону №5080-VI визначено, що діяльність з управління активами інституту спільного інвестування провадиться компанією з управління активами на підставі ліцензії, що видається Комісією в порядку, встановленому законодавством, за поданням відповідної саморегулівної організації професійних учасників фондового ринку - об`єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з управління активами інституційних інвесторів.

21. Преамбулою Закону №1057-IV визначено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулює правовідносини, пов`язані з цим видом діяльності.

22. Згідно частини першої статті 67 Закону №1057-IV встановлено, що Держава гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових прав і законних інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення шляхом здійснення нагляду та контролю відповідними державними органами.

23. Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що діяльність з управління активами підлягає ліцензуванню, оскільки недобросовісне провадження цього виду діяльності може становити загрозу порушення прав та законних інтересів громадян та\або безпеці державі. Саме тому законодавець відніс даний вид діяльності до такої, що підлягає ліцензуванню.

Таким чином, компанія з управління активами, яка хоче провадити професійну діяльність на ринку цінних паперів - діяльність з управління активами має усвідомлювати, що цей вид діяльності є таким, що передбачає особливий контроль з боку держави і зобов`язана здійснювати таку діяльність відповідно до вимог законодавства України з урахуванням особливостей, передбачених Законами №5080-VI, №1057-IV, і нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Комісії з цього питання.

Саме тому у Ліцензійних умовах визначено, що Ліцензіат здійснює діяльність відповідно до вимог законодавства України з урахуванням особливостей, передбачених Законами України «Про інститути спільного інвестування», «Про недержавне пенсійне забезпечення» і нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Комісії з цього питання».

24. Статтею 9 Закону №222-VIII визначено, що вимоги ліцензійних умов до суб`єкта господарювання мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

25. Згідно частини десятої статті 9 Закону №222-VIII до ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги:

1) щодо додержання законодавства України у відповідній сфері та/або окремих законів у цілому;

2) законодавства, обов`язкові до виконання всіма суб`єктами господарювання.

26. Колегія суддів звертає увагу на те, що у цій справі позивач, звертаючись до суду з позовом уважав, що спірне Рішення Комісії №1281 протирічить частині десятій статті 9 Закону №222-VIII, яка прямо забороняє включення бланкетного відсилання до необхідності дотримуватися вимог законодавства. Проте, на час прийняття Комісією Рішення №1281, Закон №222-VIII, ще не був прийнятий.

28. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що рішення Комісії від 23 липня 2013 року N1281, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2013 року за №1576/24108, є законним, таким, що повністю відповідає актам вищої юридичної сили.

29. Наведені у касаційній скарзі доводи висновки судів попередніїх інстанцій не спростовують.

30. Також колегія суддів не знаходить підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки скаржник у клопотанні не зазначив підстави, а Колегія суддів не вбачає таких підстав для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, тому у задоволенні клопотання в цій частині необхідно відмовити.

31. У зв`язку з наведеним суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень, що згідно статті 350 КАС України (у редакції до 8 лютого 2020 року) є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 139, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські фонди" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Шарапа

Судді: А.А. Єзеров С.М. Чиркін