ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 р.Справа № 524/1028/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,

представника позивача - Гапонова О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду та в режимі відеоконференції, адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.01.2022, головуючий суддя І інстанції: Гончаренко О.В., вул. Першотравнева, 29/5, м. Кременчук, Полтавська, 39600, по справі № 524/1028/22

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Автозаводського районного суду міста Кременчука з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі відповідач, апелянт), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті від 05.01.2022 серії ВМ № 00005815 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Рішенням Автозаводського міськрайонного суду Сумської області від 25 січня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 - задоволено.

Скасовано постанову серії ВМ № 00005815 від 05.01.2022 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 496,20грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 січня 2023 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та Інструкції та Порядку № 1174, містить інформацію про дату, час та місце правопорушення, транспортний засіб, зафіксований на місці його вчинення, технічний засіб, яким здійснено фото або відеофіксацію, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки його несплати, порядок оскарження постанови та відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та способу оплати.

При цьому, постанова від 05.01.2022 також містить посилання на веб-адресу в мережі Інтернет з ідентифікатором для доступу до інформації, на якому особа може ознайомитись із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України).

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Представник апелянта у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, відповідно до ст. 268 КАС України.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області залишити без змін.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом були встановлені наступні обставини.

05.01.2022 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматизованої фіксації порушень департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О. прийнято постанову серії ВМ № 00005815 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн.

Згідно з постановою 10.11.2021 о 11:34 за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN TGA 35.400, д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням вагових параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі ТЗ на 6,6 % (4,312 т.) та скоїла адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

Правопорушення зафіксоване технічним засобом: WAGA WIM-35 зав. № 1, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії № UA.TR.113-0619/04F-21/1 від 17.06.2021.

Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржила її в судовому порядку

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова не містить даних, які мали бути в ній відображені у відповідності до вимог Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021. Матеріали справи не містять належних доказів на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (в подальшому - Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до п. 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 229 КУпАП, від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, на автомобільному транспорті посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

За змістом підпункту 3 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, № 879 від 27.06.2007, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Згідно із ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Приміткою до ст. 132-1 КУпАП встановлено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

За змістом частини 1 статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, зокрема, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 №1174 (далі - Порядок №1174).

Так, відповідно до п. 17 Порядку №1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи (п. 12 Порядку № 1174).

Згідно із ч. 4 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00005815 від 05.01.2022, винесеної старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматизованої фіксації порушень департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком В.О, встановлено, що ОСОБА_1 , як відповідальна особа, 10.11.2021 о 11:34 за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область допустила рух транспортного засобу MAN TGA 35.400, д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням вагових параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі ТЗ на 6,6 %, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а тому на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. Ця постанова підписана кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_3 .

Також дана постанова містить посилання на веб-сайт з ідентифікатором доступу, на якому відображено фотографію транспортного засобу MAN TGA 35.400, д.н.з. НОМЕР_1 за результатами автоматичної фіксації транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення. Крім того у постанові зазначено технічний прилад яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення WAGA WIM-35 зав. № 1, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії № UA.TR.113-0619/04F-21/1 від 17.06.2021.

Крім того, на підтвердження допущення позивачем відповідного порушення відповідач разом із відзивом на позов надав акт зважування транспортного засобу позивача та інші документи, які були проігноровані судом першої інстанції.

Так, колегія суддів зі змісту названого акту встановила, що у ньому відображені такі показники:

- axlecount (кількість осей) -4;

- axledistance-1 (дистанція між 1 та 2 осями, мм) 1800;

- axledistance-2 (дистанція між 2 та 3 осями, мм) 3000;

- axledistance-3 (дистанція між 3 та 4 осями, мм) -1400;

- axleload-1 (навантаження на вісь 1) - 8410;

- axleload-2 (навантаження на вісь 2) 7619;

- axleload-3 (навантаження на вісь 3) 10423;

- axleload-4 (навантаження на вісь 4) 9889;

- groupload-1 (навантаження на групу осей 1 та 2) 16029;

- groupload-3 (навантаження на групу осей 3 та 4) 20312;

- weight-full (маса брутто транспортного засобу, кг) 36341 тощо.

Вказаний акт підтверджує допущення перевізником порушення у вигляді перевищення навантаження на здвоєні осі (3 та 4, відстань між якими складає 1400 мм, тобто менше 2500 мм) ТЗ на 4312 кг, тобто 6,6 %, належними та допустимими доказами, які безпідставно не були враховані судом першої інстанції.

Стосовно твердження позивача про те, що вона не є суб`єктом цього адміністративного правопорушення із посиланням на укладення у листопаді 2017 року між ТОВ «Бетон Технолоджі» та ТОВ «Малокохнівський кар`єр» договору оренди транспортного засобу, колегія суддів зазначає таке.

14 липня 2015 року було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" N 596-УІІІ, що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

За приписами ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу. Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 14-3 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 279-7 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Отже, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» від 14 листопада 2018 року за № 1197 визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Так, згідно пунктів 3, 21 вказаного Порядку, підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.

Таким чином, саме з ініціативи власника транспортного засобу вносяться до реєстру відомості про належного користувача транспортного засобу.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що вона не є суб`єктом адміністративного правопорушення, оскільки остання належним чином не зареєструвала право користування транспортним засобом іншим суб`єктом господарювання.

При цьому суд констатує, що позивач як керівник товариства власника транспортного засобу, який є джерелом підвищеної небезпеки, передаючи його в користування третім особам, має бути зацікавлена та вжити належних заходів задля забезпечення дотримання користувачем такого транспортного засобу Правил дорожнього руху та неухильного виконання вимог чинних нормативно-правових актів останнім. До того ж позивач не врахувала як керівник підприємства положення ст. 13 Конституції України та ч. 4 ст. 319 ЦК України щодо того, що власність зобов`язує, тобто, що саме на власника майна покладені відповідні обов`язки щодо належного використання майна, яке належить на праві власності.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху вищевказаним транспортним засобом несе саме позивач.

Посилання позивача на те, що зміст оскаржуваної постанови не відповідає вимогам Інструкції та Порядку №1174, колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки ця постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 на порушення процедури притягнення її до відповідальності є безпідставною, оскільки таке обґрунтоване лише помилковим судженням про не набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 29 червня 2021 року № 1582-IX, який у дійсності набрав чинності з 01.10.2021.

Щодо посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28.04.2022 по справі № 540/383/21, колегія суддів зазначає, що названу справу було повернуто на новий розгляд, зокрема, у зв`язку з відсутністю замірів відстаней між осями не можливо встановити, що осі транспортного засобу є саме одиночними та як наслідок встановити факт перевантаження на вісь. Проте, у справі що розглядається колегія суддів встановила, що відповідачем було встановлено як відстань між осями 3 та 4, яка склала 1,4 м, так і факт перевищення вагових параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України: навантаження на здвоєні осі ТЗ на 6,6 % (4,312 т).

Щодо інших доводів сторін колегія суддів зазначає.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням викладеного та на підставі ч. 1 ст. 317 КАСУ колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті підлягає задоволенню, а рішення суду І інстанції скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 січня 2023 року по справі № 524/1028/22 - скасувати.

Ухвалити постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк