Справа № 420/136/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 03 січня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в одеській області щодо не видання наказу про встановлення ОСОБА_1 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 03.05.1994 по 02.10.1995;

2. Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області видати наказ про встановлення ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 03.05.1994 по 02.10.1995 в розмірі 15% від посадового окладу;

3. Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області видати ОСОБА_1 нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), для перерахунку пенсії з 01.01.2016, до якої включити надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за прирівняною посадою в поліції.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 02.10.1995 згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» позивача було звільнено на пенсію. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області, пенсійна справа №N/A13649-MBC. В 2015 в МВС України відбулася реорганізація міліції в поліцію. Для перерахунку пенсій колишніх міліціонерів, були складені та скеровані до Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення за прирівняними посадами в поліції: -в 2018 - первинні довідки, складені без відома та участі пенсіонерів; - в 2021 оновлені довідки, складені на замовлення самих пенсіонерів. Позивач замовив у Державній установі «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» виготовлення оновленої Довідку про розмір грошового забезпечення від 11.08.2021 №33/36-2933, отримав копію цієї Довідки. Оскільки в довідці були поіменовані складові грошового забезпечення, позивач дізнався про не включення надбавки за службу в умовах режимних обмежень попри те, що його посадові обов`язки ґрунтувалися на оперативно-розшуковій діяльності, яка передбачала роботу із секретною інформацією. З`ясовуючи причину не включення в Довідку надбавки за секретність, позивач передусім дізнався, що ця Довідка була похідною від Довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 19.03.2018 №13649 (первинна Довідка), складеної Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Одеській області, для перерахунку пенсії з 01.01.2016. Оскільки первинну Довідку було складено та скеровано до Пенсійного фонду без участі позивача, позивач не знав про саме існування та зміст цієї Довідки. Не включення в Довідки надбавки за секретність було не єдиним порушенням прав позивача. Інше порушення полягало в тому, що пенсію було перераховано не з 77% від суми грошового забезпечення, як того передбачала вислуга позивача в 29 років, а з 70%. А в Головному управлінні Пенсійного фонду в Одеській області взагалі відмовили позивачу в перерахунку пенсії за оновленою Довідкою. Оскільки Ліквідаційна комісія відмовила позивачеві внести надбавку за секретність в первинну довідку, ця відмова спонукала позивача позиватися до суду. Суд визнав поважною причиною відсудження перерахунку пенсії за оновленою Довідкою в розмірі 77% згідно із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2022 із справи №420/4251/22. Суд задовольнив клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. В подальшому, позивач позивався з предмету надбавки за секретність. Оскільки до того позову було помилково включено вимогу, що не обґрунтована належними доказами, Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 21.11.2022 із справи №420/11846/22 позовну заяву повернув без розгляду.

Не встановлення Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Одеській області позивачеві надбавки за службу в умовах режимних обмежень в період з 03.05.1994 по 02.10.1995, не включення цієї надбавки в Довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 19.03.2018 №13649, для перерахунку пенсії з 01.01.2016, є протиправним, оскільки суперечить Закону України «Про державну таємницю» й Положенню із Постанови Кабінету Міністрів «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці. Позивача, перед призначенням в УБОЗ, було перевірено за даними обліків МВС/СБУ. Позивач надавав письмову згоду дотримуватися режимних обмежень і не розголошувати службову інформацію, підписував застереження про відповідальність за її розголошення. Внаслідок цього, позивачу було оформлено допуск за формою 2 для роботи із секретною Інформацією, що мала ступень секретності «цілком таємно» та «таємно». На доказ цього, 14.04.1994 позивач отримав іменний вкладиш до службового посвідчення під назвою «Допуск» із переліком повноважень згідно із ст.12 Закону №3341. Позивач набув право отримувати інформацію й документи, проходити в приміщення та на території, у тому числі із обмеженим доступом тощо. «Допуск» було підписано начальником УБОЗ ОСОБА_2 , засвідчено печаткою УБОЗ.

Вважаючи дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Ухвалою судді від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 10.03.2023 було витребувано у Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області та у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області ряд доказів.

17.03.2023 від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли (вх..№ ЕП/8796/23) витребувані документи.

06.06.2023 до суду надійшли письмові пояснення (вх..№ЕП/20931/23) Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області. В подальшому, 11.07.2023 Ліквідаційна комісія подала до суду клопотання з проханням письмові пояснення вважати відзивом на позовні вимоги ОСОБА_1 . Відповідач наголошує, що на теперішній час представник Головного управління не має можливості зазначити нормативний документ на підстав якого виплачувалося грошове забезпечення особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ станом на 1994 рік, проте можливо зазначити про наступні періоди з 14.07.1995. Зокрема, указом Президента України від 24.08.1995 № 803/95 «Про поширення чинності Указу Президента України від 14 липня 1995 року № 615 на військовослужбовців Прикордонних військ України, Національної гвардії України, інших військових формувань та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» поширено чинність Указу Президента України від 14 липня 1995 року № 615 на військовослужбовців Прикордонних військ України, Національної гвардії України, інших військових формувань та осіб рядового начальницького складу органів внутрішніх справ. Однак, вказаний Наказ жодних посилань про надбавку за службу в умовах режимних обмежень не містить, як й Указ Президента України від 04.10.1996 №926/96. З огляду на вищевказане, можливо прийти до висновку що ОСОБА_1 не встановлювалася надбавка за службу в умовах режимних обмежень, виключно по тій причині, що такої надбавки не існувало на момент проходження позивачем служби в ОВС. Більш того, відсутні будь які достатні, допустимі та належні докази того, що позивач під час своєї служби в ОВС за своїми функціональними обов`язками постійно працював з відомостями, що становлять державну таємницю. Оцінка повноважень УБОЗ є лише суб`єктивною думкою позивача і не є належним підтвердженням факту роботи з відомостями, що становлять державну таємницю. З огляду на вищевказане, із урахуванням відсутності на час проходження служби позивачем в ОВС такої надбавки як надбавка за службу в умовах режимних обмежень, і не може бути бездіяльності щодо не видання наказу про встановлення. На теперішній час, дана надбавка встановлюється та виплачується поліцейським у відповідності до вимог наказу МВС України від 06.04.2016. Питанню виплати надбавки за службу в умовах режимних обмежень в порядку присвячено пункт 7 Порядку, затвердженого Наказом МВС України від 06.04.2016. Абзацом 1 пункту 7 Порядку визначено, що поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень, крім поліцейських, які займають посади в режимно-секретних органах, та за своїми функціональними обов`язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці (далі - поліцейські, які проходять службу в умовах режимних обмежень, крім поліцейських, які займають посади в режимно-секретних органах), установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.

На виконання вимог ухвали суду від 10.03.2023 по справі на адресу суду був наданий лист від 10.04.2023 №7/3/12 в якому було зазначено що на обліку в архівному відділі УРТЗІ ГУНП в Одеській області не перебувають жодні документи, які б засвідчували наявність у вказаного громадянина допуску до державної таємниці. Позивач наголошує, що сам факт надання особі допуску до державної таємниці відповідним розпорядженням УСБУ, не може свідчити про наявність доступу до документів які містять відомості що становлять державну таємницю. Так само і щодо функціональних обов`язків позивача, сам факт наявності там права працювати з відомостями, що становлять державну таємницю не значить що особа мала доступ до них та фактично з ними працювала. Таким чином, відповідач стверджує, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на: 1) Відсутність такої надбавки в Указі Президента України від 14.07.1995 № 615/95 який діяв у періоді служби позивача в ОВС; 2) Відсутності обов`язку органу в якому проходив службу позивач (не ГУМВС України в Одеській області), щодо включення не існуючої надбавки позивачу; 3) Відсутності підтверджень факту допуску позивача до роботи із документами в яких викладені відомості які становлять державну таємницю.

12.06.2023 до суду надійшли (вх..№18974/23) письмові заперечення ОСОБА_1 на письмові пояснення відповідача у яких позивач зазначає, що прикладом, Указом Президента України «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» від 04.10.1996 №926/96 (зі змінами від 04.10.1996, 18.09.1998, 29.01.1999, 16.06.1999, 31.08.2001, 07.11.2001, 22.03.2002, 01.02.2004, 03.05.2005, 17.04.2006, 01.01.2008) вводилися надбавки, премії, компенсаційні виплати діючим працівникам міліції, які не передбачали підвищення пенсій раніше звільненим з цих посад, позаяк раніше звільнені не отримували таких доплат під час служби. Внаслідок цього, виникла шалена розбіжність в розмірах пенсійного забезпечення звільнених з однакових посад в різні періоди часу. Зазначені Укази було видано із порушенням Законів України, у тому числі Закону України «Про Державну таємницю» від 21.01.1994. Положеннями цього Закону врегульовані суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України. Статтею 28 цього Закону встановлено обмеження прав у зв`язку із допуском до державної таємниці, за яке згідно із статтею 29 цього Закону громадянам передбачена компенсація: «у випадках коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин має постійно працювати з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України». Співробітники УБОЗ мали право, передбачене ст.29 Закону України «Про державну таємницю», на компенсацію за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України. Наведене дозволяє стверджувати, що під час служби позивача в УБОЗ (1994-1995): - в оперативних підрозділах МВС України не виконувалися Закон «Про державну таємницю» - від 21.01.1994; - суспільні відносини, пов`язані з грошовим утриманням працівників міліції, їх пенсійним забезпеченням було врегульовано Указами Президента України від 24.08.1995 №803/95, від 04.10.1996 №926/96, які були видані із порушенням Законів України, у тому числі Закону України «Про Державну таємницю». При цілковитій невинуватості позивача у зазначеній ситуації, що склалася під час проходження ним служби в УБОЗ (1994-1995), позивач не заявляє тих позовних вимог, реалізацію яких може бути віднесено до минулого періоду його служби. Включення/не включення надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в склад грошового забезпечення для розрахунку пенсії мало бути визначено в Грошовому атестаті №243 від 16.10.1995. Форма атестату передбачає підписання його заінтересованою особою після фрази: «Данні, вказані в атестаті, вважаю правильними». Але позивача не було ознайомлено із цим атестатом ані під час звільнення на пенсію, ані під час подальших відвідин Управління. Відсутність підпису позивача в атестаті може свідчити про те, що його не існувало під час звільнення позивача на пенсію 02.10.1995.

Ухвалою суду від 13.06.2023 залучено до участі у справі № 420/136/23 в якості другого відповідача Державну установу «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області». Розпочато спочатку розгляд справи № 420/136/23.

28.06.2023 до суду надійшов (вх..№ЕП/24648/23) відзив Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» на позовні вимоги ОСОБА_1 з проханням відмовити у їх задоволенні. Згідно матеріалів облікової справи ОСОБА_1 № НОМЕР_1 на дату звільнення з органів внутрішніх справ надбавка за роботу в умовах режимних обмежень у грошовому атестаті від 16.10.1995 №243 виданого на ім`я позивача відсутня. Водночас, ані Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до цього Закону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45, ані жоден інший нормативно-правовий акт не наділяє уповноважений орган, що видає довідки про розмір грошового забезпечення, повноваженнями самостійно встановлювати розміри грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби, віднімати чи додавати до розміру вказаного у довідці грошового забезпечення окремі види грошового забезпечення. Тому, при розгляді звернень громадян щодо надання оновлених довідок сектором із соціально-гуманітарних питань ДУ ТМО МВС України по Одеській області складаються оновлені довідки про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою станом 05 березня 2019 року (ПКМУ №704) та 19 листопада 2019 року (ПКМУ №988 області зі складовими які визначені п.7 Постанови 3-1 та листом Національної поліції України з інформацією про фактично виплачені надбавки, доплати, підвищення та середні розміри премії за відповідними посадами поліцейських від №.). Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 13.12.2021 № 33/36-К-5610 про виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про грошове забезпечення станом на листопад 2019 року, Сектором складено довідку від 11.08.2021 № 33/36-2933 та подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області. До довідки внесено складові, які зазначені в грошовому атестаті від 16.10.1995 №243 на момент звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 . Також зауважуємо, що ОСОБА_1 звертався до ДУ ТМО з питання не включення до довідки надбавки за роботу в режимних обмежень та отримав роз`яснення ( вих. № 1247 від 21.09.2021). Отже, ДУ ТМО МВС України по Одеській області діє на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України і підстави для визнання зазначених дій протиправними відсутні, вимоги до ДУ ТМО є безпідставними.

30.06.2023 до суду надійшла заява (вх..№21896/23) ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.07.2023 прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, викладені наступній редакції:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області щодо не видання наказу про встановлення ОСОБА_1 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 03.05.1994 по 02.10.1995;

2. Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області видати та надати до Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області наказ про встановлення ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 03.05.1994 по 02.10.1995 в розмірі 15% від посадового окладу для приєднання до матеріалів пенсійної справи;

3. Зобов`язати Державну установу Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області приєднати до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 наказ про встановлення ОСОБА_1 надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 03.05.1994 по 02.10.1995 в розмірі 15% від посадового окладу, виданий Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області в особі Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області;

4. Зобов`язати Державну установу Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області включити до складу персональних (особових) даних пенсійної справи ОСОБА_1 вислугу 29 років 04 місяці 19 днів, визначену в Розрахунку вислуги років на пенсію підполковника міліції ОСОБА_1 при призначенні пенсії, стаж служби 29 років, визначений відповідно до частини 3 статті 78 Закону «Про Національну поліцію» для застосування при перерахунку пенсії;

5. Зобов`язати Державну установу Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у тому числі надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за відповідною посадою в поліції, для заміни раніше наданої Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) від 19.03.2018 №13649 для перерахунку пенсії з 01.01.2016;

6. Зобов`язати Державну установу Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 у відповідності до статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у тому числі надбавки за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% від посадового окладу за відповідною посадою поліції для заміни раніше наданої ДУ «Територіальне медичне об`єднання» МВС України по Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення від 11.08.2021 №33/36-2933 для перерахунку пенсії з 01.12.2019.

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

На підставі Наказу КМВС України в Одеській області № 354о/с від 30.09.1995 підполковник міліції ОСОБА_1 звільнений з 02.10.1995. Загальна вислуга станом на 02.10.1995 для призначення пенсії складає 29 років 04 місяця 19 днів. Особиста справа ОСОБА_1 №1940 передана на зберігання до архіву. З розрахунком вислуги років ОСОБА_1 ознайомлений 14.04.1999 (а.с.19).

З матеріалів справи, а саме з Грошового атестату №243, копія якого надана суду ДУ ТМО МВС України в Одеській області, та з Висновку про призначення пенсії за вислугу років від 20.10.1995, затвердженого керівником УМВС України в Одеській області, копія кого надана суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, вбачається, що при призначенні ОСОБА_1 пенсії були враховані наступні складові:

- посадовий оклад;

- надбавка за умови служби 50%;

- оклад за військове звання;

- надбавка за вислугу років - 35%.

В 2012 році пенсійне грошове забезпечення позивача включало: посадовий оклад; оклад за військове звання; надбавка за вислугу років 35%; надбавка за особливо важливі завдання 44% премія 16%.

Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» 11.08.2021 було сформовано довідку №33/36-2933 на ім`я позивача, з якої вбачається, що грошове забезпечення за прирівняною посадою, яку обіймав ОСОБА_1 становить 16 971,34 грн та складається з:

- посадового окладу;

- окладу за спеціальним званням (підполковник поліції0;

- надбавки за стаж служби в поліції (45%);

- надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції (49,44%);

- премії (63,17%).

ОСОБА_1 стверджує, що відповідачем йому протиправно не було включено до грошового забезпечення надбавку за службу в умовах режимних обмежень (надбавка за роботу з державною таємницею) при звільненні у зв`язку з виходом на пенсію у розмірі 15%.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються чинним на час виникнення спірних правовідносин (03.05.1994 02.10.1955) нормами законодавства, а саме: Законом України від 21 січня 1994 року №3855-XII «Про державну таємницю» (далі - Закон №3855-XII), Положенням про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. №414 (далі - Положення №414), Указом Президента України Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України №615/95 від 04.10.1996, Указом Президента України №803/95 від 04.10.1996 Про поширення чинності Указу Президента України від 14 липня 1995 року №615 на військовослужбовців Прикордонних військ України, Національної гвардії України, інших військових формувань та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 6 Закону №3855-XII, у редакції станом на 1994 рік, до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, може бути віднесена інформація у сфері державної безпеки і охорони правопорядку:

про зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, засоби, форми, методи і результати розвідувальної, контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності; про осіб, які співробітничають або раніше співробітничали на конфіденційній основі з органами, що здійснюють таку діяльність;

про організацію та порядок здійснення охорони вищих органів законодавчої і виконавчої влади, державних банківських установ і вищих посадових осіб держави;

про систему урядового та спеціального зв`язку;

про розробку і використання шифрів, роботу з ними, проведення

наукових досліджень в галузі криптографії;

про інші засоби, форми і методи охорони державної таємниці.

Конкретні відомості можуть бути віднесені до державної таємниці лише за умови, що вони підпадають під категорії, зазначені в частині першій цієї статті, і їх розголошення завдаватиме шкоди життєво важливим інтересам України.

Статті 21 Закону №3855-XII: Доступ до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової чи науково-дослідної діяльності і які оформили відповідний допуск у порядку, передбаченому цим Законом. Рішення про надання доступу до конкретної інформації, що становить державну таємницю, приймають керівники державних органів, підприємств, установ і організацій, в яких здійснюються роботи або зберігаються носії інформації, пов`язані з цією інформацією.

Стаття 22 Закону №3855-XII: допуск до державної таємниці надається на підставі наказу керівника підприємства, установи або організації, де працює, перебуває на службі чи навчається громадянин. Якщо потреба громадянина у відомостях, що становлять державну таємницю, не пов`язана з місцем роботи або навчання, допуск може надаватися за місцем здійснення діяльності, пов`язаної з державною таємницею.

Надання допуску передбачає:

визначення необхідності роботи особи з інформацією, що становить державну таємницю;

перевірку особи у зв`язку з допуском до державної таємниці;

взяття громадянином на себе обов`язків щодо збереження державних таємниць, які будуть йому довірятися;

одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законодавством обмеження прав у зв`язку з допуском до державних таємниць;

ознайомлення громадянина з нормами про відповідальність за порушення законодавства про державну таємницю.

Форми допуску до необхідної громадянину інформації («особливої важливості», «цілком таємної», «таємної») встановлюються залежно від ступеня її секретності.

Відповідно до статей 28-29 Закону України «Про державну таємницю» №3855-XII, у первинній редакції 1994 року, громадянин, який має чи мав допуск до державної таємниці і реально був обізнаний з державною таємницею у порядку, встановленому законодавством, може бути обмежений у прав виїзду на постійне проживання в іноземну державу до розсекречування відповідної інформації, але не більш як на п`ять років з часу скасування допуску до державної таємниці. Не обмежується виїзд на постійне проживання в держави, з якими Україна має угоди про взаємну охорону державних таємниць або інші міжнародні угоди, які передбачають такий виїзд. На громадянина також поширюються обмеження свободи інформаційної діяльності, що випливають з цього Закону. У випадках, коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин має постійно працювати з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри і порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Тобто, аналіз наведених правових норм приводить суд до висновку, що законодавцем відокремлено громадян, які мають допуск до державної таємниці від громадян які постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, та саме для осіб які постійно працюють з таємницею передбачена відповідна компенсація у вигляді надбавки за роботу (службу) в умовах режимних обмежень.

На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України постановою від 15 червня 1994 року № 414 затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 (далі - Положення).

У пункті 1 Положення зазначено, що воно визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Згідно з пунктом 2 Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.

Положення статті 30 Закону № 3855-ХІІ, пунктів 2, 5 Положення слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Щодо останнього, то для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з`ясувати обсяг функціональних обов`язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю. Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.

Підсумовуючи наведене, необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Отже, для нарахування надбавки за роботу в умовах режимних обмежень необхідно дотримання декілька умов, а саме: отримання посадовою особою доступу до державної таємниці; здійснення постійної роботи посадовою особою, що має доступ до державної таємниці, в умовах режимних обмежень; фіксування цієї роботи посадової особи; отримання керівником пропозиції про виплату компенсації посадовій особі; видання відповідного наказу керівником на виплату компенсації.

Згідно із Розрахунком вислуги років на пенсію підполковника міліції ОСОБА_1 від 14.04.1999 позивач служив в Управлінні по боротьбі із організованою злочинністю (УБОЗ) УМВС України в Одеській області:

-з 10.02.1994 по 03.05.1994 - старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ відділу кримінальної розвідки згідно із наказом УВС від 10.02.1994 №43л/с;

- з 03.05.1994 по 02.10.1995 (дата звільнення на пенсію) оперуповноваженим з особливо важливих справ відділення тактичної розвідки відділу тактичної розвідки та оперативних розробок по кваліфікованим видам здирництва, бандитизму, незаконному оберту зброї згідно із наказом УВС від 03.05.1994 №025.

Позивачу було оформлено допуск за формою 2 для роботи із секретною Інформацією, що мала ступень секретності («цілком таємно» та «таємно»)

На доказ цього, 14.04.1994 позивач отримав іменний вкладиш до службового посвідчення під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », із переліком повноважень згідно із ст.12 Закону N3341. Позивач набув право отримувати інформацію й документи, проходити в приміщення та на території, у тому числі із обмеженим доступом тощо. "Допуск" було підписано начальником УБОЗ ОСОБА_2 , засвідчено печаткою УБОЗ.

Таким чином, судом встановлено, що у ОСОБА_1 дійсно був допуск до державної таємниці.

Пунктами 5 та 6 Положення передбачено, що такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань.

Аналіз наведених норм вказує на те, що надання доступу до державної таємниці не є підставою для встановлення відповідної надбавки, оскільки надбавка за роботу в умовах режимних обмежень встановлюється лише особам, які постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю.

Ні позивачем ні відповідачем до суду не було надано доказів того, що позивач ОСОБА_1 постійно працював з документами, що мали певний гриф секретності як і не надано доказів роботи з матеріальними носіями державної таємниці.

Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації встановлюється лише особам, які мають відповідний допуск та постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, тобто сам по собі допуск до державної таємниці не є підставою для встановлення надбавки.

Суд підкреслює, що вказану позицію висловлював П`ятий апеляційний адміністративний суд, у т.ч у постановах від 14.12.2022 по справі №420/4095/22.

При цьому, для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно, на думку суду, у контексті спірних правовідносин, з`ясувати обсяг функціональних обов`язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю.

Так, відповідно до листа Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області від 14.07.2022 №7/3/Т-19 «Про результати розгляду запиту» (а.с.15) на запит ОСОБА_1 зазначено, що на момент його перебування на посадах старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу кримінальної розвідки та старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділення тактичної розвідки відділу тактичної розвідки та оперативних розробок по кваліфікованим видам вимагання, бандитизму та незаконному обігу зброї управління боротьби з організованою злочинністю УМВС України в Одеській області діяльність органів внутрішніх справ, пов`язана з державною таємницею, була регламентована наказом «О мерах по укреплению режима секретности в системе МВД СССР» №05 від 10.01.1990, дію якого на території України припинено наказом МВС України «Про заходи щодо забезпечення режиму секретності у системі МВС України та затвердження Тимчасової інструкції» від 06.03.1997 №08 та знищено як такий, що втратив чинність.

Відповідно до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» в оперативні підрозділи УБОЗ УМВС України в Одеській області були уповноважені на здійснення оперативно-розшукової діяльності, що передбачало конфіденційне співробітництво з негласним апаратом, проведення негласних розвідувальних заходів з метою попередження та розкриття злочинів тощо і, як наслідок, роботу з інформацією, віднесеною до державної таємниці.

Аналізуючи викладені обставини, суд встановив, що ОСОБА_1 у встановленому порядку отримав допуск до державної таємниці, працював в оперативному підрозділі УБОЗ УМВС України в Одеській області, яка передбачала роботу з інформацією, віднесеною до державної таємниці.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач у спірному періоду, за наявності допуску до державної таємниці, виконував роботу, яка пов`язана із доступом до державної таємниці, на посадах, на яких позивач проходив службу, а тому наявні підстави для нарахування позивачу відповідної надбавки за роботу в умовах режимних обмежень.

Враховуючи те, що позивач працював в органах внутрішніх справ з 03.05.1994 по 02.10.1995, а також те, що за результатами розгляду справи встановлено право позивача на отримання надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Одеській області щодо не видання наказу про встановлення ОСОБА_1 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 03.05.1994 по 02.10.1995 та зобов`язання Головного управління МВС України в Одеській області внести до грошового атестату ОСОБА_1 щомісячну надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період з 03.05.1994 по 02.10.1995 в розмірі 15% від його посадового окладу, який надати до Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області.

При цьому, зобов`язання суб`єкта владних повноважень про включення відповідної інформації до грошового атестату, на переконання суду, не є передчасним та обґрунтоване необхідністю здійснення ефективного захисту порушених прав позивача.

Щодо позовних вимог до Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області, суд зазначає, що з огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд доходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги є передчасними, оскільки обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити, як передчасних.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2021 року по справі №580/1285/20.

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений у подальшому звернутись до суду із захистом своїх прав зі спірного питання у випадку їх порушення.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.

Відповідно до приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління МВС України в Одеській області щодо не видання наказу про встановлення ОСОБА_1 щомісячної надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з 03.05.1994 по 02.10.1995.

Зобов`язати Головне управління МВС України в Одеській області внести до грошового атестату ОСОБА_1 щомісячну надбавку за роботу в умовах режимних обмежень за період з 03.05.1994 по 02.10.1995 в розмірі 15% від його посадового окладу, який надати до Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України в Одеській області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідачі:

Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код ЄДРПОУ 08592268);

Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» (65044, м.Одеса, пров.Каркашадзе, 3, код ЄДРПОУ 08734546).

СуддяОлена СКУПІНСЬКА