ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/12195/22 Суддя (судді) першої інстанції: Гарник К.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Сорочка Є.О.,

Василенка Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Фищук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, в якій позивач просив визнати протиправним і нечинним пункт 9 розділу ІІІ Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 року № 392, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 травня 2022 року за № 487/37823 (зі змінами), у частині, згідно з якою прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться.

Підставами позову позивач вказав прийняття суб`єктом владних повноважень оскаржуваного Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році в частині. Позивач вказує, що порядок вступу на навчання до закладів вищої освіти у 2022 році врегульований Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2022 році, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 року № 392, який містить таку норму (пункт 9 розділу III) Прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня молодшого бакалавра за всіма формами здобуття освіти, а також для здобуття ступенів бакалавра, магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться. Відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції за цими спеціальностями, рівнями та формами здобуття вищої освіти не формуються, зарахування (переведення) на навчання на місця за державним (регіональним) замовленням не проводиться. Позивач не погоджується з вказаною нормою, вважає її протиправною та такою, що порушує його право на освіту, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2022 р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та нечинним пункт 9 розділу ІІІ Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 року № 392, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 травня 2022 року за № 487/37823 (зі змінами), у частині, згідно з якою прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Міністерство освіти і науки України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.06.2023.

18.05.2023, під № 22014 до суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2023 продовжено строк розгляду апеляційної скарги та призначено розгляд справи на 19.07.2023.

Розгляд апеляційної скарги 19.07.2023 відкладено на 02.08.2023.

У судовому засіданні 02.08.2023 представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Протокольною ухвалою від 02.08.2023 судом відмовлено позивачу в задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження.

02.08.2023 судом оголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у 2018 році здобув ступінь бакалавра за напрямом підготовки «Правознавство» у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» за кошти державного замовлення, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією диплома бакалавра НОМЕР_1 від 28 червня 2018 року.

У 2020 році позивач здобув ступінь магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» у Приватній установі «Університет «Київська школа економіки» (диплом магістра № 075182 від 06 квітня 2020 року).

Наказом Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 № 392 затверджено Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, відповідно до пункту 9 розділу III якого, передбачено, що прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня молодшого бакалавра за всіма формами здобуття освіти, а також для здобуття ступенів бакалавра, магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться. Відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції за цими спеціальностями, рівнями та формами здобуття вищої освіти не формуються, зарахування (переведення) на навчання на місця за державним (регіональним) замовленням не проводиться.

Вважаючи прийнятий Міністерством освіти і науки України наказ в частині протиправним, а права та охоронювані законом інтереси на освіту порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, спір у даній справі виник у зв`язку з наміром позивача реалізувати право на вищу освіту, у зв`язку з чим, судом досліджуються відповідно до вимог частин першої, дев`ятої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України, законність та відповідність правовим актам вищої юридичної сили оскаржуване положення нормативно-правового акта міністерства.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що:

- Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 № 392, водночас, постанова Кабінету Міністрів України № 769 на підставі якої було прийнято наказ № 392 від 27 квітня 2022 року, прийнята Урядом 07 липня 2022 року, тобто, наказ, оскаржуваний в частині, прийнятий майже на 2,5 місяці раніше, ніж постанова Уряду;

- Законом не передбачено визначення обсягу державного замовлення в розрізі форм здобуття освіти.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:

- ураховуючи правовий режим воєнного стану, який спричинений військовою агресією російської федерації, агресивність російських військових і терористичних угруповань до національної системи освіти та науки, Законом України від 24 березня 2022 року № 2157-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти» пункт 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» був доповнений новим пунктом 23 такого змісту: « 23) у 2022 році прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра та магістра здійснюється в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки без дотримання вимог цього Закону. Відповідний «Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році», затверджений наказом МОН України від 27 квітня 2022 року № 392 (зі змінами), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 травня 2022 року за № 487/37823»;

- МОН видав у межах своїх повноважень нормативно-правовий акт з питань вищої освіти (Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 року № 392, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 травня 2022 року за № 487/37823 (зі змінами)), та діяв на виконання Закону України «Про вищу освіту»;

- вказані вище аргументи були оголошені представником Міністерства під час розгляду справи в Окружному адміністративному суді міста Києва та наголошувалось на положеннях Закону України від 24 березня 2022 року X« 2157-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти» пункт 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» був доповнений новим пунктом 23;

- Окружний адміністративний суд міста Києва вийшов за рамки своїх повноважень і підмінив собою орган владних повноважень.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до норм частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи іевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень у спосіб, шо передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI «Про центральні органи юнавчої влади» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, шо систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є ювою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України, Містерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики, новаження міністерств, інших центральних органів виконавчої влади поширюються на всю іиторію держави.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Міністерство межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та юнів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.

Положенням про Міністерство освіти і науки України (далі по тексту - Міністерство, МОН), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 (далі по тексту Положення про МОН) визначено, шо Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Відповідно до пункту 8 Положення про МОН, Міністерство в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України та актів Президента України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.

Положеннями статті 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», встановлено, що накази міністерства, видані в межах його повноважень, є обов`язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та громадянами.

Накази міністерства нормативно-правового змісту підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Накази міністерства, які, відповідно до закону, є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Накази міністерства, які є нормативно-правовими актами, після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Всі накази міністерства оприлюднюються державною мовою на офіційному сайті міністерства в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації". Проекти наказів міністерства, які мають нормативно-правовий характер, оприлюднюються на офіційному веб-сайті міністерства відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Накази міністерства, які є нормативно-правовими актами і пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Накази міністерства або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Накази МОН, відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, видаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається із законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність" та інших нормативно-правових актів, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Так, у відповідності до положень статті 53 Конституції України, держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної оевіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вишу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Закон України «Про вищу освіту», встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

Згідно частини 1 статті 4 цього Закону України «Про вищу освіту», кожен має право на вишу освіту. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і спеціальності. Громадяни України, які не завершили навчання за кошти державного або місцевого бюджету за певним ступенем освіти, мають право повторно безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти за тим самим ступенем освіти, за умови відщкодування до державного або місцевого бюджету коштів, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Право на вищу освіту гарантується незалежно від віку, громадянства, місця проживання, статі, кольору шкіри, соціального і майнового стану, національності, мови, походження, стану здоров`я, ставлення до релігії, наявності судимості, а також від інших обставин. Ніхто не може бути обмежений у праві на набуття вищої освіти, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України. Не вважається дискримінацією права на здобуття вищої освіти встановлення обмежень і привілеїв, що вкачаються специфічними умовами здобуття вищої освіти, зумовленими особливостями отримання кваліфікації. Для реалізації права на вищу освіту особами з особливими освітніми потребами заклади вищої освіти створюють їм необхідні умови для здобуття якісної вищої освіти. Для реалізації права на вищу освіту особами, які потребують соціальної підтримки відповідно до законодавства, здійснюється повне або часткове фінансове забезпечення їх утримання у період здобуття ними вищої освіти за кожним освітнім рівнем. Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту за другою спеціальністю у державних та комунальних закладах вищої освіти, якщо за станом здоров`я втратили можливість виконувати службові чи посадові обов`язки за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновками медико-соціальної експертної комісії, та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 12 Закону України «Про вищу освіту», управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється: Кабінетом Міністрів України; центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році був затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 № 392.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 р. № 769 Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2022 році, було затверджено обсяги державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2022 році та перелік державних замовників, що додаються.

Згідно норм п. п. 2, 3, 4, 10 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про вищу освіту», центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки: бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері вищої освіти, науки, підготовки фахівців з вищою освітою; систематично відстежує та аналізує потреби вітчизняного ринку праці, вносить пропозиції щодо обсягів і напрямів державної підтримки підготовки фахівців з вищою освітою; провадить аналітично-прогностичну діяльність у сфері вищої освіти, визначає тенденції її розвитку, вплив демографічної, етнічної, соціально-економічної ситуації, інфраструктури виробничої та невиробничої сфери, формує стратегічні напрями розвитку вищої освіти з урахуванням науково-технічного прогресу та інших факторів, узагальнює світовий і вітчизняний досвід розвитку вищої освіти; формує пропозиції і розміщує державне замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою у порядку, встановленому законодавством.

За приписами ч. 1 ст. 44 Закону України «Про вищу освіту», прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти.

Колегія суддів звертає увагу на те, що, з огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень, тож, для визначення інтересу, як об`єкта судового захисту в порядку адміністративного судочинства, окрім загальних ознак інтересу, він повинен містити спеціальні, визначені КАС України. Якщо перша група ознак необхідна для віднесення тієї чи іншої категорії до інтересу, то друга - дозволяє кваліфікувати такий інтерес, як об`єкт судового захисту в адміністративному судочинстві.

Так, судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання, але виходить за межі суб`єктивного права; пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві або скарзі особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу або скаржнику; порушений суб`єктом владних повноважень.

Отже, обов`язковою умовою звернення до суду передбачено наявність порушеного права, що, на думку суду, є самостійною підставою для відмови у позові, у разі відсутності такої умови. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Колегія суддів висновує, що судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже, предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов`язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Колегія суддів вважає, що, у даному випадку, права позивача оскаржуваним рішенням не були порушені, позаяк за правового регулювання, саме відповідач є відповідальним за державну політику в сфері освіти і науки, яке реалізується шляхом визначення обсягів та напрямів державного замовлення, тобто, рішенням, в якому зазначено, що прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться, не порушуються права, гарантовані Конституцією України на освіту, адже забезпечуються можливістю вступу за даними спеціальностями на денну форму освіти.

Щодо посилання на те, що Законом України «Про вищу освіту», не передбачено визначення обсягу державного замовлення саме в розрізі форм здобуття освіти, колегія суддів наголошує на тому, що встановлення обсягу такого замовлення лежить у площині повноважень відповідача, а приписи Закону не містять застережень щодо неможливості Міністерству встановлювати обсяг державного замовлення в розрізі форм здобуття освіти.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що Законом не передбачено визначення обсягу державного замовлення в розрізі форм здобуття освіти, колегія суддів зазначає, що відповідач, як головний орган в системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, як представник замовника - держави, має право встановлювати обсяг державного замовлення та визначати, чи доцільно проводити державне замовлення за заочною формою навчання на певну спеціальність, виходячи саме з інтересів державної політики та вимог держави у якості підготовки фахівців саме за певною спеціальністю, виходячи зі специфіки такого навчання. При цьому, судом першої інстанції не було наведено норму Закону України «Про вищу освіту», яку було порушено відповідачем при прийнятті оскаржуваного в частині наказу, як і не було враховано, що оскаржуваним наказом не порушено прав позивача та не вчинено дискримінаційних дій у розрізі порушення конституційних прав позивача на освіту щодо незабезпечення заочної форми здобуття освіти за певними спеціальностями, позаяк, колегією суддів встановлено та не заперечується сторонами, що у 2022 році за обраними спеціальностями було державне замовлення за очною формою освіти. Крім того, під час апеляційного розгляду сторонами було підтверджено, що у попередніх роках також прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня магістра за заочною формою здобуття освіти не проводився. Постанови Кабінету Міністрів України «Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» на відповідний рік, якими було затверджено обсяги державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у відповідному році та перелік державних замовників, не були оскаржені у судовому порядку, та втрачали чинність у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України нових на відповідний рік.

Щодо зазначення судом першої інстанції про те, що Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році затверджений Наказом Міністерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 № 392, водночас, постанова Кабінету Міністрів України № 769, на підставі якої було прийнято наказ № 392 від 27 квітня 2022 року, прийнята Урядом 07 липня 2022 року, тобто, наказ, оскаржуваний в частині, прийнятий майже на 2,5 місяці раніше, ніж постанова Уряду, колегія суддів вважає, що вказане не може бути підставою для визнання протиправним та нечинним оскаржуваного наказу в частині, крім того, в обох випадках позиція Уряду та Міністерства збігається.

Також, ураховуючи правовий режим воєнного стану, який спричинений військовою агресією російської федерації, агресивність російських військових і терористичних угруповань до національної системи освіти та науки, Законом України від 24 березня 2022 року № 2157-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти» пункт 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» був доповнений новим пунктом 23 такого змісту: « 23) у 2022 році прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра та магістра здійснюється в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки без дотримання вимог цього Закону.

Позивач наголошує на тому, що дана норма не надає необмежене право відповідачу щодо здійснення політики у сфері управління освітою, при цьому, згідно Пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в сфері освіти», метою і завданням проекту закону є скасування складання державної підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання, єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування у 2022 році. Реалізація проекту закону необхідна для збереження студентського контингенту, національного інтелектуального потенціалу, стимулювання до навчання в Україні, навіть у такий скрутний для нашої країни та суспільства час.

Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що вказаною нормою закону передбачено саме, що у 2022 році прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра та магістра здійснюється в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки без дотримання вимог цього Закону, а зміст пояснювальної записки не є нормою закону, тому, підлягає виконанню саме норма закону.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, шо оскаржуваний пункт 9 розділу III Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затверджений Наказом Містерства освіти і науки України від 27 квітня 2022 № 392, є протиправним, а позовні вимоги - обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За висновками колегії суддів, оскаржуваним в частині наказом права позивача не були порушені, з огляду на що, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування всіх обставин справи та порушенням норм матеріального права, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2022 р. - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Є.О. Сорочко

Я.М. Василенко

Повний текст постанови складено 07.08.2023.