ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 1.380.2019.002642

адміністративне провадження № К/9901/3878/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 (головуючий суддя: Сподарик Н.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 (головуючий суддя: Большакова О.О., Старунський Д.М., Мікула О.І.) у справі № 1.380.2019.002642 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Редакційні системи» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Редакційні системи» (далі - ТОВ «Редакційні системи» або позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст України або відповідач), у якому просило: визнати протиправним і скасувати наказ Мін`юсту України від 19.04.2019 № 1273/5, згідно із яким визнано такими, що втратили чинність свідоцтва про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації- газети «Добрий лікар» від 26.03.2015 серія КВ № 21307-11107ПР; газети «Рецепти господині. Секрети смачної кухні» від 26.03.2015 серія КВ № 21309-11109ПР; газети «Історія Плюс» від 09.06.2015 серія КВ №21614-11514ПР; газети «Вісник пенсіонера» від 09.06.2015 серія КВ №21615-11515ПР; газети «Телеекспрес» від 09.06.2015 серія КВ №21616-11516 ПР.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 19.09.2019, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019, позов задовольнив.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 18.02.2020 задоволено заяви суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М про самовідвід, а справу № 1.380.2019.002642 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення нового складу суду.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 08.08.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх встановлено, що ТОВ «Редакційні системи» є засновником та видавцем газет «Добрий лікар», «Рецепти господині. Секрети смачної кухні», «Історія Плюс», «Вісник пенсіонера», «Телеекспрес».

У 2015 році Державна реєстраційна служба та Міністерство юстиції України (її правонаступник) видала свідоцтва про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації: газети «Добрий лікар» від 26.03.2015 серія KB № 21307-11107ПР; газети «Рецепти господині. Секрети смачної кухні» від 26.03.2015 серія КВ № 21309-11109ПР; газети «Історія Плюс» від 09.06.2015 серія КВ №.21614-11514ПР; газети «Вісник пенсіонера» від 09.06.2015 серія КВ № 21615-11515ПР; газети «Телеекспрес» від 09.06.2015 серія КВ № 21616-11516ПР.

Вказані свідоцтва видавалися у зв`язку зі зміною засновника вказаних видань - замість ТОВ «Експрес Мультимедіа Груп» ним стало ТОВ «Редакційні системи».

Газета «Добрий лікар» була заснована та почала виходити з 2006 року й по сьогодні двічі на місяць.

Газета «Рецепти господині. Секрети смачної кухні» виходить з 2010 року по сьогодні.

Газета «Історія Плюс» була заснована у 2013 році, та з листопада 2013 року виходить щомісяця, за винятком І-ІІІ кварталів 2018 року, коли вихід газети був тимчасово призупинений. З жовтня 2018 року вихід газети було відновлено.

Газета «Вісник пенсіонера» була заснована у 2011 році та почала виходити з жовтня 2011 року.

Газета «Телеекспрес» була заснована у 2002 році, та почала виходити в світ з грудня 2002 року, відтоді безперервно виходила в світ.

Згодом, відповідач прийняв наказ від 19.04.2019 № 1273/5 «Про визнання свідоцтв про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації такими, що втратили чинність», яким із покликанням на приписи статті 16 Закону України від 16.11.1992 №2782-XII «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі - Закон № 2 782-XII) та на правовий висновок, який є невід`ємною частиною наказу, визнав такими, що втратили чинність, зокрема: свідоцтва про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації - газет «Добрий лікар», «Рецепти господині. Секрети смачної кухні», «Історія плюс», «Вісник пенсіонера», «Телеекспрес».

Так, згідно із інформацією зазначеною у правовому висновку від 08.04.2019, відповідною правовою експертизою було встановлено недотримання позивачем частини другої статті 16 Закону № 2782-XII, пункту 2.17 глави 2 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 12/5 від 21.02.2006 (далі - Положення № 12/5), якими встановлено збереження за засновником права розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію.

Про прийняття зазначеного наказу, позивача було повідомлено листом від 10.05.2019 №541/194-32-19.

В якості підстави видачі такого наказу у листі міститься посилання на статтю 16 Закону № 2782-XII, за вимогами якої, засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. В разі пропуску цього строку без поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність. Як встановлено статтею 33 цього ж Закону, контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань відразу після надрукування безоплатно надсилаються редакцією засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу.

Також, листом проінформовано позивача про те, що відомості про свідоцтва, які визнані такими, що втратили чинність внесенні до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств.

Не погоджуючись із зазначеним наказом, позивач звернувся із цим позовом до суду.

IV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує про відсутність у Мін`юсту України правових підстав для визнання такими, що втратили чинність свідоцтв про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації. Позивач наголошує, що усі із зареєстрованих видань почали виходити в світ та/або продовжують виходити в світ з передбаченою у свідоцтвах періодичністю, обсягом та тематикою з моменту їх заснування і по даний час. Отже, в діях позивача відсутнє порушення, передбачене частиною другою статті 16 Закону № 2782-XII.Також, на виконання вимог положень статті 33 Закону №2782-XII, позивач надсилав за свій рахунок через AT «Укрпошта» на адресу Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України (02660,м. Київ, вул. Раскової,15 кв.) та Мін`юсту (1001, м. Київ, вул.Городецького,13 ) усі випуски відповідних видань, що підтверджується інформацією, зазначеною у копіях абонементів про передплату за 2019 рік.

Відповідач позов не визнав. Стверджує про відсутність в Державному реєстрі друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентствах інформації про надходження контрольних випусків газет «Добрий лікар», «Рецепти господині. Секрети смачної кухні», «Історія Плюс», «Вісник пенсіонера», газети «Телеекспрес». Відповідно відсутність контрольних примірників свідчить про те, що видання не друкується.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що положеннями законодавства не передбачено такого наслідку, як втрата чинності свідоцтва про державну реєстрацію через ненадсилання редакцією контрольного примірника видання засновникові (співзасновникам) і реєструючому органу. Суди констатували, що відсутність контрольних примірників не може підтверджувати ту обставину, що видання не друкувалось. Чинне законодавство надає право реєструючому органу визнавати свідоцтво таким, що втратило чинність лише у випадку, якщо засновником не розпочато випуску друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва без поважних причин. Своєю чергою, суди встановили, що усі із зареєстрованих видань виходили ще задовго до видачі Мін`юстом нових свідоцтв про реєстрацію у зв`язку зі зміною складу засновників та їх випуск було продовжено. Зазначені обставини відповідачем не заперечуються. Із долучених позивачем доказів (примірники друкованих засобів масової інформації), судами попередніх інстанцій встановлено, що тираж публікувався. Водночас, сама по собі відсутність контрольного примірника періодичного видання не доводить того, що друкований засіб масової інформації не випускався взагалі, в певних умовах може свідчити лише про порушення вимог Закону щодо порядку його надсилання, за яке чинним законодавством передбачено відповідальність. Проте, така відповідальність не пов`язана із втратою чинності свідоцтва.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга відповідача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. За позицією скаржника, підтвердженням випуску друкованого засобу масової інформації, відповідно до статті 33 Закону № 2782-XII, є контрольні примірники видання, які безоплатно надсилаються реєструючому органу відразу після надрукування. Своєю чергою, облік надходжень примірників друкованого ЗМІ відбувається шляхом внесення реєстратором відомостей до Державного реєстру друкованих засобів інформації та інформаційних агентств. Водночас, при здійсненні моніторингу надходження обов`язкових безоплатних примірників видань було виявлено, що контрольні примірники спірних видань до реєструючого органу не надходили. Відповідно, за позицією скаржника, відсутність контрольних примірників свідчить про те, що видання не друкується, а отже наявні підстави вважати, що позивач не розпочав випуск друкованого засобу інформації протягом одного року після його реєстрації. Надані позивачем докази, за твердженнями скаржника, не спростовують позиції реєструючого органу.

Позивач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

VIІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам відповідача, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

У справі, що розглядається, Мін`юст пов`язує наявність обумовлених частиною другою статті 16 Закону № 2782-XII та пунктом 2.17 Положення № 12/5 підстав для визнання свідоцтва про державну реєстрацію таким, що втратило чинність із фактом ненадходження до реєструючого органу контрольних примірників видань.

Так, Закон № 2782-XII створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України «Про інформацію» та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів.

В цьому Законі під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію (частина перша статті 1 Закону № 2782-XII).

За приписами частини четвертої статті 1 Закону № 2782-XII, друкований засіб масової інформації вважається виданим, якщо він підписаний до виходу в світ і видрукований будь-яким тиражем. Сфера розповсюдження друкованого засобу масової інформації не обмежується.

Згідно із статтею 11 Закону № 2782-XII друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації.

Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.

Своєю чергою, відповідно до частини другої статті 16 Закону № 2782-XII, засновник (співзасновники) зберігає право розпочати випуск друкованого засобу масової інформації протягом одного року з дня одержання свідоцтва. В разі пропуску цього строку без поважних причин свідоцтво про державну реєстрацію втрачає чинність.

Пунктом 2.17 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації в Україні, затвердженого наказом Мін`юсту України від 21.02.2006 № 12/5 передбачено, що засновник (співзасновники) зберігає(ють) право розпочати випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва про державну реєстрацію. У разі пропуску цього строку без поважних причин реєструючий орган визнає свідоцтво про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, та вносить відомості про це до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності. Про прийняте рішення реєструючий орган повідомляє засновника (співзасновників) видання.

Зміст наведеного правового регулювання дає підстави дійти висновку, що чинне законодавство надає право реєструючому органу визнавати свідоцтво таким, що втратило чинність, лише у випадку, якщо видавцем, без поважних причин, не розпочато випуск друкованого ЗМІ протягом одного року з дня одержання свідоцтва.

Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.09.2021 у справі № 814/994/17.

У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що усі із зареєстрованих видань виходили ще задовго до видачі Мін`юстом нових свідоцтв про реєстрацію у зв`язку зі зміною складу засновників та їх випуск було продовжено з передбаченою у свідоцтвах періодичністю, обсягом та тематикою.

Апеляційний суд констатував, що зазначені обставини відповідачем під час розгляду справи не заперечувалися.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів обох інстанцій, що позивачем не допущено порушень вимог частини другої статті 16 Закону № 2782-XII та пункту 2.17 Положення №12/5.

У той же час, оцінюючі доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що за змістом статті 33 Закону № 2782-XII, редакція друкованого засобу масової інформації має надсилати реєструючому органу контрольні примірники періодичних і таких, що продовжуються, видань відразу після їх надрукування. Водночас, наведеною правовою нормою не встановлено санкцій за її порушення у вигляді втрати чинності свідоцтва. Отже, порушення вимог статті 33 Закону № 2782-XII не має наслідком втрату чинності свідоцтва про реєстрацію друкованого ЗМІ, як помилково вважає відповідач.

Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 02.11.2020 у справі № 823/414/17.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги відповідача.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно зі статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі №1.380.2019.002642 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

А. А. Єзеров