ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року Справа № 160/10013/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв`язку із звільненням з військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір одноразової грошової допомоги при звільненні;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період з жовтня 2020 року по теперішній час;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 зарахувати ОСОБА_1 період призупинення військової служби до вислуги років;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 за весь період, а саме з 15.09.2021 по теперішній час виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення;

нарахувати та виплатити компенсацію за недоотримані продовольче, речове та інші види забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за висновком Військово-лікарської комісії позивач, який є військовослужбовцем та проходить військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 , визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Позивач звернувся з рапортом про звільнення і відповідними рапортами про виплату грошового забезпечення, індексацію грошового забезпечення, грошові компенсації до відповідача, натомість останній протиправно не розглянув прийнятті рапорти і не звільнив позивача за станом здоров`я.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 року відкрито провадження у справі №160/10013/22, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Від Військової частини НОМЕР_1 електронною поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву.

За поясненнями відповідача штатною ВЛК на адресу Військової частини в порушення п. 22.3 наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», постанову ВЛК про непридатність ОСОБА_1 до військової служби, Свідоцтво про хворобу №2027 від 10.12.2021, направлено не було. Військова частина не отримувала також і постанови ГУ ДБР у м. Миколаєві від 27.06.2022 про закриття кримінального провадження №620211500100000401 відносно ОСОБА_1 .

Відповідач зазначає, що факт відправлення позивачем 28.01.2022 на адресу Військової частини поштового відправлення з рапортом на звільнення і копіями документів, не є належною підставою для звільнення ОСОБА_1 з військової служби, оскільки станом на 28.01.2022 позивач перебував у статусі військовослужбовця, військову службу якого було призупинено. ГУ ДБР у м. Миколаєві проводилося розслідування у кримінальному провадженні №620211500100000401, оригіналу постанови ВЛК про непридатність ОСОБА_1 до військової служби за станом здоров`я не надходило, провести звільнення за встановленим порядком за особистої відсутності військовослужбовця не має можливості.

Разом з тим, відповідач зазначає, що в разі подання позивачем особисто рапорту разом з підтверджуючими документами (оригінали постанови ВЛК і постанови слідчого про закриття кримінального провадження), дотримуючись порядку здачі посади, Військова частина НОМЕР_1 не заперечує проти звільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 є солдатом військової служби за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 з 2020 року.

В липні 2021 року, перебуваючи в зоні ООС, позивач відчув значне погіршення стану здоров`я і санітарним транспортом був доставлений на групу підсилення м. Курахове, звідки доставлений у Військову частину НОМЕР_2 , де був оформлений в госпітальне відділення.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №03242 КП «Дніпропетровський обласний клінічний центр кардіології і кардіохірургії ДОР» йому було діагностовано гострий дрібно вогнищевий інфаркт міокарду.

Як вбачається з виписки із медичної карти хворого №03242 і виписного епікризу №2883 позивач перебував на лікуванні з 30.08.2021 по 04.01.2022.

Відповідно до Свідоцтва про хворобу №2027 (Додаток 11 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402) на підставі статей 39-а, 49-а, 40-б, 41-в, 4-в, 64-в, 49-а графи ІІ Розкладу хвороб ОСОБА_1 непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

Позивач для реалізації свого права на звільнення за станом здоров`я 17.01.2022 прибув до місця дислокації своєї частини до м. Мар 'ївка Донецької області.

Командиром Військової частини в усній формі позивачу було відмовлено у прийнятті рапорту, на підставі того, що ОСОБА_1 перебуває в статусі особи, яка самовільно залишила Військову частину.

У зв`язку з погіршенням стану здоров`я позивача санітарним транспортом було доставлено до м. Курахове, а звідти у Військову частину НОМЕР_2 для лікування, що підтверджується виписним епікризом №62 від 20.01.2022.

28.01.2022 позивачем на адресу Військової частини НОМЕР_1 поштою було направлено: рапорт про звільнення, рапорт про виплату грошового забезпечення за період перебування на лікуванні, рапорт про грошову компенсацію за незабезпечення речовим майном, рапорт про грошову компенсацію за невикористані відпустки, заяву про нарахування грошової індексації, фотокопію посвідчення НОМЕР_3 від 09.06.2020, рапорт про виплати за невикористані додаткові відпустки, виписку із медкарти стаціонарного хворого №1845, виписку із медкарти стаціонарного хворого №03242, виписний епікриз із медкарти стаціонарного хворого №2883, свідоцтво про хворобу №2027, виписний епікриз №62 із медкарти, виписку із медкарти амбулаторного хворого від сімейного лікаря.

Направлення вказаних документів було здійснено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4900095528340 з описом вкладення до цінного листа.

Документи були отримані представником Військової частини НОМЕР_1 31.01.2022, що підтверджується його підписом у повідомленні.

Натомість жодних дій командуванням Військової частини НОМЕР_1 вчинено не було.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Громадською організацією «Правозахисна Група «СІЧ» в інтересах ОСОБА_1 до Міністерства оборони України за №22/08-1 від 22.08.2022 була направлена скарга з проханням провести перевірку щодо порядку звернень військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 та отримання обґрунтованих відповідей; провести перевірку нарахувань грошового забезпечення (з урахуванням змін розмірів (норм) щомісячних основних або додаткових видів грошового забезпечення під час проходження військової служби (у тому числі під час відряджень, відпусток, навчання, звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою, перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та розпорядженні тощо) відносно військовослужбовця ОСОБА_1 ; провести перевірку щодо прийнятого рішення стосовно направленого рапорту про звільнення від проходження військової служби у зв`язку зі станом здоров`я, від 28.01.2022, рапорту про грошову компенсацію за невикористане речове майно від 28.01.2022, рапорту про виплати за невикористану додаткову відпустку від 28.01.2022.

26.11.2022 на адресу Громадської організації надійшла відповідь з фінансово-економічного управління Командування Сухопутних військ Збройних сил України №116/14/1144 від 26.11.2022, яким повідомлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 15.09.2021 №220 ОСОБА_1 оголошено таким, що самовільно залишив Військову частину з 10.09.2021, відповідно, виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 призупинено.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2021 №247 ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира Військової частини як такого, що самовільно залишив Військову частину.

Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2021 №197-РС ОСОБА_1 призупинено військову службу в Збройних Силах України, як такому, що самовільно залишив Військову частину та увільнено від займаної посади з 10.09.2021.

Відносно ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження №620211500100000401 та ведеться досудове розслідування за фактом самовільного залишення частини. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.11.2022 №269 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Військової частини та облікові документи направлено до Павлоградського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області.

За результатом розгляду звернення Громадської організації «Правозахисна Група «СІЧ» ( вих №29/11-2 від 29.11.2022) до Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері щодо надання постанови про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю кримінального правопорушення в діях військовослужбовця ОСОБА_1 , листом від 02.12.2022 прокуратурою повідомлено: « у провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві перебувало кримінальне провадження №620211500100000401 від 23.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, відносно ОСОБА_1

27.06.2022 слідчим Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Миколаєві) ТУ ДБР, розташованого у місті Миколаєві, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України винесено постанову про закриття кримінального провадження.»

Станом на день звернення позивача до суду від відповідача не надійшло жодної відповіді на подані рапорти.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів звернувся з позовом до суду..

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992(Закон №2232-XII) .

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Видом військової служби є зокрема військова служба за контрактом осіб рядового складу.

Підстави звільнення передбачені ст. 26 вказаного закону.

Відповідно до підп. б п.3 ч.5 ст. 26 (в редакції Закону на час звернення позивача з рапортом) контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації: б) за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до приписів ч.10 ст.2 Закону № 2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення №402).

Пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п. 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

За п. 1.3 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться військово лікарською комісією з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Згідно з п. 1.1 глави 1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Пунктом 6.1 глави 6 розділу II Положення №402 встановлено, що направлення на медичний огляд проводиться військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

У разі виявлення під час обстеження або лікування у військовому лікувальному закладі у військовослужбовця захворювання, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), які зумовлюють у мирний час непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатність до військової служби у мирний час, обмежену придатність у воєнний час (пункти "а", "б" статей Розкладу хвороб, без індивідуальної оцінки), у воєнний час - непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, ці особи направляються на медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби за рішенням начальника військового лікувального закладу на підставі подання начальника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом начальника військового лікувального закладу.

Для вирішення питання про потребу у відпустці за станом здоров`я або звільненні від виконання службових обов`язків (у тому числі і повторно) військовослужбовець може направлятися на медичний огляд начальником відділення або профільним головним (провідним) фахівцем військового лікувального закладу, у якому він знаходиться на стаціонарному або амбулаторному лікуванні, про що робиться запис в історії хвороби (медичній книжці), який завіряється підписом відповідної посадової особи (п. 6.4, 6.5 глави 6 розділу II Положення № 402).

Відповідно до абз.1-16 п.п. «б» п.20.3 глави 20 розділу ІІ Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців та інших контингентів ВЛК приймаються постанови такого змісту: "Непридатний": до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до п. 22.3 глави 22 розділу II Положення №402 постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються в день медичного огляду і видаються на руки особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) не пізніше 5-денного терміну після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою не пізніше ніж через два дні після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів.

Як встановлено судом, саме такий висновок зроблено військово-лікарською комісією відносно ОСОБА_1 .

Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (Положення).

Згідно п. 240 Положення військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров`я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров`я, крім військовослужбовців, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров`я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом. Військовослужбовці, які були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров`я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та яким згідно з прийнятими рішеннями дозволено проходити військову службу за контрактом на визначених посадах, можуть бути звільнені з військової служби до закінчення строку контракту в порядку, визначеному пунктом 35 цього Положення.

В той же час, як встановлено судом з матеріалів справи і зазначено вище наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.10.2021 №197-РС, ОСОБА_1 було призупинено військову службу в Збройних Силах України, як такому, що самовільно залишив військову частину та увільнено від займаної посади з 10.09.2021.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 03.11.2022 №269 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Військової частини.

За фактом самовільного залишення Військової частини велось досудове розслідування.

Постанова про закриття кримінального провадження №620211500100000401 від 23.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення , передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, відносно ОСОБА_1 , була винесена 27.06.2022.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону №2232-ХІІ військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.

Таким чином, на час подання позивачем рапортів 28.01.2022 тривало досудове розслідування відносно ОСОБА_1 і до закриття кримінального провадження 27.06.2022 у відповідача були відсутні підстави для поновлення позивача на військовій службі з наступним звільненням його за станом здоров`я.

Водночас суд не приймає твердження відповідача, що йому не було повідомлено про закриття кримінального провадження.

За п. 6 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому та прокурору.

Наказом Міністерства оборони України від 29.11. 2018 року № 604 затверджено Інструкцію з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту (Інструкція №604).

Пунктами 1, 3 розділу ІІ Інструкції №604 встановлено, що за своєчасність та об`єктивність надання доповідей та донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, скоєні (вчинені) військовослужбовцями або працівниками (під час виконання службових обов`язків, у робочий час), що сталися у військових частинах, відповідають командири (начальники) військових частин.

Командири (начальники) військових частин про кожний виявлений факт ненадання інформації про подію, кримінальне правопорушення, військове адміністративне правопорушення та адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначають службове розслідування, після завершення якого надають письмові доповіді за підпорядкованістю та до відповідного органу управління Військової служби правопорядку, зазначаючи вжиті заходи до службових осіб, які не надали доповідь.

У разі скоєння підлеглим військовослужбовцем кримінального правопорушення командир (начальник) військової частини протягом робочого дня письмово повідомляє про це керівника відповідного органу досудового розслідування (з урахуванням підслідності, визначеної статтею 216 Кримінального процесуального кодексу України), начальника органу управління Військової служби правопорядку та керівника відповідної спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, у зоні діяльності яких військова частина виконує завдання за призначенням. (абз. 5 п. 4 розділу ІІ Інструкції №604).

Відповідно до п.24 розділу ІІ Інструкції №604 у разі набуття ознак кримінального правопорушення у діях військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, командири (начальники) військових частин протягом робочого дня письмово повідомляють про це начальника органу управління Військової служби правопорядку та керівника відповідної спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, у зоні діяльності яких військова частина виконує завдання за призначенням.

Виключення з обліку подій, кримінальних правопорушень, адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, та військових адміністративних правопорушень, облікованих за військовою частиною, здійснюється на підставі, зокрема, рішення суду, постанови слідчого (прокурора) про закриття кримінального провадження у разі відсутності події кримінального правопорушення, відсутності у діянні складу кримінального правопорушення, набрання чинності законом, яким скасовано кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (п. 5 розділу III Інструкції №604).

Абзацом 1 п. 10 розділу ІІІ Інструкції №604 передбачено, що командири (начальники) військових частин щомісяця організовують проведення звірки обліку подій, кримінальних правопорушень, адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, та військових адміністративних правопорушень зі структурним підрозділом Військової служби правопорядку, у зоні діяльності якого знаходиться ППД військової частини.

Зі змісту вищенаведених положень вбачається, що військова частина повинна контролювати кримінальні правопорушення, а тому посилання, відповідача, що йому до звернення позивача з позовом до суду (08.05.2023) не було відомо про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 визнаються судом безпідставними і необґрунтованими.

Позивач не відповідає за своєчасне надсилання постанов слідчого у кримінальному провадженні.

Системний аналіз норм Закону № 2232-XII і Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України дає суду підстави зробити висновок про те, що за умови наявності у військовослужбовця такої підстави для звільнення як стан здоров`я, достатніми для його оформлення є подання рапорту та наявність висновку ВЛК.

Суд зазначає, що жодний із наведених нормативних актів не передбачає прибуття такого військовослужбовця до військової частини та його участі у оформленні процедури звільнення.

Таким чином, вимога про явку до військової частини є не тільки протиправною, але і такою що суперечить загальним принципам моралі, такою що в даному випадку може зашкодити стану здоров`я військовослужбовця.

Разом з тим, врахуванню підлягають наступні норми.

За п. 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пунктом 234 Положення передбачено, що перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.

Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення.

Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги років військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.

Заперечення військовослужбовців щодо розрахунку вислуги років військової служби розглядаються командирами (начальниками) військових частин перед оформленням документів для звільнення з військової служби. Спірні питання щодо заліку вислуги років окремих періодів служби для призначення пенсії розглядаються спеціальною комісією Міністерства оборони України.

Порядок проведення розрахунку вислуги років визначається Міністерством оборони України.

Відповідно до абз 2 п. 240 Положення після отримання військовою частиною відповідного висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність військовослужбовця до військової служби за станом здоров`я документи про його звільнення з військової служби оформлюються та надсилаються посадовій особі, яка видає наказ про звільнення негайно.

Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзаци 1, 3 п. 242 Положення).

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України 10.04.2009№170 (Інструкція №170) .

Відповідно до п. 1.5 Інструкції №170 для встановлення, зміни, призупинення, або припинення правових відносин з громадянами України, які реалізуються наказами посадових осіб по особовому складу, у військових частинах, оформляються, зокрема, подання (додаток 1).

Звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення (абз 2 п. 14.10 . розділу XIV Інструкції №170).

Додатком 19 Інструкції №170 передбачено перелік документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби.

Відповідно до п. 3 вказаного Додатку при поданні до звільнення з військової служби за станом здоров`я подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; висновок (постанова) військово-лікарської комісії; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).

Зважаючи на вищенаведені правові норми, розгляд рапорту про звільнення зі служби повинен відбуватися за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність обставин або інших поважних причин щодо дотримання абз 2 п. 14.10 . розділу XIV Інструкції №170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби.

Щодо позовних вимог визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я.

Станом на день звернення з позовом до суду, позивач не отримав жодної відповіді військової частини на подані рапорти.

Таким чином, Військова частина НОМЕР_1 допустила протиправну бездіяльність, що полягає в не прийнятті рішення за результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за станом здоров`я відповідно до підп. «б» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За приписами ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наведених обставин, враховуючи вищенаведені норми, суд вважає за необхідне зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 , направлений 28.01.2022 про звільнення з військової служби за станом здоров`я відповідно до підп. «б» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» і прийняти рішення за результатом його розгляду відповідно до вимог чинного законодавства.

Оскільки на час розгляду цієї справи Військовою частиною НОМЕР_1 ще не розглянуто рапорт ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за станом здоров`я, питання щодо прийняття рішення щодо звільнення позивача з військової служби особового складу Збройних Сил України Військової частини НОМЕР_1 в межах чинного законодавства ще не вирішувалось.

Отже , вимоги позивача в частині визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не звільнення ОСОБА_1 з військової служби за станом здоров`я, є передчасними і не підлягають задоволенню.

Інші позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними, залежать від прийняття рішення по розгляду рапорту про звільнення (який не було розглянуто), а тому на даний час є передчасними.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та таким, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 від 09.06.2020 позивач є учасником бойових дій і звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 241, 243, 244-246, 250, 262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає в не прийнятті рішення за результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби за станом здоров`я відповідно до підп. «б» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), направлений 28.01.2022 про звільнення з військової служби за станом здоров`я відповідно до підп. «б» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» і прийняти рішення за результатом його розгляду відповідно до вимог чинного законодавства.

В решті позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона