КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2023 року № 320/8175/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу,

УСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту також позивачка, ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Державної митної служби України (далі по тексту також відповідач, Держмитслужба, ЄДРПОУ: 43115923, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ ДМС України від 18.08.2020 №6-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення».

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що матеріали дисциплінарної справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме вона винна у порушенні вимог пункту 6 розділу IV Порядку №898 та вимог частини четвертої статті 299 Митного кодексу України як в частині розміру сум, вказаних у цих реєстрах, так і в частині строків їх направлення до Казначейства, оскільки такі реєстри не формувались позивачкою особисто (сформовані АСМО) та за відсутності на них першого кваліфікованого електронного підпису не могли бути вчасно направлені; вказує, що відповідно до посадової інструкції на ОСОБА_1 не покладено безпосереднього обов`язку формувати будь-які реєстри та перераховувати кошти з єдиного рахунку на рахунки державного бюджету. ОСОБА_1 наголошує на тому, що Дисциплінарною комісією проігноровано лист Департаменту митних платежів та митної вартості від 05.06.2020 №15/1731 про те, що в порушення пункту 3.3 Порядку №15 вказана перевірка, за результатами якої складено Акт перевірки, що став підставою для порушення у відношення позивачки дисциплінарного провадження, проведена Департаментом спрощення процедур та сприяння торгівлі, до функціональних повноважень якого не входить організація та проведення таких перевірок. Крім того, в порушення пункту 34 Порядку №1039 Дисциплінарною комісією не розглянуто клопотання позивачки про запрошення на засідання комісії директора Департаменту начальника відділу аналізу та покращення операційних процесів А. Костенко, якій можуть бути відомі певні обставини справи; позивачку не запрошено на остаточне засідання Дисциплінарної комісії, чим позбавлено права на участь у процесі прийняття рішення відносно неї.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 позовну заяву залишено без руху із встановленням позивачці строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 21.09.2020 ОСОБА_1 подано до суду заяву від 25.09.2020 про усунення недоліків адміністративного позову та поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 відкрито провадження у справі №320/8175/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідач надіслав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що за наслідками проведеного дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 встановлено випадки відхилення у строках та обсягах перерахування коштів до державного бюджету, наслідком чого є застосування оскаржуваним наказом до позивачки дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани; в межах дисциплінарного провадження встановлено, що перерахування коштів до державного бюджету у спірних випадках здійснювалось за безпосередньої участі ОСОБА_1 , реєстри засвідчені кваліфікованими електронними підписами, зокрема, ОСОБА_1 Держмитслужби №2, яка має однакову юридичну силу з кваліфікованою електронною печаткою Держмитслужби №1, а тому твердження позивачки щодо можливості накладення на такі реєстри лише другого підпису є помилковим. Також зазначено, що перерахування до державного бюджету митних та інших платежів відноситься до повноважень позивачки та здійснювалося нею безпосередньо. Зазначено також, що позивачка була присутня на засіданні Дисциплінарної комісії 30.07.2020, надала письмові пояснення 03.08.2020, в яких, на думку відповідача, не надала відповіді на поставлені відповідачем у запрошенні питання, зазначивши про неодноразові порушення на нарадах керівного складу Держмитслужби питань реалізації норм Митного кодексу України та Порядку №898 засобами АСМО та налагодження обміну з Казначейством України (копії документів не додані). Лист Департаменту митних платежів та митної вартості від 05.06.2020 №15/1731 не враховано, оскільки він не є предметом дисциплінарного провадження. Доводи позивачки стосовно того, що нею не створювалися реєстри за 26.12.2019 та 27.12.2019 спростовуються відомостями, наведеними в таблиці «Реєстри на Казначейство». Відповідач вказав, що вина ОСОБА_1 підтверджується її поясненнями та доказами, має ознаки дисциплінарного проступку, який негативно впливає на рівень виконавської дисципліни в Держмитслужбі. Щодо недопустимості в якості доказу акта перевірки, відповідач зазначив, що таку перевірку проведено уповноваженими особами Держмитслужби, акт є носієм доказової бази.

Протокольною ухвалою суду від 07.10.2021 подальший розгляд справи вирішено здійснювати у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що наказом Держмитслужби від 18.08.2020 №6-дс з метою забезпечення належного рівня службової дисципліни у Держмитслужбі, на підставі статей 65, 66, 77 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» ОСОБА_1 заступнику начальника управління начальнику відділу взаємодії та ведення єдиного рахунку управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту митних платежів та митної вартості (в.о. заступника директора Департаменту начальника Управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту митних платежів та митної служби) оголошено догану за неналежне виконання посадових обов`язків, пункту 6 розділу IV Порядку №898 та частини четвертої статті 299 Митного кодексу України. Підстава: подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Держмитслужби (далі Дисциплінарна комісія) від 07.08.2020, пропозиція Дисциплінарної комісії від 12.08.2020 №2/5 з резолюцією в.о. Голови Держмитслужби від 17.08.2020, пояснення ОСОБА_1 .

Оскаржуваний наказ винесений за наслідками проведеного дисциплінарного провадження, порушеного наказом Держмитслужби від 23.07.2020 №271 відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про державну службу», пункту 3 Порядку №1039, доповідної записки Департаменту спрощення процедур та сприяння торгівлі від 01.07.2020 №17133/4-14 «Щодо результатів тематичної перевірки з питань функціонування єдиного рахунку».

Листом Держмитслужби від 24.07.2020 №19683/4.3-10 ОСОБА_1 запрошено на засідання Дисциплінарної комісії, яке відбудеться 30.07.2020 о 15:30 для надання у письмовому вигляді пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарних проваджень, зокрема, щодо строків формування реєстрів та перерахування коштів до державного бюджету та відповідальних посадових осіб, якими вони формувалися у випадках, про які зазначено у пунктах 1 та 2 Акта.

30 липня 2020 року членами Дисциплінарної комісії складено акт про ненадання пояснень у письмовому вигляді позивачкою, яка прибула на засідання Дисциплінарної комісії 30.07.2020, пояснення у письмовому вигляді не надала.

30 липня 2020 року ОСОБА_1 голові Дисциплінарної комісії направлено лист з проханням проінформувати позивачку щодо суті дисциплінарного проступку та надати, зокрема, матеріали дисциплінарно справи для ознайомлення; просить взяти до відома стаж служби в митних органах понад 24 роки без жодних дисциплінарних стягнень, з отриманням подяк, відзнак, винагород, прийняттям особисто участі в реалізації великої кількості проєктів з розвитку митної справи.

За результатами розгляду зазначеного листа відповідачем надано відповідь щодо підстав порушення дисциплінарного провадження, зазначено, що дисциплінарна справа наразі не сформована у зв`язку з ненаданням документів, яка вона повинна містити, зокрема, пояснень позивачки та її безпосереднього керівника; зазначено, що за результатами засідання Дисциплінарної комісії 30.07.2020 прийнято рішення надати можливість ознайомитися з матеріалами, які підтверджують виявлені тематичною перевіркою порушення та запропонувати надати у письмовому вигляді пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарних проваджень, до 03.08.2020.

03 серпня 2020 року ОСОБА_1 надано голові Дисциплінарної комісії пояснення щодо порушеної відносно неї дисциплінарної справи.

Дисциплінарною комісією складено 07.08.2020 подання за результатами розгляду дисциплінарної справи в.о. заступника директора Департаменту начальника Управління адміністрування та обліку митних платежів та митної вартості ОСОБА_1 , в якому зазначено, зокрема, що до виявлених перевіркою відхилень у строках та обсягах перерахунків коштів до державного бюджету призвело неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків заступника директора Департаменту начальника управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту митних платежів та митної вартості, що має ознаки дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини другої статті 65 Закону; вина ОСОБА_1 підтверджується її поясненнями, які не спростовують встановлених строків перерахування коштів з порушенням строку та обсягів, накладенням нею кваліфікованого електронного підпису та електронної печатки Держмитслужби №2 на реєстри, реквізити яких наведені у пункті 2 Акта і Держмитслужби №2 на реєстри, реквізити яких наведені у пункті 2 Акта і безпосередньою участю у формуванні реєстрів №1855 від 26.12.2019, №1893 від 27.12.2019; рекомендовано до ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Вважаючи наказ від 18.08.2020 №6-дс про застосування дисциплінарного стягнення протиправним, позивачка звернулася до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця регулює Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі по тексту Закон № 889-VIII).

Цей закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Відповідно до статті 1 Закону № 889-VIII, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Основні права державного службовця визначені у статті 7 Закону України «Про державну службу», зокрема, державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності (пункт 10 частини першої статті 7 вказаного Закону).

Положення статті 8 Закону № 889-VIII визначають основні обов`язки державного службовця. Так, державний службовець зобов`язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України;

5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;

11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;

13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Проходження служби в митних органах врегульовано також Главою 79 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 569 Митного кодексу України, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є посадовою особою Держмитслужби, на яку покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 Митного кодексу України, а тому вона є державним службовцем.

Згідно з частиною першою статті 64 Закону № 889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

За пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Відповідно до частини першої, третьої статті 66 Закону № 889-VIII, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення (частина десята статті 69 Закону № 889-VIII).

Як встановлено судом, оскаржуваним наказом за вчинення дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, позивачку притягнуто до відповідальності у вигляді оголошення догани.

Для надання оцінки правомірності оскаржуваному наказу, дослідженню підлягають обставини щодо наявності у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII та дотримання відповідачем порядку притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

Процедури обліку та перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення визначені Порядком обліку та перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 01.11.2017 № 898 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.10.2019 № 454), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.11.2017 за №1429/31297 (далі по тексту Порядок №898).

Відповідно до пунктів 4, 5 ,6 розділу ІV Порядку №898 перерахування коштів, що обліковуються на єдиному рахунку та депозитних рахунках для виконання митних формальностей митниць Держмитслужби, здійснюється на підставі реєстрів належних до перерахування сум митних та інших платежів, сформованих АСМО. Перерахування коштів, що обліковуються на депозитних рахунках для зарахування інших платежів, які сплачуються не з сум авансових платежів (передоплати), на депозитних рахунках для обліку та повернення залишків авансових платежів (передоплати), які були внесені підприємствами до 18 березня 2019 року на депозитні рахунки 3734, відкриті у Головному управлінні Казначейства у м. Києві на ім`я митниць ДФС, здійснюється на підставі реєстрів належних до перерахування сум митних та інших платежів, сформованих АСМО, або платіжних доручень, сформованих за допомогою інших програмних засобів автоматизованого обліку та переданих через систему дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства Казначейство». На реєстри та платіжні доручення накладаються кваліфіковані електронні підписи уповноважених осіб Держмитслужби або митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка Держмитслужби або митниці Держмитслужби із застосуванням захищених носіїв особистих ключів. Перерахування коштів, що обліковуються на банківських рахунках митниць Держмитслужби, здійснюється на підставі платіжних доручень, сформованих програмними засобами автоматизованого обліку.

Повернення підприємствам та громадянам коштів авансових платежів (передоплати) та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 липня 2017 року № 643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 2017 року за № 976/30844.

Кошти, що підлягають зарахуванню до державного бюджету як митні та інші платежі, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів Держмитслужба та митниці Держмитслужби перераховують з єдиного рахунку, депозитних рахунків митниць Держмитслужби та банківських рахунків у розрізі митниць Держмитслужби та кодів класифікації доходів бюджету. Казначейство здійснює операції із перерахування митних та інших платежів до державного бюджету на підставі реєстрів Держмитслужби та митниць Держмитслужби, надісланих в електронній формі, протягом операційного дня у день отримання таких реєстрів.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку про встановлення граничних строків перерахування коштів, що підлягають зарахуванню до державного бюджету як митні та інші платежі, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів.

При цьому, акумулювання надходжень бюджету на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, згідно пункту 10 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визнається як порушення бюджетного законодавства учасником процесу.

Відповідно до частини четвертої статті 299 Митного кодексу України кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це митному органу та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються митним органом до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів.

У ході проведення дисциплінарного провадження відносно позивачки встановлено випадки відхилення у строках та обсягах перерахування коштів до державного бюджету.

В оскаржуваному наказі зазначено наступне: відповідно до наказу Держмитслужби від 15.05.2020 №174 «Про проведення тематичної перевірки» (зі змінами) проведено тематичну перевірку Департаменту митних платежів та митної вартості з питань функціонування єдиного рахунку, складено Акт про результати тематичної перевірки з питань функціонування єдиного рахунку від 09.06.2020 №14/163 (далі по тексту Акт) та підготовлено доповідну записку від 01.07.2020 №17133/4-14. На підставі встановлених порушень наказом Держмитслужби від 23.07.2020 №271 «Про порушення дисциплінарних проваджень» порушено дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 . За результатами тематичної перевірки встановлено випадки порушення строків та обсягів перерахування коштів до державного бюджету (підпункти 1.1-1.6 пункту 1 та підпункти 2.1-2.4 пункту 2 Акта) перерахування коштів до державного бюджету у вказаних випадках здійснені з порушенням строку, встановленого у пункті 6 розділу IV Порядку №898 та частини четвертої статті 299 Митного кодексу України в частині безпідставної зміни статусу коштів авансових платежів, а також їх перерахування до державного бюджету без розпорядження про це митному органу особою, яка вносить такі платежі, та без виконання митним органом відповідних митних формальностей на суму таких коштів. Перерахування коштів до державного бюджету у випадках, зазначених у пунктах 1.1-1.6 пункту 1 та підпунктах 2.1-2.4 пункту 2 Акта здійснено на підставі реєстрів належних до перерахування сум митних та інших платежів, сформованих Автоматизованою системою митного оформлення (далі по тексту АСМО) Держмитслужби, на які накладено кваліфіковані електронні підписи уповноважених осіб Держмитслужби та кваліфікована печатка Держмитслужби із застосуванням захищених носіїв особистих ключів. Наказами Держмитслужби від 06.11.2019 №24 та від 19.02.2020 №64 «Про надання повноважень на право накладання кваліфікованого електронного підпису» ОСОБА_1 уповноважена правом накладання другого кваліфікованого електронного підпису на Реєстрі сум митних платежів та інших платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету. Цими ж наказами на ОСОБА_1 покладено відповідальність за використання та збереження кваліфікованої електронної печатки Держмитслужби №2. Кваліфікований електронний підпис та електронна печатка Держмитслужби №2 ОСОБА_1 накладені на реєстри, реквізити яких наведені у пункті 2 Акта. Порушення виявлені за результатами тематичної перевірки з питань функціонування єдиного рахунку та підтверджені в ході здійснення дисциплінарного провадження свідчать про неналежне виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків, визначених пунктами 1, 2, 3 розділу 3 Посадової інструкції заступника директора Департаменту начальника управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту митних платежів та митної вартості, затвердженої 10.10.2019 Головою Держмитслужби та пунктом 5.1.1 розділу 5 Положення про Управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту митних платежів та митної вартості, затвердженого Головою Держмитслужби 05.02.2020. неналежне виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 має ознаки дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу». У наданих поясненнях ОСОБА_1 не спростовано факти перерахування коштів з порушенням строків та належних до перерахування сум, не визнано свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку.

З тексту подання, складеного 07.08.2020, вбачається, що «перерахування коштів до державного бюджету у випадках, зазначених у підпунктах 1.1-1.6 пункту 1 та підпунктах 2.1-2.4 пункту 2 Акта здійснено за безпосередньої участі ОСОБА_1 , а саме:

1.1) із суми коштів 1 392 459 471,00 грн, що підлягали перерахуванню 11.12.2019 у зв`язку із завершенням митного оформлення 10.12.2019, сума 562 693,07 грн зарахована до державного бюджету на другий робочий день;

1.2) 03.02.2020 сума коштів, на які надано розпорядження митним органам особами, які внесли такі платежі та за якими завершено виконання відповідних митних формальностей 31.01.2020, 01.02.2020 та 02.02.2020 становила 1 556 719 467,17 грн. Разом з тим, 03.02.2020 перераховано кошти до державного бюджету 861 786 620,52 грн (реєстр №2148 861 786 620,52 грн). Таким чином, до державного бюджету своєчасно не перераховано кошти у сумі 694 932 846,65 грн. Кошти, які своєчасно не були перераховані до державного бюджету 03.02.2020, були перераховані на другий та третій робочі дні у сумі: 04.02.2020 501 372 432,52 грн, 05.02.2020 3,30 грн;

1.3) із суми коштів 1 595 905 470,37 грн, що підлягали перерахуванню 18.02.2020 у зв`язку із завершенням митного оформлення 17.02.2019, сума 582,73 грн зарахована до державного бюджету на другий робочий день;

1.4) із суми коштів 1 211 206 192,93 грн, що підлягали перерахуванню 26.02.2020 у зв`язку із завершенням митного оформлення 25.02.2020, сума 48 413,25 грн зарахована до державного бюджету на другий робочий день;

1.5) із суми коштів 1 761 640 430,16 грн, що підлягали перерахуванню 31.03.2020 у зв`язку із завершенням митного оформлення 30.03.2020, сума 513 824 939,52 грн зарахована до державного бюджету на другий робочий день та сума 285 761 918,99 грн зарахована до державного бюджету на другий робочий день;

1.6) із суми коштів 916 844 450,25 грн, що підлягали перерахуванню 23.04.2020 у зв`язку із завершенням митного оформлення 22.04.2020, сума 2 032 271,86 грн зарахована до державного бюджету на п`ятий робочий день;

реєстри, реквізити яких зазначені у підпунктах 2.1-2.4 пункту 2 Акта: від 26.12.2019 №1854, від 27.12.2019 №1856, №1891, №1893, від 31.01.2020 №2057, №2078, від 28.02.2020 №2369, №2370, №2376 засвідчені кваліфікованими електронними підписами ОСОБА_2 (сертифікат 072В75), ОСОБА_1 (сертифікат 0740АЕ) та кваліфікованою електронною печаткою Держмитслужби №2 (сертифікат 0732СЕ).

Департаментом митних платежів та митної вартості до Акта надані зауваження, в яких зазначено, що відхилення у строках перерахування коштів у випадках, про які зазначені в Акті, відбулися у зв`язку з відсутністю в АСМО «Інспектор» бюджетних рахунків по деяким видам платежу окремих митниць Держмитслужби. За результатами вжитих заходів із усунення недоліків та після надання реквізитів бюджетних рахунків по визначеним видам платежу працівниками відповідних митниць ситуація була виправлена.

При цьому, зауваження до Акта не містять пояснень щодо відхилення у строках перерахування сум, зазначених у підпункті 1.2 пункту 1 Акта та у підпункті 1.5 пункту 1 Акта.

Відносно перерахувань коштів за реєстрами, реквізити яких зазначені у пункті 2 Акта в зауваженнях до Акта зазначено, що перерахування коштів здійснено відповідно до процедур забезпечення виконання дохідної частини бюджету. Доцільність та суми коштів наприкінці бюджетних періодів: місяця та бюджетного року визначає Міністерство фінансів України. Крім цього, у зауваженнях до Акта зазначено про недосконалість автоматизованого інформаційного обміну з Казначейством по окремим процедурам, пов`язаним з обліком та перерахуванням коштів, про що неодноразово наголошувалося під час нарах керівного складу Держмитслужби.

У свої поясненнях ОСОБА_1 з посиланням на реквізити службової кореспонденції зазначила про неодноразові порушення на нарадах керівного складу Держмитслужби проблемних питань реалізації норм Митного кодексу України, Порядку №898 засобами АСМО та налагодження обміну з Казначейством України (копії не додані). ОСОБА_1 заперечила порушення бюджетного законодавства, пояснивши тим, що в процесі перерахування коштів у межах єдиного казначейського рахунку Департамент керується дорученнями Міністерства фінансів України, яке визначає доцільність та суми перерахування коштів наприкінці бюджетних періодів: місяця та бюджетного року. Посадові особи Департаменту жодних норм не порушували, а діяли в межах та спосіб, визначений законодавством, керуючись виключно інтересами держави, за погодженням з Міністерством фінансів України. У своїх поясненнях від 03.08.2020 ОСОБА_1 просила врахувати під час розгляду матеріалів дисциплінарного провадження листи Департаменту митних платежів та митної вартості від 28.05.2020 №15/1718, від 05.06.2020 №15/1731 та її особисті пояснення, що надавалися під час проведення тематичної перевірки.

За результатами розгляду зазначених документів встановлено, що інформація, викладена у листі від 28.05.2020 №15/1718, в якому зазначено про здійснення перерахування коштів у повному обсязі, не спростовує висновків Акта про порушення строків перерахування коштів. Лист від 05.06.2020 №15/1731 не враховано під час проведення дисциплінарного провадження, оскільки у ньому порушено питання щодо організації перевірки та повноважень Департаменту спрощення процедур та сприяння торгівлі на її проведення, що не є предметом дисциплінарного провадження.

Що стосується пояснень, наданих під час проведення перевірки та під час дисциплінарного провадження ОСОБА_1 зазначила, що нею не створювалися реєстри за 26.12.2019 та 27.12.2019, за якими безпідставно були перераховані до державного бюджету кошти у сумі 2 835 989 033,98 грн, а сформовані безпосередньо в.о. директора Департаменту митних платежів та митної вартості ОСОБА_2 .

Водночас зазначені твердження ОСОБА_1 спростовуються відомостями, наведеними в таблиці «Реєстри на Казначейство», а саме: реєстр 1855 від 26.12.2019 у графі «Користувач створення» зазначений ідентифікатор 927556, який згідно з листом Департаменту інформаційних технологій та митної статистики від 27.05.2020 №23/301 належить ОСОБА_3 , а у графах «Користувач остаточного відправлення» та «Користувач остаточного підтвердження» зазначений ідентифікатор 927552, який належить ОСОБА_1 ; реєстр №1893 від 27.12.2019 - у графі «Користувач створення» зазначений ідентифікатор 928301, який належить ОСОБА_2 , а у графах «Користувач остаточного відправлення» та «Користувач остаточного підтвердження» зазначений ідентифікатор 927552, який належить ОСОБА_1 ».

Матеріали справи містять копію листа Департаменту інформаційних технологій та митної статистики від 27.05.2020 №23/301, якими підтверджуються викладені у поданні обставини щодо належності ідентифікаторів, зокрема і позивачці та копії Реєстрів на Казначейство, в яких відображено інформацію, зафіксовану в Акті та поданні стосовно підписання реєстрів 1855 від 26.12.2019 та №1893 від 27.12.2019, відображених в таблиці «Реєстри на Казначейство», де у графі «Користувач остаточного відправлення» та «Користувач остаточного підтвердження» ОСОБА_1 (ідентифікатор 927552).

Також судом досліджено наявну в матеріалах справи копію Акта, в якому зазначено про наявність відхилень у строках та обсягах перерахованих коштів, що свідчить про порушення вимог пункту 6 розділу IV Порядку №898 в частині недотримання строків зарахування до державного бюджету митних та інших платежів після дати завершення митного оформлення товарів. Викладені в акті порушення, зазначені у підпунктах 1.1-1.6 пункту 1, підпунктах 2.1-2.4 аналогічні зазначеним у поданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 03.10.2019 призначена на посаду заступника начальника управління начальника відділу взаємодії та ведення єдиного рахунку управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту наказом Держмитслужби від 03.10.2019 №35-о «Про призначення працівників» (т.1, а.с.135); наказом Держмитслужби від 28.10.2019 №72-о «Про покладання обов`язків на працівників» (т.1, а.с.136) на ОСОБА_1 з 28.10.2019 покладено виконання обов`язків за посадою заступника директора департаменту начальника Управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту.

Наказом Держмитслужби від 06.11.2019 №24 «Про надання повноважень на право накладання кваліфікованого електронного підпису» (т.1, а.с.215-216) уповноважено на право накладання кваліфікованого електронного підпису засобами інформаційної системи АСМО «Інспектор» і застосуванням захищених носіїв особистих ключів на Реєстрі сум митних та інших платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та Реєстрі належних до повернення коштів авансових платежів, сформованих Держмитслужбою: першого кваліфікованого електронного підпису в.о. директора Департаменту Жучкова А.С., в.о. директора Департаменту бухгалтерського обліку та організації фінансової роботи митних органів головного бухгалтера Процак Н.Я.; другого кваліфікованого електронного підпису в.о. заступника директора департаменту начальника управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту Шабат С.В. Відповідальність за використання та збереження кваліфікованої електронної печатки Держмитслужби №2 покладено на ОСОБА_1 , а в разі її відсутності на ОСОБА_4 .

Наказом Держмитслужби від 19.02.2020 №64 «Про надання повноважень на право накладання кваліфікованого електронного підпису» (т.1, а.с.217-218) визнано таким, що втратив чинність наказ від 06.11.2019 №24 та уповноважено на право накладання кваліфікованого електронного підпису засобами інформаційної системи АСМО «Інстпектор» і застосуванням захищених носіїв особистих ключів на Реєстрі сум митних та інших платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та Реєстрі належних до повернення коштів авансових платежів, сформованих Держмитслужбою: першого кваліфікованого електронного підпису директора Департаменту Лишенка О.Г., заступника начальника управління адміністрування та обліку митних платежів начальника відділу прогнозування та аналізу надходжень Департаменту Жучкова А.С.; другого кваліфікованого електронного підпису в.о. заступника директора департаменту начальника управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту Шабат С.В. Відповідальність за використання та збереження кваліфікованої електронної печатки Держмитслужби №2 покладено на ОСОБА_1 , а в разі її відсутності на ОСОБА_4 .

До посадових обов`язків ОСОБА_1 як заступника директора департаменту начальника управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту митних платежів та митної вартості відповідно до посадової інструкції, затвердженої Головою Держмитслужби М. Нефьодовим 10.10.2019 до основних посадових обов`язків належить, зокрема, організація роботи із забезпечення своєчасності митних платежів, організація контролю за дотриманням вимог законодавства з питань сплати митних платежів, із забезпечення функціонування депозитного рахунку Держмитслужби для зарахування авансових платежів. З інструкцією позивачка ознайомлена під підпис 28.10.2019.

Основні завдання Управління аналогічного змісту містяться у Положенні про Управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту митних платежів та митної вартості Держмитслужби, затверджені Головою Держмитслужби М. Нефьодовим 05.02.2020. Крім того, до основних завдань Управління належать організація контролю за дотриманням вимог законодавства з питань сплати митних платежів, забезпечення функціонування депозитного рахунку Держмитслужби для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться підприємствами до/або під час митного оформлення. Начальником Управління здійснюється, зокрема, керівництво діяльністю та організація роботи Управління відповідно до Регламенту Держмитслужби та положення про Управління; організація, забезпечення контролю у межах компетенції за виконанням працівниками Управління Конституції України, законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабміну, наказів Мінфіну з питань, що належать до компетенції Держмитслужби, рішень Колегії Держмитслужби, доручень керівництва Держмитслужби; організація планування роботи Управління. Пунктом 6.1 Положення визначено, що начальник Управління несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на Управління основних завдань і функцій згідно з чинним законодавством.

Аналогічна відповідальність передбачена для заступника начальника Управління начальника відділу у пункті 6.1 Положення про відділ взаємодії та ведення єдиного рахунку управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту митних платежів та митної вартості Держмитслужби, затверджених Головою Держмитслужби М. Нефьодовим 05.02.2020, відповідно до якого заступник начальника Управління начальник Відділу несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на Відділ основних завдань і функцій згідно з чинним законодавством. Відповідно до вказаного Положення основним завданням Відділу є забезпечення функціонування депозитного рахунку Держмитслужби для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться підприємствами до/або під час митного оформлення.

Таким чином, ОСОБА_1 як заступник начальника управління начальник відділу взаємодії та ведення єдиного рахунку управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту митних платежів та митної вартості (в.о. заступника директора Департаменту начальника Управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту митних платежів та митної служби), до основних посадових обов`язків якої належить, зокрема, організація роботи із забезпечення своєчасності митних платежів, організація контролю за дотриманням вимог законодавства з питань сплати митних платежів, із забезпечення функціонування депозитного рахунку Держмитслужби для зарахування авансових платежів та на яку покладено персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на Управління основних завдань і функцій згідно з чинним законодавством, в порушення пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII вчинила дисциплінарний проступок, який виразився у неналежному виконанні посадових обов`язків, внаслідок чого до неї застосовано персональну відповідальність у вигляді оголошення догани оскаржуваним рішенням.

Зазначеним спростовуються доводи позивачки щодо відсутності в матеріалах дисциплінарної справи належних та допустимих доказів того, що саме вона винна у порушенні вимог пункту 6 розділу IV Порядку №898 та вимог частини четвертої статті 299 Митного кодексу України як в частині розміру сум, вказаних у цих реєстрах, так і в частині строків їх направлення до Казначейства.

Щодо посилань ОСОБА_1 на відсутність у посадовій інструкції покладення безпосереднього обов`язку формувати будь-які реєстри та перераховувати кошти з єдиного рахунку на рахунки державного бюджету, суд погоджується із таким твердженням, констатуючи про відсутність у посадовій інструкції покладення безпосереднього обов`язку формувати будь-які реєстри та перераховувати кошти з єдиного рахунку на рахунки державного бюджет, проте, зазначає, що дисциплінарне провадження порушено відносно позивачки та інших посадових осіб, які у період, що перевірявся (з 08.12.2019 по 30.04.2020), здійснювали організацію роботи структурного підрозділу Держмитслужби, однією з основних функцій якого є організація ведення єдиного рахунку для зарахування авансових платежів (передоплати), що вносяться підприємствами до/або під час митного оформлення, формування реєстрів сум митних та інших платежів, що підлягають перерахуванню до державного бюджету та реєстрів належних до повернення коштів авансових платежів; контроль перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які сплачуються підприємствами до/або під час митного оформлення.

Тобто, на позивачку, як на заступника начальника управління начальника відділу взаємодії та ведення єдиного рахунку управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту митних платежів та митної вартості (в.о. заступника директора Департаменту начальника Управління адміністрування та обліку митних платежів Департаменту митних платежів та митної служби) покладено обов`язок виконання перелічених вище завдань, невиконання яких тягне за собою персональну відповідальність.

Судом також не приймаються до уваги доводи позивачки щодо неможливості накладення другого кваліфікованого електронного підпису до накладення першого кваліфікованого електронного підпису, оскільки положеннями абзацу 3 пункту 4 розділу IV Порядку №898 визначено, що на реєстри та платіжні доручення накладаються кваліфіковані електронні підписи уповноважених осіб Держмитслужби або митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка Держмитслужби або митниці Держмитслужби із застосуванням захищених носіїв особистих ключів. При цьому, порядок накладення кваліфікованих електронних підписів не встановлюється.

Доводи ОСОБА_1 щодо ігнорування Дисциплінарною комісією листа Департаменту від 05.06.2020 №15/1731 про те, що в порушення пункту 3.3 Порядку №15 вказана перевірка, за результатами якої складено Акт, що став підставою для порушення у відношення позивачки дисциплінарного провадження, проведена Департаментом спрощення процедур та сприяння торгівлі, до функціональних повноважень якого не входить організація та проведення таких перевірок відхиляються судом, оскільки з тексту подання вбачається, що такий лист від 05.06.2020 №15/1731 не враховано під час проведення дисциплінарного провадження, оскільки у ньому порушено питання щодо організації перевірки та повноважень Департаменту спрощення процедур та сприяння торгівлі на її проведення, що не є предметом дисциплінарного провадження.

Також не заслуговують на увагу твердження представника позивачки про те, що Дисциплінарною комісією не розглянуто клопотання позивачки про запрошення на засідання комісії директора Департаменту начальника відділу аналізу та покращення операційних процесів А. Костенко, якій можуть бути відомі певні обставини справи та про те, що позивачку не запрошено на остаточне засідання Дисциплінарної комісії, чим позбавлено права на участь у процесі прийняття рішення відносно неї, з огляду на наступне.

У постановах Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №640/21594/18 (ЄДРСР 91353822), від 26.06.2019 у справі №1640/3394/18 (ЄДРСР 82759443) зазначено: порушення процедури не повинно породжувати правових наслідків, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури вчинення певної дії необхідно розуміти не як вимоги до самої дії, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх вчинення. Дефектні процедури, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект робить дії неправомірною. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки під час прийняття певного рішення, що мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а у певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, Верховний Суд вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.

Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. Скасування акта органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості (рішення ЄСПЛ у справі Olsson проти Швеції від 24.03.1988, № 10465/83).

Вирішення поданого позивачкою клопотання щодо запрошення на засідання комісії директора Департаменту начальника відділу аналізу та покращення операційних процесів А. Костенко, якій можуть бути відомі певні обставини справи відноситься до дискреційних повноважень Дисциплінарної комісії відповідача та, відповідно, саме нею має вирішуватись його доцільність.

Щодо доводів про позбавлення позивачки права на участь у процесі прийняття рішення, суд зазначає, що дійсно матеріали справи не містять доказів запрошення її на остаточне засідання дисциплінарної комісії у порушення пункту 34 Порядку №1039, проте, порушення такої процесуальної дії не може бути самостійною підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень при встановленні судом обставин правомірності притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

Щодо іншої частини здійсненого у відношенні позивачки дисциплінарного провадження, суд зазначає, що воно проведене у відповідності до вимог Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 шляхом прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження (п.3), утворення дисциплінарної комісії (п.7), формування дисциплінарної справи (п.24-30), запрошення позивачки на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропозиції надати таке пояснення у письмовому вигляді (п.31), розгляду належним чином сформованої дисциплінарної справи та за результатами такого розгляду прийняття рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання (п.33), підготовки подання (п.34), винесення наказу (п.36), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Доводи ОСОБА_1 щодо неодноразових порушень на нарадах керівного складу Держмитслужби проблемних питань реалізації норм Митного кодексу України, Порядку №898 засобами АСМО та налагодження обміну з Казначейством України не приймаються судом до уваги, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження таких доводів, як і відсутні докази на підтвердження того, що в межах порушення таких питань вирішувались саме проблеми порушення строків перерахування до Казначейства коштів та належних до перерахунку сум.

Судом також не приймаються до уваги доводи щодо неправомірності проведення тематичної перевірки Департаменту митних платежів та митної вартості Департаментом спрощених процедур та сприяння торгівлі, не досліджуються дії щодо проведення такої перевірки та складення за результатами її проведення Акта, оскільки вони не предметом спору в межах заявлених позовних вимог, а незгода, зокрема, і позивачки із проведенням такої перевірки може бути підставою для оскарження таких дій.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачкою не доведено протиправності застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани оскаржуваним наказом, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню як такі, що не підтверджені документально та нормативно.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2023.

Суддя Панченко Н.Д.